Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Імпорт в Україну ізольованих проводів і кабелів у січні-листопаді 2025 року збільшився на 27,8% порівняно з тим же періодом 2024 року – до 541,5 млн дол., повідомили в Державній митній службі. У листопаді поточного року імпорт цієї продукції зріс на 23,6% до листопада 2024 року – до 46,3 млн дол., що на 22,6% перевищує показник жовтня 2025 року.
Найбільшим постачальником проводів і кабелів на український ринок у січні-листопаді виступила Угорщина з обсягом 143,1 млн дол. (26,4% імпорту). На другому місці знаходиться Китай – 116,7 млн дол. (21,6%), на третьому Польща – 88,9 млн дол. (16,4%). У 2024 році основні обсяги імпортувалися з Угорщини (120 млн дол.), Польщі (74,4 млн дол.) і Китаю (66,3 млн дол. відповідно).
Згідно з даними Держмитниці, за підсумками 2024 року імпорт ізольованих проводів і кабелів в Україну зріс на 9,3% в порівнянні з 2023 роком – до 475 млн дол., тоді як експорт збільшився на 60,2% – до 1,275 млрд дол.
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорський Будапешт посів перше місце в списку найбрудніших міст світу за версією Radical Storage, складеному за результатами аналізу відгуків туристів про чистоту популярних пам’яток у 100 найбільших туристичних напрямках.
Згідно з даними дослідження, в Будапешті 37,9% відгуків, де згадувалася чистота, містили негативні оцінки, що стало найгіршим показником серед усіх досліджених міст. На наступних місцях розташувалися Рим (35,7% негативних відгуків), Лас-Вегас (31,6%), Флоренція (29,6%) і Париж (28,2%).
У топ-20 найбрудніших за сприйняттям туристів міст увійшли також Мілан, Верона, Франкфурт, Брюссель, Каїр, Іракліон, Нью-Йорк, Барселона, Джохор-Бару, Севілья, Сан-Франциско, Маямі, Хайдарабад, Лондон і Осака. У всіх цих містах частка негативних відгуків про чистоту коливається від 15,6% до 26,8%.
Автори дослідження відзначають, що найбільшу критику за рівнем чистоти отримують саме масові туристичні центри з історичними центрами і високими навантаженнями на міську інфраструктуру. У випадку Будапешта можливою причиною називається те, що система поводження з відходами не встигає адаптуватися до зростання туристичного потоку, який, за даними Etias, у вересні 2025 року збільшився в Угорщині на 8,3%, а в самій столиці – на 12% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року.
Radical Storage підкреслює, що рейтинг відображає не об’єктивні санітарні показники, а саме суб’єктивне сприйняття чистоти туристами, зафіксоване в англомовних Google-відгуках про ключові пам’ятки 100 провідних міст світу за індексом Euromonitor.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
Як повідомляє Сербський Економіст, Угорщина готується посилити податковий нагляд у ряді секторів економіки, включаючи оренду нерухомості через онлайн-платформи, доставку та кур’єрські послуги, а також операції з криптовалютами.
Як пише Daily News Hungary, міністр економіки представив у парламенті два законопроекти, які передбачають, що починаючи з 2026 року іноземні платформи будуть зобов’язані передавати податковим органам Угорщини детальні дані про користувачів та їхні транзакції.
Під регулювання потраплять:
1) приватні особи, які здають квартири через Airbnb та аналогічні сервіси;
2) кур’єри та водії, які працюють з платформами Wolt, Uber та іншими;
3) інвестори, які здійснюють операції з криптовалютами через Revolut, Binance та інші біржі.
Податкові органи отримають прямий доступ до інформації про доходи угорських фізичних та юридичних осіб, минаючи систему самодекларації.
Згідно з документами, постачальники послуг будуть зобов’язані надавати назву компанії, зареєстровану адресу, податковий номер, а також дані приватних осіб (ім’я, дату народження, обсяг транзакцій).
Експерти відзначають, що ініціатива Угорщини не обмежується боротьбою з орендодавцями — вона охоплює відразу весь сегмент цифрової економіки, де раніше контроль був ускладнений.
«Йдеться про створення системи прозорості, яка дозволить збільшити податкові надходження без підвищення базових ставок», — відзначають в уряді.
Аналітики вважають, що нові правила можуть вплинути на ринок оренди житла в Будапешті та інших великих містах. Для іноземних громадян, які проживають в Угорщині і здають квартири через Airbnb, зростуть податкові ризики та адміністративні зобов’язання.
«Досі багато іноземців використовували Угорщину як майданчик для інвестицій в орендний бізнес. Тепер частина з них може переглянути свою стратегію, що в перспективі призведе до скорочення пропозиції короткострокової оренди і, можливо, зростання цін у довгостроковому сегменті», — відзначають експерти ринку нерухомості.
Угорщина традиційно вважається однією з країн ЄС з відносно низькими корпоративними податками (9%), проте майбутнє посилення контролю за цифровою економікою свідчить про прагнення уряду розширити податкову базу.
криптовалюти, оренда нерухомості, податковий нагляд, УГОРЩИНА
