Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
За підсумками парламентських виборів 12 квітня партія Tisza під керівництвом Петера Мадяра отримує 138 мандатів у 199-місному парламенті Угорщини, що забезпечує їй конституційну більшість, повідомляють міжнародні ЗМІ та регіональні джерела.
Коаліція Fidesz-KDNP, що раніше перебувала при владі, отримує 55 місць, третьою силою стає Mi Hazánk з 6 мандатами. Таким чином, у новому скликанні представлені фактично три парламентські групи, тоді як низка невеликих партій не подолала прохідний бар’єр.
Конституційна більшість в Угорщині традиційно означає можливість ухвалювати рішення, що вимагають 2-3 голосів депутатів, включаючи зміни базових законів. У цій конфігурації Tisza формально не потребує коаліційних партнерів для формування уряду.
Кампанія Мадьяра будувалася навколо тез про зміну політичної моделі, боротьбу з корупцією та відновлення відносин з ЄС. У публічних виступах він використовував формули на кшталт «Ennek a rendszernek vége van» («цій системі кінець»), а також говорив про «зміну режиму» та повернення країни на більш проєвропейську траєкторію. У матеріалах Reuters серед заявлених пріоритетів згадуються посилення верховенства права та антикорупційні кроки, включаючи орієнтацію на європейські стандарти та спробу розблокувати заморожені кошти ЄС.
Окремо в угорській політичній символіці закріпилася й назва TISZA, яка інтерпретується як «Respect» і «Freedom» (Tisztelet і Szabadság).
Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобуває перемогу на парламентських виборах в Угорщині, випереджаючи правлячу партію «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, свідчать попередні результати підрахунку голосів та дані екзитполів.
Згідно з оцінками соціологічних компаній Závecz Research та Medián, «Тиса» може отримати від 127 до 139 мандатів у 199-місцевому парламенті, що забезпечує їй стійку більшість. Зокрема, Závecz Research оцінювала результат партії на рівні 127–133 місць, тоді як Medián прогнозувала 131–139 мандатів.
Станом на 22:00 за місцевим часом, після підрахунку 60% голосів, партія Мадяра набирає близько 53% підтримки та, за попередніми даними, отримує 136 місць у парламенті. Ще на ранніх етапах підрахунку, після обробки 21,54% бюлетенів, «Тиса» вже демонструвала впевнене випередження «Фідес», що свідчило про стабільну тенденцію до зміни політичного балансу.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан визнав результати виборів і заявив, що його політична сила переходить в опозицію. За його словами, результат голосування є очевидним, хоча й болісним для команди. Як передає Reuters, Орбан також зазначив, що вже привітав партію-переможця.
Раніше лідер «Тиси» Петер Мадяр повідомив, що отримав телефонне привітання від Орбана. «Прем’єр-міністр Віктор Орбан привітав нас з перемогою по телефону», – написав він у соціальних мережах.
Таким чином, багаторічне домінування партії «Фідес» у політичній системі Угорщини фактично завершується. Політична сила Орбана перебувала при владі понад десятиліття, формуючи стабільну парламентську більшість і визначаючи ключові напрями внутрішньої та зовнішньої політики.
Експерти пов’язують перемогу «Тиси» із запитом суспільства на оновлення політичних еліт, а також із мобілізацією протестного електорату на тлі економічних викликів і критики урядової політики. Серед ключових факторів також називають зростання інфляційного тиску та напружені відносини з Європейським Союзом у попередні роки.
Очікується, що перемога опозиції призведе до коригування зовнішньополітичного курсу країни. У своїй передвиборчій програмі Петер Мадяр наголошував на необхідності відновлення конструктивних відносин з Європейським Союзом, а також на більш збалансованій і прагматичній політиці в регіоні. Зокрема, у його заявах звучала підтримка посилення співпраці з Україною, включаючи гуманітарний напрям, транскордонні проєкти та координацію в межах європейської політики безпеки. Водночас він підкреслював важливість захисту прав угорської меншини в Україні як складової двостороннього діалогу.
Остаточні результати виборів мають бути підтверджені Центральною виборчою комісією Угорщини після завершення підрахунку голосів. Водночас уже наявні дані свідчать про формування нової парламентської більшості та зміну політичної конфігурації в країні.
Аналітики наголошують, що у разі підтвердження результатів «Тиса» отримає можливість для проведення структурних реформ і перезапуску державної політики. Водночас перед новою владою постануть виклики щодо стабілізації економіки, збереження соціального балансу та налагодження ефективної взаємодії з міжнародними партнерами.
Нагадуємо, що за результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, ставлення українців до Угорщини напередодні виборів зберігало чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників.
Ставлення українців до Угорщини у березні 2026 року зберігає чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок зросла до 18,6% проти 16,0% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення дещо знизився — з 55,7% до 52,2%.
Попри цю динаміку, загальна структура відповідей демонструє домінування негативних оцінок. Найбільшу частку становлять респонденти, які оцінюють ставлення до Угорщини як «здебільшого негативне» — 34,3%, ще 17,9% — «повністю негативне». Таким чином, сумарний рівень негативного сприйняття перевищує половину всіх відповідей.
Позитивні оцінки залишаються значно нижчими: лише 4,9% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас 27,3% українців займають нейтральну позицію, що свідчить про наявність сегмента аудиторії, який не має сформованого або чітко вираженого ставлення до цієї країни. Ще 1,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняння з серпнем 2025 року демонструє, що зміни носять еволюційний, а не радикальний характер. Зростання позитивних оцінок і зниження негативних є відносно незначними, що вказує на стійкість сформованого негативного образу Угорщини в українському суспільстві. Водночас сама тенденція до покращення може свідчити про поступове пом’якшення оцінок або про вплив окремих факторів, що змінюють інформаційне тло.
Важливою особливістю є те, що навіть за умов певного зростання позитиву, Угорщина залишається однією з небагатьох країн, де негативні оцінки суттєво переважають над позитивними. Це відрізняє її від більшості інших держав регіону, де баланс або позитивний, або принаймні близький до нейтрального.
Наявність значної частки нейтральних відповідей — понад чверть опитаних — водночас свідчить про потенціал для зміни громадської думки. Частина українців не має чітко сформованого ставлення, що створює можливості для корекції іміджу країни за рахунок активнішої комунікації, економічної співпраці та публічної дипломатії.
«Опитування ми проводили на початку березня, і вже зараз видно, що політичний контекст навколо окремих країн може швидко впливати на оцінки. У випадку Угорщини цей фактор залишається визначальним для формування негативного сприйняття. Водночас навіть невелике зростання позитиву показує, що ці оцінки не є абсолютно статичними», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження демонструють, що Угорщина наразі сприймається українцями як країна з переважно негативним іміджем, який має системний характер. Попри незначні позитивні зрушення, баланс оцінок залишається суттєво зміщеним у бік критичного сприйняття, що визначає особливості громадської думки щодо цієї держави.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Угорщина посідає дев’яте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $3,30 млрд. Імпорт угорських товарів перевищує український експорт, що формує негативне сальдо для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Угорщина вирішила посилити охорону своєї ділянки газопроводу «Турецький потік» і передати її під контроль військових після інциденту на території Сербії, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене після екстреного засідання ради оборони, скликаного прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, військові охоронятимуть усю угорську ділянку трубопроводу — від кордону із Сербією до кордону зі Словаччиною.
Підставою для такого кроку став інцидент у Сербії, де, за інформацією сербської та угорської сторін, поблизу газової інфраструктури, через яку російський газ надходить до Угорщини та далі в регіон, було виявлено потужні вибухові пристрої.
Водночас навколо цього епізоду вже виникла політична дискусія. Частина публікацій і коментарів у регіоні ставить під сумнів офіційну версію подій і допускає, що історія може мати політизований характер, зокрема на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині.
Україна, зі свого боку, офіційно відкинула будь-які спроби пов’язати її з інцидентом у Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
