У Україні станом на кінець липня 2026 року працюють 7 865 підприємств та підприємців у ювелірній сфері, з яких 84% зареєстровані як фізичні особи-підприємці, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot. Дослідження опубліковано 17 серпня 2026 року.
Загалом на ринку працюють 6 583 ФОП та 1 282 компанії, що займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів, а також ремонтом прикрас і годинників.
При цьому динаміка двох сегментів помітно відрізняється. Кількість юридичних осіб у ювелірній галузі зростає вже п’ять років поспіль, у тому числі після початку повномасштабної війни. За підсумками 2025 року було зареєстровано на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинили діяльність.
Серед ФОП ситуація менш стабільна. У 2021–2022 роках кількість закриттів перевищила кількість реєстрацій на 498. У 2023 році сегмент повернувся до зростання, а в 2024 році чистий приріст досяг рекордних 611 підприємців. Однак уже в 2025 році тенденція знову змінилася — ФОП, що припинили діяльність, виявилося на 169 більше, ніж нових.
Головним центром ювелірного бізнесу залишається Київ, де зареєстровано 1 365 виробників, продавців та інших учасників галузі.
На другому місці — Запорізька область із 679 підприємствами, далі йдуть Київська область — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484.
Таким чином, незважаючи на домінування малого підприємництва, структура ювелірного ринку України поступово змінюється: кількість ФОП скорочується, тоді як кількість компаній продовжує зростати.
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський провів телефонну розмову з Міністром внутрішніх справ Азербайджану Вілаятом Ейвазовим, повідомляє пресслужба МВС України.
“Обговорили наше партнерство у правоохоронній сфері. Ключові напрями співпраці – це протидія організованій та транскордонній злочинності, кібербезпека та боротьба із шахрайством, посилення практичної взаємодії”, – розповів Вигівський за результатами розмови.
Під час переговорів очільник українського відомства також поінформував колегу про поточну ситуацію в країні, зокрема про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури та атаки на мирне населення.
Окрему увагу сторони приділили спільним гуманітарним ініціативам, зокрема у сфері охорони здоров’я, реабілітації та соціальної підтримки родин українських захисників.
“Лише за останній рік Азербайджанська Республіка прийняла дві групи ліцеїстів МВС. Діти мали змогу ознайомитись із культурою та історією країни, розширити свій світогляд. Також упродовж останніх років наші підрозділи отримали від Азербайджану обладнання для гуманітарного розмінування та техніку, яка забезпечує безперебійну роботу під час відключень світла. Вдячні Уряду Азербайджанської Республіки за підтримку України та допомогу системі МВС. Домовились посилювати наше партнерство”, – резюмував Вигівський.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
У липні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів медичну гуманітарну допомогу загальною вартістю майже 67 млн грн, повідомило Міністерство охорони здоров’я України 13 серпня. Це майже вдвічі більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг отриманої допомоги перевищував 34,2 млн грн.
Гуманітарні поставки в липні забезпечили партнери з Норвегії, Грузії, Фінляндії та Швейцарії, а також Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. В Україну надійшли автомобілі швидкої допомоги, ліки, діагностичні матеріали, медичні меблі та інше обладнання.
Уряд Норвегії передав Україні чотири автомобілі швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter загальною вартістю понад 2 млн грн. Машини призначені для посилення можливостей українських медичних закладів та надання екстреної медичної допомоги.
Від уряду Грузії Україна отримала антирабічний імуноглобулін вартістю понад 358 тис. грн. Препарат застосовується для профілактики сказу після можливого контакту людини з інфікованою твариною. Фінляндія передала медичні меблі та інвентар для закладів охорони здоров’я.
Значну частину липневих поставок становила допомога в рамках програми Глобального фонду «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ та туберкульозу в умовах війни та відновлення України».
Україна отримала тест-системи для виявлення туберкульозної інфекції, пробірки для забору крові, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати. До поставок також увійшов амфотерицин B, який застосовується при тяжких грибкових інфекціях, та препарати ізоніазид і ізоніазид/рифапентин для профілактичного лікування туберкульозної інфекції у людей, які живуть з ВІЛ.
Окрему партію гуманітарної допомоги надала швейцарська компанія Abbott Products Operations AG. Компанія передала препарат Physiotens для лікування артеріальної гіпертензії загальною вартістю понад 2,7 млн грн.
Порівняно з червнем обсяг медичної гуманітарної допомоги у вартісному вираженні збільшився приблизно на 96% — з понад 34,2 млн грн до майже 67 млн грн.
З початку повномасштабного російського вторгнення через канали взаємодії Міністерства охорони здоров’я з міжнародними партнерами та організаціями Україна отримала вже понад 18,7 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
На тлі скорочення каналів постачання палива та постійного посилення ударів РФ по паливній інфраструктурі Україна потребує будівництва децентралізованих невеликих підземних сховищ нафтопродуктів, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Вихід один – зберігання в підземних сховищах. Начебто таку роботу вже ведуть і держава, і приватні гравці. Водночас будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари», – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу.
Тим часом, за словами експерта, наразі відсутня державна підтримка хоча б на рівні лібералізації та прискорення узгодження проектної документації, не кажучи вже про пільгове кредитування та інші стимули.
За словами Куюна, під час створення підземних сховищ не варто ставити за мету будівництво саме великих об’єктів, оскільки вони більш вразливі до комплексних ракетних ударів.
«А ось якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища об’ємом 3–4–5–10 тис. куб. м, це вже буде набагато стійкіша конструкція. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що швидко це не відбудеться — півтора-два роки, якщо почати сьогодні», — вважає він.
На думку експерта, необхідно донести до громадян, муніципальних установ і державних організацій, а також приватних компаній необхідність створення запасів палива. «Розподілений між споживачами запас дозволить запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації», – зазначив директор А-95.
За його інформацією, РФ завдала нових ударів по мосту в Маяках (траса з Рені на «велику землю») та удар реактивним «шахедом» по цистерні з мастилом на тій самій трасі.
«Гадаю, під час планування стратегії забезпечення нафтопродуктами на найближчі місяці про Південь краще забути (…). Це означає, що все навантаження ляже на сухопутний кордон, який і так максимально перевантажений. Все це свідчить про те, що система стає менш диверсифікованою, що несе відповідні ризики», – написав Куюн.
Як він пояснив, ворог поступово відрізає Україні південний маршрут постачання палива, що є потрійним ударом у вигляді скорочення каналів постачання, скорочення споживання через переорієнтацію «морського» експорту на «колеса», а також збільшення навантаження та зниження пропускної спроможності кордону для імпорту палива.
Разом з тим РФ вже атакує в Україні не тільки нафтобази, а й АЗС із бензовозами.
Як повідомлялося, Нафтогазова асоціація України (НАУ) ініціює перед урядом надання паливній галузі доступу до кредитів під 10%, що можливо зробити завдяки розширенню дії постанови Кабміну
№ 594 на всі види бізнесу з метою створення підземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів у рамках реконструкції існуючих нафтобаз.
Про це, зокрема, повідомив президент НАУ Ярослав Старовойтенко на онлайн-зустрічі з представниками бізнесу, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики на початку цього тижня.
