Південна Корея 22 серпня вперше відправить комерційний контейнеровоз із Пусана до Європи Північним морським шляхом, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Контейнеровоз PanStar Acro місткістю 2,7 тис. TEU зайде до британського Фелікстоу, нідерландського Роттердама та польського Гданська, після чого повернеться до Південної Кореї. Весь експериментальний рейс, за оцінкою оператора PanStar, триватиме близько 40–45 днів.
Арктичний маршрут потенційно може скоротити відстань між Азією та Європою приблизно з 20 тис. до 13 тис. км, а час доставки — із 30 до 20 днів. У разі успішного випробування Сеул розгляне можливість запуску регулярного сезонного контейнерного сполучення до 2030 року.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд з $1,816 млрд.
Про це свідчать дані Державної митної служби України.
Частка чорних металів у загальній товарній експортній виручці України за сім місяців знизилася до 6,95% з 7,79% у січні-липні 2025 року, або на 0,84 процентного пункту.
Таким чином, металургійна продукція продовжує забезпечувати значну частину українського товарного експорту, проте її питома вага скорочується на тлі зниження валютних надходжень галузі.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За січень-липень він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Незважаючи на протилежну динаміку експорту та імпорту, Україна за підсумками семи місяців зберегла позитивне сальдо зовнішньої торгівлі чорними металами приблизно на рівні $655 млн.
Окремо погіршилася ситуація з металовиробами. Їхній експорт скоротився на 10,8% — до $507,5 млн, тоді як імпорт збільшився на 6% — до $697,6 млн. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі металовиробами становив близько $190 млн.
Для порівняння: за підсумками 2025 року експортна виручка від чорних металів зросла на 7,85% — до $3,339 млрд, а їхня частка в загальному товарному експорті сягала 8,25%. У 2024 році експорт чорних металів збільшився ще на 16,9% — до 3,096 млрд доларів.
Таким чином, після двох років зростання експортних доходів металургії у 2026 році тенденція змінилася: виручка знижується, тоді як імпорт чорних металів та металопродукції продовжує збільшуватися.
Україна експортувала продовольчих товарів на суму 14,1 млрд доларів у січні–липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби. За розрахунками на основі статистики ДМС, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців склав $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше 10% загального експорту.
Машини, обладнання та транспорт експортовано на суму $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини склав $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні–липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
