Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Зовнішня торгівля України у 2024 році: підсумки, виклики та перспективи

Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.

Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.

Основні показники:

  • Експорт – 41 млрд доларів (+15%).
  • Імпорт – 70 млрд доларів.
  • Негативне сальдо торговельного балансу – 29 млрд доларів.

Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.

“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.

Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина

Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:

1. Польща – 4,7 млрд доларів

2. Іспанія – 2,9 млрд доларів

3. Німеччина – 2,8 млрд доларів

4. Китай – 2,3 млрд доларів

5. Туреччина – 2,1 млрд доларів

6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів

7. Італія – 1,93 млрд доларів

8. Єгипет – 1,6 млрд доларів

9. Індія – 986 млн доларів

10. Молдова – 935 млн доларів

“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.

Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:

1. Китай – 14,4 млрд доларів

2. Польща – 7 млрд доларів

3. Німеччина – 5,4 млрд доларів

4. Туреччина – 4,72 млрд доларів

5. США – 2,86 млрд доларів

6. Італія – 2,27 млрд доларів

7. Болгарія – 2,22 млрд доларів

8. Індія – 1,88 млрд доларів

9. Чехія – 1,78 млрд доларів

10. Франція – 1,75 млрд доларів

Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини

Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).

“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.

Структура імпорту: техніка, хімія, паливо

У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).

“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.

Нові ринки: можливості та перешкоди

Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.

“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.

Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.

“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.

Що потрібно зробити українському бізнесу?

Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:

1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.

2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.

3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.

4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.

“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.

Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t

Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , , , , , ,

Торгівля України у січні 2025 року: імпорт зріс на 7,8%, експорт скоротився на 5,9%

Імпорт товарів в Україну в січні 2025 року зріс на 7,8% до аналогічного періоду минулого року – з $5,1 млрд до $5,5 млрд, тоді як експорт зменшився на 5,9% – з $3,4 млрд до $3,2 млрд, повідомила Державна митна служба в понеділок.

Згідно з інформацією на її сайті, обсяги імпорту за січень зростають з 2023 року, коли він сягав $4,8 млрд, при цьому експорт повернувся до рівня 2023-го, коли він становив $3,1 млрд.

“Оподаткований імпорт (у січні-2025 – ІФ-У) склав $4,1 млрд, що становить 74% загального обсягу імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2025 році склало 0,49$/кг”, – підкреслюється в повідомленні Держмитслужби.

Зазначається, що найбільше товарів імпортували до України Китай – на $1,4 млрд, Польща – на $487 млн і Туреччина – на $389 млн.

Експортували з України найбільше до Польщі – на $352 млн, Італії – на $205 млн, Іспанії – на $202 млн.

У загальних обсягах ввезених у січні 2025 року товарів 68% становили категорії “машини, устаткування та транспорт” – $2,2 млрд (до бюджету сплачено 12,9 млрд грн, або 27% надходжень митних платежів), “продукція хімічної промисловості” – $901 млн (відповідно 7,3 млрд грн, 15%), “паливно-енергетичні” – $734 млн (14,2 млрд грн, 30%).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($1,8 млрд), метали та вироби з них – $325 млн, машини, устаткування та транспорт ($282 млн).

Загалом за січень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 22,2 млн грн.

, ,

Зовнішня торгівля молочними продуктами зросла на 7,8%

Обсяг зовнішньої торгівлі молочною продукцією в першій половині жовтня становив $20,4 млн і збільшився на 7,8% проти першої половини вересня, повідомила експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з повідомленням, обсяг експорту зріс на 5,3% – до $9,8 млн, імпорту – на 10,2%, до $10,6 млн. Зокрема, на 67% збільшилася частка експорту сирів, на 4% – кисломолочних продуктів.
Знизився показник експорту молочної сироватки – на 58%, вершкового масла і молочних жирів – на 19%, молока і вершків – на 6%.
Водночас зріс обсяг імпорту вершкового масла і молочних жирів – на 76%, молочної сироватки – на 14%, кисломолочних продуктів – на 11%, сирів – на 5%. Зниження імпорту на 3% спостерігалося лише щодо молока і вершків, констатували в СМПУ.

,

Україна і Сінгапур домовилися розвивати торгівлю харчовими продуктами

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері безпечності харчових продуктів з метою сприяння взаємної торгівлі під час імпорту, експорту та реекспорту підписали Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) та Агентство харчових продуктів Республіки Сінгапур, повідомила пресслужба українського відомства.
Згідно з повідомленням, сторони також мають намір сприяти розширенню двосторонньої співпраці у сфері контролю, профілактики та ліквідації хвороб тварин відповідно до Кодексу охорони здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗТ).
“Держпродспоживслужба продовжує працювати в напрямі розширення збуту української продукції на міжнародній арені. І укладений меморандум між компетентними органами України та Сінгапуру є одним із кроків, щоб ще більше різноманітних категорій українського продовольства з’явилися на азіатських ринках. Наразі в Сінгапурі діють 5 ринків і на цьому не зупиняємось”, – прокоментував очільник відомства Сергій Ткачук.

, ,

Київська мережа магазинів “М’ясний рай” виставлена на продаж

Мережа магазинів “М’ясний рай”, відома своїми високоякісними м’ясними виробами, оголошує про продаж активів та торгової марки. Пропозиція на відкриває нові можливості для інвесторів і підприємців, які прагнуть розвивати бізнес у сфері ритейлу.

Мережа “М’ясний рай” була заснована у 2017 році і швидко завоювала довіру клієнтів завдяки високій якості продукції та орієнтації на місцевих постачальників. Перший магазин було відкрито на бульварі Шевченка, після чого мережа постійно розширювалася, відкриваючи нові точки продажу. Протягом 2018-2022 років було відкрито та 8 магазинів. Загальний обсяг інвестицій у розвиток та підтримку бізнесу склав понад 700 000 доларів. Зараз “М’ясний рай” включає в себе три магазини, виробничий цех, кав’ярню та інтернет-магазин, що забезпечують широкий асортимент продукції для клієнтів.

Основні активи:

  1. Магазин на вулиці Олеся Гончара, 32а, відкритий у 2018 році. Площа: 130 м²; Асортимент: свіже м’ясо, ковбаси, заморожені продукти, спеції, соуси; Особливості: акцент на якісних продуктах і місцевих постачальниках;
  2. Магазин на вулиці Генерала Алмазова, 2, відкритий у 2022 році. Площа: 109 м² Асортимент: аналогічний до магазину на Гончара
  3. Магазин на вулиці Сергія Данченка, 24, відкритий у 2022 році. Площа: 95 м². Асортимент: аналогічний до попередніх магазинів
  4. Виробничий цех, відкритий у березні 2020 року. Площа: 211 м². Продуктивність: до 12 000 кг замороженої продукції на місяць. Продукти: ковбаси, копченості, салати (реалізуються в торговельній мережі).
  5. Кав’ярня на вулиці Гончара, відкрита у липні 2020 року. Площа: 70 м². Асортимент: гарячі напої, випічка, десерти, закуски. Особливості: затишне місце для зустрічей та відпочинку, знаходиться в діловому центрі Києва.
  6. Інтернет-магазин, що працює з 2018 року. Асортимент: свіже м’ясо, ковбаси, заморожені продукти, спеції Послуги: доставка по Києву, зручна система онлайн-замовлень

Переваги та перспективи

Мережа “М’ясний рай” пропонує унікальну можливість для інвесторів увійти на ринок продуктів харчування з готовим, добре налагодженим бізнесом.

Основні переваги:

  • Зареєстрована торгова марка “М’ясний рай”, яка забезпечує впізнаваність бренду.
  • Висока якість продукції та позитивна репутація серед місцевих жителів та ресторанів.
  • Розвинена маркетингова стратегія з активною присутністю у соціальних мережах і програмами лояльності.
  • Потенціал для подальшого розширення як у роздрібній торгівлі, так і у виробничій діяльності.

Ця пропозиція на продаж є ідеальним варіантом для підприємців, які бажають інвестувати у стабільний і прибутковий бізнес з широкими перспективами розвитку. Детальна інформація – за телефоном +380 67 230 00 17.

, , , , ,

Мінекономіки України прогнозує швидке набуття чинності Угодою про зону вільної торгівлі з Туреччиною

Україна і Туреччина найближчим часом ратифікують Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), і після завершення процедури ратифікації документ набере чинності на початку 2024 року, повідомило Міністерство економіки в середу за підсумками зустрічі першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко і нового посла Туреччини Мустафи Левента Більгена, яка відбулася напередодні.

“Угода про вільну торгівлю також спростить питання логістики, сприятиме розвитку українського бізнесу в умовах воєнного часу, а також відкриє нові перспективи в Україні для наших партнерів із Туреччини”, – наводять слова Свириденко в повідомленні пресслужби.

Вона додала, що буде створено робочу групу із зерна для обговорення глобальної та двосторонньої торгівлі на цьому ринку.

“Україна високо цінує участь Туреччини в захисті ініціативи з експорту зерна, що є важливим фактором забезпечення глобальної продовольчої безпеки”, – зазначила перший віцепрем’єр.

Вказується, що сторони також готові до конструктивного діалогу з питань розширення економічного співробітництва, зокрема, створення спільних проєктів у пріоритетних галузях економіки. Стратегічно важливими секторами для відновлення та залучення приватних інвестицій є оборона, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, відновлювальна енергетика, виробництво та зберігання газу, зелена металургія, екологічний транспорт, охорона здоров’я та фармацевтика.

Свириденко додала, що українські підприємці готові налагоджувати спільний бізнес із міжнародними партнерами, тож уряд використовує будь-яку можливість для залучення додаткових ресурсів, зокрема й для післявоєнної відбудови України.

“Окремим важливим напрямком є гуманітарне розмінування. Нам потрібні важкі машини для розмінування, навчання саперів, усе, що допоможе очистити нашу землю в найкоротші терміни. Ми відкриті для співпраці і закликаємо міжнародний бізнес заходити в Україну”, – зазначила перший віце-прем’єр.

Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 років прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.

, ,