Як повідомляє Сербський Економіст, кандидат Націонал-ліберальної партії Румунії (PNL), підтриманий прем’єр-міністром Іліє Боложаном, Ципріан Чук переміг на дострокових виборах мера Бухареста, набравши близько 36% голосів після підрахунку майже всіх бюлетенів.
За даними румунських і міжнародних ЗМІ, Чук обійшов кандидата ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Анку Александреску, яка здобула приблизно 22% голосів, а також висуванця Соціал-демократичної партії (PSD) Даніела Белуце, який опинився на третьому місці. Вибори розглядалися як тест впливу AUR, яка лідирує в частині загальнонаціональних опитувань.
Посада мера румунської столиці стала вакантною після того, як колишнього градоначальника Нікушора Дана 2025 року обрали президентом країни, що вимагало проведення позачергового голосування. Перемогу кандидата лібералів, орієнтованих на співпрацю з ЄС, спостерігачі розглядають як важливий політичний успіх чинного прем’єра Боложана і його проєвропейської правлячої коаліції на тлі зростання популярності правих і ультраправих сил у регіоні.
Аналітики зазначають, що результат виборів у Бухаресті знижує ризик того, що однією з перших столиць держави-члена ЄС може стати місто, кероване представником радикально правої партії, і одночасно зміцнює позиції уряду напередодні подальших політичних баталій на національному рівні.
https://t.me/relocationrs/1901
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-жовтні 2025 року зріс у 3,6 раза рік до року і досяг $1,397 млрд, випливає зі статистики Державної митної служби.
Серед постачальників лідирують Румунія — $272,1 млн або 19,5% загального обсягу, Чехія — $254,6 млн (18,2%) і Польща — $175,3 млн (12,6%). Роком раніше основними джерелами були Китай ($88,3 млн), Туреччина ($80,6 млн) і Чехія ($54,6 млн).
У жовтні 2025 року імпорт генераторного обладнання склав $187,8 млн, що на 89,3% вище жовтня 2024 року і на 2% нижче показника вересня 2024 року. Експорт за десять місяців — $3,6 млн, основні напрямки Чехія, Латвія, Болгарія.
Контекст. З кінця липня 2024 року діє звільнення від ввізного мита та ПДВ на електрогенераторне обладнання та акумулятори. За даними Держмитниці, за 2024 рік імпорт генераторів і перетворювачів збільшився на 3,7% до 2023 року — до $732,5 млн.
Румунські правоохоронні органи затримали колишнього сенатора Маріуса Овідіу Іселе за підозрою в спробі дати хабар у розмірі €1 млн міністру оборони Іонуту Моштану для сприяння угоді з боєприпасами. За версією слідства, схема передбачала закупівлю снарядів радянського зразка в Казахстані, їх ввезення і «ребрендинг» в Румунії з подальшим продажем через посередника в Болгарії для поставок в Україну. Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на матеріали розслідування і учасників подій.
Глава держкомпанії Romtehnica Разван Мінку повідомив, що до нього зверталися з пропозицією задіяти контакти в Казахстані для перепродажу боєприпасів, але він вважав пропозицію підозрілою і відмовив. Посередником виступав політик Октавян Берчяну, який звернувся до правоохоронних органів і зробив 17 прихованих записів зустрічей з Іселе. Суд обрав екс-сенатору запобіжний захід у вигляді 30 діб попереднього ув’язнення.
Повідомляється також про болгарського бізнесмена Романа Іванова Ангелова, єдиного власника фірми Sofia Arm Tech, яка отримала в 2024 році ліцензію на міжнародну торгівлю зброєю. Його місцезнаходження невідоме, на запити журналістів він не відповів. Міністр оборони заявив у соцмережах, що відмовився від будь-яких зустрічей і що спроба «купити його вплив» була відкинута.
У виданні зазначають, що ініціатори розраховували в майбутньому залучити кошти з європейської програми Rearm Europe для підтримки оборонної промисловості країн ЄС, однак схема залишалася на стадії спроб і не була реалізована.
Rearm Europe запущена Єврокомісією в березні 2025 року для стимулювання випуску озброєнь в країнах ЄС. Romtehnica є уповноваженим посередником Міноборони Румунії з міжнародних закупівель і продажів озброєнь і військової техніки.
Міністерство оборони Румунії підписало контракт із урядом Нідерландів на придбання 18 багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon та відповідного обладнання.
Як повідомили у відомстві, угоду укладено у понеділок, 3 листопада. Придбані літаки будуть використовуватись виключно для навчання на базі Європейського навчального центру F-16 у Фетешті, який став регіональним центром підготовки пілотів країн-членів НАТО та партнерів Альянсу.
“Придбання здійснюється за символічною ціною один євро. Це розумна інвестиція в навчання, співпрацю і майбутнє”, – зазначили у Міністерстві оборони Румунії.
За даними румунської сторони, передача літаків має на меті посилення спроможностей навчання пілотів союзних держав і розвиток оборонної співпраці в регіоні.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” має намір придбати у корпорації ArcelorMittal трубний завод у Румунії (Tubular Products Iasi S.A., AMTP Iasi”, підконтрольний ArcelorMittal S.A. (Люксембург). Згідно з попереднім повідомленням Єврокомісії про концентрацію, 21 жовтня поточного року Генеральний директорат з питань конкуренції ЄК отримав заяву про запропоновану концентрацію відповідно до Регламенту Ради (ЄС).
При цьому уточнюється, що концентрація здійснюється шляхом придбання «Метінвестом» акцій компанії AMTP Iasi.
Після попереднього розгляду комісія вважає, що угода може підпадати під дію регламенту про злиття. Однак остаточне рішення з цього питання залишається за нею.
Комісія запрошує зацікавлених третіх сторін подати Комісії свої можливі зауваження щодо запропонованої концентрації.
AMTP Iasi, зареєстрована в Румунії, здійснює активну діяльність у сфері виробництва та постачання малих зварних труб з вуглецевої сталі.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також в країнах Європейського Союзу, Великобританії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метінвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метінвест».
Румунія та її союзники не залишатимуться пасивними свідками трагедії, яка розгортається в Україні, і робитимуть усе можливе для досягнення справедливого та тривалого миру, заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула під час урочистого прийому в Києві з нагоди Дня Румунської армії.
«Ми перебуваємо в Україні і думаємо про тих, хто просто зараз бореться за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, хто стоїть щитом на захисті демократичних суспільств від кровожерливих московських автократів. Ми вдячні їм за їхню щоденну жертву», — наголосив дипломат.
За його словами, Румунія та її партнери «зобов’язані перед цими героями та їхніми родинами зробити все можливе для встановлення справедливого миру для України — миру, який не може стати винагородою для агресора і має забезпечити справедливість для жертв цієї незаконної та невиправданої агресії».
Мікула висловив глибоку вдячність українським військовослужбовцям і їхнім родинам, зокрема тим, хто має румунське походження, які щодня живуть у тривозі за своїх близьких.
«Багато родин уже знають, що їхні герої не повернуться додому. Серед них — родини українців і румунів, які віддали життя, захищаючи Україну. Але навіть ті, хто чекають новин про зниклих безвісти, не втрачають надії. Це справжній прояв мужності та сили духу», — зазначив посол.
Також під час заходу військово-морський і військово-повітряний аташе Румунії в Україні, полковник Крісті Ладанюк (Colonel Cristi Ladaniuc), наголосив, що День Румунської армії — це не лише вшанування національних героїв, а й символ непохитної відданості Румунії справі миру та безпеки в регіоні.
«Від першого дня неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України Румунія відіграє важливу роль у підтримці Києва в усіх напрямах допомоги», — зазначив полковник Ладанюк.
Він підкреслив, що Румунія бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців у межах програм EUMAM та INTERFLEX, і що Бухарест «продовжить координувати дії з українськими партнерами для визначення нових можливостей навчання відповідно до потреб».
Аташе також звернув увагу на створення в Румунії Європейського навчального центру F-16, у якому українські пілоти вже беруть участь у льотних програмах. «Цей проєкт демонструє, чого ми можемо досягти разом — завдяки партнерству, стратегічним рішенням і спільним зусиллям заради наших спільних цілей», — підкреслив він.
Румунія, за його словами, також продовжить участь у Морській коаліції спроможностей, надаючи підготовку з морської безпеки (MRTH) на своїй території та сприяючи підготовці українських морських піхотинців у межах чинних програм.
Водночас він наголосив, що Румунія, відповідно до політичного рішення на найвищому рівні, готова надавати логістичну підтримку майбутнім миротворчим силам, але не розглядатиме можливість розміщення своїх військових на українській території («no boots on the ground»).
Україна та Румунія встановили дипломатичні відносини 1 лютого 1992 року.
Посольство України в Румунії відкрилося в Бухаресті у 1992 році, а Посольство Румунії в Україні — у Києві у 1993 році.
Обидві країни є членами Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та активно співпрацюють у сферах оборони, енергетики, прикордонного менеджменту та підтримки України в умовах російської агресії.
