Національна збірна України вперше бере участь у Міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту IOAI, третій фінал якої проходить в Астані з 2 до 8 серпня 2026 року. На змагання прибули понад 500 школярів зі 108 країн.
Україна не брала участі у перших двох IOAI, що відбулися у 2024 році в болгарському Бургасі та у 2025 році в Пекіні.
До складу української команди увійшли четверо учасників із Києва та Ірпеня. Один із фіналістів представляє Архітектурно-інженерний колегіум А+.
Відбір до національної команди пройшли понад 2,2 тис. школярів з усієї України. Програма включала тестування базових цифрових навичок і медіаграмотності, перевірку знань у галузі штучного інтелекту, машинного навчання та роботи з даними, іспит із технічної англійської мови та практичний тур.
Після основних етапів 50 найкращих учасників пройшли тритижневу підготовку з викладачами зі штучного інтелекту. Підсумковий склад збірної визначили за результатами навчання, тестів, практичних завдань і співбесід.
Офіційним національним координатором IOAI в Україні виступає освітній холдинг A+, який отримав акредитацію міжнародної олімпіади у листопаді 2025 року. Національним координатором проєкту є Олександр Шаповалов, міжнародним координатором — Олександра Гришко, академічним директором — Віталій Сандул, головою наукового комітету — Василь Оріщук.
Генеральним партнером української збірної став девелопер KAN Development, партнером олімпіади в Україні — освітня IT-платформа ITVDN.
Олімпіада передбачає індивідуальні та командні змагання. Учасники працюють із практичними завданнями зі штучного інтелекту та машинного навчання, аналізують дані, створюють моделі й перевіряють їхню якість. Кожна країна може направити до двох команд, до кожної з яких входять не більше чотирьох школярів і керівник.
Перший командний тур пройшов 3 серпня після офіційної церемонії відкриття. Фінальний етап командного конкурсу та церемонія нагородження відбудуться 7 серпня.
В індивідуальних турах учасники працюють по шість годин. За підсумками першого етапу командного конкурсу організатори визначають десять найкращих збірних, які отримують право продовжити змагання у фіналі.
Загалом для участі в IOAI 2026 спочатку зареєструвалися 103 країни й території та понад 120 команд. Після відкриття організатори повідомили про делегації зі 108 держав і територій. Різниця пов’язана з остаточним складом учасників, які прибули до Астани.
Міжнародну олімпіаду зі штучного інтелекту було засновано у 2024 році. Перший турнір у Болгарії зібрав 41 команду з 32 країн, другий у Китаї — близько 300 школярів із понад 50 держав. Четверта IOAI має відбутися в Сінгапурі у 2027 році.
Дебют України на IOAI відбувається на тлі розвитку національної системи змагань зі штучного інтелекту. Український відбір був відкритий для школярів та учнів коледжів віком від 14 до 20 років, а участь у всіх його етапах була безкоштовною.
Олімпіадні змагання зі ШІ відрізняються від традиційної інформатики. Учаснику недостатньо написати програму: необхідно підготувати та проаналізувати дані, обрати метод машинного навчання, навчити модель, перевірити її точність і обґрунтувати отриманий результат.
Участь в IOAI дає Україні змогу порівняти рівень підготовки своїх школярів із командами провідних технологічних держав і розпочати формування власної системи підготовки молодих фахівців зі штучного інтелекту.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 8,4 млн громадян України перебувають за кордоном.
«Понад 8,4 мільйона наших громадян на сьогодні перебувають за межами України. Наш обов’язок – зробити так, щоб кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає і готова захищати його права», – написав Лубінець у Telegram у вівторок.
Заборгованість за теплопостачання стала основною причиною відкриття виконавчих проваджень щодо комунальних платежів в Україні у першому півріччі 2026 року. За шість місяців було відкрито 46 186 тис. проваджень щодо боргів за опалення. На них припадає 42,5%, або, округлено, 43%, усіх нових комунальних боргів, повідомила компанія Opendatabot.
На другому місці — заборгованість за водопостачання — 19,416 тис. проваджень, або 17,9%.
Ще 12 648 тис. справ, або 11,7%, пов’язані з оплатою послуг з утримання житла. На газопостачання припадає 11 538 тис. проваджень, або 10,6%, на електроенергію — 9 947 тис., або 9,2%.
Через борги за вивіз відходів було відкрито 7 020 тис. проваджень, ще 1 806 тис. припало на інші види комунальних послуг.
Найчисленнішою групою боржників стали українці віком від 46 до 60 років — на них припало 38 119 тис. проваджень, або 35,1%.
На людей старше 60 років припало 27 695 тис. справ, або 25,5%, а на громадян у віці від 36 до 45 років — 26 076 тис., або 24%. Частка боржників молодше 35 років становила близько 15%.
Жінки фігурували в 60 141 тис. нових проваджень, тобто більш ніж у половині справ. Найбільша кількість проваджень щодо однієї особи у 2026 році зафіксована у мешканки Миколаївської області 1952 року народження — 15 справ, усі через заборгованість за електроенергію.
Загалом у січні-червні в Україні було відкрито 108,561 тис. проваджень щодо комунальних боргів. З них 70,206 тис., або 65%, на початок липня залишалися відкритими та несплаченими.
ВОДОПОСТАЧАННЯ, Комунальний борг, теплопостачання, УКРАЇНА, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Реалізація нових легкових автомобілів у липні цього року скоротилася на 10,5% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 5,754 тис. од., повідомив “Укравтопром” в Телеграм-каналі.
За даними асоціації, найпопулярнішою маркою залишається японська Toyota, яка на 20% наростила продажі – до 985 од.
Друга сходинка у Skoda – 693 од. (+24%), третю посідає VW – 444 од. (-10%).
До десятки найбільш популярних також увійшли Renault – 345 од. (-47%); BMW – 308 од. (+17%); Hyundai – 298 од. (=); Mazda – 259 од. (+66%); BYD – 229 од. (-69%); Suzuki – 194 од. (+39%); Audi – 156 од. (-38%).
Бестселером місяця став кросовер Toyota RAV-4.
За даними “Укравтопрому”, всього у січні-липні в країні було реалізовано близько 38,8 тис. нових легковиків, що на 1% менше, ніж рік тому.
Ринок нових легкових авто 2025 року, за даними “Укравтопрому”, збільшився на 17% порівняно з 2024 роком – до 81,3 тис. од.
В Україні починають запроваджувати обов’язкове декларування IMEI мобільних телефонів під час імпорту; відповідний наказ уже підписано Міністерством фінансів, повідомив генеральний директор «Цитрус» Артем Шевченко.
«На мій погляд, це найважливіше рішення для українського ринку мобільних телефонів за останні роки. Наказ уже підписано Міністерством фінансів України та зареєстровано Міністерством юстиції України. Це означає, що рішення вже ухвалено і починається етап його практичного впровадження», — повідомив він у LinkedIn.
Шевченко додав, що, за оцінкою Бюро економічної безпеки (БЕБ), ця зміна правил може забезпечити понад 5 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щорічно та суттєво скоротити можливості для «сірого» імпорту смартфонів. Команда «Цитрус» брала активну участь у консультаціях з БЕБ щодо цієї ініціативи, обговорювала технічні аспекти реалізації та механізми, які допоможуть зробити нову систему максимально ефективною.
Досі IMEI не вказувався під час митного оформлення, через що держава не мала можливості простежити шлях конкретного мобільного телефону від моменту його ввезення до продажу кінцевому покупцеві.
«Тепер фундамент для такої системи закладено. Перший етап — обов’язкове декларування IMEI під час імпорту. Наступним кроком має стати зазначення IMEI у фіскальному чеку. Над цим механізмом БЕБ уже працює спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України. Фактично це означає, що кожен мобільний телефон матиме відстежуваний шлях від моменту перетину кордону до продажу. Після повної реалізації цього механізму легальний продаж мобільних телефонів без відповідності IMEI, задекларованого під час імпорту, та IMEI, зазначеного у фіскальному чеку, стане фактично неможливим», – повідомив Шевченко.
Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
