Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

США запропонували посилити правила отримання інвесторської візи

Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) і Служба громадянства та імміграції США (USCIS) опублікували проєкт нових правил для програми інвесторських віз EB-5, через яку іноземні інвестори можуть отримати статус постійного резидента США за умови вкладення капіталу в американський бізнес і створення робочих місць.

Першоджерело інформації – документ DHS/USCIS “EB-5 Reform and Integrity Act of 2022; Ensuring the Integrity of the EB-5 Program; Automatic Revocation of Petitions for Immigrant Classification”, опублікований для Federal Register. Це саме notice of proposed rulemaking, тобто проєкт правила для публічного обговорення, а не вже чинне фінальне регулювання. Документ має бути опублікований у Federal Register, коментарі приймаються протягом 60 днів після публікації.

Програма EB-5 дозволяє іноземцю претендувати на постійне проживання у США, якщо він інвестує в нове комерційне підприємство у США і створює щонайменше 10 постійних робочих місць для кваліфікованих американських працівників. Після реформи 2022 року стандартний мінімальний розмір інвестиції становить $1,05 млн, а для проєктів у Targeted Employment Area (TEA) або інфраструктурних проєктів – $800 тис.

Головна зміна нового проєкту – США хочуть формально закріпити жорсткішу архітектуру програми EB-5 після ухвалення EB-5 Reform and Integrity Act 2022. DHS вказує, що проєкт має привести правила щодо інвесторів і Regional Center Program у відповідність до реформи 2022 року, посилити прозорість, контроль за учасниками та захист програми від шахрайства.

Один із найпомітніших пунктів – нова категорія high employment area, тобто районів із високою зайнятістю. Для проєктів у таких локаціях DHS пропонує встановити підвищений мінімальний поріг інвестиції в $1,4 млн. Це вище за стандартні $1,05 млн і має знизити стимул спрямовувати EB-5-гроші у вже благополучні райони замість територій, яким справді потрібні інвестиції та робочі місця.

DHS також пропонує автоматично переглядати інвестиційні пороги з 1 січня 2027 року і надалі кожні п’ять років. Стандартна сума має індексуватися відповідно до інфляції, а для TEA та інфраструктурних проєктів знижений поріг дорівнюватиме 75% стандартної суми. Для high employment area сума має становити 133% стандартного порога з округленням до найближчих $50 тис.

Для інвесторів важливий і інший блок – перевірка походження капіталу. DHS пропонує закріпити вимогу, що інвестор має довести законність походження не лише самої інвестиції, а й коштів, використаних для оплати адміністративних витрат і зборів. У документі окремо йдеться про необхідність показати шлях руху грошей від інвестора до нового комерційного підприємства, включно з банківськими виписками, податковими документами, підтвердженнями переказів та інформацією про посередників.

Посилюються і правила для посередників. Проєкт передбачає реєстрацію промоутерів, включно з міграційними агентами, які рекламують або просувають інвестиційні пропозиції регіональних центрів. Промоматеріали мають коректно описувати візовий процес і допустимі комісії, а під визначення promotional materials підпадають реклама, offering memorandum, рекомендації, відгуки, solicitation і комунікація з інвесторами.

Окремий акцент зроблено на Regional Center Program, через яку проходить основна маса EB-5-інвестицій. DHS вказує, що понад 90% петицій EB-5 подаються через регіональні центри, а з 1994 року на них припало близько $74,97 млрд інвестицій і 239,58 тис. створених робочих місць. Програма регіональних центрів діє до 30 вересня 2027 року.

Для регіональних центрів проєкт запроваджує жорсткіші вимоги до розкриття інформації, змін у структурі власності та перевірки осіб, пов’язаних із центрами, новими комерційними підприємствами та job-creating entities. USCIS зможе призупиняти розгляд заявок і петицій, якщо зміни у власності або контролі потребують окремої перевірки.

Візова квота EB-5 становить 7,1% від загального світового ліміту employment-based visas, зазвичай близько 9,94 тис. віз на рік. Після реформи 2022 року 20% EB-5-віз резервуються для інвестицій у сільські райони, 10% – для районів із високим безробіттям і 2% – для інфраструктурних проєктів.

Для ринку інвестиційної імміграції це означає, що EB-5 стає менш схожою на “купівлю грін-карти” і більше – на регульований інвестиційний продукт із посиленою перевіркою походження коштів, проєкту, посередників і регіонального центру. Особливо чутливими нові правила можуть стати для інвесторів, які планували вкладатися в проєкти у великих та економічно сильних міських районах: там поріг може зрости до $1,4 млн.

Практичний висновок для інвесторів простий: поки що це проєкт правил, а не чинна фінальна норма. Але напрям реформи вже зрозумілий – США хочуть посилити контроль над EB-5, обмежити використання програми в благополучних районах, підвищити вимоги до документів і зробити регіональні центри більш підзвітними. Тому перед поданням за EB-5 інвестору доведеться перевіряти не лише дохідність проєкту, а й його географічну категорію, візову квоту, статус регіонального центру, структуру комісій і документальне підтвердження.

, ,

США відзначають 250 років незалежності на тлі лідерства в економіці та рекордного боргу

США 4 липня відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності — ключового документа, з якого почалося формування американської держави. Центральні заходи відбуваються у Вашингтоні, де ювілей об’єднаний із традиційним Днем незалежності та федеральною програмою America250/Freedom 250.

Головним майданчиком святкування став Національний молл у Вашингтоні. За програмою Freedom 250, протягом дня заплановані Great American State Fair, FIFA Fan Zone, авіаційні демонстрації та прольоти над центром столиці, вечірня концертна програма, виступ президента США Дональда Трампа і великий феєрверк. Організатори заявили, що шоу феєрверків має стати найбільшим в історії та розпочатися о 22:30 за місцевим часом.

Ювілей проходить не без коригувань. Через екстремальну спеку у Вашингтоні організатори перенесли частину активностей на пізніший час, посилили пункти охолодження, водні станції та медичну підтримку. Національний парад до Дня незалежності, який мав відбутися 4 липня, був скасований через попередження про сильну спеку.

Заходи відбуваються і в інших містах США. Associated Press зазначає, що святкування включає феєрверки, концерти та публічні церемонії у Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та інших містах, при цьому ювілей проходить на тлі політичної поляризації та дискусій про майбутнє країни.

«250-річчя США — це не лише історична дата, а й привід оцінити баланс сили та вразливості найбільшої економіки світу. Америка зберігає перше місце за номінальним ВВП, військовими витратами, глибиною фінансового ринку, роллю долара та енергетичною базою, але водночас входить у ювілейний рік із боргом майже $39,4 трлн. Для глобальної економіки це означає, що США залишаються головним центром сили, але їхня бюджетна стійкість стає одним із ключових ризиків наступного десятиліття», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

Історично День незалежності пов’язаний із рішенням 13 американських колоній розірвати політичні зв’язки з Великою Британією. Декларація незалежності була ухвалена Континентальним конгресом 4 липня 1776 року. Формальне міжнародно-правове визнання незалежності США Великою Британією відбулося пізніше — за Паризьким договором 1783 року, який завершив Війну за незалежність.

Сьогодні США залишаються федеративною президентською республікою, що складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія. Населення країни, за оцінкою МВФ, становить близько 343 млн осіб, а номінальний ВВП у 2026 році оцінюється приблизно у $32,38 трлн, що зберігає за США статус найбільшої економіки світу в поточних цінах.

США також зберігають кілька глобальних перших позицій. За даними SIPRI, країна залишається найбільшим військовим spender у світі: у 2025 році витрати США становили $954 млрд, або близько третини світових військових витрат. За даними EIA, США у 2025 році встановили новий рекорд видобутку нафти — 13,6 млн барелів на добу, залишаючись найбільшим виробником нафти. Долар США, за даними IMF COFER, у I кварталі 2026 року займав 57,13% розподілених світових валютних резервів, залишаючись головною резервною валютою світу.

Американський фінансовий ринок також залишається найбільшим центром глобального капіталу. За даними World Federation of Exchanges, лише дві найбільші американські біржі — Nasdaq і NYSE — мали на кінець 2025 року десятки трильйонів доларів внутрішньої ринкової капіталізації кожна, значно випереджаючи більшість світових майданчиків.

Головне слабке місце США в ювілейний рік — державний борг. За даними Мінфіну США, на 2 липня 2026 року загальний федеральний борг становив $39,375 трлн, із них $31,679 трлн припадало на борг, що перебуває у публічних держателів.

Бюджетне управління Конгресу США прогнозує, що федеральний дефіцит у 2026 фінансовому році становитиме $1,9 трлн, або 5,8% ВВП. Борг, що перебуває у публічних держателів, за оцінкою CBO, досягне 101% ВВП до кінця 2026 року і зросте до 120% ВВП до 2036 року.

Таким чином, США входять у своє 250-річчя як країна з унікальним поєднанням глобального лідерства та внутрішніх дисбалансів. Американська економіка залишається найбільшою у світі, долар — ключовою валютою міжнародної системи, а ринок капіталу — головним джерелом ліквідності. Але масштаб боргу та хронічні бюджетні дефіцити дедалі частіше стають фактором, який інвестори, союзники та конкуренти США враховують не менше, ніж технологічну, військову та фінансову міць країни.

, , , ,

Верховний суд США зберіг громадянство за правом народження

Верховний суд США визнав, що діти, які народилися на території країни у батьків, які перебувають у США незаконно або тимчасово, є американськими громадянами з моменту народження. Це рішення фактично блокує спробу президента Дональда Трампа обмежити автоматичне отримання громадянства за правом народження.

Справа розглядалася на підставі указу Executive Order 14160 «Protecting the Meaning and Value of American Citizenship», який Трамп підписав 20 січня 2025 року. Документ передбачав, що діти, народжені в США від батьків без постійного імміграційного статусу, не повинні автоматично вважатися громадянами США.

Суд дійшов висновку, що такі діти підпадають під дію Чотирнадцятої поправки до Конституції США, згідно з якою всі особи, що народилися або натуралізувалися в США і перебувають під їхньою юрисдикцією, є громадянами США та штату, де вони проживають.

Це рішення має важливе значення не лише для імміграційної політики, а й для ринку послуг, пов’язаних із пологами в США. На практиці воно означає, що американські паспорти, отримані за фактом народження на території США, залишаються дійсними, а саме право на громадянство за народженням не може бути скасоване президентським указом.

При цьому суперечка навколо так званого «birth tourism» не завершена. Адміністрація Трампа після рішення суду може посилити контроль за візовими заявами, поїздками вагітних жінок та випадками можливого шахрайства під час в’їзду до США. Але це вже інша правова площина: боротьба з порушеннями візового режиму не рівнозначна скасуванню громадянства для дитини, яка народилася на території країни.

Для іноземців, які розглядають США як країну для пологів, головний висновок такий: базовий конституційний принцип зберігся, але імміграційні та візові ризики можуть посилитися. Американська влада може суворіше перевіряти мету поїздки, фінансові документи, медичні плани та можливе приховування реальних намірів під час отримання візи або перетину кордону.

Для міжнародного ринку міграційних та медичних послуг рішення Верховного суду означає збереження одного з найвідоміших механізмів jus soli — громадянства за місцем народження. США залишаються однією з ключових країн, де сам факт народження на території держави надає дитині громадянство, незалежно від громадянства батьків, за винятком вузьких спеціальних випадків.

Таким чином, указ Трампа не змінив основний принцип американського громадянства. Діти, народжені в США, як і раніше, мають право на американське громадянство, але навколо поїздок з метою пологів, ймовірно, буде більше перевірок, правових суперечок і політичного тиску.

, , ,

США й Узбекистан об’єднали зусилля для інвестування в енергетику, інфраструктуру та критичні мінерали через нову спільну платформу

Узбекистан і Сполучені Штати Америки запустили Спільну інвестиційну платформу «США — Узбекистан», покликану розширити двостороннє співробітництво у сфері інвестицій та експортного фінансування, а також залучити додаткові ресурси для реалізації стратегічно важливих проєктів.

Нова платформа створюється для виявлення, підтримки та просування стратегічних інвестиційних проєктів, що становлять взаємний інтерес для Узбекистану, США та їхніх партнерів. Механізм також передбачає розвиток співробітництва у сфері експортного фінансування та залучення міжнародного капіталу до пріоритетних галузей економіки.

Ключовими напрямами діяльності платформи визначено енергетику, інфраструктуру, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтичну промисловість, а також розвідку й освоєння критично важливих мінеральних ресурсів.

Особливу увагу буде приділено проєктам, здатним зміцнити виробничі та логістичні ланцюги постачання, забезпечити стале енергопостачання та сприяти розвитку сучасних високотехнологічних виробництв.

Передбачається, що новий механізм стане інструментом мобілізації приватного капіталу та дозволить залучити до фінансування перспективних проєктів суверенні фонди добробуту, міжнародні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку та інші великі інвестиційні організації.

За оцінками DFC, Узбекистан і Центральна Азія мають значний економічний потенціал завдяки зростаючому світовому попиту на критично важливі мінерали, збільшенню потреби в надійному енергопостачанні та розширенню торговельних потоків уздовж Транскаспійського транспортного коридору.

Генеральний директор DFC Бен Блек зазначив, що запуск платформи є першим кроком до реалізації інвестицій, які відповідають стратегічним інтересам обох країн. За його словами, новий механізм сприятиме зміцненню ланцюгів постачання та створенню додаткових можливостей для економічного зростання США й Узбекистану.

Паралельно сторони обговорюють перехід до практичної реалізації низки великих спільних проєктів. Серед перспективних напрямів — будівництво нового аеропорту в Ташкенті, створення сучасного медичного комплексу у Ферганській області та запуск цифрового банку.

 

, ,

Український бренд Bob Snail зайшов у 1100 магазинів Walmart у США

ТОВ “Еко-Снек” (с.Агрономічне Вінницької області), український виробник фруктових снеків під брендом Bob Snail, розпочало продаж своєї продукції в найбільшій роздрібній мережі США – Walmart.

“Я надзвичайно радий повідомити, що Bob Snail офіційно доступний у магазинах Walmart по всій території США. Починаючи з цих вихідних, наші продукти можна знайти приблизно у 1100 магазинах Walmart по всій країні”, – повідомив у соцмережах директор з продажу американської філії Bob Snail Павло Мірошниченко. Клієнти можуть знайти Bob Snail у самих магазинах або замовити онлайн.

Як повідомлялось, нещодавно Bob Snail зайшов у ще у одну з найбільших американських роздрібних мереж Target , де представлений на полицях майже 2 тис. магазинів.

Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ “Еко-Снек” черз кіпрську WHS World Healthy Snack Limited на паритетних засадах з частками 37,19% є Михайло Сіверчук та Євгеній Шугаєв.

На початку цього року стало відомо, про входження в капітал компанії фонду HCGF IV під управлінням Horizon Capital, але частка інвестора не оголошувалася.

Виторг “Еко-Снек” за 2025 року зріс на 22,3% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 813,1 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 37,2% – до 148,9 млн грн.

Продукція бренду представлена в 26 країнах світу. Дочірні компанії Bob Snail є в Польщі, Канаді, США та Великобританії.

Target Corporation – американська мережа роздрібної торгівлі, що входить до числа найбільших ритейлерів США. Виторг Target за 2025 фінансовий рік перевищив $106 млрд.

, , , ,

У США оприлюднили дані про фінансування біолабораторій у понад 30 країнах

Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард заявила про виявлення доказів багаторічного фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу, зокрема в Україні.

«Після місяців пошуків у фондах та файлах розвідувального співтовариства директор Національної розвідки Тулсі Габбард розкриває нові докази тривалого фінансування урядом Сполучених Штатів понад 120 біолабораторій у більш ніж 30 країнах», – йдеться в повідомленні Офісу директора Національної розвідки США.

Згідно з повідомленням, частина лабораторій, що фінансуються урядом США, працювала або продовжує працювати з небезпечними та висококонтагіозними патогенами, а в окремих випадках проводила дослідження щодо посилення функцій патогенів (gain-of-function).

В Офісі директора Національної розвідки також заявили, що серед таких об’єктів є лабораторії в Україні, які, за оцінками американської розвідки, могли бути вразливими до ризиків захоплення, пошкодження або атак на тлі російсько-української війни.

За словами Габбард, інформація про існування, місцезнаходження та фінансування цих лабораторій тривалий час приховувалася від громадськості.

«Політики, так звані медичні працівники, такі як доктор Фаучі, та представники команди національної безпеки адміністрації Байдена брехали американському народу про існування біолабораторій, що фінансуються та підтримуються США», – цитує Габбард прес-служба відомства.

Вона також повідомила, що видала нові вказівки розвідувальному співтовариству щодо посилення збору інформації про такі лабораторії та пов’язані з ними установи за кордоном.

У повідомленні зазначається, що нові дані містять також інформацію про клінічні випробування, що проводилися в цих установах, що, на думку відомства, викликає етичні, фінансові та питання безпеки.

Як повідомляється, президент США Дональд Трамп 25 травня 2025 року підписав указ про припинення федерального фінансування досліджень щодо посилення функцій патогенів у всьому світі.

Варто зазначити, що ці дані Габбард оприлюднила за кілька днів до своєї відставки.

Як повідомлялося, директор Національної розвідки США Тулсі Габбард йде у відставку з посади, щоб підтримати свого чоловіка в його боротьбі з «надзвичайно рідкісною формою раку кісток», повідомляє Fox News. Очікується, що її останній робочий день в Офісі директора національної розвідки (DNI) припаде на 30 червня.

Джерело: https://www.dni.gov/index.php/newsroom/press-releases/press-releases-2026/4163-pr-10-26

, ,