З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року і дотепер на румунський ринок вийшло понад 775 українських компаній, тільки за 2023 рік розпочало роботу в Румунії понад 300 українських компаній, повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан (Mihai Daraban) агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії”, – повідомив він.
Серед понад 300 українських компаній, які розпочали роботу в Румунії 2023 року, значна частина представляє IT-сектор (121 компанія), на другому місці за популярністю – сервісні послуги (47), на третьому – будівельні роботи житлових і нежитлових будівель (33). Є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року. Імпорт із Румунії в Україну зріс за підсумками 2023 року до $1,6 млрд (із $0,8 млрд 2021 року та $1,5 млрд 2022 року), у товарному вираженні – до 1,1 млн тонн (0,5 млн тонн 2021-го та 1,1 млн тонн за 2022-й). Експорт з України до Румунії за підсумками 2023 року становить $3,8 млрд ($1,5 млрд 2021-го і $3,9 млрд 2022 року), 11,7 млн тонн (3,4 млн тонн 2021-го та 11 млн тонн 2022-го).
За словами Дарабана, румунські компанії зацікавлені в розвитку в Україні таких галузей, як зелена енергетика, інформаційні технології, оборонна промисловість і транспорт, промисловість будівельних матеріалів, технології з доданою вартістю та аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, яким, зокрема, було передбачено створення та спільне управління платформою використання економічних можливостей, пов’язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
“Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади. Прагматично оцінюючи складну ситуацію в Україні, Торгово-промислова палата Румунії підтримує постійний діалог з румунськими компаніями, які висловили зацікавленість бути частиною процесу відновлення України. Завдяки співпраці з ТППУ ми зможемо об’єднати ці компанії з українськими колегами, коли це дозволить ситуація”, – повідомив Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
“Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України. Крім того, більший акцент на нормальній конкурентоспроможності, передбачуваності та інструментах захисту іноземних інвестицій в Україні зможе підвищити інтерес румунського бізнесу до українського ринку”, – прокоментував він.
Торгово-промислова Палата Румунії (www.ccir.ro), створена 1868 року, охоплює мережу 42 територіальних торгово-промислових палат, зокрема двосторонні торговельні палати та професійні асоціації; працює в напрямі створення стабільного ділового клімату, сприятливого для розвитку приватного сектору та для консолідації стійкого, відкритого ринку.
У Румунії фермери блокують рух вантажівок в Україну в пункт пропуску “Сірет”, причина і тривалість блокування невідомі, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Рух вантажівок через румунський пункт пропуску “Сірет”, що навпроти українського “Порубне”, заблоковано! На території Румунії фермери блокують рух вантажівок через пункт пропуску “Сірет”. Причини та орієнтовна тривалість блокування невідомі. Ускладнення руху може бути в обох напрямках”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі в суботу.
У Держприкордонслужбі зазначають, що наразі не зафіксовано значної черги з вантажівок у напрямку України. На виїзд в Е-черзі зареєстровано 825 автомобілів.
Водночас легкові автомобілі, пасажирські автобуси та пішоходів пропускають у звичайному режимі.
Угоду про розвиток електронних комунікацій, коридорів 5G і співробітництво у сфері цифровізації між Україною та Румунією підписали віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр досліджень, інновацій та оцифрування Богдан-Груя Іван.
“Це дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими та румунськими фахівцями, а також впроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту”, – йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри) України в четвер.
Згідно з пресрелізом, сторони домовилися про спільну розбудову 5G-коридорів між Україною та Румунією, хмарної інфраструктури для державних електронних сервісів, відновлення й модернізацію цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії, підвищення стійкості та захищеності інформаційно-комунікаційних технологій, а також про посилення кіберзахисту національних мереж і цифрової інфраструктури.
У Мінцифрі зазначили, що угода дасть змогу Україні брати участь у програмах фінансової підтримки Європейського Союзу.
У неділю о 08.06 за київським часом у районі гір Вранча (Румунія) було зареєстровано землетрус магнітудою 4,0 (за шкалою Ріхтера), він міг відчуватися в Україні, проте не становить загрози населенню, повідомляє Головний центр спеціального контролю.
“Джерело землетрусу знаходиться на території Румунії, в районі гір Вранча, 110 км від кордону з Україною, на глибині 103 км. Землетрус не несе загрози для населення України. Коливання можуть відчуватися тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті.
У Головному центрі контролю нагадують, що останній потужний землетрус із району гір Вранча було зареєстровано 04 грудня поточного року з магнітудою 4,6 (за шкалою Ріхтера).
У рамках протидії мінній загрозі в Чорному морі Туреччина, Румунія і Болгарія в січні 2024 року підпишуть спільну угоду, заявив глава Міністерства національної оборони Туреччини Яшар Гюлер, повідомляє TRTHaber у суботу, 16 грудня.
“У рамках “Тристоронньої ініціативи”, висунутої під керівництвом нашої країни проти мінної загрози в Чорному морі, 22-23 листопада ми провели третій раунд засідання Цільової групи з протимінних заходів у Чорному морі, яке приймало наше міністерство. Ми також плануємо провести церемонію підписання в Стамбулі 11 січня 2024 року за участю міністрів оборони трьох країн”, – сказав Яшар Гюлер.
Міністр наголосив, що Туреччина відповідально і неупереджено виконує Конвенцію про протоки Монтре, яка забезпечує рівновагу в Чорному морі, і сповнена рішучості робити це й надалі.
Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
