Індонезія готова розширювати практичну співпрацю з Україною, зокрема у торгівлі, інвестиціях, критичних мінералах, науці та майбутньому відновленні країни, заявив посол Республіки Індонезія в Україні Аріф Мухаммад Басаламах.
“Індонезія готова розглядати практичні напрями співпраці, які можуть сприяти відновленню та реконструкції, водночас відкриваючи нові можливості для нашого двостороннього партнерства”, – сказав він під час дипломатичного прийому в Києві з нагоди 81-ї річниці незалежності Індонезії.
Прийом відбувся 22 вересня за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, бізнесу та індонезійської громади. У своїй промові посол, зокрема, привітав заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрія Дронюка та голову міжпарламентської групи дружби Україна-Індонезія Артема Кунаєва.
Басаламах зазначив, що, попри війну, політичний діалог між країнами залишається активним, а співпраця продовжує розширюватися. Водночас двосторонній товарообіг у 2025 році скоротився до $492,6 млн порівняно з піковими $1,45 млрд у 2021 році.
“Ми бачимо можливості для розвитку нових напрямів співпраці та повнішого розкриття потенціалу взаємовигідного економічного партнерства”, – наголосив посол.
За його словами, одним із нових напрямів можуть стати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, де сторони бачать можливості для досліджень, технологічної співпраці та майбутніх бізнес-проєктів. Індонезійська сторона також зацікавлена у більш активній взаємодії бізнесу двох країн у торгівлі, інвестиціях та спільному виробництві.
Посол запросив українські компанії взяти участь у Trade Expo Indonesia 2026, яка відбудеться 14-18 жовтня і має стати майданчиком для встановлення контактів з індонезійськими експортерами та потенційними інвестиційними партнерами.
Ще одним напрямом зростання контактів Басаламах назвав туризм. За його словами, у 2026 році Індонезію вже відвідали понад 18 тис. громадян України.
“Ми сподіваємося, що з покращенням сполучення та коли обставини це дозволятимуть, більше українців матимуть можливість відкрити для себе Індонезію – її природну красу, культурну спадщину та різноманітні кулінарні традиції”, – сказав дипломат.
Посол також звернув увагу на активізацію освітніх і наукових контактів. За його словами, лише у 2026 році Посольство Індонезії в Києві сприяло підписанню чотирьох угод між університетами України та Індонезії. Українські студенти також можуть навчатися в Індонезії в межах програм Darmasiswa та KNB Scholarship.
Крім того, Національне агентство досліджень та інновацій Індонезії та Національний антарктичний науковий центр України нещодавно уклали угоду щодо співпраці у сфері антарктичних і тропічних досліджень. Документ відкриває можливості для спільних дослідницьких проєктів та наукового обміну.
Говорячи про війну, Басаламах зазначив, що Індонезія продовжує виступати за використання діалогу та дипломатії для досягнення тривалого миру, а також за дотримання принципів Статуту ООН.
“Мир означає, що люди можуть жити в безпеці, відбудовувати свої громади, забезпечувати освіту своїм дітям і з надією дивитися в майбутнє”, – сказав він.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією були встановлені 11 червня 1992 року, через кілька місяців після того, як Індонезія 28 грудня 1991 року визнала незалежність України.
Посольство Республіки Індонезія в Києві розпочало роботу у січні 1994 року. Нині Надзвичайним і Повноважним Послом Індонезії в Україні є Аріф Мухаммад Басаламах.
Посольство України в Джакарті було відкрито у другій половині 1990-х років; офіційне відкриття дипломатичної місії відбулося 16 травня 1997 року. Наразі посада Надзвичайного і Повноважного Посла України в Індонезії вакантна. Після завершення місії Василя Гамяніна українське посольство в Джакарті очолює тимчасова повірена у справах України Євгенія Шинкаренко. У вересні 2026 року вона продовжувала виконувати функції глави української дипломатичної місії в Індонезії.
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
Український документальний проєкт «The Summit of Freedom», присвячений реабілітації та поверненню до повноцінного життя після важких військових травм, отримав низку нагород та був відібраний для участі на міжнародних кінофестивалях.
Як повідомила команда проєкту, фільм уже отримав статуси Award Winner, Official Selection та Semi-Finalist на фестивалях у різних країнах і містах світу.
«Кожна фестивальна нагорода — це нове незалежне журі, нова аудиторія та ще одне підтвердження того, що ця історія знаходить відгук незалежно від кордонів», — зазначили автори проєкту.
У команді фільму підкреслюють, що його основними темами є свобода, стійкість, мужність і людська гідність.
Документальний фільм «The Summit of Freedom» вийшов у 2026 році. Режисером і продюсером картини виступила Марія Спрінгіс, засновниця лондонської продакшн-компанії Dreams Into Reality Production. У її фільмографії проект зазначений як документальна робота 2026 року.
Одним із підтверджених міжнародних відборів фільму став Los Angeles Film and Documentary Awards, де «The Summit of Freedom» включено до списку Official Selection.
Проєкт пов’язаний з історією українського ветерана Степана Коробкіна, який втратив руку внаслідок поранення під час війни та переніс 32 операції, після чого здійснив сходження на Кіліманджаро разом з українською альпіністкою Тетяною Яловчак. Експедиція стала частиною документальної історії про фізичне та психологічне відновлення після важкої травми.
За задумом авторів, фільм розповідає не лише про сходження на найвищу вершину Африки, а й про повернення людини до активного життя, подолання наслідків поранення та пошук нової мети.
Раніше Тетяна Яловчак повідомляла, що фільм «The Summit of Freedom» вже отримав понад два десятки міжнародних номінацій.
Команда фільму зазначає, що його фестивальне просування триває, і про нові покази та результати буде оголошено пізніше.
Тетяна Яловчак — українська альпіністка, волонтерка та рекордсменка України, перша українка, яка завершила програму «Сім вершин» — сходження на найвищі вершини всіх континентів, включаючи Еверест.
The Summit of Freedom, ветеран, ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО, кінофестиваль, УКРАЇНА
У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест” і знаходиться у тимчасовому простої, у січні-червні поточного року спрямував на профілактичні заходи та програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища 3,4 млн грн.
Згідно з інформацією про підсумки виконання колективного договору за перше півріччя 2026 року, попри воєнний стан і тимчасову зупинку технологічного циклу виробництва, головними пріоритетами спільної роботи адміністрації та профспілки залишаються люди – їхня безпека, зайнятість, своєчасна виплата зарплати та збереження соціальних гарантій.
При цьому констатується, що виконано 19 запланованих комплексних заходів. Завдяки цьому покращено умови праці для 217 працівників та санітарно-побутові умови для 48 співробітників. Понад 1,7 млн грн спрямовано на забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.
В умовах воєнного стану окремі положення колдоговору виконуються частково через відсутність організаційних і технічних умов для повноцінної діяльності підприємства. А для тих співробітників, хто задіяний у підтримці життєзабезпечення комбінату та контролі можливості швидкого відновлення технологічного циклу були виконані певні зобов’язання. Зокрема, у першому півріччі-2026 середньомісячна зарплата становила понад 17 тис грн – порівняно з першим півріччям 2025 року вона зросла на 30,4%.
Як повідомляв операційний директор (СОО) групи “Метінвест” Олександр Мироненко, Інгулецький ГЗК зупинений з 2024-го – через високі ціни на електрику виробництво там неефективне. Актив законсервований належним чином, і, за сприятливої ринкової кон’юнктури, можна відновити виробництво.
ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
METINVEST, БЕЗПЕКА, гірничодобувна промисловість, ЗАРПЛАТА, ІнГЗК
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
