Міжнародні резерви України в серпні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), зросли на 13,7%, або на $5 млрд 98,6 млн – до $42 млрд 330,5 млн.
«Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні центробанку на сайті в п’ятницю ввечері.
Водночас чисті міжнародні резерви НБУ в серпні навіть трохи скоротилися – на $2 млн – до $23,301 млрд.
Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Відповідно до опублікованої інформації, Нацбанк продав на валютному ринку $2,696 млрд і викупив у резерви $0,3 млн, чистий продаж валюти НБУ в серпні скоротився з $3,05 млрд до $2,696 млрд.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $8,465 млрд, з яких $4,553 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility і $3,89ША через Світовий банк.
За обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $724,1 млн, з яких $266,0 млн – обслуговування і погашення боргу перед Світовим банком; $239,9 млн – виплати, пов’язані зі здійсненням реструктуризації єврооблігацій, $130,1 млн – виплати за державними деривативами і $88,1 млн – виплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $392,4 млн.
«У серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $443 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяців майбутнього імпорту», – констатував регулятор у релізі.
У Києві в готелі Premier Palace Hotel пройшов урочистий прийом, організований Посольством Республіки Молдова з нагоди 33-ї річниці незалежності країни. Подія зібрала дипломатів, політиків, культурних діячів та представників бізнесу, які мали змогу насолодитися молдавською гостинністю, винами та національними стравами.
Посол Республіки Молдова в Україні пан Валеріу Ківерь виступив з урочистою промовою, у якій відзначив не лише здобутки Молдови за роки незалежності, а й висловив подяку Україні за плідне співробітництво.
Основні тези промови Валерія Чиверія:
“Мені дуже приємно вітати вас на прийомі з нагоди 33-ї річниці незалежності Республіки Молдова. Ми вдячні вам за те, що ви приєдналися до нас у цей святковий день. У нас є два важливих свята: День незалежності, який ми відзначаємо 27 серпня, і День румунської мови, що святкується 31 серпня. Крім того, ми нещодавно відзначили День національної армії, що додає ще одну нагоду для святкування.
Цього року особливо важливі майбутні президентські вибори 20 жовтня, коли громадяни Молдови зможуть обрати європейський шлях розвитку країни. Ми впевнені, що і українці прагнуть того ж для своєї країни, що ще більше зміцнить наші відносини.
Зараз рівень наших двосторонніх відносин на найвищому рівні за всю історію. За останні два роки Україна тричі приймала Президента Молдови, двічі – Прем’єр-міністра, а також відбулися численні візити на рівні міністрів. Наше співробітництво охоплює різні багатосторонні платформи, включно з Формулою миру, Кримською платформою та іншими важливими ініціативами.
Молдова підтримує Україну від самого початку цієї несправедливої війни. Ми відкрили кордони для понад мільйона українців, надали притулок понад ста тисячам. Ми віримо, що лінії солідарності, по яких експортується українське зерно, одного дня стануть лініями, якими будуть повернуті товари для відбудови України.
Обидві наші країни прагнуть стати частиною європейської родини, і ми переконані, що це ще більше зблизить нас. Молдавсько-українське співробітництво ґрунтується на взаємній повазі та розумінні. Ми також вдячні українській владі за відновлення історичної правди, що стосується румунської мови, і вітаємо всіх носіїв румунської мови з їхнім святом.”
Наприкінці своєї промови Валеріу Ківерь висловив подяку українським колегам за їхню відкритість і співпрацю, а також відзначив продуктивні тристоронні зустрічі між Молдовою, Україною та Румунією.
Згадуючи зусилля посольств, консульств і почесних консулів Молдови в різних регіонах України, він подякував їм за сприяння розвитку двосторонніх відносин та організацію заходу, особливо підкресливши їхню роботу під тиском війни.
Молдова визнала незалежність України 10 грудня 1991 року, невдовзі після здобуття Україною незалежності. Дипломатичні стосунки між Республікою Молдова та Україною були встановлені 10 березня 1992 року.
Міністерство аграрної політики та продовольства й учасники зернового ринку в доповненнях до меморандуму про взаєморозуміння зафіксували у 2024/2025 маркетинговому році граничний для експорту обсяг у 16,2 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита (меслин) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
«Метою підписання меморандуму та додатка до нього є забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованого, передбачуваного, гнучкого та стабільного режиму експорту зерна та сталого функціонування ринку зерна в Україні», – процитувала пресслужба слова виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Сторони також домовилися про щомісячний моніторинг обсягів експорту зерна та за необхідності коригування граничного обсягу експорту в січні 2025 року.
Як повідомлялося, Мінагрополітики та учасники зернового ринку в липні 2024 року підписали меморандум про взаєморозуміння на 2024/25 МР. Сторони домовилися співпрацювати щодо узгодження балансових характеристик зернового ринку України для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту зерна та надходження валютної виручки.
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Президія Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) призначила Тетяну Мосійчук на посаду віцепрезидента, повідомив президент ЛСОУ Віктор Берлін на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У нас дуже амбітні цілі, а для їх реалізації потрібні професіонали найвищого рівня. Завдань багато, виклики – величезні, легко не буде, але я вірю в нашу синергію!», – підкреслив Віктор Берлін.
За його словами, Тетяна Мосійчук відповідатиме за напрямок взаємодії з регулятором ринку, а також посилить уже розпочату ЛСОУ діяльність із консолідації страхового ринку України.
«Я дякую за довіру і цілком згодна, що дуже важливо зараз, щоб страховий ринок був згуртованим. Поки що не вистачає монолітного голосу страховиків. Вважаю за потрібне, щоб страхові компанії не тільки чули, а й враховували їхню позицію», – зазначила Тетяна Мосійчук.
Як повідомлялося, Тетяна Мосійчук очолювала департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ з 13 березня 2023 по 3 травня 2024 року.
Тетяна Мосійчук працює у фінансовому секторі України понад 30 років, зокрема, має значний досвід роботи у страхуванні, а також у консалтинговій та інвестиційній сферах.
До призначення в Національний банк вона працювала радницею зі стратегічного розвитку страхового ринку генеральної директорки Асоціації «Страховий бізнес» (2022-2023 роки), була членкинею правління та заступницею директора страхової компанії «Перша» (2021-2022 роки). До цього працювала в Українській пожежно-страховій компанії головою правління (2019-2021 роки), першим заступником голови правління (2018-2019 роки).
Має значний досвід роботи на держслужбі: працювала заступницею голови Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та начальницею управління фінансового планування Міністерства внутрішніх справ. Була експерткою для проєктів ЄС у сфері реформування фінансових ринків.
Мосійчук з відзнакою закінчила Харківський державний університет (кваліфікація: економіст). У 2016 році здобула ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економічна безпека держави».
Індекс цін на житло в Україні за підсумками квітня-червня 2024 року становив 110%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики. За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками другого кварталу 2024 року прискорили зростання до 12,6% проти 11,9% у першому кварталі минулого року. Зростання цін на однокімнатні та двокімнатні квартири становило 12,8%, трикімнатні – 12,5%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 8,7% у квітні-червні 2024 року проти 15,6% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 9%, двокімнатні – 8,8%, трикімнатні – 8,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли в середньому на 0,5%, при цьому на первинному ринку – збільшилися на 2,1%, на вторинному – знизилися на 0,3%.
За даними Держстату, з початку року ціни на «первинці» зросли в середньому на 15,1%, при цьому на однокімнатні – на 15,2%, двокімнатні – на 15%, трикімнатні – на 15,1%. На вторинному ринку ціни зросли на 12,4%, 11,9% і 12% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
