Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Міністр охорони здоров’я Туреччини Фахреттін Коджа повідомив у четвер, що здоров’я президента Реджепа Ердогана в порядку, передають турецькі ЗМІ.
“Я був у нього сьогодні вранці. З ним усе гаразд. Наслідки інфекції, яку він підхопив, зменшилися”, – написав міністр у соціальних мережах.
Зі свого боку глава управління комунікацій адміністрації турецького президента Фахреттін Алтун спростував повідомлення про важкий стан Ердогана, які з’явилися раніше у ЗМІ, а також заявив, що турецький лідер продовжує роботу.
“Опозиція намагається домогтися політичних переваг за допомогою поширення необґрунтовано спотвореної інформації навіть про стан здоров’я нашого президента. Наш президент продовжує службу з великою силою, здоров’ям і енергією”, – наводить Anadolu слова Алтуна.
Агентство нагадує, що напередодні Центр по боротьбі з дезінформацією Управління з комунікацій спростував повідомлення в деяких акаунтах у соціальних мережах про те, що в Ердогана “був серцевий напад і його госпіталізували”. Згідно із заявою центру, вони не відображають правду.
Турецькі та іноземні ЗМІ повідомляли, що у вівторок увечері Ердоган відчув себе погано під час інтерв’ю, через що довелося перервати прямий ефір. Імовірно, йшлося про гострий розлад травлення.
“Була досить інтенсивна робота в рамках кампанії вчора і сьогодні, і через цю роботу в мене захворів шлунок”, – пояснив Ердоган у вівторок.
Через проблеми зі здоров’ям Ердоган скасував передвиборчі заходи, які були заплановані на четвер. При цьому Anadolu пише, що президент скасував плани, щоб відпочити після низки заходів його передвиборчої кампанії.
Кількість жертв землетрусів, що сталися на початку лютого на південному сході Туреччини, перевищила в цій країні позначку в 46 тис. осіб, повідомив турецький президент Реджеп Таїп Ердоган.
“Кількість жертв землетрусів на південному сході Туреччини досягла 46 104 осіб”, – наводить його слова агентство “Анадолу”. Минулого тижня Анкара повідомляла про приблизно 46 тис. загиблих, проте тоді йшлося про дані одразу з двох країн: Туреччини та Сирії.
За словами Ердогана, у постраждалих від землетрусів районах планують будівництво 488 тис. нових будинків.
Землетрус магнітудою 7,7 стався в Туреччині в ніч на 6 лютого, за ним послідувала серія відлуння-поштовхів, магнітуда одного з яких становила 7,6. Ці підземні поштовхи призвели до серйозних руйнувань і жертв і в сусідній Сирії.
Кількість жертв землетрусів, що сталися на початку лютого на південному сході Туреччини, досягла майже 46 тис. осіб, повідомив міністр внутрішніх справ країни Сулейман Сойлу.
“На сьогодні внаслідок землетрусів загинули 45 968 тисяч осіб, серед них 4 267 – сирійці”, – наводить його слова агентство “Анадолу”.
Землетрус магнітудою 7,7 стався в Туреччині в ніч на 6 лютого, за ним послідувала серія відлуння-поштовхів, магнітуда одного з яких становила 7,6. Цей землетрус призвів до серйозних руйнувань і жертв і в сусідній Сирії.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що влада країни старанно працює над продовженням чорноморської ініціативи щодо зерна, повідомляє Reuters.
“Ми докладаємо всіх зусиль для безперешкодної реалізації та подальшого продовження угоди щодо чорноморського зерна”, – сказав Чавушоглу, виступаючи на Конференції ООН у Катарі.
Глава турецької дипломатії додав, що він обговорив зусилля щодо продовження “зернової угоди” з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем.
22 липня 2022 року в Стамбулі за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документів про створення коридору для вивезення зерна з трьох портів на українській території – Чорноморська, Одеси та Південного. Наприкінці лютого повідомлялося, що обсяг експорту українського продовольства в рамках зернової угоди перевищив 22 млн.
Дія ініціативи закінчується 18 березня цього року.
З українських портів у середу вийшли чотири суховантажі з понад 250 тис. тонн продовольства, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
За даними СКЦ, судно Laskaro S доставить 62 088 тонн кукурудзи до Бельгії, суховантаж Astra Perseus переправить до Іспанії 55 тис. тонн кукурудзи. Судно Geneve прямує до Туреччини з 32 тис. тонн пшениці і 33 тис. тонн ячменю. Суховантаж Andonis взяв курс на Китай, перевозячи 48 502 тонни кукурудзи і 18,7 тис. тонн соняшникового шроту.
Зазначається, що ще чотири суховантажі прямують у порти України.
“Загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 22 747 287 тонн. Загальна кількість узгоджених пересувань суден – 1543”, – ідеться в повідомленні.
У СКЦ повідомили, що “було подано 100 заявок на участь в ініціативі”.
БЕЛЬГІЯ, ИСПАНИЯ, КИТАЙ, продовольство, суховантаж, ТУРЕЧЧИНА
