Українці 2025 року придбали 83,443 тис. нових легкових автомобілів, що на 17% більше за попередній рік, зокрема, у грудні продажі збільшились у 2,2 раза – до 12,724 тис., повідомляє AUTO-Consulting
“Таким чином, 2025 рік увійшов в історію, як рік відновлення українського авторинку”, – констатується у повідомленні на сайті групи.
Лідерство за підсумками 2025 року втримала Toyota, якій вдалося реалізувати 10,7 тис. авто (на 3,15% менше за 2024 рік), хоча в останні місяці року вона змушена була пропустити вперед китайський BYD.
Експерти відзначають, що BYD взагалі став феноменом 2025 року, піднявшись з 11-го місця в рейтингу на друге і під кінець року зайнявши 26% ринку з продажом майже 10,6 тис авто (у 4,6 раза більше).
“Такого стрімкого прориву ми ще ніколи не фіксували. Слід додати, що продажі BYD здійснювали так звані “сірі” дилери, без організованої мережі автосалонів, без сервісу, без скоординованої політики. Однак, BYD став другим автовиробником, який реалізував більше 10 тис. авто за рік в Україні”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що марка Volkswagen вже рік поспіль займає третє місце в Україні, але цей результат теж став можливим завдяки поставкам “сірих” електромобілів з китайського ринку.
Renault за рік втратила дві позиції і тепер лише четверта з продажом 6,33 тис авто (-11,4%), а Skoda, що зайняла п’яту сходинку, відстає ненабагато з реалізацією 6,18 тис. автомобілів (+21,2%).
За даними AUTO-Consulting, BMW залишається брендом №1 серед преміальних автомобілів, хоча у 2025 році довелося активно захищати цей статус теж від “китайців” – продажі марки, що зайняла шосте місце в загальному рейтингу, скоротились на 21,4% – до 3,8 тис.
“Несподівано українські споживачі почали довіряти новоствореним китайським преміальним виробникам і активно на них пересідати. Саме тому ми бачимо вже Zeekr як 8-й на ринку, хоча ще рік тому він тільки потрапив у топ-20. Але Zeekr навіть вистачило сили випередити Audi”, – констатується у повідомленні.
Експерти також відзначили вдалу політику Hyundai, що збільшив продажі на 37% – до 3,64 тис. од.
Вони також зазначили, що другий рік поспіль в топ-10 присутня Honda, яка саме завдяки “сірим” дилерам китайських електромобілів змогла випередити колег по японському автопрому – Suzuki, Mazda, Nissan.
AUTO-Consulting підкреслює, що результат продажів легкових авто у грудні обумовлений завершенням пільг з ПДВ на електромобілі, частка яких в минулому місяці вперше перевищила 50% (50,8%).
“Тільки за грудень українці придбали більше 6500 електричних авто, що більше ніж всі продажі всіх авто у місяцях на початку 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
У грудні BYD зайняв перше місце і реалізував 3,3 тис. електроавто порівняно з 192 у грудні-2024.
Крім того, завдяки “сірим” дилерам Volkswagen у грудні зайняв друге місце (1332 авто) і 10% українського ринку, обійшовши Toyota (1159 од.). Четверте місце у Skoda з продажем 933 од. (+56,3%), а п’ятим став Zeekr (898 авто), який випередив всіх конкурентів з преміального сегменту.
“Фактично, витримати “китайську електричну навалу” у грудні у топ-10 змогли далеко не всі автовиробники. Серед них Renault, Hyundai, BMW та Audi, хоча й їм продажів додали “сірі” поставки з ринку Китаю”, – зазначили експерти.
Зростання ринку легкових автомобілів у 2025 році на 17% – до 81,3 тис. од. констатує і асоціація “Укравтопром”. Зокрема, за її даними, у грудні реалізовано 12,4 тис. авто – у 2,2 рази більше, ніж в грудні-2024 та на 50% більше за показник листопада-2025. Трійку лідерів, за даними асоціації також сформували BYD – 3164 од., Volkswagen – 1298 од. та Toyota – 1117 од.
Далі у рейтингу йдуть Skoda – 969 од.;Zeekr – 844 од.; Renault – 658 од.; Honda – 441 од.; Hyundai – 375 од.; BMW – 324 од. та Audi – 316 од.
Бестселером місяця став Volkswagen ID.UNYX.
Як повідомлялось, згідно з даними “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі збільшились на 9,8% – до 71,3 тис. од.
26 цукрових заводів, які входять в асоціацію “Укрцукор”, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн тонн цукрових буряків та виробили 1,574 млн тонн цукру, повідомила пресслужба асоціації у Telegram.
У галузевому об`єднанні уточнили, що вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) при цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника).
У січні переробку цукрових буряків продовжать шість цукроварень. Очікується, що сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року, резюмували в “Укрцукрі”.
Асоціація нагадала, що переробку цукрових буряків здійснює також Горохівський цукровий завод, який не є членом “Укрцукру” і не подає об`єданню оперативну інформацію.
Як повідомлялося, 2024-2025 маркетингового року в Україні було вироблено 1,25 млн тонн цукру, тобто в поточному сезоні вітчизняні цукрові заводи виробили на 25,9% більше продукції, ніж торік. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. тонн на рік.
Золото та інші дорогоцінні метали дорожчають у понеділок на тлі подій у Венесуелі, що сприяли зростанню попиту на активи “тихої гавані”.
Як повідомлялося, американські спецпризначенці 3 січня провели спецоперацію у Венесуелі, захопивши президента країни Ніколаса Мадуро і його дружину. Мадуро в понеділок постане перед федеральним судом Мангеттена в Нью-Йорку, повідомив телеканал ABC News. Очікується, що йому висунуть обвинувачення, пов’язані з наркоторгівлею, здатні спричинити кілька довічних термінів. Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що його країна тимчасово візьме на себе управління Венесуелою.
Спотова ціна золота піднялася під час торгів на 2,1%, до $4422 за унцію. Золото з поставкою в лютому на Comex подорожчало на 2,4%, до $4433,3 за унцію.
“Події у Венесуелі підстьобнули попит на захисні активи, оскільки інвестори прагнуть захиститися від геополітичних ризиків, – зазначає аналітик KCM Trade Тім Вотерер. – Золото і срібло опинилися серед головних бенефіціарів”.
У 2025 році золото подорожчало на 64% – максимально з 1979 року на тлі геополітичної напруженості, зниження процентних ставок, а також високого попиту з боку світових центробанків. 26 грудня ціна дорогоцінного металу піднімалася до рекордних $4549,71 за унцію.
Вартість срібла на спотовому ринку в понеділок збільшилася на 3,8%, до $75,33 за унцію. За підсумками минулого року срібло подорожчало в 2,5 раза, що стало для нього найкращою річною динамікою. Ціна дорогоцінного металу досягла рекордної позначки в $83,62 за унцію 29 грудня.
Спотова ціна платини піднялася під час торгів на 3,7%, до $2220,3 за унцію, паладію – на 2%, до $1671,7 за унцію.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Президент України Володимир Зеленський призначив першого заступника голови Державної прикордонної служби України Валерія Вавринюка тимчасово виконуючим обов’язки голови ДПСУ.
Відповідний указ №10/2026 від 4 січня 2026 року оприлюднений на сайті президента України.
Валерій Вавринюк був призначений першим заступником голови ДПСУ 20 жовтня 2025 року, йдеться у біографічній довідці на сайті Держприкордонслужби.
У 2023 році він призначався начальником Західного регіонального управління, у 2019 році – начальником Східного регіонального управління ДПСУ.
До жовтня 2019 року призначався на посади начальників прикордонних загонів в Східному та Західному регіональних управліннях та посади в управлінні Східного регіонального управління ДПСУ.
З грудня 2014 року по липень 2015 року – заступник начальника регіонального управління – начальник оперативно-військового відділу Східного регіонального управління ДПСУ.
У період з 2008 по 2014 рік обіймав керівні посади в прикордонних загонах Північного та Південного регіональних управліннях ДПСУ.
Пасажиропотік через український кордон у новорічний тиждень, з 27 грудня по 2 січня, впав приблизно на 28,5%, свідчать дані Держприкордонслужби, в яких відсутня інформація за 30 грудня.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд скоротилася до 232 тис. (для порівняння не враховані дані за 30 та 23 грудня) з 278 тис. тижнем раніше, тоді як падіння на в’їзд було ще суттєвішим – до 184 тис. з 304 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також скоротилося до 77 тис. зі 109 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 268 з 373.
В той же час вже в цю суботу кількість перетинів на в’їзд зросла до 50 тис., на виїзд – до 53 тис., тож на кордон повернулися черги.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі на кордоні із Польщею більше всього легкових авто очікували виїзду з України на ПП “Краківець” – 85. Черга на ПП “Грушів” складала 50 машин, ПП “Устилуг” – 45, ПП “Угринів” – 30 машин, ПП “Шегині” – 20. Окрім того на ПП “Шегині” накопичилося 12 автобусів, а на ПП “Краківець” – дев’ять.
Проходження кордону зі Словаччиною на ПП “Ужгород” та ПП “Малий Березний” очікували по 30 легкових машин, а в ПП “Ужгород” в черзі стояло ще три автобуси.
На кордоні з Угорщиною черги були меншими: на ПП “Тиса”, “Лужанка” та “Дзвінкове” накопичилося по 15 машин.
На кордоні з Румунією, за даними Держприкордонслужби, накопичення авто не було, тоді як на кордоні з Молдовою черга була лише в ПП “Мамалига” – 10 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні приблизно відповідають минулорічним. Тоді за подібний тиждень (дані за 30 грудня для порівняння не враховані) з України виїхала 231 тис. людей, а в’їхало 196 тис, а потік машин склав 79 тис.
Торік в цей тиждень було зафіксовано падіння пасажиропотоку на 22,7%, а наступного тижня він зріс на 16,9%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 224 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на вересень цього року, 3,694 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень.
В ніч на 3 січня 2026 року США провели масштабну операцію у Венесуелі, в ході якої, за заявами Вашингтона, були затримані президент Ніколас Мадуро і його дружина Сілія Флорес. Президент США Дональд Трамп публічно підтвердив захоплення і заявив, що Сполучені Штати мають намір «тимчасово керувати» країною до «безпечного переходу влади».
За даними Reuters, удари наносилися по ряду військових об’єктів (у тому числі в районі Каракаса), на тлі чого в столиці фіксувалися перебої з електрикою. Потім спецпідрозділи захопили Мадуро в районі одного з «безпечних будинків». Повідомляється, що Мадуро і Флорес спочатку доставили на американський корабель ВМС біля узбережжя, а потім переправили до США.
Американська сторона підкреслює «правоохоронну» рамку операції: мова йде про порушені в США справи проти Мадуро і його оточення (в матеріалах згадуються звинувачення, пов’язані з наркотрафіком, тероризмом і зброєю). При цьому на прес-конференції Трамп окремо пов’язав дії США з темою нафти і заявив про плани залучення великих американських нафтових компаній до відновлення венесуельської інфраструктури — що посилило суперечки про реальні мотиви втручання.
Віце-президент Венесуели Дельсі Родрігес публічно назвала те, що сталося, «викраденням» і зажадала звільнення Мадуро та його дружини. Незабаром Конституційна палата Верховного суду Венесуели постановила, що Родрігес повинна виконувати обов’язки президента для «адміністративної безперервності» і «захисту суверенітету» на період відсутності Мадуро.
При цьому, за повідомленнями Reuters від 4 січня, ключові представники правлячого табору заявляють, що державний апарат і силовий блок продовжують працювати, а «президент один — Ніколас Мадуро». На вулицях, як описується, — тривожна, але відносно спокійна обстановка.
Економічний нерв кризи — нафта: Reuters пише, що державна PDVSA на тлі експортного паралічу і зовнішнього тиску обговорює скорочення видобутку в спільних підприємствах (зупинки груп свердловин і родовищ).
Реакція виявилася різкою і різноспрямованою. Китай заявив, що «шокований» і «рішуче засуджує» застосування сили проти суверенної держави і її президента; Бразилія назвала удар і захоплення «перетином неприпустимої лінії»; Мексика прямо послалася на порушення статті 2 Статуту ООН. Європейська комісія закликала до мирного переходу з дотриманням міжнародного права та Статуту ООН.
Одночасно лунали і підтримуючі оцінки — в тому числі від частини лідерів і політиків, які вважають Мадуро нелегітимним. Але навіть серед союзників США помітна застереження: «перехід — так, військова акція — під питанням».
Ключова юридична колізія — спроба Вашингтона описати те, що сталося, як «операцію із затримання» обвинуваченого в американських справах, при одночасних заявах про намір «управляти» Венесуелою. Експерти інформаційно-аналітичного центру Experts Club прямо вказують на суперечність: «правоохоронна» логіка погано поєднується з політичним контролем території. Також зазначається, що Конгрес США не був повідомлений заздалегідь, а міжнародне право допускає застосування сили лише в обмежених випадках (самооборона або мандат Радбезу ООН).
Chatham House у своїй оцінці пише, що операція виглядає як істотне порушення суверенітету і Статуту ООН і що правових підстав (мандат РБ ООН/самооборона) «важко побачити». Там же згадується позиція про «небезпечний прецедент», на який вказує і Генсек ООН.
За оцінками інвесторів та економістів, зібраними Reuters, реакція ринків може бути «стриманою» до прояснення подальших кроків і сигналів з боку нафтових гравців (у тому числі на тлі засідань OPEC+). При цьому частина експертів вважає, що історія може «відкривати» тему венесуельських запасів у перспективі, але підкреслює: відновлення галузі — багаторічний і вкрай дорогий проект, а досвід зовнішнього «nation-building» у США неоднозначний.
Аналітики попереджають про можливі наслідки:
– Ескалація конфлікту може посилити напруженість у Латинській Америці, а також призвести до дипломатичних розривів і криз довіри між США та низкою держав регіону.
– Відповідь з боку міжнародних інститутів: ООН і регіональні організації, такі як Організація американських держав, можуть провести екстрені засідання для вироблення колективної відповіді.
– Будуть залежати від реакції Державного департаменту США, венесуельської влади (яка досі заявляє про опір), а також від позицій ключових партнерів Вашингтона.
