ТОВ “Новус Україна”, що управляє мережею гіпер- та супермаркетів Novus, у січні-вересні 2026 року отримало 4,9 млн грн збитку проти 350,3 млн грн прибутку за аналогічний період минулого року, а у січні-червні 2026 року – 329,5 млн грн прибутку.
Як повідомила компанія у системі фінансової звітності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її виручка за дев’ять місяців 2026 року виросла на 18,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і сягнула 25 млрд грн.
За даними компанії, у першому півріччі 2026 року “Новус Україна ” отримав 16,6 млрд грн виручки та 329,5 млн грн чистого прибутку. З урахуванням цих показників, у третьому кварталі 2026 року виручка компанії виросла на 15,3% порівняно з третім кварталом минулого року – до 8,4 млрд грн, тоді як чистий збиток у третьому кварталі становив 334,5 млн грн.
Зазначається, що валовий прибуток компанії за січень-вересень 2026 року зріс на 24,7% відносно того самого періоду рік тому, до 7,26 млрд грн, а прибуток від операційної діяльності виріс на 6,9% – до 819,2 млн грн.
Поточні зобов’язання “Новус Україна” з початку 2026 року і станом на кінець вересня зменшились на 0,94% – до 7,36 млрд грн, з них торгова та інша кредиторська заборгованість становить 6 млрд грн. Водночас довгострокові зобов’язання виросли на 6,3% – до 7,28 млрд грн. Непокритий збиток з початку року зменшився на 10,4% – до 2,37 млрд грн.
Активи компанії станом на кінець вересня становили 13,1 млрд грн.
Novus – мережа зі 100 супермаркетів зі 100% литовським капіталом, що працює з 2008 року та розвивається компанією BT Invest (Литва). Станом на середину 2026 компанія налічує 173 об’єкти і представлена у Києві, Київській області та низці інших регіонів України. Засновником та бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас. Компанія розвиває мережу супермаркетів, а також магазини формату “біля дому” Мі Маркет.
За даними аналітичної системи YouControl, у 2025 році виручка Novus становив 34,6 млрд грн, що на 19,5% більше, ніж 2024 році.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) оголосила про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пестицидів походженням з КНР за скаргою ТОВ “Альфа Смарт Агро”, підтриману ТОВ “Білоцерківський завод препаративних форм”.
Як йдеться у повідомленні МКМТ у вівторок, відповідне рішення вона прийняла 3 листопада цього року, визнавши, що у скарзі наведено достатньо обгрунтованих доказів та вона подана та підтримана підприємствами, частка яких у загальному обсязі виробництва окремих видів пестицидів в Україні становить понад 50%.
“У скарзі наведено достатньо обгрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну окремих видів пестицидів походженням з Китайської Народної Республіки міг здійснюватися за демпінговими цінами, при цьому рівень демпінгової маржі не може вважатися мінімальним, а обсяги імпорту незначними відповідно до норм закону”, – зазначено в оголошенні.
МКМТ також погодилась з наявністю обґрунтованих доказів стосовно того, що демпінговий імпорт в Україну окремих видів пестицидів з Китаю загрожує заподіянням істотної шкоди національному товаровиробнику. Зокрема, відповідно до матеріалів скарги за період дослідження (2022 рік – І півріччя 2025 року) спостерігалась тенденція скорочення обсягів продажу заявника на внутрішньому ринку та частки на ринку при одночасному зростанні споживання окремих видів пестицидів в Україні.
Зазначається, що обсяги демпінгового імпорту в Україну окремих видів пестицидів з Китаю зросли в абсолютних показниках на 44,9%, відносно виробництва і споживання окремих видів пестицидів в Україні – на 30,4% та 21,0% відповідно.
Окрім того, середні ціни імпорту в Україну зазначених товарів були нижче середніх цін та собівартості окремих видів пестицидів заявника.
МКМТ уточнила, що мова йде про “гербіцид на основі: тербутилазину …, що класифікується за кодом ех 3808 93 13 00 згідно з УКТ ЗЕД; пропізохлору . … за кодом ех 3808 93 15 90…, нікосульфурону … за кодом ех 3808 93 23 00; диквату … за кодом ех 3808 93 2790 згідно з УКТ ЗЕД”.
Під розслідування також потрапив імпорт з Китаю фунгіциду однокомпонентного на основі діючої речовини тебуконазолу за кодом ех 3808 92 50 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Проведення розслідування доручено Мінекономіки.
Обсяг китайського експорту в жовтні зріс на 35,2% у річному вимірі, до $412,33 млрд, свідчать дані Головного митного управління країни.
Імпорт зріс на 41,6%, до $307,05 млрд, до того ж його зростання стало найвищим з травня 2021 року.
Аналітики, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зростання експорту в жовтні на 33,5%, імпорту – на 32%. У вересні зростання становило 36,3% та 31% відповідно.
Упевненому зростанню китайського експорту сприяв високий попит на чипи та обладнання для розробок у сфері штучного інтелекту. Поставки мікросхем за кордон минулого місяця зросли у 2,4 раза.
Експорт до США на тлі поліпшення відносин між двома країнами зріс на 32,9%. Поставки до ЄС збільшилися на 24,4%, до країн АСЕАН – на 46,3%.
Китай збільшив імпорт високотехнологічної продукції в жовтні на 50,8%. Закупівлі обладнання для обробки даних та комплектувальних до нього зросли у 2,4 раза.
Імпорт із країн АСЕАН зріс на 28,1%, із Південної Кореї – на 79,1%, із Тайваню – на 29,2%, із ЄС – на 4,6%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у жовтні склало $105,28 млрд ($88 млрд роком раніше). За десять місяців поточного року профіцит досяг $1,043 трлн.
За січень-вересень 2026 року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній. Найбільша кількість нових проваджень припала на підприємства оптової торгівлі, сільського господарства та будівництва.
Про це свідчать результати дослідження Opendatabot, оприлюдненого 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.
За даними аналітиків, кількість нових проваджень за дев’ять місяців поточного року майже досягла показника всього 2021 року, коли було відкрито 20 687 таких справ.
Для порівняння, протягом 2022 року було відкрито 14 829 проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній, у 2023 році – 22 227, у 2024 році – 26 100, а у 2025 році – 26 847.
Таким чином, за дев’ять місяців 2026 року кількість нових проваджень уже становила приблизно 76% від показника за весь попередній рік.
Найбільше нових проваджень зареєстровано щодо компаній, основним напрямом діяльності яких є оптова торгівля. На цей сектор припало 4249 проваджень, або 20,9% загальної кількості.
Друге місце посіло сільське господарство з 1814 провадженнями, що відповідає 8,9% загального показника.
На третьому місці опинилося будівництво будівель – 1521 провадження, або 7,5%.
До п’ятірки галузей із найбільшою кількістю нових проваджень також увійшли роздрібна торгівля з 808 справами та операції з нерухомістю, на які припало 803 провадження.
Крім того, 726 проваджень відкрито щодо підприємств наземного та трубопровідного транспорту, 590 – у сфері громадського харчування, 548 – у будівництві споруд та 522 – у складській діяльності.
Загалом на п’ять найбільших за кількістю проваджень видів економічної діяльності припало 9195 справ, або 45,2% усіх нових проваджень.
Водночас наведена статистика не означає, що підприємства відповідних галузей мають найбільші суми податкового боргу. Дослідження відображає кількість виконавчих проваджень, а не обсяг коштів, які підлягають стягненню.
За інформацією Opendatabot, загалом станом на 19 жовтня 2026 року активними залишалися 36 409 виконавчих проваджень на користь Державної податкової служби.
Це приблизно на 1% більше, ніж на початку грудня 2025 року, коли їх налічувалося 36 063.
При цьому масштаб податкової заборгованості українського бізнесу є значно більшим за кількість підприємств, щодо яких здійснюється примусове стягнення.
За окремим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року податкові борги мали 218 731 компанія, а їх сукупна заборгованість становила 263,32 млрд грн.
За перше півріччя кількість компаній із податковими боргами збільшилася на 3%, тоді як загальна сума заборгованості зросла на 4%.
Водночас не всі податкові борги передаються на примусове стягнення. Відкриття виконавчого провадження є окремою стадією процесу стягнення, тому загальна кількість компаній із податковими боргами не може безпосередньо порівнюватися з кількістю виконавчих проваджень.
Перевірити наявність відповідного провадження щодо конкретного підприємства можна через Єдиний реєстр боржників.
Джерела: Opendatabot, дослідження від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, дослідження податкових боргів від 7 вересня 2026 року.