Доктора наук, депутата Закарпатської обласної ради, українського військовослужбовця Федора Шандора призначено послом України в Угорщині.
«Призначити Шандора Федора Федоровича надзвичайним і повноважним послом України в Угорщині», – йдеться в тексті указу президента України Володимира Зеленського №876/2024 від 21 грудня, опублікованого на сайті глави Української держави в суботу.
Уряд Угорщини запровадить додаткові обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити угорських фермерів, повідомляє в четвер агентство Associated Press із посиланням на заяву міністра сільського господарства Іштвана Надя.
“Рішення Євросоюзу у 2022 році дозволити безмитний імпорт товарів з України, щоб допомогти її економіці втриматися на плаву, призвело до великого надлишку пропозиції та низьких цін на європейському сільськогосподарському ринку”, – заявив Надь на прес-конференції.
Говорячи про заплановані нові заходи щодо української продукції, міністр пояснив, що під обмеження тепер також потраплять, зокрема, продукти переробки зерна.
Він вказав на те, що чиновники в Брюсселі, на думку Будапешта, зрештою не змогли захистити європейських фермерів, не здатних конкурувати з дешевими українськими товарами, і зазначив, що саме тому Угорщина запровадить додаткові обмеження на національному рівні.
Торік Угорщина ввела заборону на ввезення 24 українських сільськогосподарських товарів. Заборона поширюється на зерно, борошно, рослинну олію, деякі м’ясні продукти та інші товари. Транзиту цей захід не торкнувся.
У березні в ЄС знову набула чинності угода про тимчасове припинення імпортних мит і квот на ввезення української продукції на територію блоку, зазначає агентство.
Україна та Угорщина погодили відкриття пункту пропуску (ПП) “Велика Паладь – Надьгодош” для легкового транспорту, повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в понеділок.
Крім того, країни домовилися про можливість руху порожніх вантажівок масою понад 7,5 тонн на ПП “Лужанка – Берегшурань”.
Відповідні зміни до Угоди між урядами країн щодо контролю прикордонного руху підписали віцепрем’єр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і посол Угорщини в Україні Хеізера Антала.
Уточнюється, що досягнуті домовленості з Угорщиною потребують ратифікації для початку їхньої дії.
“Підписані зміни до Угоди з Угорщиною дають нам змогу почати планування проєктних та інфраструктурних робіт для запуску нового ПП “Велика Паладь – Надьгодош” і забезпечення руху порожніх вантажівок на “Лужанці””, – сказав Кубраков.
За його словами, також розглядається можливість будівництва нового вантажного ПП “Дийда – Берегдароц” для збільшення пропускної спроможності українсько-угорського кордону.
Кубраков також зазначив, що Україна працює над початком переговорів про запровадження спільного митного та прикордонного контролю з Угорщиною.
“Це дасть нам змогу прискорити контрольні процедури та знизити час на перетин кордону”, – наголосив Олександр Кубраков.
На кордоні з Угорщиною діють 5 автомобільних пунктів пропуску. Пропускати вантажівки масою понад 7,5 тонн може тільки “Чоп – Захонь”. Туди прямують як завантажені транспортні засоби, так і порожні. Щодня “Чоп – Захонь” перетинає на виїзд з України близько 220 вантажівок.
Уряд Угорщини вилучив тростинний і буряковий цукор зі списку забороненої після 15 вересня 2023 року для імпорту української продукції, повідомляє Agroinform.hu.
Згідно з повідомленням, із постанови угорського уряду про заходи, пов’язані з транспортуванням деяких сільськогосподарських продуктів з України, якою після 15 вересня обмежувалося ввезення 24 найменувань українських агротоварів, вилучено рядок, у якому йшлося про тростинний і буряковий цукор, а також тверду сахарозу.
Рішення набуло чинності 10 жовтня.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
Угорщина сьогодні ухвалила рішення про продовження заборони на імпорт 24 видів аграрної продукції з України, що перебувають у національній юрисдикції, про це повідомив у п’ятницю на своїй сторінці у Facebook міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Міністр аргументував це захистом інтересів угорських фермерів.
Як повідомлялося, Єврокомісія не продовжила після 15 вересня заборону на експорт окремої агропродукції з України до п’яти країн, однак Польща вже також заявила про одностороннє її продовження.
