Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
Роздрібний товарообіг підприємств України — юридичних осіб — у січні–липні 2026 року збільшився на 9,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики України.
Таким чином, підприємства роздрібної торгівлі зростали дещо швидше, ніж роздрібний ринок країни в цілому, оборот якого за цей період збільшився на 9%.
У липні товарообіг підприємств зріс на 8,8% порівняно з липнем 2025 року та на 3,7% порівняно з червнем поточного року.
Загалом товарообіг роздрібної торгівлі України, що включає також оцінку діяльності фізичних осіб-підприємців, за сім місяців сягнув близько 1,7 трлн грн.
Різниця між динамікою загального обороту та товарообігом юридичних осіб невелика — всього 0,1 процентного пункту. Однак збереження порівнянних темпів вказує на те, що зростання роздрібного ринку відбувається не тільки за рахунок малого підприємництва, а й у корпоративному сегменті торгівлі.
До підприємств роздрібної торгівлі належать, зокрема, національні та регіональні мережі супермаркетів, магазини непродовольчих товарів, мережі побутової техніки та електроніки, аптечний та спеціалізований ритейл, автомобільна торгівля та інші юридичні особи, що здійснюють роздрібні продажі.
За підсумками 2025 року роздрібна торгівля України зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року поки що свідчать про збереження вищих темпів зростання ринку.
Статистика Держстату не включає тимчасово окуповані Росією території та частину територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
У січні-липні 2026 року Україна експортувала тракторів на $5,97 млн, що приблизно на 71% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли експорт становив $3,49 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, експорт тракторів зростає значно швидше за імпорт, хоча в абсолютному вираженні обсяг українських поставок за кордон залишається порівняно невеликим.
Головним ринком збуту українських тракторів у січні-липні стала Бельгія, на яку припало 24,8% усього експорту. Виходячи із загального обсягу поставок, вартість експорту до цієї країни склала приблизно $1,48 млн.
За рік географія експорту помітно змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим напрямком була Румунія, на яку припало 38% закордонних поставок українських тракторів.
За підсумками всього 2025 року Україна експортувала тракторів на $6,6 млн проти $5,4 млн у 2024 році. Основними напрямками поставок тоді були Румунія, Бельгія та Німеччина.
Показово, що вже за перші сім місяців 2026 року експорт практично досяг результату за весь минулий рік: $5,97 млн проти $6,6 млн за повний 2025 рік.
За умови збереження нинішньої динаміки підсумковий показник 2026 року може перевищити торішній рівень, однак наведені дані Державної митної служби не дають змоги заздалегідь визначити подальшу місячну динаміку та підсумок року.
При цьому Україна залишається великим нетто-імпортером тракторів. За січень-липень імпорт становив $507,5 млн, тобто приблизно в 85 разів перевищував експорт.
