Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт олова та виробів із нього на 7,8% – до $1,842 млн (у серпні – $307 тис.).
Експорт олова та виробів становив $344 тис. (у серпні – $2 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Олово використовується в основному як безпечне, нетоксичне покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – п’ютер – використовується для виготовлення посуду.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт алюмінію та виробів з нього – на 20%, до $292,701 млн (у серпні – $42,649 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за вісім місяців 2024 року зріс на 31,1% порівняно із порівнянним періодом роком раніше – до $82,966 млн (у серпні – $11,901 млн).
Україна за 2023 рік збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 7,7%, до $366,463 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього 2023 року збільшився на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн.
Німеччина надасть Україні додатково EUR100 млн як допомогу цієї зими, повідомляє Reuters із посиланням на міністра закордонних справ країни Анналену Бербок.
Під час візиту до Молдови у вівторок вона заявила, що РФ продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру і планує «зимову війну з метою зробити життя людей в Україні максимально жахливим».
Як повідомлялося, РФ 26 серпня 2024 року випустила по території України 127 ракет і 109 ударних безпілотних літальних апаратів. НЕК «Укренерго» визнало цю атаку на об’єкти енергетики наймасштабнішою з початку війни.
При цьому російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру фіксуються майже щодня.
Металургійні підприємства України в січні-серпні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 13,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 66,849 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 7,49% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,44% за січень-серпень-2023.
У серпні надходження від експорту чорних металів становили $314,901 млн, тоді як у попередньому місяці – $285,516 млн.
Довгострокові бюджетні програми Євросоюзу мають враховувати майбутнє членство України в ЄС, наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Під час дискусії в рамках ХХ зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) у Києві міністр зазначив, що Україна потребує макрофінансової допомоги та довгострокових програм підтримки. За його словами, ЄС необхідно вибудовувати свою політику вже зараз «через парадигму, що Україна вже є членом Євросоюзу».
«Відповідно до процедур ЄС із лютого 2025 року розпочинається процес підготовки 7-річного бюджету на 2028-2034 роки. Дуже важливо, щоб цей бюджет уже відображав цю філософію і логіку. Логіку розширення і членства України в ЄС. Це дуже-дуже важливо, і ми сподіваємося, що наші партнери цей проєкт підтримують», – сказав Сибіга.
За словами очільника МЗС, після Другої світової війни однією з ключових цілей заснування ЄС було «подолання війни як мислення і політики, і ця ідея залишається актуальною і сьогодні».
«Має бути чітке усвідомлення того, що тільки перемога України гарантує безпечне майбутнє для Європи. Ми повинні бути більш рішучими, діяти швидше і з більшою впевненістю в ухваленні рішень. Європа повинна також нарощувати свої оборонні можливості», – сказав він.
Також Сибіга запевнив європейських партнерів у відповідальній роботі України на шляху до уніфікації внутрішньої та зовнішньої політики з ЄС і ретельного виконання «домашнього завдання».
«У сфері зовнішньої політики Україна забезпечить повну узгодженість з ЄС і ставить собі за мету приєднуватися до 100 відсотків заяв ЄС», – заявив він.
Фонд державного майна України (ФДМ) заніс Дрогобицьку солеварню до списку підприємств, що підлягають приватизації, повідомила солеварня у Facebook.
«На жаль, підприємство не може самостійно відновлюватися, оскільки сплачує 80% від чистого прибутку як дивіденди, і в нього не залишається практично жодних коштів для відновлення. Тому важливо знайти ефективні рішення для збереження нашої спадщини», – зазначено в повідомленні.
Керівництво підприємства вважає, що купівля підприємства приватним інвестором або передача в обласну чи міську комунальну власність – це один з ефективних способів збереження та відновлення майна. У такому разі весь дохід можна спрямовувати на розвиток підприємства та залучити кошти ззовні.
«Керівництво готове зробити все можливе, щоб виробництво солі тривало. І так, це реально! Ми дбатимемо про те, щоб в умовах приватизації було включено продовження виробництва дрогобицької солі», – йдеться в повідомленні.
Дрогобицька солеварня – це найстаріше підприємство України, яке розпочало виробництво 1390 року. Сіль на заводі виварюють із ропи, яку добувають у надрах. Нині на підприємстві випускають продукцію двох видів: «Сіль кухонна виварна йодована» і «Сіль кухонна виварна без добавок». Після початку бойових дій на сході це практично єдине підприємство в Україні, яке займається виробництвом солі. З ним налагодили співпрацю провідні торговельні мережі країни. З 2019 року завод активно розвиває туризм.
