Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 120 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 233 стартові позиції в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами лютого та березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано 32,79 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 9,27 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в лютому котирувальні ціни в однойменній секції перебували в діапазоні 18333,35-21200 грн без ПДВ. Спостерігалася понижувальна тенденція цін до кінця місяця.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 9 млн куб. м за премією в діапазоні 0,62 – 3,92 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19313,95-21016,81 грн без ПДВ.
«У лютому ринок природного газу й надалі залишався активним, незважаючи на наявні коливання цін. Хоча обсяги торгів були меншими порівняно з попереднім місяцем, учасники ринку продовжують активно використовувати торгову інфраструктуру, зберігається високий інтерес до операцій на короткостроковому ринку. УЕБ і надалі забезпечує стабільну роботу торгових систем, щоб створювати найефективніші умови для всіх учасників», — зазначив генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 118 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 301 стартову позицію в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами січня, лютого, березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано близько 66 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 7,05 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в січні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 19 312 – 22 640 грн без ПДВ. Спостерігалася тенденція до зростання цін протягом другої половини місяця. Ініціатори аукціонів формували стартові позиції переважно на продаж.
Минулого місяця були укладені угоди в секції «Транскордон» на умовах постачання у точці на кордоні. Загальний обсяг за вказаними угодами склав 100,44 тис. MBт.г за цінами в діапазоні 34,58 – 35,6 євро.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 17 млн куб. м за премією в діапазоні 7,69 – 9,62 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19 300 – 22 296,99 грн без ПДВ з тенденцією на зростання. Окрім внутрішньодобового ринку, були укладені угоди на ринку «на добу наперед» УЕБ загальним обсягом 1 351 тис. куб. м.
«Січень підтвердив збереження високої активності на ринку природного газу, попри цінову волатильність. Хоча обсяги торгів знизилися порівняно з попереднім місяцем, учасники залишаються залученими до операцій на середньо- та короткостроковому сегментах внутрішнього ринку, на відміну від грудня, коли спостерігалась більша активність у торгівлі імпортним природним газом. Українська енергетична біржа продовжує забезпечувати стабільну роботу торгової інфраструктури, створюючи ефективні умови для взаємодії між учасниками торгів», – зазначив Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Україна в 2025 році через зміни правил торгівлі з Європейським Союзом не змогла поставити на зовнішні ринки агропродукції на EUR2 млрд, з яких 95% не поставлено саме на європейський ринок, повідомила голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олександра Авраменко на конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Експерт нагадала, що 2025 рік був щедрим на формати співпраці України з Європейським Союзом. Вперше в історії Україна мала три framework торгівлі з ЄС. Перший – автономні торговельні заходи (АТЗ), тобто односторонні референції, які були введені Євросоюзом для підтримки України. Вони діяли до червня 2025 року. Другий – перехідний період після закінчення АТС тривав п’ять місяців. Третій – запрацював 29 жовтня 2025 року.
“Дестабілізація і відсутність прогнозованості (в торгівлі з ЄС – ІФ-У) призвели до того, що станом на 1 грудня 2025 року Україна не доекспортувала агропродукції на EUR2 млрд, 95% з яких – це недоекспорт до Європейського Союзу. Тобто продукція, яка не була експортована до ЄС, фактично нікуди не була експортована. Це досить критично в наших обставинах”, – зазначила Авраменко.
Вона підкреслила, що мати новий торговельний режим набагато краще, ніж його не мати.
Експерт висловила сподівання, що протягом 2025 року українські експортери отримають певний досвід поставок продукції на європейський ринок за новими правилами і в 2026 році будуть мати більше розуміння нового механізму торгівлі.
Авраменко також нагадала про введений ЄС в рамках оновленої торговельної угоди механізм Cyber Measures, який дозволяє будь-якій країні в разі відчуття тиску з боку української агропродукції звернутися до Єврокомісії, яка проведе розслідування і, при необхідності, введе обмеження на імпорт з України.
Експерт також підкреслила важливість впровадження Україною стандартів Європейського Союзу, викладених у 20 регламентах, до кінця 2028 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
У міністерстві торгівлі КНР у четвер заявили, що висловлювання прем’єра Японії Санае Такаїті про Тайвань мали негативний вплив на китайсько-японські економічні відносини.
«Помилкові слова прем’єра Такаїті про Тайвань, сказані привселюдно, фундаментально підірвали основи відносин Китаю і Японії, серйозно нашкодили двостороннім економічним і торговельним зв’язкам», – наводять західні ЗМІ слова представника міністерства Хе Юнцянь.
«Якщо японська сторона і надалі дотримуватиметься подібних дій і продовжить рухатися по неправильному шляху, то Китай рішуче вживе необхідних заходів, і всі наслідки їх ляжуть на Японію», – пообіцяла вона.
ЗМІ нагадують, що Китай – другий за значимістю ринок для Японії. У 2024 році, за даними ООН, КНР закупила японських товарів на $125 млрд, в основному промислове обладнання, напівпровідники, автомобілі.
У листопаді Такаїті заявила, що надзвичайна ситуація навколо Тайваню, пов’язана із застосуванням сили, може перерости в «ситуацію, що загрожує виживанню» Японії; агентство «Кіодо» пояснювало, що в такому випадку Токіо міг би вдатися до права на колективну самооборону.
Однак влада КНР вважає питання Тайваню внутрішньою справою Китаю і закликала Такаїті відмовитися від своїх заяв. У підсумку в Пекіні закликали співгромадян уникати поїздок до Японії, рекомендували особам, які бажають навчатися в цій країні, знову обміркувати це рішення у зв’язку з ситуацією з безпекою. Також агентство «Кіодо» поінформувало з посиланням на джерело, що Китай повідомив Японії про призупинення імпорту японських морепродуктів
У четвер посол США в Японії Джордж Гласс засудив такі заходи КНР і назвав їх «економічним примусом». Після зустрічі з главою МЗС Японії Тосіміцу Мотегі він запевнив, що США прихильні забезпеченню оборони Японії, в тому числі контрольованих Токіо островів Дяоюйдао (японська назва – Сенкаку) у Східно-Китайському морі. Острови є предметом територіального спору Японії і Китаю.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Вона виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму. Її також вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів.
Тайванське питання виникло в 1949 році, коли була проголошена Китайська Народна Республіка, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому деякі держави мають у себе неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
