На 1 травня 2025 року Угорщина запроваджує обмеження руху вантажного транспорту територією країни.
Посольство України в Угорщині офіційно повідомляє, що у зв’язку з оголошеним святковим днем угорською стороною буде запроваджене обмеження руху вантажівок і комбінованих транспортних засобів з максимально допустимою масою понад 7,5 т територією Угорщини у четвер 1 травня з 06:00 до 22:00 год.
Рекомендуємо врахувати цю інформацію під час планування поїздок та міжнародних перевезень.
Парламент Угорщини проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши першою країною Європейського союзу, яка зробила такий крок. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що МКС втратив свою неупередженість і авторитет, перетворившись на політизовану інституцію.
Рішення про вихід збіглося з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху в Будапешт. Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах у Газі, подякував угорському керівництву за «сміливе і принципове» рішення.
Згідно з Римським статутом, вихід із МКС набуває чинності через рік після офіційного повідомлення ООН. До цього моменту Угорщина зобов’язана виконувати свої зобов’язання, включно зі співпрацею із судом.
Країни – учасниці та неучасниці МКС
Станом на квітень 2025 року 125 держав є учасниками Римського статуту, включно з усіма країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини після її рішення про вихід. Серед учасників – Канада, Австралія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея, Україна і більшість країн Латинської Америки та Африки.
Деякі великі держави не є учасниками МКС.
США: підписали Римський статут 2000 року, але не ратифікували його.
Китай: не підписував і не ратифікував статут.
Росія: підписала статут у 2000 році, але відкликала підпис у 2016 році.
Індія: не підписувала і не ратифікувала статут.
Ізраїль: підписав, але не ратифікував статут і відкликав підпис 2002 року.
До Угорщини тільки дві країни офіційно вийшли з МКС.
Бурунді: у 2017 році.
Філіппіни: 2019 року.
Рішення Угорщини може викликати напруженість у відносинах з іншими країнами ЄС, які залишаються прихильними принципам міжнародного правосуддя.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції в Угорщині та її тенденції в Угорщині за останні роки. У 2025 році інфляція в Угорщині продовжує знижуватися після рекордних показників 2022-2023 років. За даними на березень 2025 року, річна інфляція становила 4,7%, знизившись із 5,6% у лютому.
Основні чинники інфляції
Зниження інфляції зумовлено стабілізацією цін на продукти харчування та енергоносії. Однак зростання цін на оренду житла та послуги продовжує чинити тиск на загальний рівень цін
Заходи уряду та центрального банку
Центральний банк Угорщини зберігає ключову процентну ставку на рівні 6,5% для стримування інфляційного тиску. Уряд робить кроки з контролю цін у ключових секторах економіки.
Перспективи
Експертами очікується, що 2026 року інфляція продовжить знижуватися і досягне рівня близько 3,5%, наближаючись до цільових показників центрального банку
Рік Інфляція (%)
2000 9,79
2001 9,15
2002 5,26
2003 4,66
2004 6,75
2005 3,56
2006 3,90
2007 7,95
2008 6,06
2009 4,20
2010 4,87
2011 3,93
2012 5,66
2013 1,71
2014 – 0,23
2015 -0,07
2016 0,40
2017 2,35
2018 2,84
2019 3,37
2020 3,33
2021 5,11
2022 14,61
2023 17,13
2024 3,8
2025 4,7 (березень)
На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.
Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).
У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).
Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.
