Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
Італія надасть 30 млн євро на відновлення Одеської дитячої лікарні.
Як повідомляє посольство Італії, відповідну угоду в рамках першого Italian Cooperation Day in Ukraine в Києві підписали посол Італії Карло Формоза і віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Проект передбачає будівництво нового сучасного педіатричного комплексу на 260 додаткових ліжок, що забезпечить медичну допомогу дітям регіону і зробить лікарню провідним центром для всього півдня України.
В цілому патронат Італії над Одесою обсягом понад 93 млн євро спрямований на проекти в сфері охорони здоров’я, сільського господарства та збереження культурної спадщини.
Крім того, в рамках Другої надзвичайної ініціативи, реалізованої Італійським агентством з питань співпраці в галузі розвитку (AICS), передбачено 45 млн євро на гуманітарні проекти.
«Нова одеська дитяча лікарня – це інвестиція в майбутні покоління України, в тих, хто найбільш несправедливо постраждав від цієї жахливої війни», – зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Італія підтримала 90 українських лікарень, надала допомогу 140 тис. медичним працівникам і сприяла відновленню 120 шкіл.
Україна четвертий місяць поспіль збільшує експорт льону на тлі активного попиту на нього з боку експортерів, експорт у жовтні становив 7,65 тис. тонн, що на 26% більше проти вересня поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зауважили, що основними покупцями льону виступають країни ЄС. У жовтні 43,1% поставок придбала Франція, 16,8% – Польща, 11,4% – Італія.
“Збільшення експортних поставок льону почалося в липні поточного року, коли стартувала активна фаза збирання даної культури. Так, експорт льону в липні фіксувався на рівні 1,37 тис. тонн і в серпні – 3,3 тис. тонн”, – зазначили експерти.
Достатня кількість пропозицій льону підштовхує покупців знижувати ціни. Так, максимальні ціни попиту на льон у портах України за місяць знизилися на 800 грн/тонна і станом на 6 листопада зазвичай не перевищують 28500 грн/т СРТ-порт, констатували в “АПК-Інформ”.
Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.
Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.
«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.
XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.
Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.
Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.
Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.
В італійському місті Тренто 28 вересня відбудеться фестиваль української культури Ukro-2025, повідомляє агентство Укрінформ із посиланням на «Українську газету в Італії».
Захід відбудеться на території Trentino Music Arena в Сан-Вінченцо за підтримки міської ради Тренто і пройде паралельно з Oktoberfest, об’єднуючи культурні традиції Центральної Європи та України.
Фестиваль, заснований у Мілані 2015 року, проводиться вже всьоме. Раніше Ukro приймали міста Мілан, Бергамо, Брешія, Падуя, Венеція та Болонья.
Програма включає концерти українських виконавців, виступи танцювальних і театральних колективів, ярмарок ремесел, гастрономічні презентації, майстер-класи та благодійні ініціативи. Особливим елементом стане колективна мистецька робота DIM-UKRO, створена сотнями учасників.
Організатори очікують на понад дві тисячі відвідувачів і наголошують, що фестиваль не лише популяризує українську культуру, а й сприяє діалогу між поколіннями та підтримці діаспори.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
