Ukraine open for business

Собівартість будівництва житла в Україні у 2026 році зросте на 10–15% — прогноз

Динаміка зростання собівартості будівництва житла в Україні у 2026 році дещо уповільниться порівняно з попередніми періодами, показник збільшиться в середньому на 10-15% протягом року, прогнозують українські забудовники.

“У 2026 році ми очікуємо подальше зростання собівартості будівництва, однак темпи цього зростання, ймовірно, будуть більш помірними, ніж у попередні періоди. Основними чинниками залишаються вартість будівельних матеріалів, енергоносіїв, логістики та оплати праці, а також валютні коливання”, – розповіли у пресслужбі групи компаній DIM агентству “Інтерфакс-Україна”.

Стримування зростання собівартості стає можливим завдяки адаптації ринку будівництва до нових умов: оптимізації проєктних рішень, будівельних процесів та ланцюгів поставок. При цьому важливою умовою залишається збереження балансу між економічною ефективністю проєктів і збереженням стандартів житла, зазначили у компанії.

Водночас тиск на собівартість наступного року чинитимуть вартість енергоносіїв, логістика, імпортозалежні будівельні матеріали, а також посилення вимог до інженерних систем і безпеки, повідомив керівник проєктів Perfect Group Олексій Коваль. За його словами, на 2026 рік компанія очікує зростання собівартості в межах 15-20%.

“Наш базовий сценарій – зростання собівартості в межах 15-20% р/р, але діапазон буде залежати від курсу, цін на матеріали та ситуації на ринку праці. Ми закладаємо запас міцності через довші контракти з підрядниками, оптимізацію проєктних рішень без втрати якості та планування закупівель критичних матеріалів наперед”, – зазначив він.

Важливим фактором зростання вартості будівництва залишаються заробітні плати в індустрії, додав Коваль. Для боротьби з кадровим дефіцитом Perfect Group працюють над трудовими контрактами з іноземцями, зокрема з Індії, для залучення на підрядні роботи.

В свою чергу комерційний директор київських проектів компанії Greenville Дан Сальцев прогнозує помірне зростання собівартості будівництва житла у межах 6-12% за рік.

“Вірогідно, що собівартість продовжить зростати на 6-12% за рік. Тенденції останніх років підтверджують щорічне підвищення. Головні чинники впливу – інфляція, зростання цін на будівельні матеріали, підвищення заробітних плат, дефіцит кадрів та коливання курсу валюти. Ринок знаходиться в стадії структурних змін”, – повідомив експерт і додав, що зниження цін на житло очікувати не варто.

Підтверджують це й експерти девелопера “РІЕЛ”. Як повідомили в компанії агентству “Інтерфакс-Україна”, на ціну квадратного метра, окрім зростання собівартості, також впливатиме подорожчання позик у будівельному секторі.

“Ми прогнозуємо подальше зростання цін через збільшення собівартості, зростання інвестицій, які девелопер вкладає на старті проєкту, а також подорожчання кредитів у будівельному секторі. Однак попит, на нашу думку, залишатиметься стабільним, хоча суттєвого збільшення обсягів нового будівництва очікувати не варто”, – повідомив девелопер.

Згідно з прогнозом будівельної компанії “Інтергал-Буд”, вартість житла продовжить зростати у межах 10-15% порівняно з 2025 роком.

“Вартість квадратного метра, ймовірно, продовжить зростати, але без різких стрибків, у межах 10-15%, і матиме об’єктивні причини, пов’язані із подорожчанням будівельних матеріалів, інженерних рішень, нестачею робочої сили, а також через безпекові, воєнні та політичні фактори”, – зазначає комерційний директор компанії “Інтергал-Буд” Олена Рижова.

За її словами, ринок первинної житлової нерухомості у 2026 році збереже обережну позитивну динаміку. Так, стабільним буде попит на житло у сегментах “комфорт” та “бізнес”, а також на купівлю квартир на ранніх стадіях будівництва як традиційно один з найнадійніших активів для збереження коштів.

Втім, до довоєнних показників ринок житлового будівництва все ще не відновився, підкреслюють у групі “Ковальська”. На думку девелопера, собівартість будівництва й надалі зростатиме, реагуючи на здорожчання будівельних матеріалів та енергоносіїв, а також через скорочення нових проєктів.

“З огляду на реалії, які ми спостерігаємо, ринок будівництва ще не відновився до довоєнних обсягів. Забудовники переважно завершують раніше розпочаті проєкти, тоді як на п’ять завершених припадає лише один новий. Зростання вартості будівельних матеріалів та електроенергії, а також зменшення пропозиції призведуть до підвищення собівартості будівництва. Очікується, що ціна продажу квартир зростатиме на 10-15% на рік у валюті”, – зазначають у компанії.

Як повідомлялося із посиланням на дані українських девелоперів, собівартість будівництва житла в Україні за дев’ять місяців 2025 року виросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла. За даними Державної служби статистики, ціни на будівельно-монтажні роботи у третьому кварталі 2025 року до аналогічного періоду минулого року зросли на 5,3%, ціни на первинному ринку житла за вказаний період – на 12,8%.

БУДІВНИЦТВО, ЖИТЛО

«Укрзалізниця» з січня підвищує тарифи на оренду вагонів, крім зерновозів

АТ “Укрзалізниця” в січні 2026 року підніме ціни на більшість типів рухомого складу, незмінною залишиться тільки вартість перевезення зерновозами та контрейлерними платформами, яка відповідатиме грудневим ставкам у 1250 грн/доба і 203 грн/доба (без ПДВ) відповідно.

Згідно з оприлюдненими на сайті підприємства тарифами, у січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року подорожчають цистерни для перевезення харчових продуктів – з 738 грн/доба до 938 грн/ доба (без ПДВ), мінераловозів – з 203 грн/доба до 450 грн/доба (без ПДВ), піввагонів — із 1350 грн/доба до 1450 грн/доба (без ПДВ).

Обкотишовози і цементовози подорожчають на 100 грн/доба, до 703 грн/доба і 1300 грн/доба (без ПДВ) відповідно.

Вартість фітингових платформ також зміниться: 40-футові подорожчають із 750 грн/доба до 900 грн/доба (без ПДВ), 60-футових — з 850 до 900 грн/доба, а 80-футових — з 1250 до 1450 грн/доба (без ПДВ).

Вартість цистерн для перевезення зрідженого газу у січні підвищиться на 400 грн до 603 грн/доба (без ПДВ).

Тільки плафторми-лісовози подешевшають на 200 грн, до 1360 грн/доба (без ПДВ).

ЗЕРНОВОЗ, мінераловоз, ОРЕНДА, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, цистерна

Виплавка сталі в Україні може сягнути 8,9 млн тонн у 2026 році

Металургійні підприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році, повідомив заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua.

За його словами, найголовнішими чинниками обмеження виробництва були пов’язані з безпекою воєнні ризики, дефіцит персоналу, нестабільне постачання е/е через ракетно-дронові удари по енергоінфраструктурі, збереження дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.

“Щодо прогнозу на 2026 рік, то металургійні комбінати вже заявили про плани значно збільшити випуск рідкої сталі, орієнтовно до 8,9 млн тонн”, – сказав експерт.

При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.

“Якщо меткомбінатам вдасться реалізувати заплановане збільшення виробництва, то зібраного брухту може банально не вистачити. Внутрішні споживачі повинні пріоритетно забезпечуватися сировиною, особливо зараз, у воєнний час”, – сказав Поважнюк.

Він навів розрахунки, згідно з якими 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.

“Усе це потрібно транспортувати всередині країни, тобто транспортна галузь отримує додаткові вантажі. Як показують розрахунки, ці сектори заплатять до бюджету ще 5,5-5,8 тис. грн податків в розрахунку на тонну спожитого металобрухту. Тому сумарний ефект для бюджету від переробки в Україні 1 тонни металобрухту становитиме 13-14 тис. грн/тонна. Крім грошових надходжень до бюджету, метзаводи забезпечують десятки тисяч офіційних робочих місць в себе та на суміжних підприємствах”, – навів аргументи заступник директора.

Крім того, Поважнюк констатував, що експортери сплачують податки і нарахування на зарплату (ПДФО, ЄСВ, військовий збір), земельний податок і податок на прибуток.

“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт й уточнив, що розрахунки виконано на основі відкритих даних про фінансові показники компаній, доступних через сервіс Опендатабот та інші публічні джерела.

Разом з тим в Польщі заговорили про скасування торгових преференцій для української металургійної промисловості через наміри України запровадити фактично заборону на експорт брухту чорних металів. Про це у себе на сторінці в соцмережі X написав депутат польського сейму від партії “Конфедерація” Міхал Полубочек.

Згідно з проєктом постанови Кабінету міністрів “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік”, пропонується встановити обсяг квоти на наступний рік для брухту чорних металів на нульовому рівні, що означає фактичну заборону експорту брухту чорних металів.

Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн зі 261,578 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту зросло на 37,4% – до $112,782 млн з $82,056 млн. Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (79,80% поставок у грошовому вимірі), Греції (7,61%) та Італії (5,70%).

Крім того, повідомлялося, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проєкту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку.

Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.

Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.

Раніше великі меткомбінати найчастіше компенсували дефіцит брухту переважно за допомогою збільшення витрат чавуну під час виплавки сталі. Проте наразі у зв’язку із зупиненням Покровської вугледобувної групи та нарощуванням імпорту коксівного вугілля заміна брухту чавуном стала економічно недоцільною при виробництві сталі конверторним способом.

За словами Макаренка, водночас зростає значення брухту як сировини для декарбонізації промисловості. Електрометалургійний спосіб виплавки сталі стає найбільш ефективним і популярним для виготовлення металевих виробів та їх подальшого продажу на європейських ринках задля мінімізації впливу “вуглецевого” податку. Розуміючи цю тенденцію, Євросоюз вдається до різноманітних регуляторних заходів, які дають змогу залишати брухт чорних металів на території блоку, а місцеві метзаводи мають сировину для виробництва сталі найбільш економічним та екологічно чистим способом.

“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голоа правління.

Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024

EXPERTS CLUB, ВЫПЛАВКА, Металургія, СТАЛЬ

«Укрзалізниця» переобладнали 100 вагонів у мобільні хаби з опаленням, живленням і Starlink

АТ “Укрзалізниця ” обладнало 100 власних вагонів як тимчасові мобільні пункти обігріву, зв’язку та дозвілля у відповідь на знеструмлення по всій країні, йдеться у повідомлені компанії у вівторок.

“Укрзалізниця” за допомогою партнерів – All Hands&Hearts, World Central Kitchen, Hachiko Foundation, White Stork – обладнала 100 своїх вагонів як тимчасові мобільні пункти обігріву, зв’язку та дозвілля”, – йдеться у повідомленні у Телеграм-каналі компанії.

Зазначається, що у вагонах є повноцінна система опалення. Крім того, вони оснащені зарядними пристроями від генераторів та портативних джерел живлення, мікрохвильовками, холодильниками та комплектами Starlink для безперебійного зв’язку.

В “Укрзалізниця” додали, що кожен із 100 вагонів може використовуватися по запиту місцевих органів влади як безкоштовний мобільний хаб із постійним автономним живленням.

Окремо у компанії зазначили, що вагони мають облаштоване дитяче купе з ігровими наборами, а також купе для комфортного перебування з домашніми улюбленцями.

STARLINK, ВАГОН, мобільні притулки, обігрів, ОПАЛЕННЯ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Національний банк наклав штраф на компанію «Пейтек»

Національний банк України (НБУ) застосував до ТОВ «Пейтек» (Київ) заходи впливу за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку: наклав штраф у розмірі 12 млн 803,9 тис. грн і виніс письмове застереження. За інформацією НБУ на його сайті, штраф накладено за порушення вимог законодавства про надання платіжних послуг та правил зберігання і захисту таємниці постачальника платіжних послуг.

Відзначається, що планову перевірку ТОВ «Пейтек» департамент інспектування провів у травні-липні 2025 року, а штраф компанія повинна була сплатити протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідного рішення.

Також ТОВ «Пейтек» зобов’язане усунути порушення і не допускати їх надалі до 27 лютого 2026 року.

Згідно з даними ресурсу YouControl, ТОВ «Пейтек» зареєстровано в Києві в 2021 році. Його статутний капітал становить 5,5 млн грн. Належить компанії ЗАТ Aldega (Литва) Андреюса Трофімоваса, який є власником компанії з мікрокредитування ТОВ «Авентус Україна».

Як повідомляється на сайті компанії, ТОВ «Пейтек» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а також з надання коштів і банківських металів у кредит, при цьому, як зазначається, не надає кредити фізичним особам-споживачам фінпослуг і не здійснює врегулювання їх простроченої заборгованості.

Повний перелік одержувачів коштів, на користь яких ТОВ «Пейтек» здійснює перекази і з якими укладені відповідні договори, включає такі компанії з мікрокредитування: ТОВ «Авентус Україна» (ТМ “CreditPlus”), ТОВ «Лінеура Україна» (ТМ «Credit 7»), ТОВ «Селфі Кредит» (ТМ «SelfieCredit»), ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Інновація Компані», ТОВ «Стар Файненс Груп» (ТМ StarFin і Suncredit), ТОВ «ФК “Процент”, ТОВ »КЛТ Кредит« і ТОВ »Гама Апгрейд”.

NBU, Пейтек

Інвестгрупа ICU прогнозує уповільнення зростання ВВП України в 2026 році

Інвестгрупа ICU прогнозує уповільнення зростання реального ВВП України в 2026 році до 1,2% з 2,1% в 2025 році, тоді як в липні компанія прогнозувала збільшення ВВП в цьому році на 2,5%, в наступному – на 2,8%.

«Макроекономічні ризики під контролем, проте відновлення економіки повільне», – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU, оприлюдненому у вівторок.

В ICU зазначили, що рішення Європейського Союзу (ЄС) про кредит Україні має забезпечити передумови для макроекономічної стабільності, фінансування дефіциту бюджету і підтримки резервів Нацбанку в 2026-2027 роках, а також створює основу для реалізації нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом мінімум на наступні два роки.

Водночас для повного покриття потреб оборони, на думку інвестгрупи, Україні знадобляться додаткові двосторонні кредити та гранти.

ICU очікує, що зростання економіки сповільниться насамперед через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури від російських атак, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, що спричинятиме тимчасові простої великих виробництв.

Додатковими стримуючими факторами названо поступове зниження дефіциту держбюджету і фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі ризики безпеки, ключовим драйвером зростання, як і раніше, залишатиметься приватне споживання.

За прогнозом ICU, річна інфляція наприкінці 2026 року становитиме 6-7%, а Національний банк України наприкінці січня перейде до пом’якшення монетарної політики із сукупним зниженням облікової ставки на 200 б.п. протягом року – до 13,5%.

На думку компанії, Нацбанк дещо послабить гривню в 2026 році на тлі уповільнення інфляції та зростання зовнішніх дисбалансів, а курс гривні до долара на кінець наступного року прогнозує на рівні 44,3 грн/$1, що трохи краще за прогноз липня цього року – 44,9 грн/$1. Резерви, за оцінкою інвестгрупи, залишаться рекордними завдяки фінансуванню від ЄС.

За оцінками ICU, за підсумками 2025 року інфляція складе 8,3%, курс гривні – 42,4 грн/$1, міжнародні резерви – $53,1 млрд, дефіцит поточного рахунку – 18,2% ВВП, дефіцит бюджету (до врахування офіційних грантів) – 22% ВВП, держборг – 101% ВВП.

На 2026 рік компанія прогнозує інфляцію на рівні 6,3%, міжнародні резерви $52,3 млрд, дефіцит поточного рахунку – 16,8% ВВП, дефіцит бюджету – 19% ВВП і держборг 109% ВВП.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці жовтня погіршив прогноз зростання економіки країни в 2025 році до 1,9% з 2,1% через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%.

ICU, ВВП України, ПРОГНОЗ

Business news from Ukraine