Міністерство енергетики України та японське агентство міжнародного співробітництва JICA планують посилити співпрацю у сфері постачання обладнання для швидких ремонтів та мобільних рішень для зміцнення енергетичної стійкості прифронтових регіонів. Про це йшлося під час зустрічі міністра енергетики України Світлани Гринчук з головним представником Офісу JICA в Україні Осаму Хатторі в середу.
«Рада вітати в міністерстві головного представника Офісу JICA в Україні Осаму Хатторі. Це перший візит пана Осаму після призначення на посаду. Тому актуалізували поточні напрямки співпраці з JICA і визначили пріоритети», – написала Грінчук на сторінці у Фейсбуці.
Вона поінформувала колегу про досягнуті домовленості з міністром економіки, торгівлі та промисловості Японії Кенджі Ямадою під час її участі в Саміті міністрів енергетики «Групи семи» в Торонто.
«Обговорили вектори для спільної роботи з JICA в цьому контексті», – зазначила вона.
Також обговорювалися можливості співпраці з японськими енергетичними компаніями та залучення Україною японських технологій для розвитку енергетичного сектора.
Міністр подякувала, зокрема, Японії за підтримку енергетичного сектора України обладнанням, спецтехнікою та габіонами.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДПЗ) «Укрпошта» (Київ) 4 листопада оголосило про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. За інформацією системи, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,350 млн грн, цінова пропозиція компанії – 375,120 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Інтер-Поліс» – 480,2 тис. грн, «Ультра Альянс» – 496,8 тис. грн, «Країна» – 584,6 тис. грн.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року отримала статус повноправного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена карта».
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір скерувати на виплату дивідендів 2 млн 86,615 тис. грн з розрахунку 0,01 грн на одну акцію з прибутку за 2024 рік.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), позачергові збори акціонерів призначено на 21 листопада поточного року.
Таке рішення наглядової ради компанії ухвалено 4 листопада.
У порядку денному одне питання: прийняття рішення про виплату дивідендів. Пропонується здійснити виплату дивідендів з частини чистого прибутку за підсумками 2024 року в розмірі 2 млн 86 тис. 615,06 грн з розрахунку 0,01 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам до 21 травня 2026 року. Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Як повідомлялось, “Стальканат” раніше кілька разів приймав рішення про виплату акціонерам дивідендів з прибутку за 2024 рік.
“Стальканат” у 2024 році знизив чистий прибуток на 34% порівняно з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн, але наростив чистий дохід на 33,3% – до 4 млрд 436,786 млн грн. Нерозподілений прибуток на 2024 року становив 437,815 млн грн.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасм у Східній Європі. Лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій компанії, Антона Михаленка (нерезидент) – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що у фізособи Віталія Дубовича у власності 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” наразі становить 35,472 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
Японська Suntory Food & Beverage запустила напій «Tokusui» під брендом «Tokucha» – функціональний продукт нульової калорійності з заявою про допомогу в зниженні абдомінального (вісцерального) жиру у людей з підвищеним BMI. Продукт віднесений до категорії «функціонально маркованих продуктів» (FOSHU/FFC), а не ліків.
За матеріалами виробника і профільних видань, в напої використовується рослинний поліфенол HMPA (3-(4-гідрокси-3-метоксифеніл)пропіонова кислота), отриманий з продуктів ферментації рисових висівок; на етикетці вказано, що компонент «допомагає зменшувати внутрішній жир у людей з підвищеним BMI». Напій безбарвний, майже без смаку і запаху, випускається в ПЕТ-пляшках 600 мл.
Ряд публікацій і постів в соціальних мережах називають новинку «водою з ефектом Ozempic», проте в релізах і на сторінках продукту не йдеться про GLP-1 або аналоги семаглутида; «Tokusui» позиціонується як безрецептурний функціональний напій, а не медичний засіб для зниження ваги.
Лінійка «Tokucha» — найвідоміший в Японії бренд напоїв з «жировою» заявою; висновок «води» (а не чаю) розширює аудиторію за рахунок нейтрального смаку. Інгредієнт HMPA вже фігурував у продукції групи (включаючи відмітки про зменшення вісцерального жиру), що відбивається і в картках онлайн-рітейлу.
Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів, тож низьких цін на фрукти, які були до війни, споживачам не варто чекати, повідомив голова асоціації “Укрсадпром” Тарас Минко.
“Коли фрукти коштували копійки, це було добре для споживача, але для самої галузі це був величезний мінус, оскільки це призводило банкрутства підприємств. Якби така тенденція збереглася до сьогодні, то в Україні вже не залишилося б садів. Нам би завозили польське, німецьке, інше яблуко по європейських цінах, які наразі становлять EUR2,603 за 1 кг”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник галузевої асоціації пояснив, що низькі ціни на фрукти в довоєнний період були обумовлені високою продуктивністю садів та інтенсивним типом промислового садівництва в Україні.
За його інформацією, 2022 рік для українського садівництва був втрачений як виробничий сезон. Частина України була окупована, а низка фруктосховищ і садівничих господарств знищена й розграбована.
“Основним фактором зростання ціни на фрукти в останні роки стали вартість енергоресурсів, відсутність кадрів і вартість праці. Бракує людей – вони виїздять із країни. Ті, що залишаються, хочуть працювати мало, а отримувати більше. Невідповідність оплати праці та її продуктивність наразі неспівставні”, – наголосив Минко.
Він додав, що для збирання врожаю у саду площею в 25 га потрібно 250 чоловік. Відтак у багатьох підприємствах у 2022 році було зібрано 30% вирощеного врожаю, у 2024 році – 60%, і в поточному ситуація не краща.
Крім того, за словами керівника “Укрсадпрому”, в Україні знищено дуже багато потужностей для зберігання фруктів. Як приклад він навів статистику учасників асоціації, які сумарно вирощують сади на 10 тис. га. Вони мали до війни близько 110-120 тис. тонн зберігання в холодильниках.
“Наразі залишилось десь 60% (потужностей фруктосховищ – ІФ-У). Дехто закрився, в декого, враховуючи кліматичні зміни, вимерз врожай яблук. У поточному сезоні задіяно холодильники приблизно на 50-60 тис. тонн”, – констатував Минко.
Він зауважив, що в Україні наразі не розвинута культура споживання джемів та варення й це стримує розвиток галузі переробки. Водночас він прогнозує, що в найближчі п’ять років в Україні відбудеться бум будівництва переробних підприємств, що спеціалізуватимуться на виготовленні такої продукції.
“Якщо подивитися на сьогоднішній ринок, то ті, хто буде дивитися на таку переробку, матимуть великі перспективи незалежно від кількості існуючих сьогодні підприємств. Якщо наші батьки масово займалися закрутками, то наші діти купуватимуть готові продукти. Відтак це дуже перспективна й цікава галузь, яка через 3-5-7 років дуже сильно вистрелить”, – резюмував керівник “Укрсадпрому”.
Високі ціни на ягоди у сезоні-2025 були обумовлені весняними приморозками, які в низці регіонів України пошкодили продукцію на 20-50% площ, а також світовою кон’юнктурою, повідомив президент Українською плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Якщо говорити про ціни 2025 року, то втрати по всіх основних ягідних позиціях склали від 20-50% через, в першу чергу, весняні приморозки. Втрати по врожаю також спіткали всі основні країни-експортери основних позицій – суниці садової, малини, лохини, черешні”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник асоціації зауважив, що високі ціни на продукцію дозволили виробникам компенсувати кінцевий фінансовий результат.
Баштанник нагадав, що за роки війни українське ягідництво втратило чимало виробничих площ, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях, де вирощувалися ранні ягоди.
“Можемо тільки констатувати, що, наприклад, за часи з 2022 року по нині висаджено багаторічних насаджень, у тому числі з гріхом разом, по державній грантовій програмі 3,8 тис. га. А якщо без державної допомоги, то йдеться про 4,5-5 тис. га. У цілому ж ягідництво наразі ведеться на 17-20 тис. га”, – розповів керівник УПОА.
За оцінкою експерта, наразі в Україні переробляється 95% всієї вирощеної малини, яка спрямовується в основному на заморожування. При цьому 95% цього продукту експортується.
“Україна з 2017 року по 2025-й включно із нетто-імпортера або нульового імпорто-експортного балансу замороженої малини перейшла в категорію найбільшого експортера замороженої малини в Європі”, – констатував Баштанник.
За його інформацією, культивованої лохини в Україні переробляється не більше 5%. Решта здебільшого експортується свіжою з огляду на економічну доцільність. Проте по цій культурі спостерігається стрімкий світовий тренд – у США на переробку іде 50% лохини, в Європі – 30%. В Україні цей показник наближається позначки в 30%.
Суниці садової в Україні переробляють 25-30% валового врожаю. Майже весь обсяг переробленої продукції залишається в Україні для внутрішньої споживання.
“Нам, на жаль, треба визнати, що в Україні як виробнику-експортеру замороженої суниці в Європі і світі робити нема чого, враховуючи собі вартість і ціни, які пропонує Марокко, Єгіпет, Туніс, Китай”, – сказав експерт.
Говорячи про виробництво джемів і варення, Баштанник зауважив, що в цього сегменті переварює крафтове виробництво. Його продукції вистачає для задоволення потреб HoReCa, натомість рітейл здебільшого покриває потреби українців за рахунок імпорту. Виробництва кількох потужних вітчизняних гравців не вистачає для задоволення потреб покупців супермаркетів.
“Якщо не враховувати якихось чорних лебедів, які не зрозуміло випливуть чи ні, то очікування від 2026 року в галузі позитивні. Україна продовжить нарощувати присутність на ринку свіжих і перероблених ягід Європи. Не дивлячись на дефіцит робочої сили, ми виглядаємо більш привабливо з точки зору собівартості в порівнянні з європейськими країнами. Відтак будемо відбирати частку ринку у країн, які традиційно домінували на європейському ринку. Це Польща і Сербія, в першу чергу”, – резюмував керівник УПОА.
