Як повідомляє «Сербський економіст», політичний рух «Студентський список» (Studentska lista) представив програму масштабної реформи Збройних сил Сербії. На відміну від планів колишньої влади Олександра Вучича, документ не передбачає повернення обов’язкової військової служби.
Замість масового призову пропонується розвивати професійну армію, підвищувати зарплати військовослужбовцям, модернізувати озброєння та підтримувати вітчизняну оборонну промисловість.
Що пропонують молоді?
У програмі передбачена шестимісячна добровільна служба із залученням близько 3 000 осіб щорічно.
Умови:
• Виплати від 20 000 динарів щомісяця.
• Зарахування періоду служби до трудового стажу.
• Можливість після підготовки перейти до професійної армії. Організатори розраховують, що такий шлях оберуть 25–30 % добровольців.
При цьому добровільна військова служба вже існує в Сербії. Пропозиція стосується зміни її формату та умов.
Зарплати, пільги та іпотека для військових
Програма передбачає підвищення базових окладів, додаткові виплати за нічні зміни, чергування та небезпечні завдання.
Для військовослужбовців пропонується запровадити державні житлові кредити під 1–2% річних.
Також планується сформувати активний резерв із 3 000 військовослужбовців із постійними контрактами.
Резервістів зможуть залучати до служби на строк до 45 днів щорічно. Їм обіцяють грошове утримання, польові добові близько 5 000 динарів, додаткову річну виплату або надбавку 5–10%, а також пільги при працевлаштуванні в державний сектор.
Нова система ППО та модернізація заводів
«Студентський список» пропонує створити інтегровану багаторівневу систему протиповітряної оборони SOVA 24, що охоплюватиме територію Сербії.
Окремий напрям — модернізація військової авіації, розвиток вітчизняної електроніки, програмного забезпечення та переоснащення оборонних підприємств.
Планується створення Національного центру військової електроніки спільно з технічними факультетами.
Перевірка оборонних контрактів
Програма також передбачає незалежну перевірку державних закупівель, виробництва та експорту озброєння.
Пропонується знову розслідувати загибель двох гвардійців у Топчидері в 2004 році, катастрофу військового вертольота Мі-17 у 2015 році та інші резонансні події.
Головна відмінність нової програми — ставка на професійну армію замість відновлення обов’язкового призову.
Однак представлені заходи поки що є політичними пропозиціями. Їхня реалізація вимагатиме відповідних рішень влади та фінансування з державного бюджету.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович звинуватив президента країни Зорана Мілановича та ліву опозицію у блокуванні участі хорватських військовослужбовців у міжнародних місіях підготовки та підтримки української армії. За його словами, через ці рішення Збройні сили Хорватії втратили можливість отримувати цінний досвід військової співпраці з Україною.
Про це Пленкович заявив 10 листопада 2026 року під час виступу в парламенті Хорватії (Саборі), представляючи звіт за результатами засідання Європейської ради 15-16 жовтня, повідомило хорватське інформаційне агентство Hina.
Прем’єр зазначив, що хорватська армія не бере участі у військовій тренувальній місії Європейського Союзу EUMAM Ukraine, у межах якої вже пройшли підготовку понад 100 тис. українських військовослужбовців.
«Ми пропустили цей потяг», – заявив Пленкович, коментуючи відмову від участі в міжнародних програмах військової допомоги Україні.
За оцінкою глави хорватського уряду, українська армія наразі є однією з найбільш підготовлених і досвідчених у Європі завдяки практичному застосуванню сучасних технологій та веденню бойових дій.
Пленкович вважає, що відсутність участі у відповідних програмах обмежує можливості хорватських військових вивчати досвід ЗСУ та адаптувати власну систему підготовки до сучасних умов.
«Хорватська армія фактично не знає, що зараз відбувається у сфері військового співробітництва щодо підтримки України», – зазначив прем’єр.
Він назвав таку ситуацію серйозним недоліком оборонної політики країни.
Окрім європейської місії EUMAM, Хорватія не бере участі в діяльності місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), оскільки президент Міланович як верховний головнокомандувач не погодив відповідне рішення.
Міланович раніше виступав проти залучення хорватських військових до таких програм, аргументуючи свою позицію ризиком втягування країни у війну між Росією та Україною. Він неодноразово наголошував, що хорватські військовослужбовці не повинні направлятися на українську територію.
Пленкович заперечив ці аргументи, зазначивши, що держави, які беруть участь у військовій підготовці українських сил, здійснюють відповідну діяльність переважно за межами України.
За його словами, відмова від участі в місіях суперечить позиції уряду Хорватії, Генерального штабу та Міністерства оборони.
ЄС продовжив військову тренувальну місію для України до 2028 року
Заяви хорватського прем’єра пролунали наступного дня після рішення Ради Європейського Союзу продовжити мандат військової тренувальної місії EUMAM Ukraine ще на два роки.
Згідно з офіційним повідомленням Ради ЄС від 9 листопада 2026 року, місія продовжить роботу до 15 листопада 2028 року. На її діяльність протягом наступних двох років передбачено майже EUR300 млн.
Програма EUMAM Ukraine була створена у жовтні 2022 року для підготовки українських військовослужбовців на території держав ЄС.
Вона охоплює індивідуальну, колективну та спеціалізовану військову підготовку, а також координацію навчальних програм і забезпечення необхідним обладнанням.
З початку роботи місії підготовку пройшли понад 100 тис. українських військовослужбовців.
Новим рішенням ЄС також передбачено створення присутності місії в Україні для безпосередньої координації з українським військовим керівництвом та міжнародними партнерами. Основна навчальна діяльність EUMAM здійснюється на території країн Євросоюзу.
У Євросоюзі виникли розбіжності щодо фінансування підтримки України
Під час виступу Пленкович також повідомив про розбіжності між державами ЄС щодо подальшого фінансування України.
За його словами, Словаччина, Угорщина, Чехія та Болгарія на жовтневому засіданні Європейської ради заявили про небажання брати участь у щорічному фінансуванні допомоги Україні.
Хорватський прем’єр розкритикував позицію цих країн, зазначивши, що вони отримують із бюджету ЄС більше коштів, ніж перераховують до нього, але не хочуть брати участі у спільному фінансуванні українських потреб.
Він також звернув увагу на позицію Німеччини, яка забезпечує приблизно 20% фінансування бюджету Євросоюзу. За словами Пленковича, канцлер ФРН Фрідріх Мерц пов’язує майбутні бюджетні домовленості в ЄС із питанням фінансової підтримки України.
Пленкович наголосив, що серед держав Євросоюзу зберігається консенсус щодо необхідності досягнення миру в Україні, однак підходи до подальшої військової та фінансової допомоги відрізняються.
Хорватія є членом Європейського Союзу з 2013 року та НАТО з 2009 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення уряд країни підтримує надання Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Питання участі хорватських військових у міжнародних тренувальних місіях залишається предметом розбіжностей між урядом і президентом країни.
Джерела: Hina / N1 Hrvatska, 10 листопада 2026 року; Рада ЄС, рішення про продовження EUMAM Ukraine від 9 листопада 2026 року.
Німеччина наразі не може надати Україні додаткові зенітні ракетні комплекси Patriot із запасів бундесверу, оскільки подальше скорочення власних резервів створить критичні ризики для обороноздатності країни. При цьому раніше узгоджені поставки ракет для української протиповітряної оборони залишаються в силі.
Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю газетам медіагрупи Funke, опублікованому 7 листопада 2026 року.
За словами глави німецького оборонного відомства, Німеччина вже передала Україні кілька комплексів Patriot і значну кількість керованих ракет до них, однак подальше виділення озброєння з наявних запасів поки що неможливе.
«Ми вже передали кілька систем і велику кількість керованих ракет. Зараз ми не можемо зробити більше. Усе, що ми передамо зараз, ми найближчим часом не зможемо поповнити. Це створить прогалини в нашій обороні, яких ми не можемо собі дозволити», — заявив Пісторіус.
Міністр підкреслив, що Німеччина зробила істотний внесок у зміцнення української протиповітряної оборони, тоді як низка інших держав надала значно менші обсяги допомоги.
У зв’язку з цим Берлін розраховує на збільшення підтримки з боку міжнародних партнерів, які мають у своєму розпорядженні додаткові системи Patriot та ракети-перехоплювачі.
За словами Пісторіуса, питання подальшого забезпечення України засобами ППО необхідно серйозно обговорити на наступному засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», запланованому на 17 листопада в Брюсселі.
Ще 2 листопада Пісторіус повідомив, що Німеччина спільно з Великою Британією працює над планом залучення додаткових засобів протиповітряної оборони для України.
За його словами, ситуація з поставками залишається складною, оскільки Сполучені Штати надають обмежені обсяги нових комплексів Patriot та відповідних керованих ракет. Додатковою проблемою є те, що виробництво ракет PAC-2 GEM-T на території Німеччини тільки починає набирати обертів.
Берлін і Лондон розраховують підготувати до зустрічі Контактної групи пропозиції щодо залучення інших країн, які мають необхідні запаси.
Передбачається, що додаткові поставки могли б здійснюватися з резервів союзників, які зберігають таку можливість без істотного ослаблення власної системи оборони.
Заява Пісторіуса пролунала через три дні після переговорів міністра оборони Німеччини з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні.
4 листопада Зеленський повідомив, що Україна має чинний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва для систем Patriot на найближчі два роки.
«У нас є серйозний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва на наступні два роки. Працюємо над тим, щоб прискорити поставки. Це значно допомогло б українцям пережити цю зиму», — заявив президент України.
За його словами, російські удари по енергетичній інфраструктурі тривають практично щодня, а найскладніша ситуація складається з перехопленням балістичних ракет через брак боєприпасів для Patriot.
За підсумками переговорів сторони домовилися додатково вивчити можливості прискорення поставок PAC-2, а також обговорили забезпечення України системами IRIS-T та боєприпасами для винищувачів F-16.
Раніше німецький уряд підтвердив домовленість про фінансування поставок кількох сотень ракет Patriot протягом наступних років.
Зокрема, у квітні 2026 року Берлін повідомив про фінансування українського контракту з американською компанією Raytheon на постачання кількох сотень ракет-перехоплювачів. У серпні представник Міністерства оборони Німеччини додатково підтвердив, що йдеться про кілька сотень керованих ракет типу PAC-2, постачання яких розраховане на наступні роки.
Таким чином, нинішня заява Пісторіуса стосується насамперед неможливості виділення додаткових готових комплексів та озброєння з німецьких військових резервів, а не припинення реалізації раніше укладених контрактів на виробництво та закупівлю ракет.
Системи Patriot використовуються Україною для протидії російським ракетним атакам, зокрема ударам по об’єктах енергетичної інфраструктури, промисловим підприємствам та населеним пунктам. Особливе значення ці комплекси мають для перехоплення балістичних ракет, проти яких можливості інших систем протиповітряної оборони суттєво обмежені.
При цьому ефективність української ППО залежить не лише від кількості пускових установок, а й від наявності достатніх запасів ракет-перехоплювачів, стабільності логістичних маршрутів та виробничих можливостей країн-партнерів.
Прискорення виробництва ракет PAC-2 і PAC-3, а також організація додаткових поставок із резервів союзників залишаються важливими напрямками міжнародної підтримки України.
За оцінкою німецького оборонного відомства, можливості подальшої передачі озброєння з національних запасів обмежені необхідністю підтримання боєготовності бундесверу та виконання зобов’язань Німеччини перед НАТО.
За цих умов подальше посилення української протиповітряної оборони залежатиме від розширення виробництва ракет, виконання чинних контрактів та участі інших держав у постачанні систем і боєприпасів.
Іспанія надає Україні новий пакет військової допомоги загальним обсягом EUR437 млн для зміцнення обороноздатності країни, повідомила пресслужба президента України Володимира Зеленського за підсумками його зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді в четвер.
“Цього року Росія пошкодила більше наших локомотивів, ніж за всі попередні роки цієї війни. Під постійними атаками енергомережа й водопостачання. Складна ситуація, особливо в Києві, і кожен крок гуманітарної підтримки також дуже важливий”, – сказав Зеленський.
Під час зустрічі лідери обговорили наповнення нового оборонного пакета, про виділення якого оголосив Санчес, а також найактуальніші потреби України у захисті на тлі російських ударів по об’єктах енергетики, логістики та залізниці.
Президент України подякував уряду Іспанії за послідовну підтримку впродовж усіх років повномасштабної війни та висловив співчуття у зв’язку із залізничною катастрофою в іспанському Толедо, яка забрала десятки життів.
“Щодня Росія вбиває наших людей, і українці знають, наскільки кожна втрата життя болюча”, – додав Зеленський.
Уряд Норвегії спрямує близько $107 млн (1 млрд норвезьких крон) на інвестиції в Україну, які будуть здійснюватися у партнерстві з національним бізнесом з метою мобілізації додаткового приватного капіталу в український оборонно-промисловий комплекс (ОПК), повідомляється на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зазначається, що нову програму пропонується впровадити з фінансовим рамковим бюджетом на трирічний період, а необхідні кошти будуть виділені в рамках вже затвердженої програми цивільної та військової підтримки України ім. Фрітьофа Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) для України. Управління новою ініціативою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor, яка зосередиться на фондах, що діють у Норвегії та інвестують в український ОПК.
«Українські оборонні компанії посідають провідні позиції за цілим рядом напрямків. Норвезькі інвестиції допоможуть українському оборонному сектору розвиватися ще стрімкіше, а також дозволять відповідним норвезьким гравцям тісніше брати участь у процесах розвитку в цьому секторі», — наводяться в публікації слова міністра промисловості та торгівлі Норвегії Сесілі Мірсет.
У свою чергу міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг підкреслив, що партнерство державного та приватного капіталу забезпечить Україну необхідними ресурсами для захисту.
Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив, що розвиток українського ОПК посилюватиме стримуючий фактор навіть після досягнення режиму припинення вогню, а розширення співпраці між оборонними галузями двох країн відповідає інтересам європейської та норвезької безпеки.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде додав, що Норвегія продовжуватиме підтримувати Україну в рамках програми «Нансен» для протистояння російській агресії та відновлення держави.
Як повідомлялося, у серпні Україна та Норвегія підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотників, покликану посилити взаємодію оборонних секторів двох країн та відкрити нові можливості для спільного виробництва оборонних технологій. Крім того, Норвегія збереже у 2027 році підтримку
України в рамках програми «Нансен» на рівні близько 9 млрд доларів.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосили про започаткування двостороннього стратегічного партнерства, спрямованого на розвиток співпраці в енергетичній, оборонній та економічній сферах.
«Сьогодні ми з президентом Ердоганом започаткували нове Стратегічне партнерство Канада-Туреччина, щоб створити масштабні нові можливості для наших народів», – написав Карні у соцмережі X у четвер.
За його словами, співпраця охоплюватиме енергетичний сектор, видобувну промисловість, кліматичні ініціативи, а також питання безпеки та оборони. «Ми поглиблюємо наші зв’язки, щоб протистояти спільним загрозам і відкривати нові ринки для наших працівників та бізнесу. Це амбітне партнерство заради безпечнішого та процвітаючого майбутнього», – підкреслив глава канадського уряду.
Україна має тісні торговельно-економічні зв’язки з обома державами: угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) діє ще з 2017 року (з подальшою модернізацією), тоді як угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною офіційно набрала чинності у 2026 році, суттєво розширивши доступ українських товарів на ринки обох стратегічних партнерів.
