Регіональні вибори в Німеччині 20 вересня засвідчили послаблення позицій традиційних партій та подальшу фрагментацію німецького електорату: «Альтернатива для Німеччини» (АдН) перемогла у Мекленбурзі-Передній Померанії, тоді як у Берліні перше місце посіли Ліві, йдеться в аналізі аналітичного центру Experts Club.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН отримала 38,2% голосів проти 16,7% на попередніх виборах 2021 року. Соціал-демократична партія Німеччини набрала 35,5%, Ліві – 6,5%, «Зелені» – 5,7%. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца отримав 4,9% і вперше в історії не подолав п’ятивідсотковий бар’єр на земельних виборах.
ХДС на попередніх виборах у цій землі мав 13,3%, тобто втратив понад 8 процентних пунктів підтримки. За попереднім розподілом мандатів АдН отримує 32 місця, СДПН – 29, Ліві та «Зелені» – по п’ять. Оскільки інші парламентські сили виключають коаліцію з АдН, результат голосування сам по собі не визначає склад майбутнього земельного уряду.
У Берліні результати продемонстрували іншу політичну конфігурацію. Ліві отримали 25,7% голосів проти 12,2% на попередніх виборах. ХДС посів друге місце з 18,8%, АдН отримала 16,3%, «Зелені» – 14,3%, СДПН – 12,1%. Чинна коаліція ХДС і соціал-демократів втратила парламентську більшість.
В Experts Club звертають увагу, що результати 20 вересня продовжили тенденцію, яка проявилася на початку місяця. 6 вересня АдН посіла перше місце на виборах у Саксонії-Ангальт із 43,8%, тоді як ХДС отримав 17,2%. У 2021 році ХДС у цій землі мав 37,1%, а АдН – 20,8%.
Таким чином, за оцінкою Experts Club, результати вересневих виборів не варто зводити виключно до руху німецького електорату в одному ідеологічному напрямку. У двох східних землях найбільшу підтримку отримала АдН, тоді як у Берліні значно посилилися Ліві. Це свідчить про перехід частини виборців традиційних партій до різних альтернативних політичних сил залежно від регіону та структури місцевих проблем.
За даними Infratest dimap, у Мекленбурзі-Передній Померанії АдН змогла мобілізувати близько 66 тис. громадян, які раніше не голосували, а також залучити близько 48 тис. колишніх виборців СДПН та приблизно 32 тис. колишніх прихильників ХДС.
Водночас результат СДПН у цій землі значною мірою пов’язують із персональною підтримкою прем’єр-міністра Мануели Швезіг. Майже половина виборців соціал-демократів, опитаних після голосування, заявили, що без неї не підтримали б партію. Це демонструє значення персонального рейтингу земельних політиків навіть за слабших позицій їхніх партій на федеральному рівні.
Окремою проблемою для ХДС стало сприйняття виборцями економічної компетентності партії. Лише 13% опитаних у Мекленбурзі-Передній Померанії назвали ХДС політичною силою, яка найкраще здатна вирішувати економічні проблеми. 89% опитаних також погодилися з твердженням, що перед федеральними виборами партія багато обіцяла, але мало реалізувала. Ці результати характеризують конкретну федеральну землю і не можуть автоматично переноситися на всю Німеччину.
У Берліні одним із центральних факторів кампанії стало житлове питання. Ліві акцентували увагу на вартості оренди, дефіциті доступного житла та регулюванні діяльності великих власників нерухомості. Водночас для виборців АдН серед важливих тем залишалися міграція та безпека.
«Ці вибори показують не лінійний рух німецького суспільства в один ідеологічний бік, а фрагментацію електорату. У Мекленбурзі-Передній Померанії протест концентрується навколо АдН, у Берліні головним отримувачем протестного та молодого міського голосу стали Ліві. Тобто спільний знаменник – не ідеологія, а зниження здатності традиційних партій утримувати різні групи виборців у межах колишньої моделі політичного центру», – зазначив соціолог, співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
За його словами, особливо показовою є мобілізація громадян, які раніше не брали участі у виборах. Це може свідчити не лише про перерозподіл уже сформованого електорату, а й про розширення бази окремих політичних сил.
Позній також звернув увагу на зниження довіри частини виборців до традиційної економічної компетентності ХДС. На його думку, для центристських партій найближчі місяці будуть пов’язані насамперед із необхідністю відновлення довіри різних груп виборців, а не лише з кадровими дискусіями.
Федеральна динаміка також демонструє зміни в підтримці партій. У вересневому ARD-DeutschlandTrend, проведеному Infratest dimap 31 серпня – 2 вересня серед 1 319 виборців, АдН підтримували 27% опитаних, ХДС/ХСС – 21%, «Зелених» – 15%, СДПН – 13%, Лівих – 12%.
При цьому земельні вибори безпосередньо не змінюють склад федерального уряду Німеччини або зовнішню політику Берліна. Однак вони впливають на внутрішньополітичну дискусію щодо економіки, бюджетних витрат, енергетики, міграції та інших питань.
Попередні результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні були оприлюднені в ніч на 21 вересня. Остаточні результати мають бути затверджені після перевірки виборчих протоколів.
Матеріал підготовлено на основі дослідження аналітичного центру Experts Club «АдН перемогла в Мекленбурзі, Ліві – у Берліні: регіональні вибори посилили тиск на традиційні партії Німеччини», опублікованого 21 вересня 2026 року. Дослідження Experts Club на Experts.news
Ситуація на українському ринку пшениці залишається без особливих змін через ускладнену та дорогу логістику, тоді як ринок кукурудзи потерпає від недостатніх темпів експорту та очікує сезонного збільшення пропозиції, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у Telegram-каналі.
Ціна української пшениці 11,5% на умовах DAP-Дунай 21 вересня становила $172-178 за тонну.
“Ситуація на ринку української пшениці залишається без особливих змін – експорт залишається дорогим та ускладненим через постійні атаки РФ на портову інфраструктуру і ситуація з логістикою навряд чи покращиться найближчим часом”, – зазначили в Barva Invest.
За даними компанії, найбільш активними напрямками для української пшениці залишаються румунський порт Констанца та прикордонний перехід Вадул-Сірет. Водночас експорт через українські порти Дунаю залишається вкрай ускладненим через постійні атаки РФ.
На ринку української кукурудзи ціна DAP-Дунай 21 вересня становила $170 за тонну.
“Український ринок кукурудзи продовжує потерпати від нестачі звичних темпів експорту, й при цьому очікує на сезонне збільшення пропозиції. Логістика дорога та ускладнена і не сприяє укладанню нових угод”, – зазначили в Barva Invest.
Як повідомляє Еxperts.news, понад 551 тис. зареєстрованих в Україні компаній мають, крім керівника, щонайменше одного підписанта, а загальна кількість таких уповноважених осіб перевищила 603 тис., свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot.
За даними дослідження Opendatabot, оприлюдненого 21 вересня 2026 року, 551 328 компаній, або 38% від загальної кількості зареєстрованих компаній в Україні, мають додаткового підписанта. Ще 897 893 компанії, або 62%, таких представників не мають. Таким чином, загальна база, на якій проведено розрахунок, становить близько 1,45 млн компаній.
Загалом у Єдиному державному реєстрі станом на вересень нараховується 603 304 підписанти. В окремих випадках одна й та сама особа має право представляти одразу декілька юридичних осіб. Рекордсмен серед підписантів наразі представляє 246 компаній.
Підписант – це особа, якій надано право здійснювати певні юридично значущі дії від імені компанії. Зокрема, йдеться про підписання договорів, подання документів для державної реєстрації та інші дії, передбачені наданими їй повноваженнями.
При цьому сам факт внесення особи до реєстру як підписанта не означає необмежених повноважень. У ЄДР можуть окремо зазначатися дозволені операції, обмеження, граничні суми договорів та інші умови представництва. Тому при перевірці контрагента важливо оцінювати не лише наявність підписанта, а й конкретний обсяг його прав.
За оцінкою Opendatabot, інститут додаткових підписантів набув особливої практичної ваги після початку повномасштабної війни. Мобілізація, перебої зі зв’язком, обстріли, перебування керівників за кордоном або інші обставини можуть тимчасово ускладнювати виконання директором своїх функцій.
Наявність іншої уповноваженої особи дозволяє компанії не концентрувати всі операційні процеси на одному керівнику та продовжувати укладання договорів, реєстраційні процедури й інші необхідні для роботи дії.
Водночас значна кількість компаній, які може представляти одна людина, підвищує значення перевірки таких осіб під час укладання угод. Контрагенту доцільно перевіряти актуальність повноважень представника, можливі обмеження щодо суми або типу договору та наявність змін у Єдиному державному реєстрі.
Перевірити підписантів конкретної компанії та обсяг зареєстрованих за ними повноважень можна через сервіси, що використовують відкриті дані ЄДР.
Уряд України офіційно затвердив участь країни у Всесвітній спеціалізованій виставці EXPO 2027 Belgrade, яка відбудеться в столиці Сербії з 15 травня по 15 серпня 2027 року.
Відповідне розпорядження Кабмін України ухвалив 21 вересня. Генеральним комісаром української національної секції призначено віцепрем’єрку з питань гуманітарної політики — міністерку культури Тетяну Бережну.
Витрати на участь України мають покриватися за рахунок коштів організатора EXPO 2027, донорського та спонсорського фінансування, благодійних внесків та інших дозволених джерел. Міністерство економіки та навколишнього середовища координуватиме підготовку української експозиції, а МЗС офіційно повідомить уряд Сербії про призначення генерального комісара.
Бережна вже має досвід організації української участі у всесвітніх виставках. Вона була генеральним комісаром українського павільйону на EXPO 2025 в Осаці.
Белградська виставка відбудеться під гаслом «Play for Humanity: Sport and Music for All». Організатори очікують понад 4 млн відвідувачів за 93 дні роботи виставки.
EXPO 2027 стане найбільшою спеціалізованою виставкою за кількістю учасників за всю історію таких заходів. За останніми даними організаторів, свою участь підтвердили 143 міжнародні учасники. Для порівняння, попередній рекорд спеціалізованих EXPO належав Астані-2017, де брали участь 117 країн.
Серед найбільших держав, які підтвердили участь або вже оформили участь у белградській виставці, — США, Китай, Росія, Індія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Японія, Південна Корея, Туреччина, Бразилія, Мексика, Аргентина, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ізраїль, Південна Африка та Єгипет.
Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
За даними Fixygen, ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло»), що є оператором державної іпотечної програми «еОселя», працює над підготовкою випуску після завершення війни, розв’язаної Росією, сек’юритизованих цінних паперів на міжнародні ринки капіталу, обсяг якого може становити приблизно 1 млрд євро, повідомив голова правління Євген Мецгер.
«Ми готуємося і справді є тією компанією, яка, мабуть, першою проводитиме сек’юритизацію. У нас є JP Morgan, він нас консультує, виводить нас на відкриті ринки капіталу», — сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Мецгер зазначив, що для цього «Укрфінжитло» сформує іпотечні пули на суму, еквівалентну 2–3 млрд доларів.
Голова «Укрфінжитла» уточнив, що ще потрібно зрозуміти, на які ринки виходити, оскільки американський і європейський ринки мають істотні відмінності. «Ми маємо бути готові і до того, і до іншого», — додав він.
За його словами, шлях для випуску сек’юритизованих цінних паперів відкрив закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям (№ 15172), який розроблявся спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Мецгер зазначив, що на міжнародному ринку є дуже багато інвесторів, які працюють на ринку житлових інструментів, наприклад бельгійський фонд Revive.
«Давайте будемо відверті. Ми сподіваємося, що сек’юритизація або випуски іпотечних євробондів можливі після війни. Я не вважаю, що ми зараз – цього року чи наступного року, або під час війни – зможемо це зробити», – водночас наголосив голова «Укрфінжитла».
Він додав, що також необхідно ухвалити підзаконні акти та регуляторні норми, які дозволять добре підготуватися до випуску сек’юритизованих цінних паперів.
«Тому ми рухаємося вперед, сподіваємося, що цей і наступний рік витратимо з користю для того, щоб підготуватися до сек’юритизації», – підсумував Мецгер.
