Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.
«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.
За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.
Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.
Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.
Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.
Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.
Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.
Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.
При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.
LNG, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, УГОРЩИНА
Ринок житла Угорщини у 2025 році продовжив відновлення, а ціни зросли на 20% у номінальному вираженні та на 15% з урахуванням інфляції. Кількість зареєстрованих угод наблизилася до 136 тис., а остаточний показник, за оцінкою Центрального статистичного управління Угорщини (KSH), має перевищити 140 тис. угод, свідчить останній річний огляд ринку.
При цьому детальної статистики за 2025 рік із розподілом покупців житла за громадянством KSH поки що не опублікувало. Останній доступний повний зріз показує, що у 2024 році іноземні громадяни придбали в Угорщині 6,6 тис. об’єктів житла загальною вартістю близько 834 млн євро. Це було на 5,2% більше за кількістю об’єктів, ніж роком раніше.
Таким чином, іноземці забезпечили близько 5% усіх угод з нерухомістю в Угорщині у 2024 році, а в грошовому вираженні на них припало 6,4% обороту ринку. Загалом того року в країні було продано близько 131,1 тис. об’єктів нерухомості.
Після зниження активності у 2023 році кількість угод в Угорщині зросла у 2024 році на 25% — до 131,1 тис. У 2025 році зростання продовжилося: на момент закриття даних KSH отримало інформацію про 135,7 тис. продажів, з яких 128,2 тис. припали на вторинний ринок і близько 7,6 тис. — на новобудови. Остаточна кількість угод, як очікується, перевищить 140 тис.
Особливо помітно ринок активізувався у другій половині року після запуску державної програми пільгового житлового кредитування Home Start. У вересні кількість продажів виявилася на 47% вищою, ніж роком раніше, а в четвертому кварталі KSH оцінювало річне зростання кількості угод приблизно в 10%.
У Будапешті середня вартість квадратного метра вторинного житла у четвертому кварталі 2025 року становила близько 3,24 тис. євро.
Середня вартість проданого об’єкта сягнула приблизно 184 тис. євро. Панельні квартири в середньому продавалися приблизно за 165 тис. євро, а приватні будинки — за 284 тис. євро.
Вартість квадратного метра в столиці зросла за рік на 21%. При цьому в окремих сегментах зростання було ще вищим: панельні квартири подорожчали приблизно на 35%.
За межами столиці найвищі ціни серед адміністративних центрів наприкінці 2025 року спостерігалися в Дебрецені — близько 2,62 тис. євро за кв. м, Дьоре — 2,45 тис. євро, Веспремі — 2,44 тис. євро та Сегеді — близько 2,38 тис. євро за кв. м.
Незважаючи на наявність практично повної загальної статистики за 2025 рік, останній опублікований KSH детальний рейтинг покупців за громадянством поки що стосується 2024 року.
Іноземні громадяни тоді придбали 6,6 тис. об’єктів житла, що на 5,2% більше, ніж у 2023 році.
Загальна вартість нерухомості, придбаної іноземцями, становила приблизно 834 млн євро, або 6,4% грошового обороту угорського ринку житла.
Статистика за основними групами іноземців у 2024 році:
Німеччина — 1 369 об’єктів
Китай — 708
Румунія — 671
Словаччина — 671
Нідерланди — 438
В’єтнам — 329
Австрія — 268
Росія — 185
Україна — 144
Ізраїль — 137
Відмінності між групами іноземців особливо помітні за географією покупок.
Громадяни Китаю здійснили 91,5 % своїх угод у Будапешті, в’єтнамці — 96 %, росіяни — 84,9 %.
Українці значно менше орієнтувалися на столицю: лише 39,6% придбаного ними житла розташовувалося в Будапешті. Таким чином, більшість українських покупців обирали інші міста та регіони Угорщини.
Німці, незважаючи на перше місце за кількістю угод, практично не зосереджувалися в столиці — на Будапешт припало лише 8 % їхніх покупок. KSH відзначає високу активність німецьких громадян у невеликих населених пунктах Південного та Західного Задунав’я.
Середня вартість об’єкта, придбаного громадянином України, становила близько 96 тис. євро, а середня вартість квадратного метра — приблизно 1,35 тис. євро.
У масштабах всієї Угорщини іноземці становлять близько 5% від кількості угод, проте в Будапешті їхній вплив значно вищий. У 2024 році на іноземних громадян припало 7,8% покупок житла в столиці та 10% їхньої загальної вартості.
У внутрішніх районах Пешта іноземці брали участь приблизно в 19% усіх угод, а у вартісному вираженні забезпечували близько 26% ринку. Особливо помітними тут були китайські та в’єтнамські покупці.
Таким чином, найсвіжіша офіційна статистика вже дозволяє оцінити угорський ринок нерухомості за 2025 рік: близько 136 тис. зареєстрованих угод із перспективою перевищення 140 тис. після остаточної обробки даних, зростання цін на 20% та подальше істотне подорожчання житла в Будапешті та більшості великих міст.
Однак структура покупок за громадянством за 2025 рік поки що не опублікована.
Першоджерело: Центральне статистичне управління Угорщини (KSH).
БУДАПЕШТ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Парламент Угорщини обрав колишнього голову Верховного суду Андраша Баку новим президентом країни, що стало ще одним важливим етапом перебудови угорської політичної системи після завершення 16-річного періоду правління Віктора Орбана.
За кандидатуру 73-річного юриста 11 серпня проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники опозиційного Fidesz не брали участі в голосуванні, протестуючи проти дострокового припинення повноважень попереднього президента Тамаша Шуйока. Бака має офіційно вступити на посаду 19 серпня.
Обрання Баки має насамперед політичне та інституційне значення. Президент Угорщини не керує урядом і не визначає економічну чи зовнішню політику країни, однак може відігравати роль конституційної противаги парламентській більшості та кабінету міністрів. Особливо важливою ця функція стає зараз, коли партія прем’єр-міністра Петера Мадяра Tisza має конституційну більшість у парламенті та проводить масштабні зміни інститутів, сформованих за Орбана.
Бака добре вписується в цю політичну конструкцію. У 1991–2008 роках він був суддею Європейського суду з прав людини, а у 2009 році парламент обрав його головою Верховного суду Угорщини. Його мандат було достроково припинено на початку 2012 року після того, як він публічно критикував судові реформи уряду Орбана. Європейський суд з прав людини згодом встановив порушення його права на доступ до суду та свободи вираження поглядів.
Тому повернення Баки на одну з найвищих державних посад майже через 15 років має виразно символічне значення. Воно демонструє намір нової влади дистанціюватися від інституційної моделі епохи Орбана й водночас зробити незалежність судової системи однією з центральних тем політичної трансформації.
«Для угорського суспільства це значно більше, ніж звичайна зміна президента. Після шістнадцяти років домінування однієї політичної сили будь-яка масштабна перебудова державних інститутів неминуче сприймається суспільством по-різному. Для прихильників змін це можливість відновити систему стримувань і противаг, а для значної частини прихильників Fidesz те, що відбувається, може виглядати як політичний реванш нової влади», — вважає експерт аналітичного центру Experts Club, співзасновник і директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
На думку Познія, ключовим випробуванням стане здатність нових інститутів продемонструвати реальну незалежність від уряду Петера Мадяра.
«Головне завдання Баки — не стати президентом партії-переможниці. Якщо новий глава держави справді зможе дистанціюватися від уряду та виступати арбітром між різними політичними групами, це буде важливим сигналом для суспільства. В іншому разі Угорщина ризикує отримати не демонтаж попередньої моделі концентрації влади, а просто зміну політичної сили, яка контролює цю модель», — зазначає Позній.
Соціолог також звертає увагу на високу політичну поляризацію угорського суспільства. У такій ситуації значення президентської посади визначається не стільки обсягом формальних повноважень, скільки довірою різних груп населення до глави держави.
«У країнах із сильною політичною поляризацією символічні інститути можуть мати значно більше значення, ніж здається з тексту конституції. Президент може не керувати економікою чи зовнішньою політикою, але він здатний або знижувати рівень конфлікту в суспільстві, або, навпаки, ставати ще одним учасником цього конфлікту. Тому для Баки головним показником успіху буде не кількість заблокованих законів, а те, чи зможе він сприйматися як президент усіх угорців», — наголосив Позній.
Сам Бака після обрання заявив, що за попередньої влади система стримувань і противаг фактично перестала працювати, однак наголосив, що політичні зміни не повинні перетворюватися на помсту прихильникам колишнього уряду. Він також заявив про намір представляти громадян із різними політичними поглядами.
Угорщина є парламентською республікою, тому реальний центр виконавчої влади перебуває не в президентському палаці, а в уряді.
Згідно з Основним законом Угорщини, президент є главою держави, уособлює єдність нації та має стежити за демократичним функціонуванням державних інститутів. Водночас президент не має власної виконавчої влади й не керує міністерствами.
Проте його повноваження є ширшими за суто церемоніальні. Президент підписує ухвалені парламентом закони й до підписання може один раз повернути закон депутатам на повторний розгляд. Якщо він вважає документ таким, що суперечить Основному закону, він може направити його до Конституційного суду.
Після парламентських виборів президент пропонує парламенту кандидатуру прем’єр-міністра. Він також формально призначає міністрів за поданням глави уряду, виконує низку кадрових і представницьких функцій та представляє угорську державу в зовнішніх відносинах.
Таким чином, глава держави здатний уповільнити окремі рішення парламентської більшості або ініціювати їхню конституційну перевірку, однак самостійно визначати політичний курс країни він не може.
Прем’єр-міністр, навпаки, є фактичним керівником виконавчої влади. Уряд є головним органом виконавчої влади та державного управління, а прем’єр визначає його загальний політичний курс. Саме прем’єр-міністр формує урядову команду, керує роботою кабінету та через парламентську більшість проводить основні бюджетні, економічні, соціальні й зовнішньополітичні рішення.
Тому ключовою політичною фігурою Угорщини залишається Петер Мадяр, який прийшов до влади після перемоги Tisza на квітневих парламентських виборах. Партія отримала дві третини місць у парламенті, завершивши 16-річний період безперервного правління Орбана.
Мадяр після приходу до влади почав домагатися зміни керівників низки державних інститутів, пов’язаних із попередньою системою влади. Одним із найпомітніших епізодів стало дострокове припинення повноважень президента Тамаша Шуйока.
Для нової влади обрання Баки є особливо символічним через його давній конфлікт із системою Орбана. Колишній голова Верховного суду фактично повертається у вищу державну політику вже після поразки політичної сили, за якої він втратив судову посаду.
Водночас саме тут виникає один із головних ризиків нової угорської політичної системи. Tisza має конституційну більшість, а отже, володіє винятково широкими можливостями для зміни законів та інститутів. Тому нова влада повинна одночасно демонтувати створені за Орбана механізми й доводити, що не замінює їх власним партійним контролем.
У цьому полягає парадокс нової угорської конструкції: Мадяр отримав надзвичайно сильну позицію завдяки парламентській більшості, тоді як Бака має уособлювати обмеження надмірної концентрації влади.
Для української аудиторії угорська трансформація має і зовнішньополітичне значення. Після поразки Орбана позиція Будапешта щодо України стала менш конфронтаційною, хоча Мадяр не позиціонує себе як безумовного прихильника Києва й продовжує пов’язувати частину двосторонніх питань зі становищем угорської меншини на Закарпатті.
Тому остаточним критерієм зміни політичної епохи в Угорщині стане не лише відхід кадрів часів Орбана, а й те, чи вдасться новій владі сформувати систему інститутів, які зможуть функціонувати незалежно від того, яка партія контролює парламент та уряд.
Новим президентом Угорщини став Андраш Баку, повідомляють угорські ЗМІ.
«У вівторок парламент Угорщини обрав новим президентом країни 73-річного юриста та колишнього голову Верховного суду Андраша Баку», — йдеться в публікаціях.
Зазначається, що за його кандидатуру проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники колишньої правлячої коаліції «Фідес» — Християнсько-демократична народна партія — заздалегідь оголосили, що не братимуть участі в голосуванні.
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після обрання в травні неодноразово заявляв про намір реформувати угорську владу, зокрема, домагався відставки президента Тамаша Шуйока. Мадяр вважає, що Шуйок не справлявся зі своєю роллю і служив інтересам колишнього прем’єра Віктора Орбана та його уряду.
Шуйок відмовився добровільно залишити посаду, заявивши, що не бачить для цього ані конституційних, ані правових підстав. Пізніше, у липні, угорський парламент схвалив пакет конституційних реформ, у яких, зокрема, йшлося про відставку президента. У результаті минулого тижня Шуйок підписав поправки до конституції та залишив свою посаду.
Мадьяр висунув на посаду нового президента країни відому угорську гросмейстерку Юдіт Полгар, але вона відмовилася від цієї пропозиції.
Президент в Угорщині виконує, головним чином, церемоніальні функції. Уряд очолює прем’єр.
Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.
Як повідомляє Сербський Економіст, пасажирське сполучення по швидкісній залізниці між Белградом і Будапештом планується відкрити протягом найближчих одного-двох місяців, заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на прес-конференції 16 липня. Таким чином, за умови дотримання нових термінів перші поїзди можуть почати курсувати в серпні або вересні. Однак точну дату запуску угорська влада поки що не називає.
У найближчі дні міністр транспорту та інвестицій Угорщини Давид Вітезі має відвідати Сербію. Під час переговорів із представниками сербського уряду планується узгодити роботу сигнальних систем та обладнання, що забезпечує безпеку руху на транскордонній ділянці.
Запуск пасажирських поїздів уже неодноразово відкладався. Основною проблемою стала сертифікація встановленої на угорській частині лінії європейської системи управління рухом ETCS. Навесні перевірки виявили несправності, які могли вплинути на безпеку поїздів при швидкості до 160 км/год.
Реконструкція залізничної лінії вже завершена, а 27 лютого 2026 року на угорській ділянці розпочався вантажний рух. Перший транскордонний вантажний поїзд проїхав із Будапешта через Келебію та Суботицю в бік Нові-Сада. Пасажирські перевезення відкладено до завершення перевірки та сертифікації систем сигналізації.
Швидкісна магістраль Белград — Будапешт є одним із найбільших спільних інфраструктурних проєктів Сербії, Угорщини та Китаю. Після повноцінного запуску вона має суттєво скоротити час у дорозі між двома столицями та посилити транспортні зв’язки Сербії з Центральною Європою.
https://t.me/relocationrs/3252
