Місцеві бюджети в січні-жовтні 2025 року отримали 37,7 млрд грн від сплати земельного податку, що на 15,3%, або 5 млрд грн більше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила в. о. голови Державної податкової служби (ДПС) Леся Карнаух у Facebook.
За її інформацією, платники Дніпропетровщини та Києва забезпечили понад третину всіх надходжень земельного податку за 10 місяців 2025 року, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло 6,7 млрд грн, а столиці – 5,3 млрд грн.
Крім того, серед лідерів зі сплати податку на землю Одеська (3,3 млрд грн) і Львівська (2,6 млрд грн) області.
“Земельний податок – одне із найстабільніших джерел наповнення місцевих бюджетів. І ці кошти працюють саме на громади, реалізацію інфраструктурних, соціальних проєктів. Дякую всім платникам, які добросовісно виконують свій обов’язок. Кожен внесок працює на розвиток громад і силу країни”, – резюмувала Карнаух.
Понад 794 тисячі виконавчих проваджень щодо боргів за комунальні послуги наразі зафіксовано у Єдиному реєстрі боржників. 60% цих боргів зайшли у глухий кут: вони формально завершені, проте не закриті — й стягнути гроші так і не вдалось. 194 тисячі нових боргів з’явились у Реєстрі цьогоріч. Найчастіше українці накопичують борги за теплопостачання. Понад чверть боржників — пенсіонери. Антирекорд за кількістю боргів має 71-річна пенсіонерка з Миколаївщини: 28 проваджень, й усі — за електроенергію.
794 604 активні борги за комунальні послуги налічується в Україні станом на початок листопада 2025 року. Попри активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли у глухий кут: 60% справ, тобто понад 476 тисяч, уже завершені без реального стягнення. Борги так і залишилися в Реєстрі, але виконавці просто не змогли стягнути заборгованість.
194 тисячі нових проваджень за комунальні борги вже було відкрито цьогоріч. З них дві третини досі залишаються відкритими (132 578 проваджень).
Найбільше за комуналку заборгували на Харківщині: 47,9 тисячі проваджень. Незначно відстала Дніпропетровщина з 45,4 тисячами проваджень. Решта регіонів йдуть з відривом щонайменше втричі: Миколаївщина (11,9 тис.), Полтавщина (11,3 тис.) та Сумщина (8,5 тис.).
У 40% випадків українці в 2025 боргують за теплопостачання. На другому місці водопостачання (18%), далі — газопостачання (15%) та житлове обслуговування (10%). На вивіз сміття та електроенергію припадає по 8% і 6% відповідно.
Найбільша кількість проваджень цьогоріч відкрита проти людей віком 46–60 років — це майже 36% усіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів.
Понад половину проваджень (55%) у поточному році відкрили проти жінок. А антирекорд належить 71-річній пенсіонерці з Миколаївщини, проти якої лише за цей рік відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони були завершені через неможливість стягнення. Фактично, борги залишилися, а система тільки накопичила нові «мертві» справи.
Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005, який має суттєво змінити правила роботи з боржниками. Документ пропонує автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону на продаж або дарування майна до повного погашення боргу. Нові норми дозволять швидше накладати арешт на активи та запобігати спробам їх переоформлення.
Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов коментує хайп, що склався довкола ще не прийнятого закону:
“Частина гучних заяв навколо проєкту ґрунтується на нерозумінні чинного законодавства: адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло, за певних умов, було можливо й раніше. Новий законопроєкт фактично повертає норми, які вже існували раніше, та полегшує життя боржникам тим, що одразу після сплати боргу виконавче провадження буде автоматично закрите, а боржник — виключений з ЄРБ”.
Виконавець зауважує, що впровадження таких рішень має здійснюватися з певною обережністю аби не зруйнувати й так доволі крихку архітектуру виконавчого процесу, адже відсоток виконання на сьогодні й без того вкрай низький.
Попри паніку в соцмережах, навіть у разі ухвалення закону механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться. Воно можливе, як і зараз, лише якщо борги перевищуватимуть 20 мінімальних зарплат (160 тисяч грн) і з обов’язковим залученням органів опіки, якщо у житлі прописані діти. Закон ще допрацьовуватимуть до другого читання, тож остаточні норми можуть змінитися.
https://opendatabot.ua/analytics/debts-bills-2025-11
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) визначило коефіцієнти порожнього пробігу та середню швидкість перевезення на добу в 2026 році, повідомляється на сайті товариства.
Згідно з повідомленням, найбільше підвищення коефіцієнтів порожнього пробігу торкнеться спеціалізованого рухомого складу, а саме: харчові цистерни подорожчають із з 1,03 до 1,44, фітингові платформи — з 0,45 до 0,70, цистерни євроколії (1435 мм) — з 0,77 до 1,04, зерновози — з 1,06 до 1,11, піввагони — з 0,85 до 0,89.
Найзначніше падіння стосуватиметься контрейлерних платформ — з 1,50 до 0,97. Суттєве здешевлення очікує перевізників мінеральних добрив і сировини: коефіцієнт для мінераловозів знизиться з 1,28 до 0,79.
Водночас зросте середня швидкість перевезення на добу в експортому напрямку через сухопутні переходи для більшості типів вагонів. При цьому в бік до припортових станцій буде зафіксовано зниження середньої швидкості для більшості типів рухомого складу.
Швидкість на експорт зросте на 115 км/добу для вагонних/контейнерних відправлень критих вагонів, переобладнаних із рефрижераторних, і на 113 км/добу для маршрутних або контейнерних поїздів у напрямку портів для цистерн, переобладнаних та модернізованих.
Швидкість для цементовозів упаде майже скрізь, а для експортних поїздів зниження складе 89 км/добу (–146 км/добу).
Зерновози у рейсах до портів для маршрутних/контейнерних поїздів сповільняться до 255 км/добу.
Для фітингових платформ швидкість буде знижено для всіх видів відправлень і в усіх видах перевезень.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), в січні-вересні поточного року одержав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 345,153 млн грн, тоді як аналогічний період 2024 року завершив із чистим збитком 625,830 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі прибуток склав 711,232 млн грн.
Чистий дохід за цей період зріс на 9% – до 42 млрд 454,272 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 493,835 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 237,705 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 912,333 млн грн. Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв за III квартал 2025 року становить 7226 осiб.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Світовий ринок криптовалют у листопаді 2025 року продемонстрував різку корекцію після осінніх максимумів, втративши понад $1 трлн сукупної капіталізації на тлі фіксації прибутку інвесторами, відтоку коштів з біржових фондів і погіршення апетиту до ризику на глобальних ринках, випливає з оцінок аналітичних платформ і учасників ринку.
З кінця вересня – початку жовтня, коли біткоїн оновлював історичні максимуми вище $120–126 тис. за монету, до середини листопада сумарна капіталізація крипторинку скоротилася приблизно на чверть. Курс біткоїна в окремі моменти опускався в район $82–85 тис., що означає зниження близько 20–30% від жовтневого піку. До кінця місяця перша криптовалюта частково відіграла падіння і консолідувалася в діапазоні близько $87–90 тис.
Аналітики пов’язують коригування насамперед із масштабною фіксацією прибутку після багатомісячного зростання, що почалося ще в 2023–2024 роках, а також із переглядом очікувань щодо ставок ФРС і зниженням інтересу до ризикованих активів на тлі зміцнення позицій золота як захисного інструменту.
Додатковий тиск на ринок чинили значні відтоки зі спотових біткойн-ETF у США: за оцінками учасників ринку, сукупний обсяг виведення коштів з таких фондів у листопаді склав кілька мільярдів доларів, що призвело до продажів базового активу. Паралельно низка публічних компаній скорочували криптовалютні резерви для обслуговування боргів і підтримки власних котирувань.
Корекція торкнулася і інших провідних криптоактивів. Ethereum торгувався в діапазоні близько $2,8–3,0 тис., ряд великих альткойнів (включаючи Solana і XRP) також демонстрували двозначне падіння від недавніх локальних максимумів, хоча до кінця листопада частина втрат була відіграна.
На тлі загальної волатильності окремі токени показували різноспрямовану динаміку. Так, малопомітний раніше токен RAIN, пов’язаний з децентралізованим ринком прогнозів, продемонстрував короткострокове зростання більш ніж на 100% після заяви однієї з біофармацевтичних компаній про плани сформувати значний обсяг резервів саме в цьому активі.
Сегмент децентралізованих фінансів (DeFi) в листопаді знову опинився під тиском через інциденти з безпекою: один з великих протоколів автоматизованої торгівлі втратив значний обсяг коштів користувачів в результаті експлойта, що посилило дискусію навколо стійкості складних DeFi-механізмів.
Одночасно продовжилося посилення регулювання та інституціоналізація інфраструктури. Фінансові регулятори ряду країн анонсували підвищення вимог до резервів і сегрегації активів на криптобіржах, а великі фінтех-компанії продовжили роботу над власними стейблкоінами і блокчейн-платіжними рішеннями в рамках діючих або підготовлюваних нормативних режимів.
Більшість профільних аналітиків оцінюють те, що сталося, не як початок нового затяжного «ведмежого ринку», а як глибоку, але типову для криптовалют корекцію після періоду перегріву. При цьому вони вказують, що волатильність і висока чутливість до макроекономічних факторів зберігають криптоактивам статус одного з найбільш ризикованих сегментів глобального фінансового ринку, незважаючи на зростання інституційної участі та розвиток регульованої інфраструктури.
ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року знизив чистий прибуток на 45,9% – до 608,853 млн грн з 1 млрд 125,047 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток склав 286,948 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство наростило дохід на 21,8%, до 24 млрд 700,220 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 14 млрд 29,453 млн грн.
За 9 місяців 2025 року обсяги виробництва склали 4,410 млн тонн товарного концентрату та 3,298 млн тонн окатків. 99,4% товарної продукції за звітний період реалізовано на внутрішній ринок.
У рамках реалізації програми капітальних інвестицій комбінату у І-ІІІ кварталі 2025 року здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання виробничих потужностей, оновлення інфраструктури, підвищення ефективності технологічних процесів і забезпечення стабільної роботи основних виробничих підрозділів. Зокрема, відповідно до програми розвитку комбінату та в межах доведених лімітів здійснено будівельно-монтажні роботи на об’єктах капітального будівництва: реконструкцію існуючого хвостосховища з нарощуванням огороджувальних споруд до граничної відмітки +165 (ІІІ етап) та відмітки +169, а також переукладання пересувних колій і облаштування бічної контактної мережі.
Крім того, продовжено розробку робочої документації для реалізації реконструкції хвостосховища (від відмітки +165 до +169); виконано будівництво з’єднувального шляху та змонтовано бічну контактну мережу з’єднувальної колії у межах розширення відвалів Першотравневого та Ганнівського кар’єрів (FEL4); підготовлено етапи ОТР і здійснено геолого-економічну переоцінку запасів залізистих кварцитів Першотравневого та Ганнівського кар’єрів; завершено заміну конвеєра СБ-1; тривають роботи з капітального ремонту банного комплексу ЦВО-2 та ПК (ГТЦ-1); виконано заміну масляних вимикачів типу У-220 ОРУ-150 кВ підстанцій ГПП-3,4 на елегазові аналоги.
ПівГЗК у 2024 році наростило чистий прибуток до 1 млрд 338,185 млн грн з 866,090 млн грн у 2023 році. Підприємство завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток 25 млрд 293,042 млн грн.
Комбінат спеціалізується на видобутку, переробці та випуску залізорудної сировини. Середньооблікова чисельність штатних працівників – 4512 осіб.
Metіnvest B.V. володіє 100% акцій Північного ГЗК.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Статутний капітал ПівнГЗК – 579,707 млн грн.
