За прогнозом 7SDA загальне виробництво молока в Україні 2026 року скоротиться ще більше через зменшення поголів’я корів, проблеми з промисловим виробництвом, пов’язані з війною, та неефективне виробництво домогосподарств. Такий прогноз зробили аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA).
Виробництво молока в Україні 2026 року оцінюється у 6,8 млн т, що на 4% менше показника поточного року (7,1 млн т). Водночас очікується, що споживання молочної продукції в країні наступного року зросте незначно, а зростання доходів українців компенсується відтоком населення.
Прогноз USDA щодо виробництва та торгівлі окремими видами продукції
Сир
виробництво: 139 тис. т (+4 тис. т)
експорт: 20 тис. т (+4 тис. т)
імпорт: 45 тис. т (+2 тис. т)
Вершкове масло
виробництво: 73 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 14 тис. т (+1 тис. т)
зростання пов’язане з прогнозуванням високого попиту на міжнародних ринках та хорошою рентабельністю виробництва.
Сухе знежирене молоко
виробництво: 33 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 24 тис. т (+1 тис. т).
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
ТОВ “Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод” (КРМЗ) в січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,925 мдн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 6,806 млн грн.
Дохід за цей період впав у 3,9 рази – до 101,959 млн грн з 397,352 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 114,641 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 33,950 млн грн, тоді як у 2023 році він досяг 273,849 млн грн. У 2022 році цей показник становив 423,040 млн грн, тоді як 2021-му було отримано чистий прибуток 394,714 млн грн.
ТОВ “Метінвест–Криворізький ремонтно-механічний завод” виготовляє і ремонтує обладнання для гірничодобувних і металургійних підприємств групи “Метінвест”.Має у своєму розпорядженні металургійний комплекс із замкнутим циклом. На заводі виробляють деталі з понад 40 марок сталі і сплавів, збирають і зварюють вироби з листового та сортового прокату.
Підприємство створено в 1963 році під назвою Криворізький центральний рудоремонтний завод. У грудні 2016 року КРМЗ увійшов до групи “Метінвест”.
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест- КРМЗ”.
Статутний капітал ТОВ – 46 тис. грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Національний банк України відкликав ліцензію на провадження діяльності зі страхування та виключив із Державного реєстру фінансових установ ТДВ Страхова компанія “Гарант і Я” (Львів) на підставі поданої заяви.
Як повідомлялося, НБУ 18 липня 2025 року надав ТДВ СК “Гарант і Я” дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив цьому страховику план виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Згідно зі звітністю компанії за дев’ять місяців 2025 року, її страховий портфель формувався на 100% з КАСКО. Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 14,312 млн грн, страхові виплати – 23,437 млн грн.
“Страховик дотримувався вимог до платоспроможності. Станом на 1 жовтня 2025 року він не має зобов’язань за договорами страхування та перестрахування”, – підкреслюється в інформації.
Страхова компанія “Гарант і Я” працює на страховому ринку з 2010 року. З липня 2011 року головний офіс компанії розташовувався у Львові.
Статутний капітал 33 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без фінансування на суму 150 млн грн (EUR3,1 млн) для покриття половини кредиту Укрсиббанку, виданого ритейлеру EVA для розвитку його логістичних хабів, повідомила пресслужба компанії.
“Ця угода – важливий етап для EVA та наш перший досвід співпраці, в якій однією зі сторін став Європейський банк реконструкції та розвитку. Ми пройшли ґрунтовний аналіз з боку ЄБРР – це підтвердження фінансової стійкості EVA, відповідності нашої діяльності критеріям Укрсиббанку та ЄБРР до позичальників, а також визнання нашої компанії як надійного партнера, здатного розвивати бізнес навіть в умовах війни”, – цитується у пресрелізі фінансова директорка ТОВ “Руш” (мережа EVA та eva.ua) Лілія Воленко.
Зазначається, що така угода стала першою, коли банк використав програму розподілу ризиків ЄБРР (гарантія на індивідуальний інвестиційний кредит), щоб надати інвестиційний кредит корпоративному клієнту. Раніше правила участі в ризику дозволяли банку розділяти ризики лише за операціями з фінансування оборотного капіталу.
За словами Воленко, така угода є сигналом для ринку про можливість залучення довгострокового фінансування за підтримки міжнародних інституцій в умовах війни.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. Мережа налічує понад 1100 магазинів.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками третього кварталу 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,9 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
