Аграрії станом на 15 серпня намолотили 24,81 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 6 млн 186,6 тис. га, що становить 55% площ, засіяних цими культурами, повідомило Мінекономіки.
Минулого року на 16 серпня було намолочено 28,46 млн тонн зернових з 6 млн 717,6 тис. га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 12,8% і 7,9%, а середня врожайність, яка становить 4,0 тонн/га, – на 5,4%.
Як зазначає Мінекономіки, пшениці обмолочено 18,99 млн тонн з 3 млн 396,2 тис. га (торік – 21,68 млн тонн з 4 млн 846,1 тис. га), ячменю – 4,73 млн тонн з 1 млн 247,2 тис. га (5,48 млн тонн з 1 млн 397,4 тис. га).
Середня врожайність цих культур цього року становить відповідно 4,3 тонн/га і 3,8 тонн/га, що на 3,5% і 3,3% менше торішніх показників.
У той же час урожай гороху цього року вже більший за торішній – 0,57 млн тонн з 230,3 тис. га порівняно з 0,46 млн тонн з 207,6 тис. га, а врожайність вища на 12,8% і становить 2,5 тонн/га.
Інші зернові та зернобобові обмолочені на площі 310,8 тис. га, їх урожай – 0,51 млн тонн (0,83 млн тонн).
Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – зібрано 3,43 млн тонн з площі 1 млн 70,4 тис. га, Кіровоградська область – зібрано 2,20 млн тонн з площі 533,4 тис. га та Вінницька область – зібрано 2,08 млн тонн з площі 337,6 тис. га.
У Кіровоградській та Дніпропетровській областях почали збирати врожай гречки (0,1 тис. тонн, минулого року на цю дату – 2,4 тис. тонн), ще також зібрано 1,5 тис. тонн проса (9,5 тис. тонн), додало Мінекономіки.
За його даними, урожай ріпаку на 15 серпня склав 3,01 млн тонн з площі 1 млн 184,8 тис. га, тоді як минулого року на 16 серпня – 3,36 млн тонн з 1 млн 227,6 тис. га, а середня врожайність нижча за торішню на цю дату на 7% і становить 2,5 тонн/га.
Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових цього року з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, урожай зернових цього року становитиме близько 56 млн тонн, як і минулого року.
У липні 2025 року в Україні зареєстровано 1247 осіб із туберкульозом (ТБ), зокрема 945 нових випадків захворювання та 238 пацієнтів із рецидивом.
Як повідомив Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), за підсумками липня 233 особи із загальної кількості мали лікарсько-стійку форму туберкульозу, 215 пацієнтів мали ВІЛ-позитивний статус.
При цьому, за інформацією ЦГЗ, у липні 2025 року від туберкульозу вилікувалися 967 осіб.
Національний антарктичний науковий центр (НАНК) та Мексиканське агентство антарктичних досліджень (AMEA) у понеділок, 11 серпня, підписали в Мехіко меморандум про наукову співпрацю в Антарктиці, що передбачає проведення спільних українсько-мексиканських досліджень на борту криголама «Ноосфера» і на станції «Академік Вернадський», повідомили в НАНЦ.
Голова НАНЦ Євген Дикий зазначив, що стратегічно важливо вивчати екосистему Антарктиди в умовах зміни клімату, а також залучати до цього більше країн.
“Антарктида – це унікальна загальносвітова лабораторія, де вчені з будь-якої країни можуть поза національними кордонами разом займатися глобальною наукою і вивчати процеси, що стосуються не тільки Антарктиди, але і всієї планети… Для нас велика честь і задоволення стати мостом в Антарктику для тих країн, які тільки починають свій шлях туди, і ми чекаємо наших мексиканських колег на станції «Вернадський» і на борту «Ноосфери», – зазначив він.
Президент AMEA Патрісія Вальдеспіно підкреслила, що для Мексики співпраця з Україною є «щасливою нагодою».
“Це щаслива нагода, що Національний автономний університет Мексики (UNAM), зокрема Інститут морських наук і лімнології (ICMyL), Національна школа наук про Землю, а завтра – і Факультет природничих наук, залучені до старту цього проекту, його успішної реалізації та обміну інформацією з мексиканцями. Ми прагнемо активно брати участь у прийнятті рішень, що поліпшують наші відносини з планетою через науку, технології та сталий розвиток”, – зазначила вона.
Відзначається, що для України, крім наукового інтересу, велике значення має «антарктична дипломатія», яка стає все більш важливим інструментом «м’якої сили» і посилює позиції нашої держави в країнах Глобального Півдня, зокрема, через розширення двостороннього співробітництва з країнами Латинської Америки.
Рада Європейського Союзу схвалила четвертий транш за програмою Ukraine Facility у розмірі понад EUR3,2 млрд, тоді як попередньо його розмір було визначено в розмірі близько EUR3,05 млрд.
«Метою є підтримка макрофінансової стабільності України, а також її відновлення, реконструкція та модернізація», – наголошується в повідомленні Ради ЄС.
Як повідомлялося, розмір траншу було скорочено з планових EUR4,5 млрд через затримку з виконанням 3 із 16 індикаторів, які Київ мав виконати згідно з Планом України, покладеним в основу Ukraine Facility: закони про територіальну організацію виконавчої влади (так звана «реформа децентралізації») та про реформу АРМА, а також відбір на конкурсі 25 суддів до Вищого антикорупційного суду, в якому до фінішу дійшли лише 2 кандидати.
Водночас очільник Мінекономіки Олексій Соболєв зазначив, що Україна ще до вересня виконає два з трьох індикаторів (йдеться про закони), що дасть змогу отримати EUR1,1 млрд орієнтовно на початку листопада.
Як нагадав Мінфін України, загалом до держбюджету вже надійшло EUR19,6 млрд у рамках програми Ukraine Facility, загальний обсяг якої становить EUR50 млрд. Лише у 2025 році передбачено близько EUR12,5 млрд фінансової підтримки для України, з яких EUR3,5 млрд уже залучено.
Європейський Союз залишається найбільшим донором бюджетної підтримки України – EUR53,5 млрд за понад три роки, також зазначив Мінфін.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у квітні-червні 2025 року зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у другому кварталі 2025 року порівняно з другим кварталом 2024-го ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,6%, у нежитловому – 5,6%, в інженерному – 5%. Порівняно з попереднім кварталом ціни зросли на 1,9%, 1% і 0,7% відповідно.
У червні-2025 до червня-2024 ціни на будівельні роботи зросли на 5,1%, зокрема в житловому секторі – на 5,9%, нежитловому – на 5,1%, інженерному – 4,7%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,4%, 0,5% і 0,3% відповідно.
За результатами шести місяців ціни збільшилися на 6,1%: на 6,9% у житловому будівництві, на 6,3% – у нежитловому, на 5,7% – у будівництві інженерних споруд.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го – зросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
