Транзит зернових та олійних з України через сусідні Молдову, Словаччину та Угорщину у вересні сумарно збільшився порівняно із серпнем на 46,5%, але основний приріст прийшовся на Молдову та Словаччину, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький журналістам у Києві в четвер.
Згідно з його даними, через Молдову зростання транзиту склало 59,7% – до 107 тис. тонн у вересні з 67 тис. тонн у серпні, через Словаччину – 61,5%, до 336 тис. тонн з 208 тис. тонн, через Угорщину – 8,5%, до 115 тис. тонн зі 106 тис. тонн.
“Збільшення можливо, наскільки – будемо дивитися. Працюємо по всіх напрямках”, – наголосив Висоцький.
В той же час він не став давати прогнозів.
“Будемо кожного місяця казати, який був результат по факту”, – зазначив міністр.
Щодо шансів на відкриття зернового морського коридору глава Мінагрополітики констатував, що “ніяких сигналів від партнерів на сьогодні, які можна було би сприймати, як такі, щоб могли б мати якийсь горизонт планування, нема”.
“Ситуація незмінна – не більше, не менше”, – сказав Висоцький.
Раніше міністр повідомляв, що у вересні Україні вдалося експортувати 2,4 млн тонн агропродукції, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тис. тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
MOLDOVA, зерно Україна, СЛОВАЧЧИНА, ТРАНЗИТ, УГОРЩИНА, ЭКСПОРТ
Уряд Угорщини підготував законопроект про запровадження щорічного податку на великі статки за ставками 1–1,5%, який може торкнутися не лише угорських громадян, а й іноземних власників нерухомості та бізнесу. Новий податок планується запровадити з 15 грудня 2026 року, а перші платежі мають надійти до бюджету до 31 серпня 2027 року, як випливає з проекту Міністерства фінансів Угорщини.
Згідно з документом, оподатковуватиметься чиста вартість активів, що перевищує 1 млрд форинтів (близько $3,08 млн). На частину оподатковуваного майна до 100 млрд форинтів встановлюється ставка 1%, а на суму, що перевищує цей рівень, — 1,5%.
Неоподатковуваний мінімум у розмірі 1 млрд форинтів надається кожній фізичній особі окремо, у тому числі подружжю. При розрахунку податкової бази враховується вартість активів за вирахуванням документально підтверджених зобов’язань.
До переліку оподатковуваного майна входять нерухомість, частки в компаніях, грошові кошти, цінні папери, криптоактиви, інвестиційні дорогоцінні метали та інші цінні активи. Податок також може поширюватися на твори мистецтва та ювелірні вироби вартістю понад 3 млн форинтів за одиницю, а також транспортні засоби вартістю понад 10 млн форинтів.
Для податкових резидентів Угорщини передбачено оподаткування активів у всьому світі. При цьому для угорських громадян запропоновано особливе правило: після переїзду за кордон вони зможуть втратити статус резидента для цілей нового податку лише після десяти років проживання за межами країни.
Іноземні податкові нерезиденти сплачуватимуть податок виключно з певних угорських активів, включаючи нерухомість, майнові права та частки в компаніях, зареєстрованих в Угорщині. Під дію закону також можуть потрапити частки в іноземних компаніях, якщо понад 75 % їхніх балансових активів становить угорська нерухомість.
При цьому наявність квартири або будинку в Угорщині сама по собі не означає виникнення нового податкового зобов’язання. Для нерезидентів також передбачено неоподатковуваний поріг у 1 млрд форинтів стосовно відповідних угорських активів.
За оцінкою Міністерства фінансів, податок може торкнутися близько 15 тис. заможних фізичних осіб та 2 тис. структур управління активами. Очікувані додаткові надходження за чотири роки оцінюються в 800 млрд форинтів.
Законопроект пройшов етап громадського обговорення, що завершився 14 жовтня, проте станом на 19 жовтня остаточне парламентське рішення ще не ухвалено.
Новий податковий режим представляє інтерес для іноземних інвесторів, серед яких найчисленнішими групами покупців угорської нерухомості залишаються громадяни Німеччини, Румунії, Словаччини, Китаю, Нідерландів та Австрії.
Згідно з даними Національного банку Угорщини, підготовленими на основі інформації Національного податкового та митного управління (NAV) та опублікованими в серпні 2026 року, у 2025 році на іноземних громадян припадало 4% усіх покупців житла в країні.
Найбільшу частку становили громадяни Німеччини — 1,1 % усіх покупців житла. Частка громадян Румунії становила 0,6 %, Словаччини — 0,5 %, Нідерландів і Китаю — по 0,3 %, Австрії — 0,2 %.
Більш детальна статистика Угорського центрального статистичного управління (KSH) за 2024 рік дозволяє оцінити кількість покупок за громадянством. Тоді іноземці придбали близько 6,6 тис. житлових об’єктів загальною вартістю 309 млрд форинтів, що становило 6,4% вартості всіх угод на ринку житла.
Найбільше об’єктів придбали громадяни Німеччини — 1369. Далі йшли покупці з Китаю — 708 об’єктів, Румунії та Словаччини — по 671, Нідерландів — 438, В’єтнаму — 329 та Австрії — 268.
Громадяни Росії у 2024 році придбали 185 житлових об’єктів, українці — 144. Середня вартість житла, придбаного росіянами, становила 83,5 млн форинтів, українцями — 35,6 млн форинтів.
Таким чином, середня вартість угод цих двох груп була суттєво нижчою за передбачуваний поріг нового податку, хоча окремі заможні інвестори можуть володіти значно дорожчими об’єктами або кількома видами активів.
Географічна структура іноземного попиту помітно відрізняється залежно від громадянства покупців.
Німці переважно купують будинки у західних та південно-західних регіонах Угорщини, особливо в областях Шомодь та Зала, розташованих поблизу озера Балатон та кордонів з Австрією й Хорватією.
За даними за 2025 рік, в обох областях іноземці забезпечили по 11,3% покупок житла. Понад дві третини цих угод припадало на громадян Німеччини. На місцевих ринках також представлені покупці з Нідерландів, Австрії та Швейцарії.
Громадяни Румунії та Словаччини частіше купують нерухомість у прикордонних регіонах. Китайські, в’єтнамські, ізраїльські та російські покупці переважно орієнтуються на Будапешт.
У столиці Угорщини у 2025 році іноземні громадяни становили 5,5 % усіх покупців житла. У центральних районах Пешта, включаючи V, VI, VII, VIII та IX райони, їхня частка сягала 13,2 %.
Особливо активними в центрі Будапешта були громадяни Китаю, на яких припадало 3,5% усіх покупок житла в цих районах. Частка громадян В’єтнаму та Ізраїлю становила по 0,8%, Туреччини — 0,7%, Росії — 0,6%, Франції — 0,5%.
Ця статистика відображає розподіл нових покупок за громадянством, а не загальну структуру нерухомості, що вже перебуває у власності іноземців.
Пропонований податок на багатство може мати найбільше значення для власників дорогих квартир, комерційної нерухомості, великих інвестиційних портфелів та часток в угорських компаніях.
Для більшості іноземних покупців звичайних квартир новий податок, виходячи із запропонованого порогу в 1 млрд форинтів, не повинен створювати додаткових зобов’язань, якщо сукупна вартість оподатковуваних угорських активів не перевищує встановленого ліміту.
Остаточні умови оподаткування залежатимуть від редакції закону, прийнятої парламентом Угорщини.
ІНВЕСТИЦІЯ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, ПОДАТОК, УГОРЩИНА
20 жовтня Угорщина заблокувала черговий етап переговорного процесу щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу, відмовившись погодити результати попередньої перевірки законодавства за двома останніми нерозкритими переговорними кластерами. Позицію Будапешта не підтримали решта 26 країн ЄС, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на європейських дипломатів.
Відповідне рішення обговорювалося на засіданні робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) у Брюсселі. Учасники планували узгодити результати скринінгу законодавства України та Молдови щодо переговорних кластерів №4 та №5, що є необхідним процедурним кроком перед їхнім офіційним відкриттям.
Однак представник Угорщини відмовився підтримати узгодження документів, незважаючи на позицію решти держав Євросоюзу.
Як повідомили The Kyiv Independent три європейські дипломати, представники інших країн попросили угорську делегацію пояснити причини відмови. За словами одного зі співрозмовників видання, Будапешт не навів нових аргументів, заявивши лише, що його позиція залишається незмінною.
На момент публікації офіційне представництво Угорщини при ЄС не надало виданню коментаря.
Четвертий переговорний кластер «Зелений порядок денний та сталий взаємозв’язок» охоплює транспортну політику, енергетику, трансевропейські мережі, екологічне законодавство та боротьбу зі зміною клімату.
П’ятий кластер «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» передбачає узгодження норм у сфері аграрної політики, продовольчої безпеки, ветеринарного та фітосанітарного контролю, рибальства, регіонального розвитку, а також фінансових і бюджетних положень.
Обидва блоки мають істотне значення для економічної інтеграції України в ЄС, оскільки стосуються доступу сільськогосподарської продукції на європейський ринок, транспортних перевезень, енергетичної інфраструктури та майбутніх механізмів розподілу європейських бюджетних коштів.
Нове блокування відбулося через тиждень після попереднього просування переговорного процесу.
13 жовтня Рада ЄС офіційно відкрила для України та Молдови два переговорні кластери: № 2 «Внутрішній ринок» та № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Вони об’єднують 17 переговорних розділів, зокрема питання конкуренції, підприємництва та економічного регулювання.
Як повідомляв Рада ЄС, на той момент для обох країн було відкрито чотири з шести кластерів, передбачених процедурою вступу.
Попереднє рішення стало можливим після того, як Угорщина зняла заперечення щодо відкриття другого та третього кластерів на тлі ухвалення Верховною Радою 12 жовтня змін до законодавства про освіту, що стосуються прав національних меншин.
Раніше Будапешт пов’язував просування переговорів із забезпеченням мовних та освітніх прав угорської громади на Закарпатті.
За даними The Kyiv Independent, нинішня затримка може виявитися тимчасовою. Європейські дипломати розраховують, що решту двох переговорних кластерів вдасться офіційно відкрити в грудні 2026 року.
Ірландія, яка головуватиме в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року, має намір продовжувати обговорення цього питання на наступних засіданнях робочої групи з питань розширення.
При цьому жовтневе рішення Угорщини не скасовує вже відкриті переговорні кластери й не означає припинення переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Воно затримує необхідне узгодження документів для подальшого просування обох країн.
Україна та Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС у червні 2022 року. У грудні 2023 року Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів, а перша міжурядова конференція відбулася у червні 2024 року.
Процедура вступу передбачає приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС, проведення інституційних реформ та узгодження 35 переговорних розділів, більшість із яких об’єднано в шість тематичних кластерів. Відкриття всіх кластерів є етапом переговорів, але саме по собі не означає завершення процесу вступу.
Парламент Угорщини скасував низку положень закону 2021 року, які обмежували поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять інформацію про гомосексуальність, гендерну ідентичність та зміну статі. Інформація підтверджується угорськими та міжнародними джерелами, однак мова йде не про повне скасування всіх чинних у країні обмежень щодо ЛГБТ.
Поправки були ухвалені 13 жовтня 2026 року: за них проголосували 139 депутатів, проти — 51. З законодавства виключено положення, що забороняли «демонстрацію» або «просування» сексуального та гендерного різноманіття в контенті, доступному особам віком до 18 років. Натомість запроваджується більш загальна норма щодо захисту неповнолітніх від матеріалів, які можуть серйозно зашкодити їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному чи моральному розвитку.
Обмеження були введені у 2021 році за уряду Віктора Орбана в рамках так званого закону про захист дітей. Окрім заходів проти педофілії, документ містив заборону на поширення серед неповнолітніх матеріалів, які влада трактувала як «просування» гомосексуальності або зміни статі. Обмеження поширювалися, зокрема, на освітній та медіаконтент.
Зміна законодавства стала одним із перших помітних переглядів політики в цій сфері після приходу до влади уряду прем’єр-міністра Петера Мадьяра. Правляча партія Tisza, яка має в парламенті більшість у дві третини голосів, підтримала поправки. Партія Fidesz колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана голосувала проти.
Рішенню парламенту передував вердикт Суду ЄС від 21 квітня 2026 року. Суд визнав угорські обмеження 2021 року несумісними із законодавством та основоположними цінностями Євросоюзу. Після голосування представники ЄС назвали ці зміни важливим сигналом прихильності Угорщини до загальних європейських принципів.
Ставлення українців до Угорщини помітно покращилося порівняно з березнем 2026 року, однак негативні оцінки все ще переважають позитивні. У серпні позитивно до країни ставилися 22,9% опитаних, негативно — 35,6%, ще 37,4% зайняли нейтральну позицію. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Active Group та Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно Угорщину оцінюють 6,3% українців, здебільшого позитивно — 16,6%. Нейтральне ставлення висловили 37,4% респондентів. Водночас 28,8% ставляться до країни здебільшого негативно, 6,8% — повністю негативно, ще 4,1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок у серпні становить мінус 12,7 відсоткового пункту. За цим показником Угорщина залишається серед країн із від’ємним балансом громадського ставлення, однак динаміка за останні п’ять місяців суттєво змінилася у позитивний бік. У загальному рейтингу дослідження нижчий баланс у серпні мали Китай — мінус 25,4 в.п. та Індія — мінус 14,3 в.п.
У березні 2026 року ситуація була помітно більш негативною. Тоді повністю позитивно до Угорщини ставилися 4,9% опитаних, здебільшого позитивно — 13,8%, тобто загалом позитивні оцінки становили 18,6%. Негативно країну оцінювали 52,2% респондентів: 34,3% — здебільшого негативно та 17,9% — повністю негативно. Нейтральну позицію займали 27,3%.
Таким чином, між березнем і серпнем частка позитивних оцінок збільшилася на 4,3 в.п. — з 18,6% до 22,9%, тоді як негативних скоротилася одразу на 16,6 в.п. — з 52,2% до 35,6%. Одночасно частка нейтральних відповідей зросла на 10,1 в.п. — до 37,4%.
Ще виразнішою є зміна балансу: у березні він становив мінус 33,6 в.п., а у серпні — мінус 12,7 в.п. Таким чином, розрив між позитивними та негативними оцінками скоротився на 20,9 відсоткового пункту. При цьому значна частина колишнього негативу не перейшла безпосередньо в позитивні оцінки — істотно збільшилася саме група респондентів із нейтральним ставленням.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи попередні хвилі дослідження, звертав увагу на зв’язок громадських оцінок із міжнародною політикою та сприйняттям підтримки України.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній. Окремо щодо Угорщини він наголошував: «Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці».
Нова хвиля показує істотне пом’якшення оцінок Угорщини порівняно з березнем. Водночас говорити про переважно позитивне сприйняття поки не можна: негативні відповіді залишаються приблизно у півтора раза поширенішими за позитивні, а найбільшою окремою групою стали респонденти з нейтральним ставленням.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
