У 2025 році в Сербії розпочнеться будівництво найбільшого за останні десятиліття підприємства харчової промисловості — заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. Проект реалізує компанія Amelo, що входить до молдавської агропромислової групи Trans-Oil.
Локація та масштаби проекту
Завод буде побудований у місті Сремська-Мітровіца на місці колишнього цукрового заводу «Шечерана». Загальний обсяг інвестицій складе 35 мільйонів євро. Підприємство зможе переробляти до 250 000 тонн кукурудзи на рік, виробляючи нативний і модифікований крохмаль, а також кукурудзяний сироп для харчової, фармацевтичної та хімічної промисловості.
Будівництво розпочнеться в травні 2025 року і триватиме 18-20 місяців. Партнером проекту виступає китайська компанія Myande Group, що спеціалізується на обладнанні для крохмального виробництва.
Після запуску завод створить близько 150 нових робочих місць. Мер Сремської Митровиці Браніслав Недімович зазначив, що це одна з найбільших інвестицій у харчову промисловість Сербії за останні 40–50 років.
Новий завод дозволить збільшити внутрішню переробку кукурудзи, знизити експорт сировини і підвищити додану вартість продукції. Це зміцнить позиції Сербії на європейському ринку крохмалю та супутніх продуктів.
Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.
“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.
“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.
Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.
Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.
“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.
У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, Володимир Хаустов, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, рідкоземельні_елементи, рідкоземи, ЭКОНОМИКА
8 травня 2025 року Верховна Рада України ратифікувала стратегічну угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного використання мінеральних ресурсів, що стало важливим кроком у зміцненні економічного партнерства між двома країнами. Угода передбачає створення Спільного інвестиційного фонду реконструкції, який дозволить США отримати пріоритетний доступ до українських корисних копалин, зокрема літію, титану, графіту та урану. Водночас, Україна очікує на посилення військової підтримки та економічної стабільності.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив реалізації цієї угоди у відео від експертно-аналітичного центру Experts Club.
“Україна має значний потенціал у сфері видобутку стратегічних мінералів. Проте, варто розуміти, що реалізація цього потенціалу потребує значних інвестицій та часу. Багато родовищ, зокрема літієвих, знаходяться в регіонах, де інфраструктура потребує модернізації, а геологічні дані базуються на застарілих радянських дослідженнях”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою українських мінералів.
“Більшість літієвих родовищ в Україні містять руди, які складно збагачувати за допомогою існуючих технологій. Це вимагає розробки нових методів переробки, що, у свою чергу, потребує часу та фінансових ресурсів”, — пояснив він.
Угода також передбачає, що прибутки від спільних проектів будуть реінвестовані в Україну протягом перших десяти років, що має сприяти економічному відновленню країни. Проте, Хаустов застерігає від надмірного оптимізму щодо швидких результатів.
“Реалізація таких масштабних проектів — це питання не одного року. Необхідно враховувати всі ризики та виклики, зокрема геополітичні та економічні, які можуть вплинути на хід виконання угоди”, — підкреслив він.
Загалом, експерт вважає, що підписання угоди зі США є важливим кроком для України, який відкриває нові можливості для розвитку гірничодобувної галузі та зміцнення економіки. Однак, успішна реалізація домовленостей потребує комплексного підходу, стратегічного планування та тісної співпраці між усіма зацікавленими сторонами.
“Це шанс для України стати важливим гравцем на світовому ринку стратегічних мінералів. Але для цього потрібно не лише бажання, а й реальні дії, інвестиції та технологічні рішення”, — резюмував Володимир Хаустов.
Таким чином, угода між Україною та США відкриває нову сторінку в економічному партнерстві двох країн, але її успішна реалізація залежить від багатьох факторів, які потребують ретельного аналізу та зважених рішень.
Більш детально про корисні копалини України ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=IFI5sUBX3gc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Experts Club опублікував дослідження динаміки промислового виробництва в Хорватії та тенденції його зміни за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Хорватії демонструє помірне зростання, незважаючи на коливання в попередні місяці. Згідно з даними Хорватського бюро статистики, у лютому 2025 року промислове виробництво збільшилося на 5,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це сповільнення порівняно із січнем 2025 року, коли зростання становило 7,6%.
У лютому 2025 року найбільше зростання було зафіксовано в таких галузях.
Водночас, виробництво споживчих товарів знизилося:
Місячна динаміка
Порівняно із січнем 2025 року, у лютому промислове виробництво знизилося на 3,9%. Це перше зниження за останні три місяці, що свідчить про нестабільність у промисловому секторі.
Історична динаміка промислового виробництва (2000-2024)
Нижче представлено динаміку промислового виробництва в Хорватії за період з 2000 по 2024 рік:
Ці дані відображають коливання в промисловому виробництві Хорватії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував динаміку промислового виробництва в Сербії та тенденції його зростання в Сербії за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Сербії демонструє уповільнення зростання порівняно з попереднім роком. Згідно з даними Trading Economics, у січні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,4% у річному вираженні, однак у лютому зафіксовано зниження на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
У 2024 році промвиробництво в Сербії показало позитивну динаміку. У грудні 2024 року зростання становило 2,7% у річному вираженні, що стало результатом збільшення виробництва у добувній промисловості на 9,9% і в обробній промисловості на 5,6%.
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо зміни промислового виробництва в Сербії за останні роки, виходячи з аналізу даних, зібраних центром Experts Club, за період з 2000 по 2024 рік.
2000 рік: зростання на 10,2%
2001 рік: зростання на 1,5%
2002 рік: зростання на 1,7%
2003 рік: зростання на 3,5%
2004 рік: зростання на 7,1%
2005 рік: зростання на 0,8%
2006 рік: зростання на 4,7%
2007 рік: зростання на 4,9%
2008 рік: зростання на 1,1%
2009 рік: зниження на 12,1%
2010 рік: зростання на 2,5%
2011 рік: зростання на 2,1%
2012 рік: зниження на 1,5%
2013 рік: зростання на 5,5%
2014 рік: зниження на 6,5%
2015 рік: зростання на 8,3%
2016 рік: зростання на 4,7%
2017 рік: зростання на 3,9%
2018 рік: зростання на 1,3%
2019 рік: зростання на 0,3%
2020 рік: зниження на 1,0%
2021 рік: зростання на 6,0%
2022 рік: зростання на 1,9%
2023 рік: зростання на 5,8%
2024 рік: зростання на 3,1%
Дані відображають коливання в промисловому виробництві Сербії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження. Останні 4 роки промвиробництво в Сербії стабільно зростало.
Промислове виробництво в Україні в червні цього року зменшилося на 0,3% до червня минулого року і на 6,2% до травня цього року, йдеться в повідомленні Державної служби статистики (Держстат).
Згідно з її даними, у результаті зростання промислового виробництва за підсумками першого півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,1% з 9,9% за підсумками п’яти місяців.
Зазначається, що зниження виробництва в червні пов’язане з падінням у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря – на 11,2%, тоді як у переробній промисловості зафіксовано зростання на 0,6%, а у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4%.
Уточнюється, що нарощування виробництва в червні 2024 року до червня 2023 року зафіксовано в металургії – на 34%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,4% завдяки зростанню у видобутку металевих руд – на 30,1%, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення – на 3,2%.
Загалом за перше півріччя 2024 року промвиробництво в Україні зросло в переробній промисловості – на 11%, у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 9,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,5%.
Статвідомство вказує, що обсяг реалізованої промислової продукції в січні-червні цього року сягнув 1707,9 млрд грн, з них за межі країни – 351,7 млрд грн.
Держстат нагадав, що в травні цього року було зафіксовано зростання порівняно з травнем минулого на 3,6%, у квітні – на 11,6%%, у березні – на 5%.
За уточненими даними Держстату, промислове виробництво в Україні 2023 року зросло на 6,8%, тоді як 2022-го падіння становило 36,7%.
