Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Китай став єдиною країною G20, яка не підтримала низку положень підсумкового документа зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн «Великої двадцятки», що відбулася 31 серпня – 1 вересня 2026 року в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У результаті замість узгодженого всіма учасниками спільного комюніке США як голова G20 опублікували заяву голови. В офіційному документі Мінфіну США зазначено, що його підтримали всі присутні члени G20, крім Китаю, який виступив проти чотирьох розділів.
Однією з головних розбіжностей стала проблема глобальних торговельних дисбалансів. Підтриманий іншими країнами текст закликає держави відмовитися від неринкової політики та практик, які посилюють дисбаланси. Країнам із надмірним і стійким профіцитом зовнішньої торгівлі пропонується усунути фактори, що стримують внутрішнє споживання та формують надмірну залежність економічного зростання від експорту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив після зустрічі, що Китай виявився єдиним учасником, який не погодився з цим. Він назвав китайський профіцит рахунку поточних операцій найбільшим і «нестабільним» та заявив, що модель неринкової економіки, яка постійно збільшує постачання дешевої експортної продукції, не може бути стійкою.
Китай також не підтримав положення щодо розширення ролі Міжнародного валютного фонду в моніторингу глобальних економічних дисбалансів. Решта учасників G20 виступили за посилення аналізу МВФ, включаючи оцінку неринкової політики, факторів формування зовнішньоторговельних дисбалансів та їхнього впливу на інші економіки.
Ще одним предметом розбіжностей стала Ормузька протока. У заяві G20 висловлено занепокоєння тривалими перебоями в торгівлі енергоресурсами та підкреслено необхідність вільного, безпечного й передбачуваного судноплавства через Ормузьку протоку та інші ключові морські маршрути. Китай виступив проти всього відповідного пункту документа.
Крім того, Пекін не погодився з розділом, що стосується реструктуризації суверенних боргів та подальшого застосування Загальної рамкової програми G20 для врегулювання боргових проблем країн, що розвиваються. Офіційний документ Мінфіну США прямо вказує, що Китай заперечував проти пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви.
Незважаючи на відсутність повного консенсусу, решта 19 членів G20 підтримали підхід до скорочення глобальних дисбалансів. Reuters зазначає, що питання фактично перетворилося на дискусію про китайську експортну модель, промислову підтримку та зростання поставок китайської продукції на світові ринки.
Розбіжності виникають на тлі посилення побоювань США, ЄС та низки інших великих економік щодо виробничих потужностей Китаю та зростаючого торговельного профіциту країни. Західні держави побоюються, що надлишок китайської промислової продукції може посилювати тиск на місцевих виробників та збільшувати залежність від окремих ланцюгів поставок.
Зустріч в Ешвіллі стала другим засіданням міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в рамках головування США у 2026 році. Серед основних тем були економічне зростання, глобальні дисбаланси, державний борг, цифрові активи, фінансова грамотність та стан світової фінансової системи.
До складу G20 наразі входять 19 держав: Аргентина, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Південна Африка, Південна Корея та Японія.
Крім того, повноправними членами G20 є Європейський Союз та Африканський Союз. Таким чином, після приєднання Африканського Союзу у 2023 році G20 фактично об’єднує 21 учасника — 19 країн та дві регіональні організації.
Як повідомляє Experts.news, найбільші українські ритейлери продовжили збільшувати виручку в першому півріччі 2026 року, причому темпи зростання провідних мереж у більшості випадків перевищили динаміку роздрібного ринку країни в цілому. Лідером за обсягом доходу залишається АТБ, тоді як серед найбільших компаній найвищі темпи зростання продемонстрували «Аврора» та «Фора», свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних Опендатабота.
Станом на середину серпня 2026 року в Україні у сфері роздрібної торгівлі працювали 41 235 компаній. Їхня кількість зростає п’ятий рік поспіль. З початку року кількість зареєстрованих ритейлерів перевищила кількість закритих на 796 компаній, що практично відповідає довоєнному рівню чистого приросту — 804 компанії за порівнянний період. Загалом у 2026 році зареєстровано 969 нових компаній, що на 32% більше, ніж роком раніше. (Опендатабот)
Для оцінки фінансової динаміки Опендатабот виділив 2 073 компанії, які надали звітність як за перше півріччя 2025 року, так і за аналогічний період 2026 року. Їхній сукупний дохід зріс на 18% — з 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн.
Рейтинг найбільших рітейлерів України за доходом за перше півріччя 2026 року виглядає наступним чином:
АТБ-Маркет — 135,99 млрд грн, зростання на 16,1% порівняно зі 117,15 млрд грн роком раніше.
Сільпо-Фуд — 59,55 млрд грн, +18,2%.
Вигідна покупка / «Аврора» — 28,26 млрд грн, +30,0%.
Фора — 26,83 млрд грн, +29,4%.
Комфі Трейд — 20,16 млрд грн, +27,5%.
Новус Україна — 19,65 млрд грн, +20,6%.
РУШ / EVA — 18,02 млрд грн, +21,4%.
Метро Кеш енд Керрі Україна — 17,70 млрд грн, +14,5%.
Петрол Контракт / WOG — 16,35 млрд грн, +17,2%.
Омега / Varus — 13,72 млрд грн, +21,6%.
За розрахунками Experts Club, сукупний дохід компаній першої десятки сягнув 356,23 млрд грн, збільшившись приблизно на 19,7% порівняно з першим півріччям 2025 року. Таким чином, топ-10 зростав трохи швидше, ніж уся порівнянна група ритейлерів.
На десятку найбільших компаній припало близько 43,6% сукупного доходу 2 073 ритейлерів, що увійшли до вибірки Опендатабота.
Лише АТБ і «Сільпо» разом отримали близько 195,5 млрд грн, або майже 24% доходу всієї досліджуваної групи, а перша п’ятірка — близько 270,8 млрд грн, або третину сукупного показника.
АТБ залишається безумовним лідером ринку: його дохід більш ніж удвічі перевищує показник «Сільпо» і майже вп’ятеро — «Аврори». Крім того, саме АТБ забезпечив найбільший абсолютний приріст доходу — 18,84 млрд грн за рік.
Однак з точки зору темпів розширення найбільш помітними виглядають «Аврора» та «Фора». Дохід «Аврори» збільшився на 30 %, або на 6,52 млрд грн, «Фори» — на 29 %, або на 6,1 млрд грн. «Комфі» додав близько 27,5 %.
За межами першої десятки за обсягом доходів сильну динаміку продемонстрував ФТД-Ритейл, що розвиває мережу «Фокстрот», який збільшив дохід на 4,47 млрд грн. ОККО-Лайт збільшив дохід на 3,88 млрд грн, а «Глуско Рітейл», мережа АЗК якої перебуває під управлінням «Укрнафти», — на 2,76 млрд грн.
Фінансові результати водночас свідчать і про іншу тенденцію. Сукупний прибуток досліджуваних компаній зріс на 17% — з 14,91 млрд грн до 17,44 млрд грн, проте кількість прибуткових ритейлерів зменшилася.
У першому півріччі 2025 року прибуток отримали 1 354 компанії з порівнянної групи, у 2026 році — вже 1 272. Їхня частка знизилася з 65% до 61%.
Це означає, що зростання українського ритейлу стає більш концентрованим. Загальна виручка та прибуток сектору збільшуються, провідні мережі демонструють двозначні темпи зростання, проте для частини невеликих і середніх компаній умови роботи залишаються складними.
За оцінкою Experts Club, особливо показовою є різниця між збільшенням загального доходу досліджуваної групи на 18% та скороченням частки прибуткових підприємств. Вона може свідчити про підвищення операційних витрат, вартості робочої сили, логістики, оренди, електроенергії та фінансування, а також про посилення конкуренції з боку найбільших мереж.
При цьому фінансова звітність за перше півріччя ще не відображає наслідків подальших масованих російських ударів по розподільчих центрах, складах та іншій інфраструктурі українського бізнесу, на що окремо звертає увагу Опендатабот. Їхній вплив може проявитися в результатах наступних кварталів.
Загальна державна статистика також підтверджує продовження зростання споживчого ринку. Як раніше повідомляв Open4Business з посиланням на Державну службу статистики, у січні–липні 2026 року фізичний обсяг обороту роздрібної торгівлі України збільшився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а його номінальний обсяг сягнув приблизно 1,7 трлн грн.
Роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — за сім місяців зріс дещо швидше, на 9,1%. Тільки в липні загальний роздрібний оборот збільшився на 8,7% у річному вимірі та на 4% порівняно з червнем, а товарообіг підприємств — відповідно на 8,8% і 3,7%. Загалом за 2025 рік українська роздрібна торгівля зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року свідчать про збереження більш високих темпів споживчої активності.
Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
Роздрібний товарообіг підприємств України — юридичних осіб — у січні–липні 2026 року збільшився на 9,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики України.
Таким чином, підприємства роздрібної торгівлі зростали дещо швидше, ніж роздрібний ринок країни в цілому, оборот якого за цей період збільшився на 9%.
У липні товарообіг підприємств зріс на 8,8% порівняно з липнем 2025 року та на 3,7% порівняно з червнем поточного року.
Загалом товарообіг роздрібної торгівлі України, що включає також оцінку діяльності фізичних осіб-підприємців, за сім місяців сягнув близько 1,7 трлн грн.
Різниця між динамікою загального обороту та товарообігом юридичних осіб невелика — всього 0,1 процентного пункту. Однак збереження порівнянних темпів вказує на те, що зростання роздрібного ринку відбувається не тільки за рахунок малого підприємництва, а й у корпоративному сегменті торгівлі.
До підприємств роздрібної торгівлі належать, зокрема, національні та регіональні мережі супермаркетів, магазини непродовольчих товарів, мережі побутової техніки та електроніки, аптечний та спеціалізований ритейл, автомобільна торгівля та інші юридичні особи, що здійснюють роздрібні продажі.
За підсумками 2025 року роздрібна торгівля України зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року поки що свідчать про збереження вищих темпів зростання ринку.
Статистика Держстату не включає тимчасово окуповані Росією території та частину територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
