Імпорт товарів до України у січні-жовтні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 24% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $67,8 млрд до $84,2 млрд та майже досяг обсягів імпорту за весь 2025 рік – $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби України (ДМС).
З експортом ситуація протилежна – порівняно з результатами січня-жовтня 2026 року він скоротився на 2,5% – з $33,2 млрд до $32,4 млрд, тоді як у січні-жовтні 2024 року він був ще більшим – $34,6 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав 58,3$ млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-жовтні 2026 року склало $0,63/кг”, – додали в ДМС.
Найбільше імпортували товарів до України, традиційно, Китай – на понад $25,6 млрд, Польща – понад $7,9 млрд, Німеччина – майже $5,5 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на майже $4,1 млрд, Німеччини – на майже $2,4 млрд, Туреччини – на понад $2,3 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-жовтні 2026 року товарів майже 74% склали категорії машини, устаткування та транспорт – понад $38,9 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено понад 214,3 млрд грн, або майже 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $12,1 млрд (до бюджету сплачено понад 252,5 млрд грн, що складає понад 34% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – майже $10,9 млрд (сплачено 90,7 млрд грн, що складає понад 12% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продтовари – майже $18,6 млрд, метали та вироби з них – майже $3,1 млрд, машини, устаткування та транспорт – майже $3,0 млрд.
“У січні-жовтні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено майже 1,8 млрд грн”, – додали в ДМС.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) оголосила про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пестицидів походженням з КНР за скаргою ТОВ “Альфа Смарт Агро”, підтриману ТОВ “Білоцерківський завод препаративних форм”.
Як йдеться у повідомленні МКМТ у вівторок, відповідне рішення вона прийняла 3 листопада цього року, визнавши, що у скарзі наведено достатньо обгрунтованих доказів та вона подана та підтримана підприємствами, частка яких у загальному обсязі виробництва окремих видів пестицидів в Україні становить понад 50%.
“У скарзі наведено достатньо обгрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну окремих видів пестицидів походженням з Китайської Народної Республіки міг здійснюватися за демпінговими цінами, при цьому рівень демпінгової маржі не може вважатися мінімальним, а обсяги імпорту незначними відповідно до норм закону”, – зазначено в оголошенні.
МКМТ також погодилась з наявністю обґрунтованих доказів стосовно того, що демпінговий імпорт в Україну окремих видів пестицидів з Китаю загрожує заподіянням істотної шкоди національному товаровиробнику. Зокрема, відповідно до матеріалів скарги за період дослідження (2022 рік – І півріччя 2025 року) спостерігалась тенденція скорочення обсягів продажу заявника на внутрішньому ринку та частки на ринку при одночасному зростанні споживання окремих видів пестицидів в Україні.
Зазначається, що обсяги демпінгового імпорту в Україну окремих видів пестицидів з Китаю зросли в абсолютних показниках на 44,9%, відносно виробництва і споживання окремих видів пестицидів в Україні – на 30,4% та 21,0% відповідно.
Окрім того, середні ціни імпорту в Україну зазначених товарів були нижче середніх цін та собівартості окремих видів пестицидів заявника.
МКМТ уточнила, що мова йде про “гербіцид на основі: тербутилазину …, що класифікується за кодом ех 3808 93 13 00 згідно з УКТ ЗЕД; пропізохлору . … за кодом ех 3808 93 15 90…, нікосульфурону … за кодом ех 3808 93 23 00; диквату … за кодом ех 3808 93 2790 згідно з УКТ ЗЕД”.
Під розслідування також потрапив імпорт з Китаю фунгіциду однокомпонентного на основі діючої речовини тебуконазолу за кодом ех 3808 92 50 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Проведення розслідування доручено Мінекономіки.
Обсяг китайського експорту в жовтні зріс на 35,2% у річному вимірі, до $412,33 млрд, свідчать дані Головного митного управління країни.
Імпорт зріс на 41,6%, до $307,05 млрд, до того ж його зростання стало найвищим з травня 2021 року.
Аналітики, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зростання експорту в жовтні на 33,5%, імпорту – на 32%. У вересні зростання становило 36,3% та 31% відповідно.
Упевненому зростанню китайського експорту сприяв високий попит на чипи та обладнання для розробок у сфері штучного інтелекту. Поставки мікросхем за кордон минулого місяця зросли у 2,4 раза.
Експорт до США на тлі поліпшення відносин між двома країнами зріс на 32,9%. Поставки до ЄС збільшилися на 24,4%, до країн АСЕАН – на 46,3%.
Китай збільшив імпорт високотехнологічної продукції в жовтні на 50,8%. Закупівлі обладнання для обробки даних та комплектувальних до нього зросли у 2,4 раза.
Імпорт із країн АСЕАН зріс на 28,1%, із Південної Кореї – на 79,1%, із Тайваню – на 29,2%, із ЄС – на 4,6%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у жовтні склало $105,28 млрд ($88 млрд роком раніше). За десять місяців поточного року профіцит досяг $1,043 трлн.
Ставлення українців до Індонезії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 66,3% респондентів. Позитивно країну оцінюють 21% опитаних, негативно – 6,1%. Порівняно з березнем частка нейтральних відповідей помітно скоротилася, тоді як зросли як позитивні, так і негативні оцінки, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Індонезії ставляться 5,9% українців, здебільшого позитивно – 15,1%. Нейтральну відповідь обрали 66,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 5,3%, повністю негативне – 0,8%, ще 6,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 14,9 відсоткового пункту. Позитивне ставлення, таким чином, більш ніж утричі переважає негативне, однак дві третини українців поки не мають чітко вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.
У березні 2026 року нейтрально до Індонезії ставилися 71,6% респондентів. Повністю позитивну оцінку давали 6,5%, здебільшого позитивну – 13,8%, тобто сукупний позитивний показник становив 20,3%. Негативно країну оцінювали близько 3% опитаних, ще 5,1% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася незначно – на 0,7 в.п., з 20,3% до 21%. Натомість негативний сегмент зріс на 3,1 в.п. – приблизно вдвічі, до 6,1%. Нейтральних відповідей стало на 5,3 в.п. менше, а частка тих, кому важко відповісти, зросла з 5,1% до 6,7%.
Через швидше збільшення негативного сегмента баланс позитивних і негативних оцінок знизився приблизно з плюс 17,3 в.п. у березні до плюс 14,9 в.п. у серпні. Водночас абсолютний рівень негативного ставлення залишається низьким, а ключовою особливістю громадської думки щодо Індонезії продовжує бути високий рівень нейтральності.
При цьому економічна роль Індонезії у торгівлі з Україною зростає. За підсумками першого півріччя 2026 року вона стала одним із найбільш динамічних партнерів: перемістилася з 43-го на 34-те місце серед ТОП-50 торговельних партнерів України. Товарообіг досяг близько $320,6 млн, із яких $153,8 млн припало на український експорт та $166,8 млн – на імпорт. Особливо помітним було зростання українських поставок у червні.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошує, що розширення експорту на ринки Азії є важливим напрямом зменшення географічної концентрації української зовнішньої торгівлі.
За його оцінкою, під час формування зовнішньоекономічної політики необхідно одночасно враховувати фактичний товарообіг із країнами-партнерами та ставлення до них українського суспільства. Значні обсяги торгівлі не завжди супроводжуються високою позитивною оцінкою відповідної країни, а нейтральне ставлення не обов’язково свідчить про відсутність потенціалу для розвитку економічної співпраці.
«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією», – зазначав Уракін, коментуючи результати дослідження міжнародних економічних орієнтирів українців.
На його думку, європейська інтеграція має залишатися основою довгострокового економічного розвитку України, проте це не повинно обмежувати можливості співпраці з іншими регіонами світу.
«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні», – наголошував експерт.
У цьому контексті Індонезія становить інтерес як один із ринків Південно-Східної Азії, на яких українські підприємства можуть розширювати свою присутність. Збільшення товарообігу створює передумови для розвитку двосторонніх ділових контактів, пошуку нових партнерів та диверсифікації експортних поставок.
Водночас переважання нейтральних оцінок у ставленні українців до Індонезії свідчить про обмеженість сформованого суспільного уявлення про цю країну. Для поглиблення співпраці важливими можуть стати не лише торговельні контракти, а й активніша діяльність бізнес-асоціацій, економічна дипломатія, інформаційні та освітні проєкти.
Окремим завданням для українських експортерів, на важливості якого раніше наголошував Максим Уракін, залишається збільшення частки продукції з високою доданою вартістю в експорті. Розвиток економічних відносин з азійськими країнами має створювати можливості не лише для постачання сировинної та аграрної продукції, а й для виходу на нові ринки українських промислових товарів і технологій.
Таким чином, зростання українського експорту до Індонезії демонструє потенціал Південно-Східної Азії як напрямку диверсифікації збуту. Водночас соціологічні дані показують, що економічна активізація поки не супроводжується настільки ж швидким формуванням впізнаваного образу країни: дві третини українців усе ще займають нейтральну позицію.
Подальше розширення двосторонніх торговельних, інвестиційних та гуманітарних зв’язків може сприяти кращій обізнаності українського суспільства про Індонезію та створювати додаткові можливості для українського бізнесу.
Дослідження «Ставлення українців до країн світу» проведено у серпні 2026 року компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. В опитуванні взяли участь 800 повнолітніх громадян України. Заявлена максимальна теоретична похибка вибірки становить 3,5 відсоткового пункту.
Джерела: Experts Club та Active Group, дослідження від 18 вересня 2026 року; Experts Club, коментар Максима Уракіна від 20 жовтня 2026 року.
EXPERTS CLUB, URAKIN, ИНДОНЕЗИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
За січень-вересень 2026 року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній. Найбільша кількість нових проваджень припала на підприємства оптової торгівлі, сільського господарства та будівництва.
Про це свідчать результати дослідження Opendatabot, оприлюдненого 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.
За даними аналітиків, кількість нових проваджень за дев’ять місяців поточного року майже досягла показника всього 2021 року, коли було відкрито 20 687 таких справ.
Для порівняння, протягом 2022 року було відкрито 14 829 проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній, у 2023 році – 22 227, у 2024 році – 26 100, а у 2025 році – 26 847.
Таким чином, за дев’ять місяців 2026 року кількість нових проваджень уже становила приблизно 76% від показника за весь попередній рік.
Найбільше нових проваджень зареєстровано щодо компаній, основним напрямом діяльності яких є оптова торгівля. На цей сектор припало 4249 проваджень, або 20,9% загальної кількості.
Друге місце посіло сільське господарство з 1814 провадженнями, що відповідає 8,9% загального показника.
На третьому місці опинилося будівництво будівель – 1521 провадження, або 7,5%.
До п’ятірки галузей із найбільшою кількістю нових проваджень також увійшли роздрібна торгівля з 808 справами та операції з нерухомістю, на які припало 803 провадження.
Крім того, 726 проваджень відкрито щодо підприємств наземного та трубопровідного транспорту, 590 – у сфері громадського харчування, 548 – у будівництві споруд та 522 – у складській діяльності.
Загалом на п’ять найбільших за кількістю проваджень видів економічної діяльності припало 9195 справ, або 45,2% усіх нових проваджень.
Водночас наведена статистика не означає, що підприємства відповідних галузей мають найбільші суми податкового боргу. Дослідження відображає кількість виконавчих проваджень, а не обсяг коштів, які підлягають стягненню.
За інформацією Opendatabot, загалом станом на 19 жовтня 2026 року активними залишалися 36 409 виконавчих проваджень на користь Державної податкової служби.
Це приблизно на 1% більше, ніж на початку грудня 2025 року, коли їх налічувалося 36 063.
При цьому масштаб податкової заборгованості українського бізнесу є значно більшим за кількість підприємств, щодо яких здійснюється примусове стягнення.
За окремим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року податкові борги мали 218 731 компанія, а їх сукупна заборгованість становила 263,32 млрд грн.
За перше півріччя кількість компаній із податковими боргами збільшилася на 3%, тоді як загальна сума заборгованості зросла на 4%.
Водночас не всі податкові борги передаються на примусове стягнення. Відкриття виконавчого провадження є окремою стадією процесу стягнення, тому загальна кількість компаній із податковими боргами не може безпосередньо порівнюватися з кількістю виконавчих проваджень.
Перевірити наявність відповідного провадження щодо конкретного підприємства можна через Єдиний реєстр боржників.
Джерела: Opendatabot, дослідження від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, дослідження податкових боргів від 7 вересня 2026 року.
Три торговельно-розважальні центри Києва – Respublika Park, River Mall та Lavina Mall – акумулюють 31,5% усіх поїздок сервісу Bolt до столичних торговельних центрів. Найбільша активність відвідувачів припадає на вихідні дні, а сезонний пік попиту спостерігається у листопаді та грудні.
Про це свідчать результати дослідження Bolt за період із листопада 2025 року до жовтня 2026 року, оприлюднені інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» 6 листопада.
Згідно з дослідженням, найбільшу частку поїздок серед столичних торговельних центрів забезпечив Respublika Park – 13% загальної кількості. Другу позицію посів River Mall із показником 10%, третю – Lavina Mall, на який припало 8,5% поїздок.
До десятки найпопулярніших торговельних центрів Києва також увійшли Ocean Plaza, Blockbuster Mall, Retroville, Cosmo Multimall, Gulliver, ЦУМ і Sky Mall.
Загалом десять найбільших за кількістю поїздок торговельних центрів формують 65% усіх замовлень Bolt до ТРЦ столиці.
Найбільше поїздок до торговельних центрів припадає на вихідні
За даними Bolt, найбільш активним днем тижня для відвідування торговельних центрів є неділя, на яку припадає 20% усіх тижневих поїздок до ТРЦ.
У суботу цей показник становить 18%, тоді як найменшу активність зафіксовано в понеділок – 11%.
Дослідження також дозволило визначити характерний розподіл відвідувань протягом дня. Найчастіше користувачі сервісу приїжджають до торговельних центрів у проміжку між 14:00 та 15:00, а залишають їх переважно між 20:00 та 21:00.
Таким чином, найбільша активність користувачів таксі, які прямують до торговельних центрів, припадає на другу половину дня.
Важливою особливістю ринку є сезонність попиту. За даними Bolt, у листопаді та грудні кількість поїздок до ТРЦ була на 40-46% вищою за середньомісячний показник протягом досліджуваного періоду.
Це свідчить про суттєве збільшення активності користувачів сервісу наприкінці року, коли традиційно зростає попит на покупки перед зимовими святами.
Найбільший попит на поїздки до ТРЦ формується в центральних районах Києва
Аналітики Bolt також дослідили географію поїздок до столичних торговельних центрів.
Найбільша кількість замовлень розпочинається в центральній частині Києва. Серед інших районів і житлових масивів із високою активністю користувачів виділяються Деміївка, Харківський масив, Лук’янівка та Печерськ.
Водночас попит на поїздки до торговельних центрів розподілений практично по всій території столиці.
Зокрема, до найбільшого за часткою поїздок ТРЦ Respublika Park користувачі Bolt найчастіше вирушають із житлового масиву Теремки.
При цьому у жовтні 2026 року кількість поїздок до Respublika Park збільшилася на 23% порівняно з вереснем.
Дослідження відображає поведінку користувачів сервісу Bolt та не є загальним рейтингом відвідуваності торговельних центрів Києва, оскільки не враховує відвідувачів, які користуються власним автомобільним або громадським транспортом.
Повітряні тривоги залишаються значним фактором впливу на роботу торговельних центрів
Попри стабільний попит на торговельні центри, український ринок комерційної нерухомості продовжує працювати в умовах значних обмежень через повітряні тривоги.
За даними Української ради торгових центрів (УРТЦ), у вересні 2026 року частка тривалості повітряних тривог протягом робочого часу торговельних центрів досягла 30,8% проти 14,1% у вересні минулого року та 22% у серпні поточного року.
Згідно з оновленою статистикою УРТЦ, оприлюдненою 2 листопада, у жовтні цей показник зріс до нового максимуму – 32,5% робочого часу торговельних центрів. Для порівняння, у жовтні 2025 року він становив 12,2%.
Починаючи з 8 вересня 2026 року, в Україні запроваджено диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози – червоний і жовтий.
У вересні на тривоги жовтого рівня припадало 60,9% їхньої загальної тривалості, тоді як на червоний рівень – 39,1%.
За жовтого рівня небезпеки торговельним центрам дозволяється працювати за визначених умов. Однак великі міжнародні торговельні мережі часто припиняють роботу магазинів незалежно від рівня оголошеної повітряної загрози.
За розрахунками УРТЦ, у середньому по Україні сукупний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги станом на кінець вересня досяг 176,5 робочого дня від початку повномасштабного російського вторгнення. Лише у вересні цей показник становив 9,6 робочого дня.
Таким чином, результати Bolt демонструють концентрацію попиту на найбільших торговельних об’єктах столиці та значне сезонне збільшення кількості поїздок, тоді як статистика УРТЦ свідчить про посилення операційних ризиків для торговельної нерухомості через повітряні тривоги.
Bolt – міжнародна платформа мобільності, яка надає послуги замовлення поїздок через мобільний застосунок. Дослідження охоплює поїздки користувачів сервісу до торговельних центрів Києва протягом дванадцяти місяців – із листопада 2025 року до жовтня 2026 року.
