Як повідомляє Experts.news, Україна в січні-серпні 2026 року імпортувала 4,2 млн тонн дизельного палива, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
При цьому безпосередньо в серпні поставки скоротилися на 10% у річному вимірі — до 588 тис. тонн.
Головною особливістю ринку в серпні стала суттєва перебудова логістики. Якщо роком раніше через південний напрям надходило близько 50% імпортного дизельного палива, то в серпні 2026 року його частка скоротилася до 33%. Водночас частка поставок через західний кордон зросла з 50% до 67%.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, зміна маршрутів пов’язана як із ціновою ситуацією на європейському ринку на тлі війни в Ірані, так і зі зростанням військових ризиків, вартості фрахту та вторинної логістики на південному напрямку.
У «А-95» очікують, що осінь залишиться складним періодом для паливного ринку через посилення російських атак та ринкову турбулентність, пов’язану з війною в Ірані.
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» на придбання контролю над ТОВ «Бізнес-центр на Іллінській» Дмитра Буряка. Згідно з повідомленням на сайті відомства, відповідний дозвіл було надано у четвер.
За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» (Київ) зазначений Олег Висоцький, який обіймав посаду голови Держспоживстандарту у 2006 році.
Власником ТОВ «БЦ на Іллінській» (Київ) зазначено ТОВ «Концерн Європа» (100%), кінцевим бенефіціаром — бізнесмен Дмитро Буряк.
Бізнес-центр «Іллінський» входить до портфеля групи компаній DeVision, раду директорів якої очолював Буряк. За даними на сайті БЦ, його загальна площа становить 44,2 тис. кв. м, площа офісів — 37,1 тис. кв. м. Підземний паркінг вміщує 154 машиномісця.
DeVision також реалізує ЖК Seven у Дарницькому районі столиці спільно з партнером Stolitsa Group. Крім того, Буряк володіє компанією-замовником будівництва ЖК «Іллінський» на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21 у Подільському районі Києва.
Як повідомлялося, ТОВ «Комфорт Мол» Олега Висоцького у серпні 2026 року отримало дозвіл АМКУ на придбання єдиного майнового комплексу у ТОВ «Оста Плюс» Олександра та Сергія Буряків.
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО, Фонд) виставив у системі “Prozorro.Продажі” перші три земельні ділянки збанкрутілого РВС Банку в с.Погреби (Броварський р-н Київської обл.) загальною площею 2,23 га за сукупною стартовою ціною 11,3 млн грн.
Згідно з повідомленням, земельні ділянки призначені для будівництва житлового будинку та господарських споруд.
Стартова ціна ділянки площею 0,93 га становить 4,7 млн грн, площею 0,55 га – 2,8 млн грн, площею 0,75 га – 3,8 млн грн.
Аукціон із продажу першої ділянки заплановано на 2 жовтня, ще двох – на 5 жовтня 2026 року. Торги проходитимуть за англійською моделлю у три раунди на підвищення ціни.
Мінімальний крок підвищення ціни для всіх трьох лотів становить 1% стартової ціни, гарантійний внесок – 10%.
Загалом цієї осені ФГВФО планує виставити на продаж 35 земельних лотів РВС Банку в Київській області загальною площею 34 га.
До участі в торгах допускаються всі охочі, крім осіб, пов’язаних із державою-агресором. Кошти від продажу активів буде спрямовано на задоволення вимог кредиторів РВС Банку.
Як повідомлялося, першим об’єктом із майна РВС Банку, виставленим ФГВФО на продаж, стала нафтобаза у Полтавській області за стартовою ціною 16,3 млн грн, однак аукціон 1 червня не відбувся через відсутність учасників.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків індустріальний парк (ІП) «Хорватський Гостинець» (м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.) площею 32,34 га та «Бессарабський АгроТех Парк» (Арциз, Одеська обл.) площею 23 га, повідомило Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, ініціатором створення парку у Львівській області є Миколаївська міська рада. За попередніми оцінками, у розвиток «Хорватського Гостинця» планується залучити 913 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
На території парку планується створити близько 1500 нових робочих місць.
Серед основних напрямків — виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, неметалевих мінеральних виробів, машин та обладнання для видобувної промисловості та будівництва, будівельних матеріалів, а також розвиток машинобудування та альтернативної енергетики.
Ініціатором створення ІП «Бессарабський АгроТех Парк» в Арцизі, де планується створення орієнтовно 1 тис. робочих місць, виступила міська рада. Для облаштування планується залучити 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
Основними напрямками стануть виробництво харчових продуктів, зокрема переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів, виробництво рослинних олій та тваринних жирів, інші напрямки харчової промисловості та альтернативна енергетика.
«Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування та переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт», – цитується в повідомленні заступник міністра економіки Віталій Кондратов.
Мінекономіки нагадує, що керуюча компанія «Бессарабського АгроТех Парку» може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на облаштування інфраструктури.
На сьогодні в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків майже у всіх регіонах.
Як повідомлялося, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках побудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, робоче місце, УКРАЇНА
