В італійському місті Тренто 28 вересня відбудеться фестиваль української культури Ukro-2025, повідомляє агентство Укрінформ із посиланням на «Українську газету в Італії».
Захід відбудеться на території Trentino Music Arena в Сан-Вінченцо за підтримки міської ради Тренто і пройде паралельно з Oktoberfest, об’єднуючи культурні традиції Центральної Європи та України.
Фестиваль, заснований у Мілані 2015 року, проводиться вже всьоме. Раніше Ukro приймали міста Мілан, Бергамо, Брешія, Падуя, Венеція та Болонья.
Програма включає концерти українських виконавців, виступи танцювальних і театральних колективів, ярмарок ремесел, гастрономічні презентації, майстер-класи та благодійні ініціативи. Особливим елементом стане колективна мистецька робота DIM-UKRO, створена сотнями учасників.
Організатори очікують на понад дві тисячі відвідувачів і наголошують, що фестиваль не лише популяризує українську культуру, а й сприяє діалогу між поколіннями та підтримці діаспори.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Італія традиційно користується високим рівнем довіри серед українців, поєднуючи культурну близькість і прагматичну економічну співпрацю. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 57,3% громадян України позитивно ставляться до Італії (41,7% — здебільшого позитивно, 15,7% — повністю позитивно). Лише 2,3% респондентів висловили негативне ставлення, тоді як 38,7% залишаються нейтральними. Ще 2,0% зазначили, що не достатньо обізнані про цю країну.
«Італія для українців асоціюється з теплою культурою, підтримкою в час війни та значними діаспорними контактами. Але ще більш важливим фактором є економічний: у першому півріччі 2025 року загальний обсяг торгівлі між Україною та Італією склав понад 2,38 млрд доларів, з яких експорт з України становив 1,17 млрд доларів, а імпорт з Італії — 1,21 млрд доларів. Від’ємне сальдо у 40 млн доларів є незначним і свідчить про відносну збалансованість економічних відносин», — наголосив засновник Experts Club Максим Уракін.
В свою чергу, співзасновник Active Group Олександр Позній підкреслив, що позитивне ставлення українців виходить за межі лише економічних розрахунків.
«Для більшості громадян Італія — це також країна, яка асоціюється з культурною відкритістю, історичними зв’язками та солідарністю у складні часи. Саме тому більше половини українців демонструють позитивне ставлення, а низький рівень негативних оцінок підтверджує дружній характер відносин. У майбутньому це створює передумови для ще тіснішої співпраці як у політичному, так і в економічному вимірі», — додав він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному середовищі.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, ІТАЛІЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
Уряд Італії планує обмежити присутність китайських інвесторів у ключових компаніях, щоб уникнути можливої напруженості у відносинах із США, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела.
Плани стосуються компаній, які уряд вважає стратегічними, причому як приватних, так і державних, зазначають джерела. В якості одного з найбільш помітних прикладів вони називають італійського виробника шин Pirelli & C. SpA, 37% в якому належить китайській держкомпанії Sinochem International Corp.
Раніше цього року Pirelli позбавила китайського інвестора права управлінського контролю, опинившись під загрозою обмеження продажів у США, які є для неї основним ринком. Як повідомлялося, Вашингтон ввів заборону на імпорт або продаж у країні підключених автомобілів, в яких використовується китайське обладнання або програмне забезпечення.
Sinochem наполягає, що його інвестиції в Pirelli є довгостроковими, в той час як Рим оцінює варіанти тиску на китайського інвестора, щоб змусити його продати частку, відзначають джерела.
Ситуація навколо Pirelli показує, з якими труднощами стикається Європа в нових геополітичних реаліях. Регіон вітав китайських інвесторів після фінансової кризи 2008 року, але тепер прагне скоротити залежність від Пекіна, щоб захистити стратегічні галузі і зберегти хороші відносини з президентом США Дональдом Трампом.
Серед інших компаній, з яких Італія хотіла б витіснити китайських інвесторів, – CDP Reti SpA, що контролює енергомережі в країні, зазначають джерела. Підрозділ State Grid Corporation of China володіє 35% в CDP Reti і має два місця в її раді директорів.
Ще одним прикладом є виробник електростанцій Ansaldo Energia SpA. Незважаючи на те, що Shanghai Electric вже скоротила частку в ній до 40% з 0,5%, сама присутність китайського інвестора заважає компанії брати участь у ряді тендерів і конкурсів на енергоринку США, зазначає одне з джерел.
Загалом близько 700 італійських компаній мають китайських інвесторів, проте уряд країни зосереджений переважно на великих фірмах у стратегічних секторах, включаючи енергетику, транспорт, технології та фінанси.
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
