Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
Італія має намір укласти міжурядову угоду з Україною щодо на EUR50 млн для придбання італійських товарів та послуг для відновлення та виділити EUR100 млн на програму ERA (Economic Resilience Action) Міжнародної фінансової корпорації IFC з Групи Світового банку для підтримки приватного сектору, повідомив міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті (Giancarlo Giorgetti).
“Хочу підкреслити, що всі ці ініціативи будуть фінансуватися за рахунок нових грантових ресурсів, з чітким наміром не обтяжувати додатково державний бюджет України”, – сказав він на Конференції з відновлення України URC2025 в Римі, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
В продовження міністр також оголосив про додатковий внесок у розмірі EUR10 млн на реалізацію проєкту ЄБРР у агропромисловому секторі, який має на меті модернізацію агропромислової галузі України, одночасно сприяючи її інтеграції у глобальні ланцюги створення вартості.
До того ж Джорджетті підкреслив важливість технічної співпраці як основи для ефективної та стійкої відбудови та повідомив про намір виділити EUR1,5 на ініціативу FIRST (Ukraine Facility for Infrastructure Reconstruction) Європейського банку реконструкції та розвитку (ЭБРР) для допомоги в підготовці державних інвестиційних проектів відновлення інфраструктурних об’єктів в Україні.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підписали грантову угоду на EUR6 млн безповоротної допомоги на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“Це рішення дозволить підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах”, – зазначив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві додали, що міністри підписали ще низку угод, які стосуються фінансування ключових напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії.
Міністри закордонних справ України та Італії – Андрій Сибіга та Антоніо Таяні – підписали Декларацію про наміри в межах Талліннського механізму на полях Конференції з питань відновлення України URC2025 у Римі, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
“Документ засвідчує незмінну підтримку Італії у зміцненні цивільної кіберстійкості України та у сприянні повоєнному відновленню нашої держави. Він також передбачає наміри сторін щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, цифрової трансформації та реалізації довгострокових ініціатив і проєктів у рамках Талліннського механізму”, – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що з цією метою Італія задекларувала виділення 1 млн євро на фінансування відповідних проєктів.
Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.
Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.
Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.
За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.