Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
На 1 травня 2025 року Угорщина запроваджує обмеження руху вантажного транспорту територією країни.
Посольство України в Угорщині офіційно повідомляє, що у зв’язку з оголошеним святковим днем угорською стороною буде запроваджене обмеження руху вантажівок і комбінованих транспортних засобів з максимально допустимою масою понад 7,5 т територією Угорщини у четвер 1 травня з 06:00 до 22:00 год.
Рекомендуємо врахувати цю інформацію під час планування поїздок та міжнародних перевезень.
Парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши першою країною Європейського союзу, яка зробила такий крок. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що МКС втратив свою неупередженість і авторитет, перетворившись на політизовану інституцію.
Рішення про вихід збіглося з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Будапешт. Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах у Газі, подякував угорському керівництву за «сміливе і принципове» рішення.
Згідно з Римським статутом, вихід із МКС набуває чинності через рік після офіційного повідомлення ООН. До цього моменту Угорщина зобов’язана виконувати свої зобов’язання, включно зі співпрацею із судом.
Країни – учасниці та неучасниці МКС
Станом на квітень 2025 року 125 держав є учасниками Римського статуту, включно з усіма країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини після її рішення про вихід. Серед учасників – Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Україна і більшість країн Латинської Америки та Африки.
Деякі великі держави не є учасниками МКС.
США: підписали Римський статут 2000 року, але не ратифікували його.
Китай: не підписував і не ратифікував статут.
Росія: підписала статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році.
Індія: не підписувала і не ратифікувала статут.
Ізраїль: підписав, але не ратифікував статут і відкликав підпис 2002 року.
До Угорщини тільки дві країни офіційно вийшли з МКС.
Бурунді: у 2017 році.
Філіппіни: 2019 року.
Рішення Угорщини може викликати напруженість у відносинах з іншими країнами ЄС, які залишаються прихильними принципам міжнародного правосуддя.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції в Угорщині та її тенденції в Угорщині за останні роки. У 2025 році інфляція в Угорщині продовжує знижуватися після рекордних показників 2022-2023 років. За даними на березень 2025 року, річна інфляція становила 4,7%, знизившись із 5,6% у лютому.
Основні чинники інфляції
Зниження інфляції зумовлено стабілізацією цін на продукти харчування та енергоносії. Однак зростання цін на оренду житла та послуги продовжує чинити тиск на загальний рівень цін
Заходи уряду та центрального банку
Центральний банк Угорщини зберігає ключову процентну ставку на рівні 6,5% для стримування інфляційного тиску. Уряд робить кроки з контролю цін у ключових секторах економіки.
Перспективи
Експертами очікується, що 2026 року інфляція продовжить знижуватися і досягне рівня близько 3,5%, наближаючись до цільових показників центрального банку
Рік Інфляція (%)
2000 9,79
2001 9,15
2002 5,26
2003 4,66
2004 6,75
2005 3,56
2006 3,90
2007 7,95
2008 6,06
2009 4,20
2010 4,87
2011 3,93
2012 5,66
2013 1,71
2014 – 0,23
2015 -0,07
2016 0,40
2017 2,35
2018 2,84
2019 3,37
2020 3,33
2021 5,11
2022 14,61
2023 17,13
2024 3,8
2025 4,7 (березень)
На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
