Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
“Наші університети сьогодні об’єднали в собі багато напрямків, у тому числі й важливих для суспільства, зокрема, життєстійкість. Європейці цього не можуть зрозуміти. І це, до речі, один із факторів, який у нас буде фактором збільшення кількості іноземців після завершення війни. Тому що зараз у нас навчається 20 тис. іноземців, до повномасштабної війни було десь 80 тис. Завдання відновлюватися після завершення війни до показника в 100 тис. іноземних студентів«, – сказав Трофименко в ексклюзивному інтерв’ю агентству »Інтерфакс-Україна“.
Він підкреслив, що треба робити все, щоб наші університети зберігали цю мережу контактів і свою здатність навчати іноземців.
«І після завершення війни у нас буде істотно відновлюватися кількість іноземних громадян, які будуть здобувати освіту в нашому українському університеті», – додав заступник міністра.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
Запропонований Міністерством фінансів законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість», який змінює систему ФОП за рахунок введення для них ПДВ, ліквідує саму філософію спрощеної системи оподаткування, вважає партнер юридичної фірми Barristers Commercial Тарас Онищенко.
“Запропоновані зміни фактично ліквідують саму філософію спрощеної системи оподаткування, яка була створена для підтримки та розвитку середнього класу. Введення ПДВ для мікробізнесу з оборотом в 1 млн грн виглядає як спроба вирішити бюджетні проблеми за рахунок найменш захищених учасників ринку. Хоча Мінфін посилається на вимоги МВФ і необхідність євроінтеграції, реалізація цих змін без істотного підвищення порогу реєстрації може призвести до зникнення легального малого підприємництва як класу«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Онищенко зазначив, що єдиним критерієм для обов’язкової реєстрації платником ПДВ стає «поріг доходу в 1 млн грн за останні 12 календарних місяців».
“На практиці це означає, що будь-який підприємець – чи то власник кав’ярні, чи перукар, чи ІТ-фахівець, чи продавець у магазині біля дому – у разі перевищення цього ліміту буде зобов’язаний отримати статус платника ПДВ. Виняток передбачено тільки для вузької категорії е-резидентів. Таким чином, держава планує охопити ПДВ майже весь спектр малого бізнесу, від торгівлі на ринках до надання побутових послуг, що раніше було прерогативою загальної системи оподаткування”, – сказав він.
Експерт зазначив, що «наміри уряду є серйозними і чітко спланованими в часі, зокрема у відповіді на звернення Національної асоціації лобістів України Міністерство фінансів розкрило деталі домовленостей з міжнародними партнерами».
Так, за інформацією Мінфіну, введення ПДВ для «спрощенців» є частиною виконання умов нової 48-місячної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (Extended Fund Facility – EFF), угода за якою на рівні експертів була досягнута 26 листопада 2025 року. Ця програма відкриває доступ до фінансування в розмірі $8,1 млрд.
Графік реформи передбачає, що зміни до Податкового кодексу будуть подані до Верховної Ради в січні 2026 року, а з 1 січня 2027-го вимоги про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для всіх «спрощенців» з оборотом понад 1 млн грн стануть обов’язковими.
При цьому юрист зазначає, що Мінфін очікує від реформи фіскальний ефект у понад 40 млрд грн додаткових надходжень до бюджету вже в перший рік її дії.
Водночас Онищенко вважає, що в цій ініціативі приховані значно глибші ризики, які можуть нівелювати потенційну фіскальну вигоду.
“Найбільш критичним моментом є сам поріг в 1 млн грн. В умовах поточної інфляції ця сума еквівалентна обороту (не прибутку!) в 83 тис. грн на місяць. Це показник мікробізнесу, який часто ведеться однією особою або сім’єю. Змусити такий бізнес адмініструвати ПДВ – це покласти на нього непомірне адміністративне навантаження«, – пояснює він.
Також експерт прогнозує зростання тінізації економіки і масовий відхід бізнесу в »тінь”.
«Підприємці, чий оборот коливається в межах 1,5-2 млн грн, опиняться перед вибором: або підвищувати ціни на 20% і наймати бухгалтера, втрачаючи конкурентоспроможність, або дробити бізнес на родичів, або переходити на готівкові розрахунки »поза касою”, щоб штучно не перевищувати ліміт в 1 млн. Тоді як великі та середні платники податків, які використовують у своїй роботі «спрощенців», зможуть просто збільшити їх кількість і продовжувати їх використовувати”, – сказав він.
Також із введенням податкових змін Онищенко прогнозує зростання інфляції та подорожчання товарів і послуг для кінцевого споживача. За його оцінками, вартість стрижки, ремонту взуття або кави автоматично зросте мінімум на 20%, що спровокує новий виток інфляції в секторі послуг, а також ці зміни призведуть до збільшення корупційних ризиків.
«Додатково варто врахувати проблему блокування податкових накладних. Якщо сьогодні це головний біль середнього та великого бізнесу, то після реформи заручниками системи можуть стати тисячі дрібних підприємців. Для малого бізнесу зупинка роботи навіть на тиждень через бюрократичні перешкоди може стати фатальною», – підкреслив він.
Онищенко зазначив, що, «хоча Мінфін посилається на вимоги МВФ і необхідність євроінтеграції, реалізація цих змін без істотного підвищення порогу реєстрації може призвести до зникнення легального малого підприємництва як класу».
«Саме тому бізнес-спільноті критично важливо долучитися до обговорення цього законопроекту на сайті Міністерства фінансів, поки він перебуває на стадії консультацій», – наголосив експерт.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, українська ресторанна мережа «Чорноморка» виходить на ринок Румунії: перший заклад у Бухаресті планують відкрити цієї зими в реконструйованому ТРЦ Unirea (Piata Unirii 1).
Компанія вже набирає команду: шукають адміністраторів, шеф-кухарів, а також офіціантів, продавців риби, кухарів і менеджера з прибирання.
Площа ресторану – 280 кв. м, розрахований він на 98-102 посадочних місця.
ТРЦ Unirea (близько 80 тис. кв. м) проходить оновлення, проект реконцепції супроводжує Colliers Romania. Паралельно йде масштабна реконструкція площі Piata Unirii, роботи розраховані приблизно на два роки.
За даними сайту мережі, в грудні 2025 року у «Черноморки» буде 40 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
