Німеччина залишається однією з країн із високим рівнем позитивного сприйняття серед українців, однак у серпні 2026 року цей показник помітно знизився порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до Німеччини ставляться 69,9% опитаних, негативно — 5,5%, свідчать результати дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Німеччину оцінюють 26,8% українців, здебільшого позитивно — 43,1%. Нейтральної позиції дотримуються 23,5% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 4,9%, повністю негативне — 0,6%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Це зберігає Німеччину серед країн із виразно позитивним сприйняттям, хоча показник став нижчим порівняно з попередніми хвилями. У серпні 2026 року Німеччина за часткою позитивного ставлення поступалася серед країн Західної Європи Франції та Нідерландам.
У березні 2026 року позитивно до Німеччини ставилися 77,4% респондентів: 32,9% — повністю позитивно та 44,5% — здебільшого позитивно. Негативні оцінки становили лише 3,5%, а нейтральну відповідь обрали 18,4% опитаних.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 7,5 в.п. — з 77,4% до 69,9%, негативних збільшилася на 2 в.п. — з 3,5% до 5,5%, а нейтральних — приблизно на 5,1 в.п. Баланс позитиву та негативу знизився з 73,9 до 64,4 в.п. При цьому позитивне ставлення все ще майже у 13 разів переважає негативне.
Німеччина водночас залишається одним із найбільших торговельних партнерів України. У першому півріччі 2026 року український експорт до Німеччини становив близько $1,267 млрд, імпорт — $3,208 млрд, а загальний товарообіг — близько $4,48 млрд. Негативне для України сальдо становило близько $1,94 млрд. Основними українськими поставками були кабельна продукція, ріпак, меблі, соя та металеві труби, тоді як із Німеччини надходили автомобілі, лікарські засоби, нафтопродукти та сільськогосподарська техніка.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі оцінки Німеччини українцями у попередній хвилі дослідження, пов’язував їх із комплексом чинників, що виходять за межі безпосередньо економічних відносин.
«Німеччина розглядається як стратегічний союзник у політичному та безпековому вимірі. Сотні тисяч українських біженців знайшли там прихисток, а масштабна фінансова та військова допомога відіграє ключову роль у стійкості нашої держави. Поєднання цих чинників пояснює, чому понад три чверті українців ставляться до Німеччини позитивно, і чому ця країна залишається серед беззаперечних лідерів довіри у нашому суспільстві», — зазначав Позній.
Нова хвиля показує, що рівень позитивного ставлення до Німеччини став нижчим, ніж навесні, однак принципової зміни структури громадських оцінок не відбулося: позитивні відповіді продовжують значно переважати, а основне зростання відбулося не в категорії негативного, а нейтрального ставлення.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, НІМЕЧЧИНА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Грузія має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Кавказу та Центральної Азії — 48,5 відсоткового пункту. Азербайджан отримав показник 40,1 в.п., тоді як для Узбекистану він становить 11,1 в.п. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Грузії позитивно ставляться 57,3% опитаних українців, нейтрально — 32,1%, негативно — 8,8%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 48,5 в.п. і поступово зростав протягом трьох хвиль дослідження: із 45,6 в.п. у серпні 2025 року до 47,5 в.п. у березні 2026-го та 48,5 в.п. у серпні поточного року. Поточні показники позитивного ставлення та балансу підтверджуються оприлюдненими матеріалами дослідження.
Позитивне ставлення до Азербайджану висловили 48,7% респондентів, нейтральне — 39,5%, негативне — 8,6%, ще 3,1% обрали відповідь «важко відповісти». Баланс становить 40,1 в.п. Порівняно з березнем 2026 року він зріс із 37,8 в.п., однак залишається нижчим за рівень серпня 2025 року — 51 в.п. За часткою позитивних оцінок Азербайджан посідає друге місце в цій регіональній групі після Грузії.
Ставлення до Узбекистану характеризується насамперед великою часткою нейтральних оцінок. Позитивно країну сприймають 25,6% опитаних, нейтрально — 55,6%, негативно — 14,5%, ще 4,3% не визначилися. Баланс позитивних і негативних відповідей становить 11,1 в.п. В аналітичних матеріалах дослідження висока частка нейтральних відповідей відзначається як характерна риса сприйняття менш інформаційно помітних для української аудиторії держав регіону.
Таким чином, щодо всіх трьох представлених держав баланс залишається позитивним, однак структура оцінок суттєво відрізняється. У випадку Грузії абсолютна більшість респондентів демонструє позитивне ставлення, щодо Азербайджану позитивні оцінки також переважають, тоді як в оцінках Узбекистану домінує нейтральна позиція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його словами, посольствам важливо регулярно інформувати українську аудиторію про конкретні результати співпраці та підтримувати повноцінну комунікацію українською мовою.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність розвитку практичної складової міжнародного економічного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також вказував на роль бізнес-асоціацій, Міністерства економіки та Міністерства закордонних справ у розвитку двосторонніх відносин.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ГРУЗИЯ, КАВКАЗ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Парламент Угорщини обрав колишнього голову Верховного суду Андраша Баку новим президентом країни, що стало ще одним важливим етапом перебудови угорської політичної системи після завершення 16-річного періоду правління Віктора Орбана.
За кандидатуру 73-річного юриста 11 серпня проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники опозиційного Fidesz не брали участі в голосуванні, протестуючи проти дострокового припинення повноважень попереднього президента Тамаша Шуйока. Бака має офіційно вступити на посаду 19 серпня.
Обрання Баки має насамперед політичне та інституційне значення. Президент Угорщини не керує урядом і не визначає економічну чи зовнішню політику країни, однак може відігравати роль конституційної противаги парламентській більшості та кабінету міністрів. Особливо важливою ця функція стає зараз, коли партія прем’єр-міністра Петера Мадяра Tisza має конституційну більшість у парламенті та проводить масштабні зміни інститутів, сформованих за Орбана.
Бака добре вписується в цю політичну конструкцію. У 1991–2008 роках він був суддею Європейського суду з прав людини, а у 2009 році парламент обрав його головою Верховного суду Угорщини. Його мандат було достроково припинено на початку 2012 року після того, як він публічно критикував судові реформи уряду Орбана. Європейський суд з прав людини згодом встановив порушення його права на доступ до суду та свободи вираження поглядів.
Тому повернення Баки на одну з найвищих державних посад майже через 15 років має виразно символічне значення. Воно демонструє намір нової влади дистанціюватися від інституційної моделі епохи Орбана й водночас зробити незалежність судової системи однією з центральних тем політичної трансформації.
«Для угорського суспільства це значно більше, ніж звичайна зміна президента. Після шістнадцяти років домінування однієї політичної сили будь-яка масштабна перебудова державних інститутів неминуче сприймається суспільством по-різному. Для прихильників змін це можливість відновити систему стримувань і противаг, а для значної частини прихильників Fidesz те, що відбувається, може виглядати як політичний реванш нової влади», — вважає експерт аналітичного центру Experts Club, співзасновник і директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
На думку Познія, ключовим випробуванням стане здатність нових інститутів продемонструвати реальну незалежність від уряду Петера Мадяра.
«Головне завдання Баки — не стати президентом партії-переможниці. Якщо новий глава держави справді зможе дистанціюватися від уряду та виступати арбітром між різними політичними групами, це буде важливим сигналом для суспільства. В іншому разі Угорщина ризикує отримати не демонтаж попередньої моделі концентрації влади, а просто зміну політичної сили, яка контролює цю модель», — зазначає Позній.
Соціолог також звертає увагу на високу політичну поляризацію угорського суспільства. У такій ситуації значення президентської посади визначається не стільки обсягом формальних повноважень, скільки довірою різних груп населення до глави держави.
«У країнах із сильною політичною поляризацією символічні інститути можуть мати значно більше значення, ніж здається з тексту конституції. Президент може не керувати економікою чи зовнішньою політикою, але він здатний або знижувати рівень конфлікту в суспільстві, або, навпаки, ставати ще одним учасником цього конфлікту. Тому для Баки головним показником успіху буде не кількість заблокованих законів, а те, чи зможе він сприйматися як президент усіх угорців», — наголосив Позній.
Сам Бака після обрання заявив, що за попередньої влади система стримувань і противаг фактично перестала працювати, однак наголосив, що політичні зміни не повинні перетворюватися на помсту прихильникам колишнього уряду. Він також заявив про намір представляти громадян із різними політичними поглядами.
Угорщина є парламентською республікою, тому реальний центр виконавчої влади перебуває не в президентському палаці, а в уряді.
Згідно з Основним законом Угорщини, президент є главою держави, уособлює єдність нації та має стежити за демократичним функціонуванням державних інститутів. Водночас президент не має власної виконавчої влади й не керує міністерствами.
Проте його повноваження є ширшими за суто церемоніальні. Президент підписує ухвалені парламентом закони й до підписання може один раз повернути закон депутатам на повторний розгляд. Якщо він вважає документ таким, що суперечить Основному закону, він може направити його до Конституційного суду.
Після парламентських виборів президент пропонує парламенту кандидатуру прем’єр-міністра. Він також формально призначає міністрів за поданням глави уряду, виконує низку кадрових і представницьких функцій та представляє угорську державу в зовнішніх відносинах.
Таким чином, глава держави здатний уповільнити окремі рішення парламентської більшості або ініціювати їхню конституційну перевірку, однак самостійно визначати політичний курс країни він не може.
Прем’єр-міністр, навпаки, є фактичним керівником виконавчої влади. Уряд є головним органом виконавчої влади та державного управління, а прем’єр визначає його загальний політичний курс. Саме прем’єр-міністр формує урядову команду, керує роботою кабінету та через парламентську більшість проводить основні бюджетні, економічні, соціальні й зовнішньополітичні рішення.
Тому ключовою політичною фігурою Угорщини залишається Петер Мадяр, який прийшов до влади після перемоги Tisza на квітневих парламентських виборах. Партія отримала дві третини місць у парламенті, завершивши 16-річний період безперервного правління Орбана.
Мадяр після приходу до влади почав домагатися зміни керівників низки державних інститутів, пов’язаних із попередньою системою влади. Одним із найпомітніших епізодів стало дострокове припинення повноважень президента Тамаша Шуйока.
Для нової влади обрання Баки є особливо символічним через його давній конфлікт із системою Орбана. Колишній голова Верховного суду фактично повертається у вищу державну політику вже після поразки політичної сили, за якої він втратив судову посаду.
Водночас саме тут виникає один із головних ризиків нової угорської політичної системи. Tisza має конституційну більшість, а отже, володіє винятково широкими можливостями для зміни законів та інститутів. Тому нова влада повинна одночасно демонтувати створені за Орбана механізми й доводити, що не замінює їх власним партійним контролем.
У цьому полягає парадокс нової угорської конструкції: Мадяр отримав надзвичайно сильну позицію завдяки парламентській більшості, тоді як Бака має уособлювати обмеження надмірної концентрації влади.
Для української аудиторії угорська трансформація має і зовнішньополітичне значення. Після поразки Орбана позиція Будапешта щодо України стала менш конфронтаційною, хоча Мадяр не позиціонує себе як безумовного прихильника Києва й продовжує пов’язувати частину двосторонніх питань зі становищем угорської меншини на Закарпатті.
Тому остаточним критерієм зміни політичної епохи в Угорщині стане не лише відхід кадрів часів Орбана, а й те, чи вдасться новій владі сформувати систему інститутів, які зможуть функціонувати незалежно від того, яка партія контролює парламент та уряд.
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БРАЗИЛІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
