17–18 жовтня ц.р. Прем’єр Державної ради Китайської Народної Республіки Лі Цян здійснив офіційний візит до Республіки Узбекистан з метою подальшого зміцнення всебічного стратегічного партнерства між двома країнами, розширення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, а також реалізації домовленостей, досягнутих на найвищому рівні.
17 жовтня Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв прийняв китайську делегацію. Сторони обговорили практичну реалізацію домовленостей, досягнутих під час зустрічі лідерів двох країн у Бішкеку в серпні 2026 року, та відзначили активізацію контактів між парламентами, урядами, регіонами й діловими колами. Узбекистан підтвердив відданість політиці «одного Китаю».
Того ж дня в Палаці міжнародних форумів «Узбекистан» відбулися переговори Прем’єр-міністра Узбекистану Абдулли Аріпова та Лі Цяна. Основну увагу було приділено розвитку співробітництва у промисловості, енергетиці, сільському господарстві, транспорті, цифрових технологіях та інших перспективних сферах.
За останні п’ять років обсяг взаємної торгівлі зріс утричі й за підсумками 2025 року сягнув майже 18 млрд доларів США. Обсяг прямих китайських інвестицій в економіку Узбекистану у 2025 році становив 17 млрд доларів США. У країні діють понад 6,5 тис. підприємств за участю китайського капіталу, а портфель перспективних спільних проєктів оцінюється приблизно у 60 млрд доларів США.
Сторони наголосили на важливості будівництва залізниці Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має розширити транспортну взаємопов’язаність регіону та створити додаткові можливості для торгівлі. Серед інших пріоритетів — розвиток відновлюваної енергетики, хімічної промисловості, автомобілебудування, металургії, геології, інфраструктури, мирного атома, штучного інтелекту, робототехніки та верстатобудування.
Окрему увагу приділено розвитку туристичних, культурних та освітніх обмінів, зокрема збільшенню частоти авіарейсів між містами двох країн. Найближчим часом заплановано проведення Днів культури Узбекистану в Китаї та взаємне відкриття культурних центрів. Також розглянуто взаємодію в межах Шанхайської організації співробітництва та формату «Центральна Азія — Китай».
За підсумками переговорів підписано двосторонні меморандуми про співробітництво у сферах промисловості, енергетики, митного адміністрування, охорони здоров’я, електронної комерції та засобів масової інформації. Символом зміцнення дружніх зв’язків стало рішення про присвоєння одній із вулиць Ташкента назви «Пекін».
Мережа магазинів «Сирне королівство», що спеціалізується на продажу сирів із різних країн світу, оголосила про закриття.
«13 років ми служили вам і ділилися найкращими смаками. На жаль, ми змушені припинити роботу магазинів», — повідомляється на сайті мережі в п’ятницю.
У червні 2025 року офіс мережі в Києві згорів дотла внаслідок удару російських «шахідів».
Магазини мережі – це 48 команд і 250 співробітників по всій країні.
Джерело: https://cheesekingdom.com.ua/ua
29–30 жовтня відбудеться Retail Expo 2026 – 10-й щорічний конгрес українського ритейлу. Подія збере понад 500 учасників: власників і керівників торговельних мереж, виробників, постачальників, технологічних компаній та експертів галузі. У програмі понад 50 спікерів, практичні кейси, дискусії та виставкова зона з рішеннями для ритейлу.
Як змінюється поведінка покупців?
Що сьогодні допомагає зберігати продажі, команди та лояльність клієнтів?
Де шукати резерви ефективності, коли ресурси обмежені, а викликів стає дедалі більше?
Ці та інші питання стануть основою програми Retail Expo 2026. У центрі уваги – аналітика ринку та споживчих трендів, автоматизація й технологічна трансформація, продажі, клієнтський досвід і сервіс, кадровий дефіцит, управління командами та партнерські відносини. Особливий акцент на реальних кейсах українських компаній, які знаходять рішення та продовжують розвиватися попри всі складнощі.
Retail Expo – це не лише виступи зі сцени. Це два дні живого спілкування, нових знайомств, професійних дискусій і зустрічей із тими, хто щодня працює над розвитком українського ритейлу.
Сьогодні, коли бізнес працює в умовах війни, постійної невизначеності та нових випробувань, такі зустрічі мають особливу цінність. Важливо не замикатися у власних проблемах, а збиратися разом, говорити відверто, ділитися досвідом і підтримувати одне одного. Щоб знаходити рішення, ставати сильнішими та рухатися далі.
Retail Expo 2026 відбудеться 29–30 жовтня. Захід проходитиме в укритті, що дозволить продовжувати роботу конгресу навіть під час повітряних тривог.
Програма, спікери та реєстрація – на сайті Retail Expo 2026 https://retailexpo.com.ua
Open4Business – інформаційний партнер.
Президент США Дональд Трамп знову заявив, що Канада в перспективі може стати 51-м американським штатом, пов’язавши це з торговельними відносинами між двома країнами.
Цю заяву він зробив 14 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Буллхед-Сіті у штаті Арізона.
«Зрештою вони стануть 51-м штатом, бо тільки так це працює. Нам вони не потрібні, а ми їм потрібні. І чому ми маємо втрачати $80 млрд, $90 млрд, $100 млрд на рік, щоб підтримувати країну, яка не є частиною нас?» — сказав Трамп.
Перед цим президент США звинуватив Канаду в жорсткій тарифній політиці та заявив, що канадські автомобільні компанії переносять виробництво до США, щоб уникнути американських мит. Після слів про можливе перетворення Канади на 51-й штат Трамп також провів паралель із Гренландією.
При цьому названі ним $80–100 млрд не відповідають офіційним даним про торговельний баланс двох країн. За даними офісу торгового представника США, у 2025 році американський дефіцит торгівлі товарами з Канадою становив $48,3 млрд. Водночас США мали профіцит торгівлі послугами з Канадою в розмірі $27,7 млрд. Загальний товарообіг товарами та послугами між країнами оцінювався в $872,3 млрд.
Трамп неодноразово повертався до ідеї перетворення Канади на американський штат після свого повернення до Білого дому. У травні 2025 року під час зустрічі у Вашингтоні прем’єр-міністр Канади Марк Карні прямо заявив, що країна «не продається» і ніколи не буде продана. У відповідь Трамп тоді сказав: «Ніколи не кажи «ніколи»».
США залишаються головним торговельним партнером Канади. За даними USTR, понад три чверті канадського товарного експорту спрямовується на американський ринок, тоді як майже половина імпорту Канади припадає на США. Особливо тісно економіки двох країн пов’язані в автомобільній промисловості, енергетиці та транскордонних виробничих ланцюгах.
Імпорт товарів до України у січні-вересні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $60,1 млрд до $75,1 млрд, тоді як за весь 2025 рік він склав $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Водночас експорт залишається на рівні аналогічного періоду 2025 року – $29,6 млрд за 9 міс.-2026 проти $29,5 млрд минулого року ($40,3 млрд за весь 2025 рік).
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-вересні 2026 року склало $0,62/кг”, – додають у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України, як і у 2025 році, Китай – $22,6 млрд, Польща – понад $7,1 млрд, Німеччина – понад $4,9 млрд.
Експортували з України, також без змін порівняно з 2025 роком, найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на понад $2,2 млрд, Німеччини – на $2,1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2026 року товарів понад 73% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – майже $34,4 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено майже 191,5 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $10,8 млрд (сплачено понад 224,9 млрд грн, або 34% митних платежів), а також продукція хімпромисловості – понад $10 млрд (при оформленні сплачено 83 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів).
Щодо ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів – порівняно з 2025 роком категорії також без змін: продтовари – $17 млрд, метали та вироби з них – $2,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд.
У ДПС додали, що при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, у січні-вересні 2026 року до бюджету сплачено майже 1,5 млрд грн.
У січні-вересні 2026 року Україна збільшила імпорт ізольованих проводів та кабелів на 22,7% — до $540,7 млн, при цьому Китай вперше суттєво випередив традиційних європейських постачальників у цьому сегменті.
За даними Державної митної служби, імпорт китайської кабельної продукції сягнув $157 млн проти $92,6 млн за аналогічний період минулого року.
Таким чином, лише за рік поставки з Китаю зросли приблизно на 69,5%, а його частка в українському імпорті проводів та кабелів наблизилася до 29%.
Другим найбільшим постачальником залишається Угорщина. За дев’ять місяців Україна імпортувала звідти проводів і кабелів на $124 млн проти $114 млн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 8,8%.
Польща посіла третє місце з поставками на $74 млн проти $74,7 млн у січні–вересні 2025 року.
Таким чином, Китай, Угорщина та Польща разом забезпечили близько $355 млн, або майже дві третини всього українського імпорту кабельної продукції.
Головною зміною структури ринку стало саме посилення позицій Китаю. Ще рік тому найбільшим постачальником була Угорщина, тоді як зараз вартість китайського імпорту перевищує угорський приблизно на $33 млн.
Швидке зростання імпорту може бути пов’язане з підвищеним попитом на електротехнічну продукцію, відновлення енергетичної інфраструктури, телекомунікаційні проєкти, будівництво, промислове обладнання та автомобільні комплектуючі.
При цьому імпорт зростає значно швидше за експорт. За дев’ять місяців експорт українських проводів і кабелів зберігся приблизно на рівні минулого року — $1,065 млрд, тоді як імпорт зріс майже на чверть.
За підсумками 2025 року Україна імпортувала дротів і кабелів на $590,7 млн, що на 24,3% перевищувало показник 2024 року. Вже за перші дев’ять місяців 2026 року обсяг поставок наблизився до рівня всього попереднього року.
