Мережа гіпермаркетів-дискаунтерів “Велмарт” перебудувала ланцюги постачання і збільшила частку прямих поставок від виробників до магазинів до 53%, повідомила її пресслужба.
“Станом на вересень поставки до мережі охоплюють понад 11 тис. товарних позицій, їх забезпечують понад 570 партнерів-постачальників. У вересні частка прямих поставок від виробників у загальній вартості товарних надходжень зросла до близько 53%, тоді як у серпні цей показник становив 12%”, – йдеться у пресрелізі мережі.
Згідно із повідомленням, локальні виробники постачають продукцію у свої регіони без доставки до розподільчого центру. Такий підхід зменшує навантаження на міжрегіональні транспортні маршрути та дає змогу швидше доставляти товари до магазинів.
Крім того, “Велмарт” пріоритезує поставки товарів щоденного споживання: молочної продукції, гастрономії, м’яса, хлібобулочних виробів, бакалії, овочів, фруктів, цукру, солі та борошна. У разі відсутності в наявності товарів українського виробництва мережа шукає альтернативи, вироблені у Польщі чи Румунії.
Мережа “Велмарт” входить до мультибрендового холдингу Retail Group. Налічує 34 магазини у 18 містах України. Розвиває 10 власних торгових марок і має сім власних виробництв повного циклу: м’ясної і рибної продукції (охолодженої та копченої), кулінарії, випічки та кондитерських виробів.
Компанія також розвиває мережу сучасних фудкортів Graan Café у просторі супермаркетів “Велмарт” та напрям товарів для тварин “Пухнасті справи”.
За даними аналітичної системи YouControl, за результатами 2025 року ТОВ “Фудком”, яке розвиває мережу “Велмарт”, збільшило чистий дохід на 18,7%, до 23,6 млрд грн, чистий прибуток – у 3,2 раза, до 378,6 млн грн.
Власником ТОВ “Фудком” вказано АТ “Рітейл Груп”, кінцевим бенефіціаром – Роман Лунін.
У Україні за січень-вересень 2026 року зареєстровано 222,3 тис. нових фізичних осіб-підприємців (ФОП), тоді як припинили діяльність 155,6 тис. підприємців. Таким чином, кількість відкриттів перевищила кількість закриттів на 66,6 тис., свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot.
Кількість нових ФОП порівняно з аналогічним періодом 2025 року практично не змінилася, тоді як кількість закриттів скоротилася одразу на 27%.
Загалом з початку року в Україні з’явилося 222 288 нових ФОП, а 155 645 припинили діяльність. Чистий приріст становив 66 643 підприємців.
При цьому динаміка протягом року була нерівномірною. Більше нових підприємців, ніж у відповідні місяці минулого року, реєструвалося в січні, березні, квітні та травні. У лютому, червні, липні, серпні та вересні кількість реєстрацій була нижчою за торішню.
Незважаючи на це, вересень став рекордним місяцем 2026 року за кількістю відкриттів — зареєстровано близько 27,4 тис. нових ФОП.
У Opendatabot звертають увагу, що порівняння з початком 2025 року необхідно проводити з урахуванням технічного фактора. Різке зростання кількості закриттів у січні минулого року було пов’язане з призупиненням роботи державних реєстрів у грудні 2024 року, коли підприємці фактично не могли зареєструвати відкриття або припинення бізнесу.
Найбільша кількість нових ФОП за дев’ять місяців зареєстрована в Києві — 27,3 тис. На другому місці — Дніпропетровська область із 22,3 тис., далі йдуть Львівська — 17,2 тис., Одеська — 16,7 тис. та Київська області — 16,5 тис.
Лідером серед напрямків бізнесу залишається роздрібна торгівля. Її обрали 60,3 тис. нових підприємців, тобто понад чверть усіх зареєстрованих з початку року ФОП.
Комп’ютерним програмуванням зайнялися 16,7 тис. нових підприємців, оптовою торгівлею — 16,6 тис. Ще по 10,7 тис. реєстрацій припало на освіту та діяльність із забезпечення стравами та напоями.
Роздрібна торгівля водночас лідирує й за кількістю припинень діяльності — за дев’ять місяців закрилися 49,4 тис. ФОП цієї спеціалізації. У сфері комп’ютерного програмування припинили діяльність 17,1 тис. підприємців, у сфері оптової торгівлі — 11,7 тис., у сфері громадського харчування — 7,9 тис.
У 22 регіонах України кількість відкритих ФОП перевищила кількість закритих. Негативний баланс зафіксовано лише у трьох прифронтових регіонах — Донецькій, Херсонській та Луганській областях.
Джерело: дослідження Opendatabot «ФОП-економіка» за дев’ять місяців 2026 року.
Роздрібна торгівля залишається найпопулярнішим напрямком для відкриття малого бізнесу в Україні — за дев’ять місяців 2026 року в цій сфері зареєстровано 60,3 тис. нових ФОП, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру та аналіз даних аналітичним центром Experts Club.
На роздрібну торгівлю припадає понад чверть усіх нових підприємців, зареєстрованих в Україні з початку року. Загалом за січень-вересень було відкрито 222,3 тис. ФОП.
Другим за популярністю напрямком стало комп’ютерне програмування — 16,7 тис. нових ФОП. Практично такий самий результат показала оптова торгівля — 16,6 тис.
У сфері освіти зареєстровано близько 10,7 тис. нових підприємців. Стільки ж ФОП розпочали діяльність у сфері забезпечення стравами та напоями, до якої входять, зокрема, різні формати громадського харчування.
Однак найпопулярніші напрямки бізнесу одночасно лідирують і за кількістю закриттів.
У роздрібній торгівлі за дев’ять місяців припинили діяльність 49,4 тис. ФОП. Таким чином, незважаючи на велику кількість закриттів, чистий приріст підприємців у галузі склав близько 10,9 тис.
Інша ситуація склалася в комп’ютерному програмуванні. При 16,7 тис. нових реєстрацій діяльність припинили 17,1 тис. ФОП. Таким чином, виходячи з опублікованих Opendatabot абсолютних показників, кількість закриттів у IT-сегменті приблизно на 400 перевищила кількість відкриттів.
У оптовій торгівлі ситуація залишається позитивною: при 16,6 тис. нових ФОП закрилися 11,7 тис., що відповідає чистому приросту приблизно на 4,9 тис. підприємців.
У сфері громадського харчування зареєстровано близько 10,7 тис. нових ФОП при 7,9 тис. закриттів — позитивна різниця становить близько 2,8 тис.
Загалом за дев’ять місяців 2026 року в Україні відкрилося 222 288 ФОП, а закрилося 155 645. Кількість нових підприємців перевищила кількість тих, хто припинив діяльність, на 66 643.
Джерело: Opendatabot — «Цього року відкрилося на 66 тисяч ФОПів більше, ніж закрилося».
Світова торгівля зерном у 2026/27 сільськогосподарському році (липень-червень) становитиме 505,8 млн тонн, що на 3,5% менше, ніж минулого року, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в щомісячному зерновому звіті організації, порівняно з попереднім прогнозом, зробленим у вересні, нова оцінка виявилася на 3,5 млн тонн меншою. “Це відображає перегляд у бік зниження прогнозів щодо експорту пшениці та кукурудзи, зумовлений головним чином проблемами з відвантаженням через Чорне море та недостатньою пропускною спроможністю альтернативних транспортних маршрутів, – йдеться у звіті. – Підвищення прогнозу щодо обсягів торгівлі ячменем лише частково компенсує втрачені обсяги торгівлі кукурудзою та пшеницею”.
Прогнози щодо експорту кукурудзи з ЄС були знижені через скорочення пропозиції з України внаслідок логістичних труднощів. Водночас збільшення експортної пропозиції в Австралії дозволило підвищити прогноз щодо торгівлі ячменем, значна частина додаткового обсягу якого буде відвантажена до Китаю.
Покращення прогнозу щодо експорту пшениці з Казахстану не дозволило в повному обсязі компенсувати зниження поставок з Росії та України.
Згідно з прогнозом, у 2026 календарному році обсяг міжнародної торгівлі рисом скоротиться на 2,2%, до того ж у 2027 році він може зрости на 1,7%, до 61,2 млн тонн. “У 2027 році в більшості регіонів прогнозується пожвавлення імпортного попиту, однак наявність у країнах Східної Азії достатніх внутрішніх запасів дає підстави вважати, що тенденція до зниження ними обсягів закупівель може тривати третій рік поспіль”, – йдеться в документі.
За прогнозом ФАО, у 2026 році врожай пшениці становитиме 813,9 млн тонн, що на 3,3% менше, ніж минулого року, загальний обсяг зерна – 2 млрд 979 млн тонн (на 2,1% менше).
Україна та Узбекистан запроваджують «транспортний безвіз», який передбачає скасування дозволів і відповідних квот для прямих та транзитних міжнародних вантажних автомобільних перевезень між двома країнами.
Відповідний протокол між урядами України та Республіки Узбекистан про внесення змін до двосторонньої Угоди про міжнародне автомобільне сполучення було підписано 30 вересня 2026 року, повідомило Посольство України в Узбекистані.
За інформацією диппредставництва, підготовка документа тривала майже рік.
Головною зміною стане спрощення прямих і транзитних вантажних перевезень шляхом скасування необхідності отримувати дозволи, а також кількісних квот на такі перевезення. Цей режим за аналогією з іншими угодами у сфері міжнародних автоперевезень називають «транспортним безвізом».
Для українських та узбецьких перевізників це означатиме усунення одного з адміністративних бар’єрів при організації вантажних перевезень між країнами та транзитом їхніми територіями.
У посольстві очікують, що лібералізація автомобільних перевезень сприятиме відновленню торговельно-економічних зв’язків України з Узбекистаном, які були частково порушені через логістичні проблеми після початку повномасштабної російської агресії.
Особливого значення домовленість набуває в умовах перебудови української зовнішньої торгівлі та пошуку альтернативних транспортних коридорів до Центральної Азії.
«Позбавлення від бюрократичних бар’єрів вже найближчим часом має сприяти відновленню повноцінних торговельно-економічних зв’язків України з Республікою Узбекистан», – зазначили в посольстві.
У диппредставництві нову домовленість також охарактеризували як один із кроків із повернення України на ринки Центральної Азії через нові логістичні маршрути.
Підписаний 30 вересня протокол змінює чинну міжурядову Угоду України та Узбекистану про міжнародне автомобільне сполучення. Йдеться саме про лібералізацію прямих і транзитних вантажних автомобільних перевезень. Повідомлення посольства не передбачає скасування інших митних, прикордонних або транспортних процедур, необхідних для міжнародного перевезення вантажів.
Першоджерело – Посольство України в Республіці Узбекистан.
Китай готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами, заявив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
«Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин», — сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення Китайської Народної Республіки.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповнюється 15 років від моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році — протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
«Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції», — зазначив Ма Шенкунь.
Говорячи про стан китайської економіки, дипломат повідомив, що ВВП КНР у першому півріччі 2026 року досяг 69,6 трлн юанів, збільшившись на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За його словами, Китай має намір продовжувати розвиток високотехнологічного виробництва, нової енергетики, штучного інтелекту, робототехніки та інноваційної фармацевтики, одночасно розширюючи відкритість своєї економіки для зовнішнього світу.
Ма Шенкунь також зупинився на позиції Пекіна щодо війни в Україні. За його словами, Китай виступає за політичне врегулювання та продовження дипломатичних зусиль.
«Китай і надалі твердо стоятиме на боці миру та підтримуватиме всі зусилля, що сприяють миру. Своєю чергою Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль, сприяючи якнайшвидшому припиненню вогню та бойових дій і, зрештою, досягненню мирної угоди», — заявив посол.
Він зазначив, що майже два роки роботи в Україні переконали його в тому, що українська економіка має значний потенціал для подальшого розвитку та співпраці з Китаєм.
Значна частина виступу посла була присвячена підсумкам 77-річного розвитку КНР. Ма Шенкунь зазначив, що Китай став другою за величиною економікою світу, світовим лідером за обсягом торгівлі товарами та одним із основних торговельних партнерів понад 160 країн і регіонів.
Дипломат також заявив про намір Пекіна продовжувати міжнародну співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», до якої, за його словами, приєдналися понад 150 країн і більше ніж 30 міжнародних організацій, а кількість інфраструктурних та промислових проєктів, що реалізуються, перевищила 4 тис.
Як повідомлялося в дослідженні аналітичного центру Experts Club, Китай за підсумками першого півріччя 2026 року посідав перше місце серед найбільших торговельних партнерів України. Товарообіг між країнами становив близько 14,68 млрд доларів, у тому числі імпорт китайських товарів до України — близько 13,9 млрд доларів, український експорт до Китаю — близько 778 млн доларів. На Китай припало близько 21,9% сукупного товарообігу України з 50 найбільшими торговельними партнерами та 29,4% імпорту в цій групі країн. При цьому торговельний дефіцит України з КНР склав близько $13,12 млрд. Дослідження Experts Club про найбільших торговельних партнерів України у першому півріччі 2026 року
Згідно з даними Державної митної служби, тенденція збереглася й у січні-серпні 2026 року: Китай залишався найбільшим постачальником товарів до України з обсягом імпорту понад $19,6 млрд.
Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 4 січня 1992 року. Посольство КНР у Києві розпочало роботу в 1992 році. Того ж року розпочало діяльність Посольство України в Пекіні. У 2011 році Україна та Китай встановили відносини стратегічного партнерства.
