Україна і Сербія домовилися відновити роботу над угодою про вільну торгівлю, що може стати одним із найважливіших економічних кроків у відносинах двох країн за останні роки.
У Белграді віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, торговий представник України Тарас Качка і міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю.
Для Сербії цей документ має особливе значення, оскільки Україна залишається єдиною європейською країною, з якою Белград досі не має підписаної угоди про вільну торгівлю.
За словами Качки, робота над угодою є важливим етапом розвитку українсько-сербських відносин і має сприяти поглибленню торгівлі, промислової кооперації та створенню нових регіональних виробничих ланцюжків.
Окреме значення матиме можливість застосування діагональної кумуляції походження. Це дозволить виробникам України і Сербії використовувати сировину та комплектуючі з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю і які є учасниками Пан-євро-середземноморської конвенції, без втрати преференційного походження товарів. Для сербської промисловості це особливо важливо, оскільки українська сировина і напівфабрикати вже відігравали значну роль у низці галузей.
Економічна частина візиту української делегації до Белграда супроводжувалася проведенням Сербсько-українського бізнес-форуму, організованого торгово-промисловими палатами двох країн. За даними Торгово-промислової палати України, у заході взяли участь представники 30 компаній, а форум пройшов на тлі активізації політичного та економічного діалогу між Києвом і Белградом.
До складу української делегації увійшов президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Форум відкрили віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка, міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич, посол Сербії в Україні Андон Сапунджі, посол України в Сербії Олександр Литвиненко, президент ТПП Сербії Марко Чадеж і президент ТПП України Геннадій Чижиков.
«Для нас цей форум є практичною робочою платформою. Він об’єднує в одному залі представників уряду, дипломатичних місій, палат і компаній. Саме такий формат допомагає бізнесу перейти від загальних інтересів до конкретних контактів, контрактів і проєктів», — заявив Чижиков.
Він подякував ТПП Сербії та особисто Марко Чадежу за підготовку зустрічі, а також послам двох країн за підтримку двостороннього економічного діалогу.
«Ваша робота важлива, оскільки економічне співробітництво потребує політичної довіри, регулярного спілкування та інституційної підтримки», — зазначив президент ТПП України, звертаючись до дипломатів.
За словами Чижикова, бізнес-спільнота високо цінує те, що двостороння робота просувається на урядовому рівні.
«Для бізнесу передбачуваність, чіткі правила і кращий доступ до ринку є важливими. Коли державні установи і бізнес-організації рухаються в одному напрямку, компанії отримують набагато сильніший сигнал для інвестування часу, ресурсів і довіри у двостороннє співробітництво. Сербія для нас стратегічний партнер на Балканах», — наголосив він.
Чижиков також зазначив, що Україна зацікавлена у прагматичному співробітництві з Сербією, заснованому на взаємній повазі, економічній логіці, надійному партнерстві та практичних результатах.
«Є спектр груп товарів, який недооцінений у контексті співробітництва. Цей візит нашої делегації і форум стали чудовим майданчиком для зближення української та сербської сторони до нового етапу наших відносин. Тримаємо у фокусі уваги аграрний сектор, продовольчий, енергетичний», — додав президент ТПП України.
За даними BGNES, у першому кварталі 2026 року торгівля між Сербією та Україною становила $152,8 млн, при цьому Сербія зафіксувала позитивне сальдо у $36,8 млн, а покриття імпорту експортом досягло 163,4%.
За підсумками 2025 року товарообіг між двома країнами становив $442,2 млн. Сербський експорт в Україну досяг $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. Основними товарами сербського експорту є електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та інша промислова продукція, тоді як серед імпортованих з України товарів називаються напівфабрикати з прокату, залізна руда і заморожена малина.
Президент ТПП Сербії Марко Чадеж раніше в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» зазначав, що палати двох країн мають «відмінні двосторонні відносини», закріплені меморандумом про співробітництво, підписаним три роки тому в межах бізнес-форуму в Белграді. За його словами, ТПП Сербії і ТПП України вже мають досвід організації бізнес-форумів, B2B-переговорів, онлайн-бізнес-місій під час пандемії та спільних заяв із складних тем.
Чадеж також наголосив, що його з Чижиковим пов’язують роки спільної роботи в Eurochambres і Всесвітній федерації палат, взаєморозуміння, спільні погляди на проблеми та рішення, а також на європейське майбутнє економік двох країн.
«Я вважаю його не лише колегою, а й великим другом, зі щирою повагою до всього, що Українська палата і він особисто роблять для того, щоб навіть у неможливих умовах допомагати українським підприємцям у країні та пов’язувати їх із міжнародними партнерами», — сказав президент ТПП Сербії в інтерв’ю агентству.
За словами Чадежа, сторони також працюватимуть над створенням Сербсько-української ділової ради. Він висловив упевненість, що в майбутньому бізнес-форум може бути організований і в Україні за підтримки міністрів закордонних справ двох країн Марко Джурича й Андрія Сибіги.
Практичними напрямами співробітництва українського і сербського бізнесу сторони називають IT, будівництво, сільське господарство і харчову промисловість, енергетику, логістику і транспорт. Раніше ТПП України повідомляла, що програма бізнес-місії до Сербії включала B2B-зустрічі із сербськими компаніями, встановлення нових ділових контактів, відвідування підприємств і обговорення потенційних спільних проєктів.
Сербська сторона також бачить можливості для співробітництва у проєктах відновлення України. Йдеться про будівельні матеріали, енергетичне обладнання, сільськогосподарську техніку, іригаційні системи, насіннєвий матеріал, технології підвищення врожайності, а також про постачання продукції для енергетичного сектору.
Для України Сербія важлива не лише як торговий партнер, а й як потенційний логістичний і виробничий хаб для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки. Чадеж зазначав, що Сербія, перебуваючи в центрі Південно-Східної Європи, може використовувати свої логістичні зв’язки з ЄС, Сходом і Півднем для розвитку спільного виробництва й експорту українських і сербських компаній на треті ринки.
Окреме значення має дунайська логістика. Використовуючи маршрут з українських портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можуть ефективніше виходити до Коридору X, ринків Центральної Європи й Адріатичного регіону.
Таким чином, візит української делегації до Белграда, підписання заяви про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю і проведення Сербсько-українського бізнес-форуму переводять двосторонній економічний порядок денний із рівня намірів у практичну площину. На тлі відновлення торгівлі, активної ролі торгово-промислових палат і обговорення Сербсько-української ділової ради сторони формують нову інфраструктуру співробітництва, яка може посилити промисловий, логістичний та інвестиційний зв’язок між Україною і Сербією.
Інтерфакс-Україна — офіційний інформаційний партнер в організації Сербсько-українського бізнес-форуму у Белграді.
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін під час переговорів у Пекіні домовилися розширювати співпрацю у сфері торгівлі та сільського господарства, а також обговорили ситуацію на Близькому Сході, в Україні та на Корейському півострові, повідомляє CCTV.
Зустріч відбулася 14 травня в Будинку народних зборів у Пекіні під час державного візиту Трампа до Китаю. За даними МЗС КНР та агентства Xinhua, лідери двох країн обговорили двосторонній порядок денний та обмінялися думками щодо ключових міжнародних і регіональних питань, включаючи ситуацію на Близькому Сході, українську кризу та Корейський півострів.
Сі Цзіньпін заявив, що Китай і США повинні формувати «конструктивні та стратегічно стабільні відносини», а також підкреслив важливість обережного підходу до тайванського питання, назвавши його найважливішим у китайсько-американських відносинах. За словами Сі, неправильне поводження з цією темою може призвести до різкого загострення двосторонніх відносин.
Трамп, згідно з офіційною китайською версією переговорів, заявив про готовність разом із Сі зміцнювати комунікацію та співпрацю, вирішувати розбіжності та розвивати відносини США і Китаю. Він також представив китайському лідеру представників американського бізнесу, які прибули з ним до Китаю.
Переговори відбувалися на тлі спроби зберегти торгове перемир’я між США та Китаєм, досягнуте в жовтні 2025 року. Серед тем обговорювалися доступ американських компаній на китайський ринок, китайські інвестиції в США, торгівля, енергетика та постачання сільськогосподарської продукції.
Для України важливий сам факт обговорення української теми на рівні лідерів США та Китаю. Пекін зберігає вплив на Москву і залишається одним із ключових зовнішніх гравців, від позиції якого залежить дипломатичний контекст навколо війни. При цьому в опублікованих повідомленнях не вказано, що сторони досягли будь-яких конкретних домовленостей саме щодо України.
Окремим блоком переговорів стала ситуація на Близькому Сході. На тлі напруженості навколо Ірану та ризиків для поставок енергоносіїв США зацікавлені в тому, щоб Китай відігравав більш активну роль у зниженні ризиків для глобальної торгівлі та енергетичних маршрутів. Вашингтон також прагне до економічних результатів зустрічі, включаючи торговельні та інвестиційні домовленості.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна відновила переговори з Сербією щодо створення зони вільної торгівлі, оскільки нинішній рівень товарообігу між двома країнами залишається порівняно низьким. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявив посол України в Сербії Олександр Литвиненко. За його словами, ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв’язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн. Серед перспективних напрямків дипломат назвав машинобудування, насамперед сільгосптехніку.
Для «Сербського економіста» в цій історії важливий не тільки політичний сигнал, а й суха арифметика. За офіційними даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України становив 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а сукупний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. При цьому частка України в сербському експорті та імпорті залишається всього близько 0,5%, що дійсно підтверджує тезу про поки що обмежений масштаб торгівлі.
Поточна номенклатура торгівлі між країнами поки що виглядає досить вузькою і багато в чому сировинною. За даними посольства України в Сербії, основними статтями українського експорту до Сербії є залізна руда та чорні метали, деревина та вироби з дерева, а також пластмаси та полімерні матеріали. Більш детальна продуктова статистика показує, що серед найбільших українських поставок до Сербії були залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн та напівфабрикати із заліза на $8,92 млн.
З сербського боку до України зараз в основному надходять добрива, пластмаси та полімерні матеріали, електричні машини, чорні метали, мило та гума.
Якщо розглядати можливий ефект ЗВТ уже в прикладній площині, то найбільш логічним виглядає розширення торгівлі в тих нішах, де одна сторона може запропонувати іншій або дешевший, або більш дефіцитний товар. Для України це, крім металургійних і сировинних позицій, що вже надходять до Сербії, можуть бути сільськогосподарська техніка, окремі види металовиробів, деревообробка, продукти харчування з доданою вартістю та нішева споживча продукція.
Для Сербії потенційно найцікавішими товарами на українському ринку в разі ЗВТ можуть стати добрива, полімери, електротехніка, фармацевтика, гумотехнічні вироби, шини та автокомпоненти. Іншими словами, ЗВТ теоретично могла б змістити торгівлю з вузького сировинного обміну в бік більшої кількості перероблених товарів з обох сторін.
Окреме чутливе питання — статус Сербії у СОТ. Сербія досі не є членом Світової організації торгівлі. Остання доповідь Єврокомісії щодо Сербії прямо вказує, що процес зупинився насамперед через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та через незавершені переговори щодо доступу на ринок з невеликою кількістю членів СОТ. Белград не завершив частину двосторонніх переговорів у рамках приєднання до СОТ, а старі сербські документи називали серед проблемних партнерів Україну, Бразилію, Росію та США.
https://t.me/relocationrs/2646
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 120 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 233 стартові позиції в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами лютого та березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 32,79 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 9,27 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в лютому котирувальні ціни в однойменній секції перебували в діапазоні 18333,35-21200 грн без ПДВ. Спостерігалася понижувальна тенденція цін до кінця місяця.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 9 млн куб. м за премією в діапазоні 0,62 – 3,92 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19313,95-21016,81 грн без ПДВ.
«У лютому ринок природного газу й надалі залишався активним, незважаючи на наявні коливання цін. Хоча обсяги торгів були меншими порівняно з попереднім місяцем, учасники ринку продовжують активно використовувати торгову інфраструктуру, зберігається високий інтерес до операцій на короткостроковому ринку. УЕБ і надалі забезпечує стабільну роботу торгових систем, щоб створювати найефективніші умови для всіх учасників», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
