За підсумками січня–червня 2026 року Україна мала від’ємне сальдо торгівлі товарами з 37 із 50 найбільших торговельних партнерів, свідчать розрахунки інформаційно-аналітичного центру Experts Club на основі даних зовнішньої торгівлі.
Сукупний товарообіг із країнами першої п’ятдесятки становив $66,97 млрд. Імпорт досяг $47,35 млрд, експорт — $19,62 млрд, а загальне від’ємне сальдо — $27,73 млрд.
Сума дефіцитів у торгівлі з 37 країнами, щодо яких імпорт перевищував експорт, становила $30,72 млрд. Позитивне сальдо з рештою 13 партнерів у розмірі $2,99 млрд частково компенсувало цей розрив.
Для порівняння, за офіційними даними Державної митної служби, загальний товарообіг України в першому півріччі становив $70,3 млрд: імпорт — $49,3 млрд, експорт — $21 млрд. Отже, на ТОП-50 партнерів припадало понад 95% зовнішньої торгівлі товарами.
Десять найбільших дефіцитних напрямів забезпечили $41,78 млрд товарообігу. Україна імпортувала з цих країн товарів на $32,95 млрд, а експортувала лише на $8,83 млрд. Від’ємне сальдо становило $24,12 млрд — близько 87% чистого дефіциту торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у цій групі дорівнював 26,8%. Іншими словами, на кожен долар українського експорту припадало приблизно $3,73 імпорту.
|
Місце |
Країна | Імпорт, $ млрд | Експорт, $ млрд | Сальдо, $ млрд | Покриття імпорту експортом |
| 1 | Китай | 13,90 | 0,78 | –13,12 |
5,6% |
|
2 |
Польща | 4,67 | 2,38 | –2,29 |
51,0% |
|
3 |
Німеччина | 3,21 | 1,27 | –1,94 |
39,5% |
|
4 |
США | 2,49 | 0,59 | –1,90 |
23,6% |
|
5 |
Туреччина | 3,12 | 1,78 | –1,34 |
57,1% |
|
6 |
Греція | 1,05 | 0,19 | –0,86 |
17,8% |
|
7 |
Чехія | 1,26 | 0,51 | –0,75 |
40,3% |
|
8 |
Угорщина | 1,28 | 0,62 | –0,66 |
48,4% |
|
9 |
Франція | 1,02 | 0,37 | –0,65 |
36,3% |
| 10 | Литва | 0,96 | 0,35 | –0,61 | 36,7% |
П’ять перших країн — Китай, Польща, Німеччина, США і Туреччина — сформували дефіцит у розмірі $20,59 млрд. Це 74,3% чистого від’ємного сальдо торгівлі з ТОП-50 партнерами.
Китай посів перше місце зі значним відривом. Імпорт китайської продукції становив $13,9 млрд, експорт українських товарів — лише $778,4 млн. Негативне сальдо досягло $13,12 млрд, або 47,3% сукупного дефіциту торгівлі з ТОП-50.
Експорт покривав лише 5,6% імпорту. Таким чином, обсяг китайських поставок в Україну майже у 18 разів перевищував зворотний товарний потік.
За відкритою товарною деталізацією Держмитслужби, провідними позиціями китайського імпорту були електричні акумулятори — $1,62 млрд, передавальна, телевізійна та відеоапаратура — $1,11 млрд, волоконно-оптична продукція — $770,5 млн, трансформатори та дроселі — $720,8 млн, безпілотні літальні апарати — $684,4 млн.
Значні обсяги також припали на телефонне й телекомунікаційне обладнання — $620,8 млн, електричні двигуни та генератори — $589,8 млн, комп’ютерну техніку — $363,7 млн і напівпровідникові прилади — $347,8 млн.
Отже, китайський дефіцит формується не однією категорією, а широким набором технологічної, енергетичної, електронної та споживчої продукції.
Польща посіла друге місце за розміром від’ємного сальдо — $2,29 млрд. Водночас польський напрям був значно збалансованішим за китайський: український експорт покривав 51% імпорту, а Польща залишалася найбільшим окремим ринком збуту української продукції.
Найбільшою оприлюдненою позицією імпорту польського походження були нафта та нафтопродукти — $904,6 млн. Далі йшли нафтові гази — $205,6 млн, частини літальних апаратів — $192 млн, безпілотні літальні апарати — $133,9 млн, комплексні добрива — $121,6 млн, електроенергія — $114,4 млн, кокс і напівкокс — $111 млн.
Структура поставок свідчить, що Польща виконує для України функцію не лише торговельного партнера, а й важливого енергетичного, промислового та логістичного вузла.
Німеччина сформувала третій за розміром дефіцит — $1,94 млрд. Український експорт покривав 39,5% імпорту.
Основними оприлюдненими позиціями німецької продукції були легкові автомобілі — $347,6 млн, лікарські засоби — $220,2 млн, нафтопродукти — $151,9 млн, техніка для збирання сільськогосподарських культур — $115,3 млн, обладнання для обробітку ґрунту — $97,1 млн, засоби захисту рослин — $93,5 млн і трактори — $84,3 млн.
Дефіцит торгівлі зі США становив $1,9 млрд, а експорт покривав лише 23,6% імпорту. Найбільшими відкритими позиціями американських поставок були нафтопродукти — $436,6 млн, легкові автомобілі — $417,9 млн, кам’яне вугілля — $182,2 млн і телекомунікаційне обладнання — $155,3 млн.
Імпорт зі США також включав трактори, полімери етилену, нафтові гази, лікарські засоби, морожену рибу та електронну апаратуру. Значну частину американського й німецького імпорту становили виробничі, транспортні та енергетичні товари.
Туреччина посіла п’яте місце з дефіцитом $1,34 млрд. Водночас коефіцієнт покриття імпорту експортом становив 57,1% — найвищий показник серед першої п’ятірки.
У відкритій товарній структурі виділялися радіолокаційні й радіонавігаційні прилади та апаратура дистанційного керування — $332,8 млн. Значними були поставки сталевого прокату, нафтопродуктів — $110,1 млн, цитрусових — $83,3 млн, електрогенераторних установок — $73,1 млн, насіння соняшнику — $59,2 млн, автомобільних комплектуючих, овочів та іншої харчової продукції. Турецький напрям поєднує промислову продукцію, технологічне обладнання, метали й продовольство, але водночас залишається одним із найбільших ринків для українського експорту.
Негативне сальдо торгівлі з Грецією становило $861,5 млн. Майже $809 млн у відкритій товарній деталізації припало на нафту та нафтопродукти. Серед інших позицій були нафтовий кокс і бітум — $38,1 млн, нафтові гази — $36,4 млн і добрива — $35,1 млн. Подібною була структура дефіциту з Литвою, який досяг $607,7 млн. Нафтопродукти забезпечили $576,1 млн оприлюдненого імпорту, нафтові гази — $46,4 млн. Також ввозилися автомобілі, вантажні транспортні засоби, нафтовий кокс, добрива, полімери та корми для тварин.
На відміну від Китаю, де дефіцит розподілений між багатьма технологічними категоріями, дисбаланс із Грецією та Литвою значною мірою пов’язаний з енергетичними закупівлями.
У торгівлі з Чехією дефіцит становив $752,4 млн. Серед основних імпортних позицій були частини літальних апаратів — $101,8 млн, легкові автомобілі — $101 млн, електрогенераторні установки — $96,6 млн, акумулятори — $44,5 млн, телекомунікаційна апаратура — $34,3 млн і кам’яне вугілля — $32,3 млн.
Від’ємне сальдо з Угорщиною досягло $658,1 млн. Основу відкритої структури поставок становили електроенергія — $349,9 млн, нафтові гази — $157,4 млн, легкові автомобілі — $113,2 млн і кабельна продукція — $87,8 млн.
Дефіцит із Францією становив $648,9 млн. Найбільшими позиціями були засоби захисту рослин — $120 млн, лікарські засоби — $76,1 млн, легкові автомобілі — $72,5 млн, вантажні автомобілі — $47,7 млн, трактори — $39,9 млн та автомобільні комплектуючі — $35,3 млн. Значними були також поставки насіння соняшнику, кукурудзи та косметичної продукції.
Одразу за першою десяткою розташувалася Швеція з дефіцитом $606,9 млн. Експорт покривав лише 8,3% імпорту. Серед основних відкритих позицій були нафтопродукти, автомобілі, лікарські засоби та сільськогосподарська техніка.
Дефіцит із Тайванем становив $563,8 млн, із В’єтнамом — $544,2 млн, із Японією — $496,9 млн. Коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі з цими країнами перебував у межах лише 3,8–5,8%. У поставках із Тайваню виділялися безпілотні літальні апарати — $205,3 млн, радіолокаційне й навігаційне обладнання — $58,4 млн, інтегровані електронні схеми — $55 млн і навігаційні прилади — $47,6 млн.
З В’єтнаму ввозили безпілотні літальні апарати — $132,7 млн, телекомунікаційне обладнання — $108,7 млн, комп’ютерну техніку, сталевий прокат, взуття, каву та рибну продукцію. У японському імпорті домінували легкові автомобілі — $302,5 млн, а також мотоцикли, автокомплектуючі, друкарське, медичне й будівельне обладнання.
Загальна структура закупівель пояснює значну частину торговельного розриву. За даними Держмитслужби, у першому півріччі 2026 року на машини, устаткування та транспорт припало $21,3 млрд імпорту, на паливно-енергетичні товари — $7,4 млрд, на продукцію хімічної промисловості — $6,9 млрд. Разом ці три категорії забезпечили 72% ввезених товарів.
Отже, дефіцит пов’язаний не лише зі споживанням готової іноземної продукції. Значна його частина формується закупівлями енергоносіїв, автомобілів, виробничого обладнання, електроніки, акумуляторів, генераторів, фармацевтичної продукції, агротехніки та комплектуючих.
«Торговельний дефіцит не можна оцінювати виключно як негативний показник. В умовах війни та масштабного відновлення значна частина імпорту має критичне або інвестиційне призначення. Україна закуповує енергоносії, генератори, акумулятори, транспорт, промислове обладнання, електроніку, лікарські засоби та комплектуючі, без яких неможливо підтримувати роботу економіки, енергетики й інфраструктури», – наголосив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, за його словами, концентрація дефіциту створює ризики залежності від окремих постачальників, посилює попит на іноземну валюту та демонструє недостатню присутність українських виробників на ключових зовнішніх ринках.
«Проблема виникає тоді, коли імпорт готової продукції системно зростає, а український експорт і внутрішнє виробництво не розвиваються відповідними темпами. Особливо показовою є торгівля з Китаєм, де український експорт покриває менш як 6% імпорту. Така диспропорція посилює залежність від одного постачальника та створює постійний додатковий попит на іноземну валюту», – підкреслив економіст.
Найбільш реалістична відповідь, на думку Уракіна, полягає не в механічному обмеженні імпорту, а в локалізації виробництва продукції, для якої Україна має технологічні й ресурсні передумови, розвитку промислової кооперації, розширенні експорту перероблених товарів та залученні іноземних постачальників до створення виробничих потужностей усередині країни.
Особливий потенціал мають виробництво енергетичного обладнання, акумуляторних систем, електротехніки, автокомпонентів, будівельних матеріалів, агротехніки, харчової продукції з високим ступенем переробки та окремих видів хімічної продукції.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна посіла 28-ме місце серед торговельних партнерів Сербії за підсумками першого півріччя 2026 року.
Сукупний товарообіг двох країн склав 275,9 млн євро проти 194,6 млн євро роком раніше. Таким чином, обсяг торгівлі збільшився приблизно на 41,8%. Про це свідчать дані Республіканського управління статистики Сербії, опубліковані 31 липня 2026 року.
Сербський експорт до України зріс одразу на 80,2%, до 161,3 млн євро. Імпорт українських товарів збільшився на 9%, до 114,6 млн євро.
У результаті Сербія перейшла від дефіциту в розмірі 15,6 млн євро у першому півріччі 2025 року до профіциту в розмірі 46,7 млн євро у січні–червні 2026 року.
На Україну припало 0,9% усього сербського експорту та 0,5% імпорту.
Незважаючи на швидке зростання, обсяг торгівлі залишається невеликим порівняно з потенціалом обох країн. Товарообіг Сербії з Україною майже в 19 разів менший за торгівлю з Німеччиною та приблизно в 16 разів менший за торгівлю з Китаєм.
Українсько-філіппінський бізнес-форум за участю понад 65 представників компаній, державних органів, фінансових установ, юридичних фірм і ділових асоціацій двох країн відбувся 23 липня в Макаті-Сіті на Філіппінах.
Захід відкрили відеозвернення міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та виступ заступника міністра торгівлі та промисловості Філіппін Сеферіно Родольфо.
Учасники обговорили можливості розвитку двостороннього співробітництва в агропродовольчому секторі, інформаційних технологіях, цифрових послугах, харчовій промисловості, креативних індустріях, а також в оборонній галузі та сфері технологій подвійного призначення.
Під час форуму були представлені умови ведення бізнесу в Україні та на Філіппінах, фінансові й правові інструменти для іноземних компаній, результати цифрової трансформації України та можливості українського оборонно-промислового комплексу.
Представники Makati Business Club, Nordic Chamber of Commerce of the Philippines, European Chamber of Commerce of the Philippines і Philippine Chamber of Commerce and Industry обговорили з підприємцями доступ до ринків, залучення інвестицій та розвиток прямих контактів між компаніями. Ці організації разом із посольством України виступили партнерами форуму.
Завершальною частиною заходу стали двосторонні B2B-зустрічі у форматі matchmaking, під час яких українські та філіппінські компанії змогли обговорити конкретні проєкти й напрями подальшої співпраці.
Форум був центральною подією української бізнес-місії на Філіппіни, запланованої на період із 23 липня до 1 серпня 2026 року. Її метою є розширення присутності українських компаній на ринку Філіппін і загалом у Південно-Східній Азії.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія поступово стає одним із найпомітніших балканських торговельних партнерів України. Як випливає з даних аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року вона посіла 33-тє місце серед 50 найбільших партнерів країни, а двосторонній товарообіг сягнув $345,9 млн.
Поставки сербських товарів до України склали $243,2 млн, український експорт до Сербії — $102,7 млн. Лише в червні обсяг торгів між країнами становив $55,8 млн. Баланс поки що складається на користь Сербії: дефіцит України у двосторонній торгівлі сягнув $140,5 млн.
Тенденція до посилення позицій Сербії проявилася ще наприкінці 2025 — на початку цього року. У першому кварталі 2026 року сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як українські поставки на сербський ринок зросли на 5%. У торговельних операціях між країнами беруть участь близько 900 сербських компаній, з яких приблизно 670 закуповують українську продукцію.
Одним із чинників розвитку зв’язків стало повноцінне відновлення дипломатичної присутності Сербії в Києві. Посольство, яке призупинило роботу у 2022 році, повернулося до української столиці наприкінці 2024 року, а восени 2025 року офіційно відновило діяльність у новому приміщенні. Зараз місію очолює посол Андон Сапунджі.
Саме по собі відкриття посольства не визначає обсяг торгівлі, проте постійна дипломатична місія спрощує контакти між компаніями, торговими палатами та державними органами. Вона також може сприяти організації бізнес-місій, вирішенню логістичних і консульських питань та підготовці нових міждержавних угод.
Наступним важливим кроком може стати відновлення переговорів про вільну торгівлю та досягнення результату в цьому питанні. Для Сербії Україна залишається великим ринком із високим попитом на продовольство, промислову продукцію, обладнання та товари для відновлення. Для українських компаній Сербія може стати не лише ринком збуту, а й логістичним майданчиком для виходу на інші країни Західних Балкан.
Дані про всіх головних торговельних партнерів України доступні тут — https://www.experts.news/posts/analiz-naybilshykh-torhovelnykh-partneriv-ukrayiny-v-pershomu-pivrichchi-2026-roku
EXPERTS CLUB, Сербія, ТОВАРООБІГ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Як повідомляє Experts.news – 20 липня президент США Дональд Трамп підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50 % на окремі товари з Канади. Нові ставки мають набути чинності 19 серпня 2026 року й охоплюватимуть канадський імпорт на суму приблизно 20 млрд доларів, або близько 5,2% усіх поставок товарів із Канади до США за 2025 рік.
Вашингтон пояснює це рішення дискримінацією американських автомобілів, алкогольних напоїв та молочної продукції на канадському ринку. Однак американські мита вводяться не лише на аналогічні товари. Білий дім сформував три широкі переліки канадської продукції, які мають створити економічний тиск на різні галузі країни.
Яку продукцію торкнуться мита
До першої групи входять практично всі основні види алкогольних напоїв канадського виробництва: пиво, вино, вермут, сидр, інші ферментовані напої, етиловий спирт, віскі, ром, джин, горілка, лікери та інші міцні напої. Мито нараховуватиметься понад звичайні митні платежі.
Алкогольна прокламація є відповіддю на рішення більшості канадських провінцій припинити закупівлю та продаж американського алкоголю. За даними Білого дому, імпорт алкогольних напоїв із США до Канади з березня 2025 року по лютий 2026 року скоротився на 81% — з $718 млн до $137 млн.
Друга група охоплює молочну продукцію та інгредієнти для харчової промисловості. До переліку включено сухе та концентроване молоко, вершки, молочну сироватку, лактозу, молочні білки, казеїн та окремі суміші на основі молочних компонентів. Ці товари використовуються не лише в роздрібній торгівлі, а й у виробництві кондитерської продукції, дитячого харчування, спортивного харчування, хлібобулочних виробів та готових харчових сумішей.
Причиною цього рішення Вашингтон називає канадську систему тарифних квот на сир. США стверджують, що умови доступу американських постачальників до канадського ринку менш вигідні, ніж умови, надані виробникам з Євросоюзу в рамках угоди CETA.
Третій і найширший перелік включає продукцію, яка безпосередньо не пов’язана з автомобільним сектором. Серед неї — цемент, насіння та посадковий матеріал, квіти, мед, окремі харчові інгредієнти, ефірні олії, косметика, пластмасові вироби, упаковка, паперова продукція, деревні плити та меблі.
До переліку також увійшли одяг, текстиль, взуття, шкіряні вироби, головні убори, перуки, інструменти, рибальські вудки, басейни та частина спортивного інвентарю, включаючи хокейні клюшки та інше хокейне обладнання.
Таким чином, американські заходи можуть торкнутися як великих промислових підприємств, так і невеликих виробників вина, меблів, одягу, косметики, спортивних товарів та продукції для садівництва.
Які товари не потраплять під нові заходи
Білий дім виключив із нового режиму канадські енергоносії, калійні добрива, рибу та критично важливі мінерали. Не будуть повторно обкладатися митом товари, на які вже поширюються американські секторальні мита за статтею 232, включаючи багато видів сталі, алюмінію, міді, деревини, автомобілів, вантажівок та фармацевтичної продукції.
Це обмежує безпосередній масштаб рішення. США не вводять 50%-не мито на весь канадський імпорт, оскільки різке подорожчання нафти, газу, електроенергії, добрив та промислових металів завдало б серйозної шкоди самим американським підприємствам.
При цьому нові мита поширюються навіть на товари, що відповідають правилам походження угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA). Раніше такі товари могли переміщатися між трьома країнами без мит.
Що зміниться для американських споживачів
Формально мито сплачує американська компанія, яка імпортує товар. Вона може вимагати від канадського постачальника знизити ціну, частково скоротити власну маржу або перекласти додаткові витрати на покупця.
Мито в розмірі 50% не обов’язково означає автоматичне зростання роздрібної ціни на 50%, оскільки імпортна вартість є лише частиною кінцевої ціни. Однак для товарів із невеликою торговою націнкою поставки з Канади можуть стати економічно невигідними.
Найбільш помітним подорожчання може бути в північних штатах США, тісно пов’язаних із канадськими постачальниками. Це стосується насамперед цементу, будівельних матеріалів, меблів, напоїв та окремих продуктів харчування.
Підвищення мита на цемент може збільшити витрати на житлове та інфраструктурне будівництво. Цемент складно й дорого перевозити на великі відстані, тому швидко замінити канадські поставки продукцією з інших частин світу вдасться не в усіх регіонах.
У секторі алкоголю частина канадських брендів може зникнути з американських магазинів і ресторанів або перейти в дорожчу цінову категорію. Аналогічна ситуація можлива на ринку хокейного інвентарю, де Канада є не тільки великим споживачем, а й важливим виробником спеціалізованої продукції.
Що загрожує канадським виробникам
Для канадських експортерів США є головним і найближчим ринком збуту. Мито у розмірі 50% може призвести до скорочення замовлень, зниження завантаженості підприємств та тиску на прибуток виробників, особливо якщо вони не зможуть швидко знайти покупців в інших країнах.
Найбільш вразливими виявляться підприємства, розташовані поруч з американським кордоном і орієнтовані переважно на США. Невеликим виноробням, меблевим фабрикам, виробникам одягу та спортивного інвентарю буде складніше перенаправити продукцію, ніж великим міжнародним корпораціям.
Канада, ймовірно, спробує прискорити переорієнтацію експорту на Євросоюз, Велику Британію, країни Азії та інші ринки. Однак транспортні витрати, відмінності у стандартах та необхідність заново вибудовувати мережу дистрибуції обмежать швидкість такого переходу.
Хто може виграти від перерозподілу торгівлі
Звільнену частку канадських постачальників на ринку США можуть зайняти виробники з Мексики, Євросоюзу, Латинської Америки та Азії.
Європейські, чилійські, аргентинські та австралійські компанії можуть отримати додаткові можливості на ринку вина. Виробники одягу, меблів та споживчих товарів з Мексики та країн Азії також зможуть збільшити поставки до США.
Аналогічний процес уже спостерігався на канадському ринку після обмеження імпорту американського алкоголю. Білий дім зазначає, що Канада збільшила імпорт напоїв з ЄС, Чилі, Японії, Аргентини, Ірландії, Нової Зеландії та Австралії.
Однак такий перерозподіл не завжди знижує ціни. Заміна найближчого канадського постачальника на більш віддаленого виробника збільшує транспортні витрати та ускладнює логістику.
Ризик нового витка торговельної війни
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про готовність продовжувати переговори, але підкреслив, що торговельний конфлікт уже збільшує витрати сімей, особливо в США. Прем’єр Онтаріо Даг Форд закликав у разі набрання чинності американських заходів відповісти митами на порівнянний обсяг товарів.
Якщо Оттава запровадить нові заходи у відповідь, під них можуть потрапити американські продукти харчування, алкоголь, автомобілі, промислове обладнання та товари зі штатів, що мають політичне значення для адміністрації Трампа.
Тоді конфлікт почне впливати не лише на окремі групи товарів, а й на інвестиційні рішення компаній. Підприємства будуть обережніше розміщувати нові виробництва по обидва боки кордону, а запаси комплектуючих можуть збільшуватися для захисту від подальших обмежень.
Чому це рішення важливе для світової торгівлі
Особливе значення має правова основа мит. Трамп застосував статтю 338 Закону про тарифи 1930 року, яка дозволяє вводити до 50% додаткових зборів проти країни, що дискримінує американську торгівлю. За даними Reuters, це перший відомий випадок застосування цієї норми майже за сто років.
Створений прецедент дозволяє Вашингтону використовувати аналогічний механізм проти інших партнерів, якщо їхні податки, квоти, ліцензування або державні закупівлі будуть визнані дискримінаційними для американських компаній.
Це підвищує невизначеність для глобального бізнесу. Навіть наявність угоди про вільну торгівлю більше не гарантує, що товари будуть захищені від додаткових американських мит.
Безпосередній ефект нових заходів для світової економіки буде обмеженим, оскільки вони охоплюють близько $20 млрд імпорту.
Однак наслідки можуть стати значно більшими, якщо Канада відповість симетрично, а США почнуть застосовувати статтю 338 проти інших держав.
У такому разі компанії активніше переноситимуть виробництво ближче до основних ринків, створюватимуть альтернативні ланцюги поставок і скорочуватимуть залежність від однієї країни. Це може підвищити стійкість торгівлі, але водночас збільшити собівартість товарів і підтримувати інфляцію.
Нові мита поки що мають набути чинності лише 19 серпня, тому у Вашингтона й Оттави залишається близько місяця для переговорів. Кінцеві наслідки залежатимуть від того, чи вдасться сторонам домовитися щодо автомобілів, американського алкоголю та доступу американських виробників молочної продукції на канадський ринок.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Тарас Качка працюватиме представником України при Європейському Союзі в Брюсселі та одночасно виконуватиме функції торгового представника України.
«Очікуємо рішення ще щодо чотирьох кластерів. Вважаю, що Тарас зможе найефективніше реалізувати це в представництві України в ЄС – у Брюсселі. З огляду також на високу ефективність і досвід Тараса в торговельній політиці, він поєднуватиме цю роботу з Євросоюзом із функцією торгового представника України в рамках наших двосторонніх торговельних угод із ключовими партнерами», – написав Зеленський у Telegram-каналі в п’ятницю.
