Антимонопольний комітет України (АМКУ) на засіданні в четвер надав польській фірмі Grupa Maspex sp. z o.o. дозвіл на придбання спільного контролю над двома компаніями «Карпатські мінеральні води» разом з українцем через підконтрольну йому кіпрську фірму, повідомила прес-служба відомства.
«Надано дозвіл компаніям »GRUPA MASPEX SP. Z O.O.« (м. Вадовице, Польща), »DYNALUM FINANCE LTD. « (м. Ларнака, Кіпр) та фізичній особі-громадянину України (інформація, доступ до якої обмежений) на узгоджені дії у вигляді виконання зобов’язання про неконкуренцію та непереманювання, закріплені в пункті 11 проекту акціонерного договору», – наголошується в повідомленні.
Згідно з даними системи Opendatabot, «Діналум Файненс ЛТД» є одним із засновників ТОВ «Торговий дім »Карпатські мінеральні води”, кінцевим бенефіціарним власником якої є Сергій Устенко (99,9%). Устенко також належить ТОВ «Карпатські мінеральні води», зареєстроване у Львівській області.
Grupa Maspex sp. z o.o – харчовий концерн (м. Вадовице, Польща). Він є одним з найбільших виробників продуктів харчування в Центральній і Східній Європі. Володіє ТМ Tymbark (сік), Lubella (макарони), Łowicz (джеми, соуси тощо), Żubrówka, Soplica, Absolwent і Bols (алкоголь) тощо.
Згідно з даними на сайті «Карпатських мінеральних вод», компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна». У червні 2002 року була реорганізована в завод з виробництва мінеральної води та безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». Тоді ж компанія розпочала виробництво солодких газованих напоїв під ТМ «Фруктова джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016-му році – енергетичного напою Dragon.
«Карпатські мінеральні води» в 2025 році розпочала будівництво заводу в Золочевському районі Львівської області. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Карпатським мінеральним водам» кредит EUR11 млн для фінансування цього будівництва. Загальна вартість проекту становить EUR24 млн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія найближчим часом посилить візовий режим для громадян Росії, привівши його у відповідність до правил Європейського союзу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілојко Спаїч.
За словами глави уряду, Подгориця має намір повністю гармонізувати візову політику з ЄС, що означає скасування нинішнього порядку, який дає змогу росіянам перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. Спаїч наголосив, що заходи буде запроваджено «дуже скоро» і вони є частиною курсу на прискорення європейської інтеграції та досягнення членства в ЄС до 2028 року.
Зараз громадяни Росії можуть вільно в’їжджати в країну на короткий термін без візи, що останніми роками призвело до значного зростання кількості туристів і релокантів із РФ. Після посилення режиму для в’їзду знадобиться оформлення візи в консульських установах, аналогічно правилам Шенгенської зони.
Скільки росіян зараз проживає в Чорногорії
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, на початок 2024-2025 років у країні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч громадян Росії, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Це робить росіян однією з найчисленніших іноземних громад у невеликій 600-тисячній державі.
Додатково, за розрахунками туристичних і міграційних служб, ще кілька тисяч росіян перебувають у країні без довгострокових статусів – з туристичного перебування, з бізнес-підстав або в процесі оформлення ВНЖ.
Прем’єр також нагадав, що Чорногорія раніше посилювала візові правила для громадян Вірменії, Узбекистану, Кувейту та Єгипту в рамках адаптації візової політики до стандартів ЄС. Подгориця повністю наслідує загальну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу, включно із санкціями та візовими обмеженнями щодо Росії.
Спостерігачі пов’язують майбутні зміни з тиском Брюсселя після посилення візового режиму ЄС для росіян, а також із бажанням Чорногорії підтвердити прихильність європейському курсу на тлі переговорів про членство.
https://t.me/relocationrs/1792
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” вводить в роботу новий блок покладу залізної руди “Головний”.
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на руднику завершили підготовку нової виробничої потужності.
При цьому уточнюється, що на початку листопада спеціалізована комісія у складі провідних фахівців підприємства та представників Державної служби України з питань праці підписала акт введення в розробку гірничого блоку 13-17. Він розташований у покладі “Головний” на горизонті -1420 м, підповерх 3А.
Проєктні запаси блоку становлять 221,3 тис. тонн руди із вмістом заліза у масиві 60,75%.
“Це великий блок, який ми готували до виробництва майже рік, його запасів вистачить на пів року стабільної роботи підприємства”, – зазначив головний інженер шахти “Ювілейна” Микола Пунтус.
Також повідомляється, що на шахті “Центральна” відремонтували водовідливний став на горизонтах -1260 м та -1340 м. Діаметр нового трубопроводу між цими відмітками підземних горизонтів становить 325 мм. Шахта “Центральна” входить до складу шахти “Ювілейна”. Водовідливний став – гідротехнічна інженерна споруда, яка призначена для збору води та є критично важливою частиною системи шахтного водовідливу.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
DCH, РУДА, Суха Балка, ШАХТА, Ювілейна
Індекс цін на житло в Україні за підсумками липня-вересня 2025 року становить 112%, тоді як за аналогічний період 2024 року показник становив 111,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками третього кварталу 2025 року уповільнили зростання до 12,8% проти 14,1% у третьому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали однокімнатні квартири – на 13,3%. Зростання цін на двокімнатні становило 13,3%, на трикімнатні – 11,7%.
Натомість на вторинному ринку ціни пришвидшили зростання – до 11,5% у липні-вересні 2025 року проти 10,5% за аналогічний період 2024-го. Так, однокімнатні квартири подорожчали на 12,5%, а дво- і трикімнатні – на 11,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 0,3%, при цьому на первинному ринку – на 0,2%, на вторинному – на 0,3%.
За даними Держстату, у третьому кварталі 2025 року ціни на “первинці” зросли на однокімнатні квартири на 9,1% порівняно з четвертим кварталом 2024 року, на двокімнатні – на 8%, на трикімнатні – на 7,4%. На вторинному ринку вони зросли на 9,1%, 7,8% і 7,6% відповідно.
Загалом за підсумком трьох кварталів ціни на житло виросли на 12,7% до аналогічного періоду минулого року. На первинному ринку зростання становить 14,8%, на вторинному – 11,6%.
Як повідомлялося, згідно з Держстатом ціни на житло у 2024 році зросли на 12,7%.
Держстат зазначив, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в січні—жовтні 2025 року зменшився на 12,4% проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна служба статистики.
Так, за підсумками 10 місяців цього року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 87,6% до січня-жовтня торік. Зокрема, показник по рослинницькій продукції сягнув 85,7%, тваринницької – до 96,5%.
Дещо більше втрат зазнали сільськогосподарські підприємства, де виробництво становило 85,1% від минулорічного рівня. При цьому показник по рослинницькій продукції сягнув 82,5%, тваринницької – до 99,0%.
Водночас у господарствах населення показник кращий — 93,6%. По рослинницькій продукції він становив 93,9%, по тваринницькій — 92,5%.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де його обсяг становить лише 56,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксовано у Херсонській (69%), Дніпропетровській (77,3%) та Хмельницькій областях (77,0%).
Лише один регіон продемонстрував позитивну динаміку. У Закарпатській області виробництво с/г продукції становило 103,5%. При цьому ріст рослинницької продукції в області зафіксовано на рівні +1,7%, тваринницької на + 7,2%.
Польська PZU інвестуватиме в програму Innovate Poland щонайменше 4 млрд злотих для стимулювання розвитку інноваційних вітчизняних компаній з високим потенціалом, повідомляється на сайті PZU.
“Щонайменше 4 млрд злотих буде інвестовано через фонди прямих інвестицій та венчурного капіталу приблизно у 250 компаній. Це перший етап проєкту, задуманого як платформа, до якої на наступних етапах приєднаються додаткові установи та інвестори для спільного масштабування інвестицій”, – підкреслюється в інформації.
Крім того, повідомляється, що концепція Innovate Poland спирається на досвід французького «Плану Тібі», який значно зміцнив французький ринок інноваційних інвестицій за останні роки. Бюджет першого етапу Innovate Poland становить 4 млрд злотих, надані інститутами розвитку: Польським фондом розвитку (PFR), Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK), Європейським інвестиційним фондом (EIF) та Powszechny Zakład Ubezpieczeń (PZU) – першим комерційним партнером проєкту.
Програма реалізується під патронатом міністра фінансів та економіки. Її формула розроблена таким чином, щоб дозволити додавання додаткових інститутів та інвесторів на наступних етапах, систематично збільшуючи масштаби фінансування та посилюючи економічний вплив програми.
PZU ((Powszechny Zakład Ubezpieczeń Spółka Akcyjna) – польська страхова компанія, одна з найбільших страхових компаній у Центральній та Східній Європі. Пропонує широкий спектр страхових послуг, включно зі страхуванням життя та майна.
