Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні “Київстар” має намір інвестувати в спектр радіочастот 1940-1945/2130-2135 МГц і 2355-2395 МГц 1,43 млрд грн, повідомила пресслужба компанії у вівторок.
Також уточнюється, що отримання компанією в користування на 15 років додаткового спектра радіочастот значно посилить її можливості для розширення покриття 4G і поліпшення якості послуг у всіх регіонах країни.
У компанії зазначили важливу роль “Київстар” у розвитку галузі електронних комунікацій в Україні, зокрема у впровадженні 4G. У пресслужбі нагадали, що саме “Київстар” запропонував державі інноваційний підхід до розв’язання проблеми фрагментованого спектра частот – у 2018 році компанія підтримала пропозицію національного регулятора, повернувши державі смугу частот у діапазоні 1800 МГц. Це дало змогу провести прозорий аукціон, за результатами якого держбюджет отримав 5,43 млрд грн, а споживачі – якісне 4G-покриття по всій країні.
У 2020 році “Київстар” уже вдруге добровільно і безкоштовно повернув державі смугу частот у діапазоні 900 МГц.
“Для подальшого усунення “цифрового розриву” між містом і селом важливо було розгортати 4G і в нижчому діапазоні частот 900 МГц, що дає змогу забезпечити ширше охоплення покриттям, особливо вздовж доріг і у віддалених місцевостях. Але дефіцит спектра і фрагментація і в цьому діапазоні гальмував технологічний розвиток ринку”, – йдеться в повідомленні пресслужби “Київстару”.
СЕО компанії Олександр Комаров висловив подяку Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Міністерству цифрової трансформації та державі за підготовку і проведення прозорого аукціону з розподілу частот у спектрі 2100-2300-2600МГц, який дасть змогу розвивати інфраструктуру і підвищувати якість послуг мобільного зв’язку для абонентів.
“Аукціон на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром – це важливий крок у розвитку галузі електронних комунікацій України і свідоцтво того, що війна не зупиняє інвестиції в державні активи, а ефективне управління ними може принести значні кошти до бюджету”, – процитувала Комарова пресслужба “Київстар”.
У компанії також уточнили, що участь в аукціоні на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у смугах 2024 року є частиною інвестиційної програми “Київстару” та її материнської компанії VEON, відповідно до якої протягом 2023-2027 років заплановано залучити в економіку України $1 млрд.
Раніше повідомлялося, що НКЕК провела аукціон на надання в користування на частот мобільного зв’язку. “Київстар”, “Vodafone-Україна” (“ВФ-Україна”) і lifecell (“Лайфселл”) отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
“Київстар” придбав право на використання протягом 15 років частот у діапазоні 1940-1945/2130-2135 МГц (без Києва) за 448 млн 500 тис. грн, у діапазоні 2355-2395 МГц – за 994 млн 800 тис. грн.
За даними аналітиків EastFruit, Україна в сезоні 2024/25 років продовжує активно наздоганяти світових лідерів з експорту замороженої малини, якими залишаються Сербія та Польща. Однак Польща, щоб утриматися на лідерських позиціях, дедалі більше залежить від реекспорту продукції, здебільшого українського походження.
Протягом перших трьох місяців сезону, з липня по вересень включно, Україна експортувала понад 28 тис. тонн замороженої малини та ожини, що є новим рекордом для цього періоду. Експорт, таким чином, зріс одразу на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року і на 45% порівняно з 2022 роком. Примітно, що зростання експорту відбувається на тлі численних повідомлень фермерів про зниження врожаю малини у 2024 році.
«Незважаючи на те, що Польща залишається основним ринком збуту замороженої малини з України, її частка в загальному обсязі експорту продовжує знижуватися. Україна поступово починає виходити із замороженою малиною безпосередньо на традиційні для Польщі ринки збуту, такі як Німеччина і Франція. Наприклад, цього сезону частка ринку Німеччини в експорті замороженої малини з України вже перевищує 20%», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Серед основних ринків збуту для української малини на початку сезону також Чехія, Литва, Австрія, Бельгія та Італія. Також у новому сезоні вже відправлено перші партії української замороженої малини на такі важливі та перспективні ринки збуту, як США та Канада.
За даними аналітиків, навіть Сербія – світовий лідер з експорту малини, придбала в Україні велику партію продукції у вересні 2024 року, очевидно, для її реекспорту.
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Іспанська влада має намір проводити легалізацію до 300 тис. мігрантів на рік, щоб заповнити брак робочої сили в країні через старіння населення, заявила у вівторок міністр соціального забезпечення та міграції Іспанії Ельма Саїс.
«В Іспанії є вибір між відкритою процвітаючою країною або закритою бідною країною. Ми обрали другу», – наводять західні ЗМІ її слова.
За її словами, політика із залученням мігрантів триватиме три роки. Вона уточнила, що Іспанії потрібно на рік 250 – 300 тис. іноземних працівників, здатних платити податки, з метою зберегти державу загального добробуту.
Нові заходи влади передбачають спрощення процедур для видачі іммігрантам дозволів на проживання і роботу, що сприятиме отриманню іноземною робочою силою гарантованих трудових прав. Крім того, приїжджі, які шукають роботу, зможуть продовжити дію візи з трьох до 12 місяців. Іноземцям з навчальною візою дозволять працювати до 30 годин на тиждень.
ЗМІ зазначають, що економіка Іспанії – країни з населенням 48,9 млн – є найшвидше зростаючою в ЄС. Цій тенденції, зокрема, сприяє приплив кваліфікованих мігрантів із країн Латинської Америки. За підрахунками рейтингового агентства Fitch Ratings Inc., 2022 року до Іспанії в’їхало більше мігрантів, ніж за все попереднє десятиліття разом.
Однак жовтневі опитування громадської думки, проведені іспанськими ЗМІ, засвідчили, що 57% респондентів вважають нинішній рівень міграції в країну занадто високим. 54% вважає, що реальна чисельність іммігрантів вища, ніж декларує влада.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-жовтні поточного року наростило обсяг виробництва на 24% до того ж періоду 2023 року – до 474,07 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками 10 місяців компанія трохи сповільнила темп приросту цього показника – за підсумками дев’яти місяців він становив 26,6%.
Випуск продукції в натуральному виразі за січень-жовтень збільшився на 8,6% – майже до 27 тис. тонн. Водночас у жовтні компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 9,4% до жовтня-2023 і на 17% до вересня поточного – до 3,1 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини, щорічно переробляючи до 72 тис. тонн макулатури.
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що дає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% ТОВ “Зелений парк” виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – киянин Володимир Шандра і співвласник корпорації «АТБ» Геннадій Буткевич.
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більше, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн.
ТОВ “Лайфселл” (ТМ lifecell), третій за величиною мобільний оператор в Україні, планує збільшити пропускну спроможність на 30-40% протягом першого кварталу 2025 року завдяки купівлі на аукціоні у вівторок додаткових 5 МГц частот у діапазоні 2100 МГц за 463 млн грн, повідомив глава компанії Михайло Шелемба.
“Увесь комплекс заходів, які ми плануємо здійснити, має щонайменше подвоїти ємність для абонентів наступного року”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна“, уточнивши, що цього планують досягти завдяки встановленню додаткового обладнання, яке розширює потужність використання цих частот у конкретних секторах, а також переходу на новіші технології на цих частотах.
Шелемба уточнив, що інвестиції у використання цих додаткових 5 МГц будуть невеликими, оскільки для цього буде використовуватися вже наявне обладнання. За його словами, це дає компанії можливість використовувати наявні ресурси на стійкість – компанія закупила 32 тис. батарей літій-полімерних, які надійдуть у грудні, – і більш концентроване використання цих частот завдяки апгрейду обладнання та синхронізацію частот між собою: щоб в одному ансамблі працювали частоти в (діапазонах) 2100, в 1800, в 900 і в 2600 МГц.
Шелемба зазначив, що задоволений результатами аукціону, хоча lifecell придбав тільки один лот, тоді як два його великі конкуренти – по два.
“У нас пріоритет №1 – це дати максимальне поліпшення ємності для наших абонентів максимально швидко. І це забезпечується якраз саме лотом №2, тому що він уже дуже близький до наших частот, які ми використовуємо, і ми можемо на тому ж обладнанні просто розширити спектр на 30%”, – пояснив він.
“Другий фактор – у нас зараз, незважаючи на те, що ми вже 10 млн абонентів, одна з найкращих ситуацій, коли ми рахуємо кількість частот на одного абонента. Тому ми бачимо величезний потенціал використання цих частот”, – додав глава lifecell.
За його словами, два з п’яти лотів у діапазонах 2300 і 2600 МГц, які придбали “Київстар” і “ВФ Україна” (ТМ Vodafone Україна), потребують побудови нової мережі для їх освоєння.
Той факт, що всі п’ять лотів на аукціоні було продано за цінами, близькими до початкових, Шелемба пов’язує з хорошою, правильною стратегією регулятора, яка забезпечила гарантовано високу ціну, а також правильні обмеження щодо недопущення концентрації.
“Кожен оператор для себе вираховує вартість частоти. Але також ми рахуємо, за найкращими своїми припущеннями, моделями, скільки ці частоти коштують для конкурентів. І коли ми подивилися на стартові лоти, ми побачили, що регулятор поставив стартову ціну досить високо і досить близько до тієї ціни, яку ми готові були заплатити”, – зазначив директор оператора.
“Також важливо розуміти, що на відміну від перших тендерів, коли були просто нові частоти для 3G або нові частоти для 4G, ці частоти вже йдуть як додаткові до наявних”, – доповнив Шелемба. За його словами, lifecell і “Vodafone Україна” прагнули придбати насамперед сусідні з їхнім наявним спектром частоти в діапазоні 2100 МГц, як найбільш ефективні, тоді як інші частоти для них мали меншу цінність.
“Тут регулятор і держава вже максимально обирають усе, що можна обрати, з цих додаткових частот. Тому був досить логічний розподіл, хто який лот забрав, саме тому, що вже є частоти, які використовуються”, – підсумував голова lifecell.
Він додав, що необхідно ще враховувати фактор 5G.
“Зараз кількість використовуваних терміналів, які підтримують 5G, близько 20%. За 2-3 роки, якщо ми беремо це як за базовий сценарій, кількість терміналів уже буде, я думаю, 35-40%, може бути вище – до 50%. І що станеться? Коли ви будуєте мережу 5G, термінали використовують трафік 5G і, відповідно, не використовують частоти 4G. І, таким чином, ці частоти 4G розвантажуються”, – пояснив Шелемба.
Як повідомлялося, регулятор НКЕК у вівторок провів аукціон, за підсумками якого “Київстар”, “Vodafone-Україна” і lifecell отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц, сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
