Найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA пропонує гарячу каву та смачні хот-доги для військовослужбовців зі спеціальними знижками у вересні.
Заїжджайте на наші АЗК та отримуйте:
– 50% на гарячі напої;
– 40% на хот-доги.
Пропозиція діє в межах програми Армія+ спільно з Міністерством оборони України.
Акція діє до 30.09.26.
Чекаємо на АЗК UKRNAFTA!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Український парк нових вантажних та спецавтомобілів у серпні 2026 року поповнили 1050 нових машин, що на 20% менше за показник липня цього року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Водночас порівняно із торішнім серпнем попит на цю автотехніку збільшився на 12%.
Лідерство на ринку зберігає марка Renault – 250 од., що на 47 машин менше, ніж було місяць тому.
Другу сходинку посів Mercedes-Benz, реєстрації яких склали 121 од. супроти 114 у липні. Третім став Volkswagen – 100 од. (у липні не входив до п’ятірки).
Далі розташувалися Citroen – 85 од. (117 од. у липні-2026) та FIAT – 67 од. (107 од.).
Як повідомлялося, у серпні минулого року п’ятірку лідерів сформували Renault, Citroen, Peugeot, Toyota та Hyundai, а продажі скоротилися на 14% порівняно серпнем 2024 року – до 937 од.
За даними “Укравтопрому”, загалом за січень-серпень 2026 року темп приросту продажів вантажних та спецавтомобілів порівняно з аналогічним періодом минулого року уповільнився до 14%, сягнувши 8626 нових машин (за підсумками січня-липня темп приросту продажів становив 15%).
Як повідомлялося за посиланням на дані “Укравтопрому”, за 2025 рік реєстрації нових вантажних та спецавтомобілів скоротилися на 5% проти 2024 року – до майже 12,3 тис. машин.
Як повідомляє «Сербський економіст», Скупщина (парламент) Чорногорії 3 вересня одноголосно підтримала пропозицію про внесення змін до Конституції, що передбачає скасування імунітету президента країни, прем’єр-міністра та членів уряду у випадках злочинів проти службових обов’язків, зокрема корупційних злочинів.
За пропозицію проголосували всі 66 депутатів, присутніх на засіданні; тих, хто проголосував проти або утримався, не було. Для запуску процедури внесення змін до Конституції було потрібно дві третини голосів парламентаріїв.
Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, отримання та давання хабара, а також про інші злочини, пов’язані з корупцією. Влада пояснює ці зміни необхідністю усунути ситуацію, коли імунітет вищої посадової особи стає перешкодою для кримінального переслідування.
Ініціатива була підготовлена урядом ще навесні 2026 року. Кабінет міністрів запропонував внести зміни до статті 86 Конституції, прямо скасувавши імунітет для президента та членів уряду у разі злочинів проти службових обов’язків. Уряд пов’язує цю реформу, зокрема, з виконанням рекомендацій антикорупційної групи Ради Європи GRECO та просуванням Чорногорії за розділом 23 переговорів про вступ до ЄС.
Однак формально імунітет поки що не скасовано. Парламент доручив Конституційному комітету протягом чотирьох днів підготувати проєкт поправок. Згідно зі статтею 156 Конституції Чорногорії, після схвалення проєкту двома третинами всіх депутатів він має пройти громадське обговорення тривалістю не менше місяця, після чого остаточний текст знову має отримати підтримку двох третин парламенту.
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує перший тиждень вересня зростанням після помітних коливань на його початку: біткойн повернувся вище позначки $81 тис., Ethereum наблизився до $2,5 тис., а сукупна капіталізація ринку зросла приблизно до $2,81 трлн. Основним чинником руху стали зміни в очікуваннях щодо подальшої грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи США.
За даними CoinGecko станом на середину дня 4 вересня, біткойн торгувався на рівні близько $81 тис., Ethereum — близько $2,5 тис., XRP — $1,44–1,45, Solana — близько $104. Капіталізація всього криптовалютного ринку становила близько 2,81 трлн доларів, збільшившись приблизно на 4,5% за останню добу. На біткойн припадало близько 58% капіталізації ринку, на Ethereum — близько 11%.
Тиждень розпочався значно слабкіше. 31 серпня біткойн перебував на рівні близько $78,6 тис., 1–2 вересня знижувався до $77 тис., однак потім різко відновився. У ніч на 4 вересня ціна піднялася приблизно до $82,2 тис. — максимуму за більш ніж три місяці. Таким чином, порівняно з початком тижня BTC подорожчав приблизно на 3%, хоча зміна за останні сім днів залишається значно скромнішою — близько 1%. (CoinGecko)
Головною причиною нового стрибка стали заяви члена ради керуючих ФРС Крістофера Уоллера. Виступаючи 3 вересня, він повідомив, що готовий підтримати збереження процентної ставки на нинішньому рівні, якщо дані, що надходять, підтвердять подальше уповільнення інфляції. При цьому Уоллер не виключив підвищення ставки, якщо серпнева інфляція знову прискориться. Після його заяв тиск на долар і дохідність американських облігацій знизився, що підтримало ризикові активи, зокрема криптовалюти.
Ethereum протягом тижня демонстрував більш стриману динаміку. Після рівня близько $2,47 тис. 31 серпня ETH знизився нижче $2,4 тис., після чого відновився приблизно до $2,5 тис. XRP після падіння до $1,35 знову піднявся приблизно до $1,45, Solana — вище $100. У семиденному порівнянні Ethereum і XRP перебувають приблизно біля нульової позначки, тоді як Solana втрачає близько 3%.
Окремим фактором підтримки біткойна залишаються американські спотові ETF. Після чистого відтоку близько $236,5 млн 1 вересня фонди 2 вересня отримали близько $101 млн, а попередні дані за 3 вересня вказують уже приблизно на $277 млн надходжень.
У серпні сукупний приплив у спотові Bitcoin ETF оцінювався приблизно в $3,52 млрд. При цьому потік капіталу залишається нестабільним і поки що не дозволяє говорити про повернення стійкої серії щоденних покупок.
На ринку Ethereum ситуація менш однозначна. 2 вересня американські спотові Ethereum ETF зафіксували чистий відтік близько $48 млн, перервавши серію з 12 торгових сесій із притоками, за яку фонди залучили близько $1,62 млрд. Це частково пояснює слабшу динаміку ETH порівняно з біткойном на початку вересня.
Серед великих і середніх криптовалют найпомітнішим винятком цього тижня став Zcash: за даними CoinDesk, станом на 4 вересня монета зросла приблизно на 20% за сім днів і близько 15% за добу. Hyperliquid також суттєво випереджав більшість найбільших криптоактивів.
У найближчі дні ринок залишатиметься насамперед залежним від американської макростатистики. Уже 4 вересня Міністерство праці США має опублікувати звіт щодо зайнятості за серпень, а 11 вересня з’явиться індекс споживчих цін. Ці дані будуть особливо важливими напередодні засідання ФРС 15–16 вересня. Офіційний календар BLS підтверджує оприлюднення серпневих даних щодо ринку праці 4 вересня та індексу споживчих цін (CPI) — 11 вересня.
Базовим сценарієм для біткоїна на найближчий час можна вважати збереження діапазону приблизно $76–83 тис. Зона $76–77 тис. кілька разів виступала підтримкою на початку тижня, тоді як рівень $82 тис. уже став найближчим опором. Закріплення вище $82-83 тис. разом із продовженням припливу коштів у Bitcoin ETF може відкрити шлях до рівня $85-88 тис. У разі сильних американських статистичних даних щодо інфляції або ринку праці, які знову збільшать ймовірність підвищення ставки ФРС, найімовірнішим стане повернення до $76-78 тис. Прорив цієї підтримки суттєво погіршить короткострокову технічну картину.
Для Ethereum ключовим залишається діапазон $2,4-2,55 тис. Впевнений вихід вище $2,55 тис. може дозволити ринку перевірити $2,7–2,8 тис., однак для цього знадобиться не лише зростання біткоїна, а й відновлення стійкого припливу капіталу в Ethereum ETF. У разі погіршення настроїв повернення нижче $2,4 тис. знову зробить актуальною зону $2,25–2,3 тис.
Таким чином, перший тиждень вересня поки що не став повноцінним продовженням сильного серпневого ралі. Ринок, скоріше, перейшов у фазу перевірки досягнутих рівнів: біткойн виглядає сильнішим за більшість найбільших альткойнів, інституційний попит зберігається, однак рух капіталу через ETF є нестабільним. Головними орієнтирами для крипторинку в найближчі два тижні стануть американська інфляція, рішення ФРС та здатність біткоїна закріпитися вище $82 тис.
Як повідомляє Еxperts.news, група ОККО у серпні 2026 року стала найбільшим імпортером дизельного палива в Україну, поставивши майже 89 тис. тонн, що на 47% більше, ніж у серпні минулого року, повідомила Консалтингова група «А-95».
Друге місце посіла «Укрнафта» з обсягом майже 77 тис. тонн. За рік компанія збільшила імпорт у 2,4 раза.
Третім найбільшим імпортером стала «АТ Енерго Трейд» — 55,6 тис. тонн, хоча її поставки скоротилися на 44%.
UPG імпортувала 55,4 тис. тонн, збільшивши показник на 3%, WOG — 40,3 тис. тонн, що на 46% більше, ніж торік.
Істотне зростання також продемонструвала Західна паливно-енергетична компанія (ЗПЕК), яка збільшила імпорт у 2,2 рази — до 39 тис. тонн.
Згідно з діаграмою «А-95» на третій сторінці прес-релізу, далі до топ-10 імпортерів за серпень увійшли «Пейд» із 32,3 тис. тонн, «БРСМ-Нафта» з 24,6 тис. тонн, «Мартін Трейд» з 17,1 тис. тонн та «Газтрім» з 16,4 тис. тонн.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
