Угорщина скасувала заборону на українські засоби масової інформації, яку раніше запровадила партія «Фідес», після узгодження цього питання з Міністерством закордонних справ України та представниками української національної меншини, які брали участь в узгодженні відповідного рішення.
«Спільно з Міністерством закордонних справ ми скасували заборону на українські ЗМІ, яку раніше ввела партія «Фідес». У 2025 році «Фідес» самовільно заборонила українські видання в Угорщині у відповідь на те, що Україна заблокувала ті угорські видання, які не дотримувалися журналістської етики, а натомість поширювали російську пропаганду та нагнітали паніку з приводу третьої світової війни», – повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр у дописі в соціальній мережі Facebook.
У дописі також зазначається, що «не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою, незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні».
«Повалений уряд постійно працював над тим, щоб сіяти розбрат, і блокування цих видань не мало іншої мети. Наше завдання — налагодження добросусідських відносин, що сприятиме поліпшенню становища угорців за кордоном, — це спільна національна справа. Рухаючись цим шляхом, завдяки нашій попередній історичній угоді ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж повалений уряд за 16 років», — зазначив він.
Також повідомляється, що питання зняття блокування було узгоджено з представницею української національної меншини Ліліаною Грекса. Після ухвалення рішення вона заявила, що для української громади та біженців в Угорщині важливо мати доступ до новин про свою країну рідною мовою.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
Угорщина повертає заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, яка раніше тимчасово втратила чинність через завершення дії надзвичайних постанов. Нове рішення має зберегти обмеження для українських товарів на внутрішньому угорському ринку, при цьому транзит продукції через територію країни, як і раніше, може залишатися дозволеним.
За даними угорських ЗМІ, попередня заборона на імпорт понад 20 категорій української агропродукції припинила дію 14 травня після завершення правового режиму, на підставі якого її було запроваджено. До списку обмежень входили зернові, олійні, борошно, м’ясо птиці, яйця та низка інших товарів.
Після цього Будапешт заявив про намір відновити заборону, пояснюючи рішення захистом угорських фермерів і внутрішнього ринку. Раніше міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь неодноразово заявляв, що країна не відкриє ринок для української агропродукції навіть після оновлення торговельної угоди між ЄС та Україною.
Позиція Угорщини залишається частиною ширшого конфлікту навколо українського аграрного експорту до ЄС. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував мита і квоти для українських товарів, щоб підтримати українську економіку і компенсувати проблеми з морською логістикою. Однак прикордонні країни ЄС, включно з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, заявляли про тиск дешевої української продукції на місцевих фермерів.
Угорська заборона не є загальною забороною на весь український експорт. Вона стосується передусім постачань на внутрішній ринок Угорщини. Транзит української продукції до інших країн ЄС або за межі союзу раніше зберігався, оскільки для України сухопутні та дунайські маршрути залишаються важливою частиною експортної логістики.
Угорщина пояснює обмеження необхідністю захистити фермерів від різких цінових коливань. У 2022 році потоки українського зерна та олійних до сусідніх країн різко зросли через переорієнтацію експорту з Чорного моря на європейські маршрути. Reuters зазначав, що до війни Угорщина щорічно імпортувала з України до 50 тис. тонн зернових і олійних, тоді як у 2022 році обсяг таких постачань зріс до 2,5 млн тонн, а у 2023 році до запровадження заборони становив до 300 тис. тонн.
Основною проблемною категорією для Угорщини стала кукурудза. За даними The Cattle Site із посиланням на митну статистику, протягом року після початку повномасштабної війни Україна експортувала до Угорщини 1,7 млн тонн кукурудзи проти близько 30 тис. тонн до війни.
Для України угорське рішення має радше політичне і логістичне значення, ніж критичне торговельне. Основні ринки українського агроекспорту в ЄС розташовані не в Угорщині, а у більших країнах-споживачах і переробниках. Однак для прикордонної торгівлі та окремих товарних груп заборона обмежує гнучкість експортерів і посилює залежність від ліцензування, транзитних маршрутів та домовленостей з Єврокомісією.
ЄС у 2025 році вже переглядав торговельні умови з Україною, збільшивши квоти за низкою товарів: для пшениці — з 1 млн до 1,3 млн тонн, цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Ці зміни мали збалансувати підтримку українського експорту та інтереси фермерів країн ЄС.
Обсяг експорту з України ізольованих проводів і кабелів, зокрема волоконно-оптичних, у січні-квітні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $488,8 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, постачання до якої зросло на 5% – до $168,4 млн. Її частка в загальному обсязі експорту цієї продукції незначно скоротилася і становила 34,5%.
До трійки найбільших імпортерів, як і в січні-квітні 2025 року, також увійшли Угорщина – $80,4 млн, або 16,5%, та Польща – $80 млн, або 16,4%.
У квітні експорт цієї продукції зріс на 3,6% порівняно з квітнем 2025 року – до $125,6 млн.
Як повідомлялося, за даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд.
Україна готова поглибити парламентське співробітництво з Угорщиною, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Вітаю Forsthoffer Ágnes oldala (Агнеш Форстгоффер – ІФ-У) з призначенням на посаду голови Національних зборів Угорщини… Україна готова поглиблювати парламентське співробітництво, зміцнювати міжособистісні зв’язки та розвивати практичні ініціативи у сферах торгівлі, освіти та культурного обміну», – написав Стефанчук у Facebook у суботу.
За його словами, він сподівається на тісну співпрацю та подальше зміцнення українсько-угорського партнерства в різних сферах.
Спікер українського парламенту побажав Форстхоффер успіхів у втіленні волі та прагнень угорського народу.
Форстхоффер, яка раніше обіймала посаду віце-голови партії «TISZA» Петера Мадяра, обрана головою парламенту 9 травня.
Як повідомлялося, парламент Угорщини в суботу обрав Мадяра прем’єр-міністром країни.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Угорщини після кількох років низької активності іноземних покупців може увійти у фазу відновлення інтересу з боку закордонного капіталу.
За даними експертів, угорський ринок тривалий час працював нижче свого потенціалу: після чотирьох років стагнації іноземні інвестори значною мірою поступилися місцем внутрішнім покупцям. Тепер аналітики очікують, що поєднання політичних змін, можливих реформ та накопиченого відкладеного попиту може повернути Угорщину у фокус міжнародних інвесторів.
Додатковим фактором є очікування поліпшення інвестиційного клімату та можливого вивільнення європейського фінансування. Property Forum зазначає, що учасники ринку обговорюють «перезапуск» угорської нерухомості після квітневих виборів 2026 року, а ключовими питаннями залишаються макроекономічна стабільність, регулювання та готовність інституційних інвесторів повернутися в країну.
При цьому ринок уже пройшов через період помітного зростання цін. За даними Global Property Guide з посиланням на індекс цін на житло Угорського національного банку, у III кварталі 2025 року житло в Угорщині подорожчало на 21,29% у річному вираженні, або на 16,29% у реальному вираженні, що вказує на сильний ціновий імпульс ще до повноцінного повернення іноземного попиту.
У 2026 році ринок виглядає більш збалансованим. За даними Duna House, які наводить International Investment, близько 78% угод укладаються нижче початкової ціни пропозиції, що свідчить про посилення переговорних позицій покупців і перехід ринку від перегріву до більш спокійної фази.
Головним центром інтересу залишається Будапешт. Столиця поєднує високий попит на оренду, розвинену інфраструктуру, туристичний потік і статус ділового центру країни. Однак саме в Будапешті влада також обговорює обмеження короткострокової оренди: раніше один із центральних районів міста проголосував за заборону короткострокової оренди з 2026 року, що може змінити інвестиційну модель для частини покупців.
Для іноземних інвесторів Угорщина зберігає кілька переваг: ціни нижчі, ніж у більшості столиць Західної Європи, ринок входить до ЄС, а ослаблення форинта може робити покупку привабливішою для покупців з капіталом у євро або доларах. При цьому ризики залишаються значними: регулювання оренди, висока інфляція останніх років, політична невизначеність та залежність ринку від державної підтримки й кредитних умов.
Повернення іноземного капіталу може підтримати ціни, особливо в Будапешті та інших ліквідних локаціях. Однак для місцевих покупців це може посилити проблему доступності житла, яка вже стала однією з важливих соціальних тем в Угорщині. Уряд раніше запускав програми підтримки першого житла, включаючи субсидовані кредити під 3% на термін до 25 років, щоб допомогти молодим покупцям вийти на ринок.
Таким чином, угорський ринок нерухомості вступає у 2026 рік у суперечливому стані: ціни вже значно зросли, попит став обережнішим, але очікування політичних та економічних змін можуть знову привабити іноземних інвесторів. Для ринку це означає ймовірне пожвавлення угод, а для покупців — необхідність уважніше оцінювати локацію, орендну модель та регуляторні ризики.
