Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Імпорт товарів до України у січні-серпні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $52,6 млрд до $66,3 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Натомість експорт, попри зростання 4% у січні-липні, в січні-серпні сповільнився та залишився майже на рівні минулого року – $26,6 млрд проти $26,6 млрд минулого року.
При цьому оподаткований імпорт склав $46,8 млрд, що становить 71% загальних обсягів імпортованих товарів.
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-серпні 2025 року склало $0,6/кг”, – додали у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $19,6 млрд, Польщі – $6,3 млрд і Німеччини – $4,4 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,2 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1.7млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-серпні 2026 року товарів 73% склали машини, устаткування та транспорт – $29,9 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 168,1 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $9 млрд (до бюджету сплачено 74,9 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $9,5 млрд (сплачено 197 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продтовари – $15,4 млрд, метали та вироби з них – $2,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,4 млрд.
За 8міс.- 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,1 млрд грн, тоді як минулого року за аналогічний період сума складала 174,2 млн грн.
Як повідомлялося, з липня поточного року робота портів “Великої Одеси” та розташованих у них терміналів суттєво ускладнилася через посилені атаки на судна та портову інфраструктуру.
Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Китай став єдиною країною G20, яка не підтримала низку положень підсумкового документа зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн «Великої двадцятки», що відбулася 31 серпня – 1 вересня 2026 року в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У результаті замість узгодженого всіма учасниками спільного комюніке США як голова G20 опублікували заяву голови. В офіційному документі Мінфіну США зазначено, що його підтримали всі присутні члени G20, крім Китаю, який виступив проти чотирьох розділів.
Однією з головних розбіжностей стала проблема глобальних торговельних дисбалансів. Підтриманий іншими країнами текст закликає держави відмовитися від неринкової політики та практик, які посилюють дисбаланси. Країнам із надмірним і стійким профіцитом зовнішньої торгівлі пропонується усунути фактори, що стримують внутрішнє споживання та формують надмірну залежність економічного зростання від експорту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив після зустрічі, що Китай виявився єдиним учасником, який не погодився з цим. Він назвав китайський профіцит рахунку поточних операцій найбільшим і «нестабільним» та заявив, що модель неринкової економіки, яка постійно збільшує постачання дешевої експортної продукції, не може бути стійкою.
Китай також не підтримав положення щодо розширення ролі Міжнародного валютного фонду в моніторингу глобальних економічних дисбалансів. Решта учасників G20 виступили за посилення аналізу МВФ, включаючи оцінку неринкової політики, факторів формування зовнішньоторговельних дисбалансів та їхнього впливу на інші економіки.
Ще одним предметом розбіжностей стала Ормузька протока. У заяві G20 висловлено занепокоєння тривалими перебоями в торгівлі енергоресурсами та підкреслено необхідність вільного, безпечного й передбачуваного судноплавства через Ормузьку протоку та інші ключові морські маршрути. Китай виступив проти всього відповідного пункту документа.
Крім того, Пекін не погодився з розділом, що стосується реструктуризації суверенних боргів та подальшого застосування Загальної рамкової програми G20 для врегулювання боргових проблем країн, що розвиваються. Офіційний документ Мінфіну США прямо вказує, що Китай заперечував проти пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви.
Незважаючи на відсутність повного консенсусу, решта 19 членів G20 підтримали підхід до скорочення глобальних дисбалансів. Reuters зазначає, що питання фактично перетворилося на дискусію про китайську експортну модель, промислову підтримку та зростання поставок китайської продукції на світові ринки.
Розбіжності виникають на тлі посилення побоювань США, ЄС та низки інших великих економік щодо виробничих потужностей Китаю та зростаючого торговельного профіциту країни. Західні держави побоюються, що надлишок китайської промислової продукції може посилювати тиск на місцевих виробників та збільшувати залежність від окремих ланцюгів поставок.
Зустріч в Ешвіллі стала другим засіданням міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в рамках головування США у 2026 році. Серед основних тем були економічне зростання, глобальні дисбаланси, державний борг, цифрові активи, фінансова грамотність та стан світової фінансової системи.
До складу G20 наразі входять 19 держав: Аргентина, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Південна Африка, Південна Корея та Японія.
Крім того, повноправними членами G20 є Європейський Союз та Африканський Союз. Таким чином, після приєднання Африканського Союзу у 2023 році G20 фактично об’єднує 21 учасника — 19 країн та дві регіональні організації.
Як повідомляє Experts.news, найбільші українські ритейлери продовжили збільшувати виручку в першому півріччі 2026 року, причому темпи зростання провідних мереж у більшості випадків перевищили динаміку роздрібного ринку країни в цілому. Лідером за обсягом доходу залишається АТБ, тоді як серед найбільших компаній найвищі темпи зростання продемонстрували «Аврора» та «Фора», свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних Опендатабота.
Станом на середину серпня 2026 року в Україні у сфері роздрібної торгівлі працювали 41 235 компаній. Їхня кількість зростає п’ятий рік поспіль. З початку року кількість зареєстрованих ритейлерів перевищила кількість закритих на 796 компаній, що практично відповідає довоєнному рівню чистого приросту — 804 компанії за порівнянний період. Загалом у 2026 році зареєстровано 969 нових компаній, що на 32% більше, ніж роком раніше. (Опендатабот)
Для оцінки фінансової динаміки Опендатабот виділив 2 073 компанії, які надали звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за аналогічний період 2026 року. Їхній сукупний дохід зріс на 18% — з 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн.
Рейтинг найбільших рітейлерів України за доходом за перше півріччя 2026 року виглядає наступним чином:
АТБ-Маркет — 135,99 млрд грн, зростання на 16,1% порівняно зі 117,15 млрд грн роком раніше.
Сільпо-Фуд — 59,55 млрд грн, +18,2%.
Вигідна покупка / «Аврора» — 28,26 млрд грн, +30,0%.
Фора — 26,83 млрд грн, +29,4%.
Комфі Трейд — 20,16 млрд грн, +27,5%.
Новус Україна — 19,65 млрд грн, +20,6%.
РУШ / EVA — 18,02 млрд грн, +21,4%.
Метро Кеш енд Керрі Україна — 17,70 млрд грн, +14,5%.
Петрол Контракт / WOG — 16,35 млрд грн, +17,2%.
Омега / Varus — 13,72 млрд грн, +21,6%.
За розрахунками Experts Club, сукупний дохід компаній першої десятки сягнув 356,23 млрд грн, збільшившись приблизно на 19,7% порівняно з першим півріччям 2025 року. Таким чином, топ-10 зростав трохи швидше, ніж уся порівнянна група ритейлерів.
На десятку найбільших компаній припало близько 43,6% сукупного доходу 2 073 ритейлерів, що увійшли до вибірки Опендатабота.
Лише АТБ і «Сільпо» разом отримали близько 195,5 млрд грн, або майже 24% доходу всієї досліджуваної групи, а перша п’ятірка — близько 270,8 млрд грн, або третину сукупного показника.
АТБ залишається безумовним лідером ринку: його дохід більш ніж удвічі перевищує показник «Сільпо» і майже вп’ятеро — «Аврори». Крім того, саме АТБ забезпечив найбільший абсолютний приріст доходу — 18,84 млрд грн за рік.
Однак з точки зору темпів розширення найбільш помітними виглядають «Аврора» та «Фора». Дохід «Аврори» збільшився на 30 %, або на 6,52 млрд грн, «Фори» — на 29 %, або на 6,1 млрд грн. «Комфі» додав близько 27,5 %.
За межами першої десятки за обсягом доходів сильну динаміку продемонстрував ФТД-Ритейл, що розвиває мережу «Фокстрот», який збільшив дохід на 4,47 млрд грн. ОККО-Лайт збільшив дохід на 3,88 млрд грн, а «Глуско Рітейл», мережа АЗК якої перебуває під управлінням «Укрнафти», — на 2,76 млрд грн.
Фінансові результати водночас свідчать і про іншу тенденцію. Сукупний прибуток досліджуваних компаній зріс на 17% — з 14,91 млрд грн до 17,44 млрд грн, проте кількість прибуткових ритейлерів зменшилася.
У першому півріччі 2025 року прибуток отримали 1 354 компанії з порівнянної групи, у 2026 році — вже 1 272. Їхня частка знизилася з 65% до 61%.
Це означає, що зростання українського ритейлу стає більш концентрованим. Загальна виручка та прибуток сектору збільшуються, провідні мережі демонструють двозначні темпи зростання, проте для частини невеликих і середніх компаній умови роботи залишаються складними.
За оцінкою Experts Club, особливо показовою є різниця між збільшенням загального доходу досліджуваної групи на 18% та скороченням частки прибуткових підприємств. Вона може свідчити про підвищення операційних витрат, вартості робочої сили, логістики, оренди, електроенергії та фінансування, а також про посилення конкуренції з боку найбільших мереж.
При цьому фінансова звітність за перше півріччя ще не відображає наслідків подальших масованих російських ударів по розподільчих центрах, складах та іншій інфраструктурі українського бізнесу, на що окремо звертає увагу Опендатабот. Їхній вплив може проявитися в результатах наступних кварталів.
Загальна державна статистика також підтверджує продовження зростання споживчого ринку. Як раніше повідомляв Open4Business з посиланням на Державну службу статистики, у січні–липні 2026 року фізичний обсяг обороту роздрібної торгівлі України збільшився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а його номінальний обсяг сягнув приблизно 1,7 трлн грн.
Роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — за сім місяців зріс дещо швидше, на 9,1%. Тільки в липні загальний роздрібний оборот збільшився на 8,7% у річному вимірі та на 4% порівняно з червнем, а товарообіг підприємств — відповідно на 8,8% і 3,7%. Загалом за 2025 рік українська роздрібна торгівля зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року свідчать про збереження більш високих темпів споживчої активності.
Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
