До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
В Україні в понеділок, 19 серпня, без опадів; лише вдень у західних областях місцями короткочасний дощ, гроза, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°; вдень 29-34°, у південних і центральних областях сильна спека 35-37°; у Карпатах 23-28°.
У Києві в понеділок без опадів. Без опадів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень 32-34°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 19 серпня найвища температура вдень була 37,8 у 1946 р., найнижча вночі 7,4 у 1893 р.
У вівторок, 20 серпня, в Україні без опадів; лише в західних областях, вдень і в Житомирській області, місцями короткочасний дощ, гроза.
Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с.
Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°; вдень сильна спека 35-38°, у західних областях 30-34°, місцями 25-30°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень сильна спека – 35°.
Українські підприємства в січні-липні збільшили імпорт олова та виробів на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.),
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
У 2023 році експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовується переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та в покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – пьютер – використовується для виготовлення посуду.
Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт цинку за сім місяців цього року становив $120 тис. (а в липні – $21 тис.), тоді як у січні-липні минулого року він становив $86 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
