Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Як повідомляє Experts Club, Китай посів останнє місце серед 50 найбільших торговельних партнерів України за балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року показник становив мінус 25,4 відсоткового пункту. Наступні найнижчі результати зафіксовані щодо Індії та Угорщини — мінус 14,3 та мінус 12,7 в.п. відповідно. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Баланс визначався як різниця між частками позитивних і негативних оцінок. Щодо Китаю 18,2% респондентів висловили позитивне ставлення, 43,6% — негативне, ще 33,9% — нейтральне. Таким чином, КНР отримала найнижчий показник серед усіх досліджених держав, попри те що в першому півріччі 2026 року Китай був найбільшим торговельним партнером України із товарообігом близько $14,68 млрд.
До десятки країн із найнижчим балансом також увійшли Ліван — мінус 9,2 в.п. та Польща — мінус 2,3 в.п. Сербія, Алжир, Лівія, В’єтнам і Туніс залишилися в позитивній зоні, проте їхні показники були одними з найнижчих серед досліджених держав: Сербія — плюс 2,3 в.п., Алжир — плюс 2,2, Лівія — плюс 1,0, В’єтнам — плюс 9,4, Туніс — плюс 11,0 в.п.
Особливо помітною стала динаміка ставлення до Польщі. У березні 2026 року баланс позитивних і негативних оцінок становив плюс 41,7 в.п., тоді як у серпні він знизився до мінус 2,3 в.п. Позитивне ставлення до Польщі висловили 34,6% опитаних, негативне — 37%, нейтральне — 25,4%. Водночас Польща залишається одним із найбільших торговельних партнерів України та найбільшим ринком для українського товарного експорту серед окремих країн у першому півріччі 2026 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що результати соціологічного дослідження доцільно аналізувати разом із фактичними показниками торгівлі.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його оцінкою, системна комунікація та демонстрація конкретних результатів співпраці можуть допомагати державам краще пояснювати українському суспільству зміст двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднання суспільної обізнаності з практичним розвитком економічних контактів.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він наголосив на ролі бізнес-асоціацій, економічних і дипломатичних установ у розвитку двосторонніх зв’язків, особливо з ринками, де Україна може нарощувати експорт.
Загалом результати дослідження демонструють, що масштаб торговельно-економічних зв’язків не завжди збігається із суспільним ставленням до відповідної держави. Найпоказовішим прикладом став Китай: найбільший товарообіг серед окремих партнерів одночасно поєднується з найнижчим балансом оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ИНДИЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
У Угорщині з 1 січня 2027 року для частини нового житла ставка ПДВ може збільшитися з нинішніх пільгових 5% до стандартних 27%, що створить додатковий тиск на вартість квартир у новобудовах, повідомляють місцеві ЗМІ.
Чинна пільгова ставка 5% застосовується до нових квартир площею до 150 кв. м та одноквартирних житлових будинків площею до 300 кв. м, що відповідають встановленим вимогам. Згідно з офіційним роз’ясненням Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV), цей режим у нинішньому вигляді діє до 31 грудня 2026 року.
Після цього до об’єктів, які не відповідають умовам перехідного періоду, застосовуватиметься стандартна ставка ПДВ 27%.
Однак значна частина вже розпочатих проєктів зможе зберегти податкову пільгу до кінця 2030 року. Зокрема, ставка 5 % може застосовуватися після 31 грудня 2026 року, якщо необхідний дозвіл на будівництво набув остаточного статусу до кінця 2026 року. Перехідні положення передбачені також для проєктів, що реалізуються за процедурою повідомлення про будівництво.
У результаті на угорському ринку фактично можуть одночасно бути присутні новобудови з різним податковим навантаженням залежно від термінів запуску та юридичного статусу проєкту.
Потенційний вплив на вартість житла може бути суттєвим. Квартира вартістю 100 млн форинтів з урахуванням нинішнього ПДВ у розмірі 5% має ціну без податку близько 95,2 млн форинтів. При застосуванні до цієї ж бази ставки 27% підсумкова вартість сягнула б приблизно 121 млн форинтів. Теоретична різниця становить близько 21 млн форинтів, або приблизно 58 тис. євро.
При цьому фактичне зростання цін може виявитися меншим, оскільки забудовники в умовах ослаблення попиту можуть взяти частину додаткового податкового навантаження на себе.
На ринку вже спостерігається зниження активності покупців. За даними Національного банку Угорщини, у першому кварталі 2026 року кількість угод з нерухомістю зменшилася на 18% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. За оцінкою Duna House, у серпні було укладено близько 8,1 тис. угод з житловою нерухомістю — на 13,1% менше, ніж у липні, і на 29% менше, ніж роком раніше.
Водночас девелопери прискорюють підготовку нових проєктів. У першому півріччі 2026 року в Угорщині було видано дозволи та зареєстровано повідомлення на будівництво 16 588 житлових об’єктів, що на 29% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Зміна податкового режиму безпосередньо не стосується вторинного житла. Однак збільшення цінового розриву між новими проєктами з ПДВ 27%, об’єктами, що зберегли ставку 5%, та вторинним ринком може вплинути на структуру попиту та ціни на житло загалом.
Винятком залишаться певні нові квартири в офіційно визначених «ржавих зонах» (rust belt action areas): за умови дотримання встановлених умов для них пільгова ставка 5% продовжуватиме діяти й після 1 січня 2027 року.
Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.
«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.
За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.
Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.
Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.
Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.
Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.
Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.
Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.
При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.
LNG, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, УГОРЩИНА
Ринок житла Угорщини у 2025 році продовжив відновлення, а ціни зросли на 20% у номінальному вираженні та на 15% з урахуванням інфляції. Кількість зареєстрованих угод наблизилася до 136 тис., а остаточний показник, за оцінкою Центрального статистичного управління Угорщини (KSH), має перевищити 140 тис. угод, свідчить останній річний огляд ринку.
При цьому детальної статистики за 2025 рік із розподілом покупців житла за громадянством KSH поки що не опублікувало. Останній доступний повний зріз показує, що у 2024 році іноземні громадяни придбали в Угорщині 6,6 тис. об’єктів житла загальною вартістю близько 834 млн євро. Це було на 5,2% більше за кількістю об’єктів, ніж роком раніше.
Таким чином, іноземці забезпечили близько 5% усіх угод з нерухомістю в Угорщині у 2024 році, а в грошовому вираженні на них припало 6,4% обороту ринку. Загалом того року в країні було продано близько 131,1 тис. об’єктів нерухомості.
Після зниження активності у 2023 році кількість угод в Угорщині зросла у 2024 році на 25% — до 131,1 тис. У 2025 році зростання продовжилося: на момент закриття даних KSH отримало інформацію про 135,7 тис. продажів, з яких 128,2 тис. припали на вторинний ринок і близько 7,6 тис. — на новобудови. Остаточна кількість угод, як очікується, перевищить 140 тис.
Особливо помітно ринок активізувався у другій половині року після запуску державної програми пільгового житлового кредитування Home Start. У вересні кількість продажів виявилася на 47% вищою, ніж роком раніше, а в четвертому кварталі KSH оцінювало річне зростання кількості угод приблизно в 10%.
У Будапешті середня вартість квадратного метра вторинного житла у четвертому кварталі 2025 року становила близько 3,24 тис. євро.
Середня вартість проданого об’єкта сягнула приблизно 184 тис. євро. Панельні квартири в середньому продавалися приблизно за 165 тис. євро, а приватні будинки — за 284 тис. євро.
Вартість квадратного метра в столиці зросла за рік на 21%. При цьому в окремих сегментах зростання було ще вищим: панельні квартири подорожчали приблизно на 35%.
За межами столиці найвищі ціни серед адміністративних центрів наприкінці 2025 року спостерігалися в Дебрецені — близько 2,62 тис. євро за кв. м, Дьоре — 2,45 тис. євро, Веспремі — 2,44 тис. євро та Сегеді — близько 2,38 тис. євро за кв. м.
Незважаючи на наявність практично повної загальної статистики за 2025 рік, останній опублікований KSH детальний рейтинг покупців за громадянством поки що стосується 2024 року.
Іноземні громадяни тоді придбали 6,6 тис. об’єктів житла, що на 5,2% більше, ніж у 2023 році.
Загальна вартість нерухомості, придбаної іноземцями, становила приблизно 834 млн євро, або 6,4% грошового обороту угорського ринку житла.
Статистика за основними групами іноземців у 2024 році:
Німеччина — 1 369 об’єктів
Китай — 708
Румунія — 671
Словаччина — 671
Нідерланди — 438
В’єтнам — 329
Австрія — 268
Росія — 185
Україна — 144
Ізраїль — 137
Відмінності між групами іноземців особливо помітні за географією покупок.
Громадяни Китаю здійснили 91,5 % своїх угод у Будапешті, в’єтнамці — 96 %, росіяни — 84,9 %.
Українці значно менше орієнтувалися на столицю: лише 39,6% придбаного ними житла розташовувалося в Будапешті. Таким чином, більшість українських покупців обирали інші міста та регіони Угорщини.
Німці, незважаючи на перше місце за кількістю угод, практично не зосереджувалися в столиці — на Будапешт припало лише 8 % їхніх покупок. KSH відзначає високу активність німецьких громадян у невеликих населених пунктах Південного та Західного Задунав’я.
Середня вартість об’єкта, придбаного громадянином України, становила близько 96 тис. євро, а середня вартість квадратного метра — приблизно 1,35 тис. євро.
У масштабах всієї Угорщини іноземці становлять близько 5% від кількості угод, проте в Будапешті їхній вплив значно вищий. У 2024 році на іноземних громадян припало 7,8% покупок житла в столиці та 10% їхньої загальної вартості.
У внутрішніх районах Пешта іноземці брали участь приблизно в 19% усіх угод, а у вартісному вираженні забезпечували близько 26% ринку. Особливо помітними тут були китайські та в’єтнамські покупці.
Таким чином, найсвіжіша офіційна статистика вже дозволяє оцінити угорський ринок нерухомості за 2025 рік: близько 136 тис. зареєстрованих угод із перспективою перевищення 140 тис. після остаточної обробки даних, зростання цін на 20% та подальше істотне подорожчання житла в Будапешті та більшості великих міст.
Однак структура покупок за громадянством за 2025 рік поки що не опублікована.
Першоджерело: Центральне статистичне управління Угорщини (KSH).
БУДАПЕШТ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Парламент Угорщини обрав колишнього голову Верховного суду Андраша Баку новим президентом країни, що стало ще одним важливим етапом перебудови угорської політичної системи після завершення 16-річного періоду правління Віктора Орбана.
За кандидатуру 73-річного юриста 11 серпня проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники опозиційного Fidesz не брали участі в голосуванні, протестуючи проти дострокового припинення повноважень попереднього президента Тамаша Шуйока. Бака має офіційно вступити на посаду 19 серпня.
Обрання Баки має насамперед політичне та інституційне значення. Президент Угорщини не керує урядом і не визначає економічну чи зовнішню політику країни, однак може відігравати роль конституційної противаги парламентській більшості та кабінету міністрів. Особливо важливою ця функція стає зараз, коли партія прем’єр-міністра Петера Мадяра Tisza має конституційну більшість у парламенті та проводить масштабні зміни інститутів, сформованих за Орбана.
Бака добре вписується в цю політичну конструкцію. У 1991–2008 роках він був суддею Європейського суду з прав людини, а у 2009 році парламент обрав його головою Верховного суду Угорщини. Його мандат було достроково припинено на початку 2012 року після того, як він публічно критикував судові реформи уряду Орбана. Європейський суд з прав людини згодом встановив порушення його права на доступ до суду та свободи вираження поглядів.
Тому повернення Баки на одну з найвищих державних посад майже через 15 років має виразно символічне значення. Воно демонструє намір нової влади дистанціюватися від інституційної моделі епохи Орбана й водночас зробити незалежність судової системи однією з центральних тем політичної трансформації.
«Для угорського суспільства це значно більше, ніж звичайна зміна президента. Після шістнадцяти років домінування однієї політичної сили будь-яка масштабна перебудова державних інститутів неминуче сприймається суспільством по-різному. Для прихильників змін це можливість відновити систему стримувань і противаг, а для значної частини прихильників Fidesz те, що відбувається, може виглядати як політичний реванш нової влади», — вважає експерт аналітичного центру Experts Club, співзасновник і директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
На думку Познія, ключовим випробуванням стане здатність нових інститутів продемонструвати реальну незалежність від уряду Петера Мадяра.
«Головне завдання Баки — не стати президентом партії-переможниці. Якщо новий глава держави справді зможе дистанціюватися від уряду та виступати арбітром між різними політичними групами, це буде важливим сигналом для суспільства. В іншому разі Угорщина ризикує отримати не демонтаж попередньої моделі концентрації влади, а просто зміну політичної сили, яка контролює цю модель», — зазначає Позній.
Соціолог також звертає увагу на високу політичну поляризацію угорського суспільства. У такій ситуації значення президентської посади визначається не стільки обсягом формальних повноважень, скільки довірою різних груп населення до глави держави.
«У країнах із сильною політичною поляризацією символічні інститути можуть мати значно більше значення, ніж здається з тексту конституції. Президент може не керувати економікою чи зовнішньою політикою, але він здатний або знижувати рівень конфлікту в суспільстві, або, навпаки, ставати ще одним учасником цього конфлікту. Тому для Баки головним показником успіху буде не кількість заблокованих законів, а те, чи зможе він сприйматися як президент усіх угорців», — наголосив Позній.
Сам Бака після обрання заявив, що за попередньої влади система стримувань і противаг фактично перестала працювати, однак наголосив, що політичні зміни не повинні перетворюватися на помсту прихильникам колишнього уряду. Він також заявив про намір представляти громадян із різними політичними поглядами.
Угорщина є парламентською республікою, тому реальний центр виконавчої влади перебуває не в президентському палаці, а в уряді.
Згідно з Основним законом Угорщини, президент є главою держави, уособлює єдність нації та має стежити за демократичним функціонуванням державних інститутів. Водночас президент не має власної виконавчої влади й не керує міністерствами.
Проте його повноваження є ширшими за суто церемоніальні. Президент підписує ухвалені парламентом закони й до підписання може один раз повернути закон депутатам на повторний розгляд. Якщо він вважає документ таким, що суперечить Основному закону, він може направити його до Конституційного суду.
Після парламентських виборів президент пропонує парламенту кандидатуру прем’єр-міністра. Він також формально призначає міністрів за поданням глави уряду, виконує низку кадрових і представницьких функцій та представляє угорську державу в зовнішніх відносинах.
Таким чином, глава держави здатний уповільнити окремі рішення парламентської більшості або ініціювати їхню конституційну перевірку, однак самостійно визначати політичний курс країни він не може.
Прем’єр-міністр, навпаки, є фактичним керівником виконавчої влади. Уряд є головним органом виконавчої влади та державного управління, а прем’єр визначає його загальний політичний курс. Саме прем’єр-міністр формує урядову команду, керує роботою кабінету та через парламентську більшість проводить основні бюджетні, економічні, соціальні й зовнішньополітичні рішення.
Тому ключовою політичною фігурою Угорщини залишається Петер Мадяр, який прийшов до влади після перемоги Tisza на квітневих парламентських виборах. Партія отримала дві третини місць у парламенті, завершивши 16-річний період безперервного правління Орбана.
Мадяр після приходу до влади почав домагатися зміни керівників низки державних інститутів, пов’язаних із попередньою системою влади. Одним із найпомітніших епізодів стало дострокове припинення повноважень президента Тамаша Шуйока.
Для нової влади обрання Баки є особливо символічним через його давній конфлікт із системою Орбана. Колишній голова Верховного суду фактично повертається у вищу державну політику вже після поразки політичної сили, за якої він втратив судову посаду.
Водночас саме тут виникає один із головних ризиків нової угорської політичної системи. Tisza має конституційну більшість, а отже, володіє винятково широкими можливостями для зміни законів та інститутів. Тому нова влада повинна одночасно демонтувати створені за Орбана механізми й доводити, що не замінює їх власним партійним контролем.
У цьому полягає парадокс нової угорської конструкції: Мадяр отримав надзвичайно сильну позицію завдяки парламентській більшості, тоді як Бака має уособлювати обмеження надмірної концентрації влади.
Для української аудиторії угорська трансформація має і зовнішньополітичне значення. Після поразки Орбана позиція Будапешта щодо України стала менш конфронтаційною, хоча Мадяр не позиціонує себе як безумовного прихильника Києва й продовжує пов’язувати частину двосторонніх питань зі становищем угорської меншини на Закарпатті.
Тому остаточним критерієм зміни політичної епохи в Угорщині стане не лише відхід кадрів часів Орбана, а й те, чи вдасться новій владі сформувати систему інститутів, які зможуть функціонувати незалежно від того, яка партія контролює парламент та уряд.
