Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні здійснить офіційний візит до Узбекистану 25–26 квітня. Переговори та зустрічі пройдуть у Самарканді, повідомила пресслужба уряду Італії.
27 квітня в Астані відбудеться саміт «Центральна Азія — Італія» за участі Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Для довідки, у серпні 2024 року Джорджа Мелоні зробила коротку зупинку в Ташкенті дорогою з Китаю. Тоді з нею зустрівся міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов.
Візит Джорджі Мелоні стане продовженням політичного діалогу між країнами. У червні 2023 року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відвідав Італію, де було підписано декларацію про стратегічне партнерство та угоди на суму понад 9 млрд євро.
За підсумками 2024 року товарообіг між Узбекистаном та Італією склав $438 млн, з яких експорт Узбекистану — $44,6 млн, імпорт — $393,4 млн.
У присутності Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля посол Італії в Україні Карло Формоза підписав у четвер угоду з Міжнародним центром передових середземноморських агрономічних досліджень м.Барі (CIHEAM) про запуск проєкту “Pro.UKR” на 9 мільйонів євро.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у посольстві Італії, метою угоди є сприяння сталому розвитку сільського господарства та продовольчій безпеці в аграрних районах Одеської області.
Проєкт, що дозволить зміцнити виробничі, технічні та організаційні спроможності місцевих виробників сільськогосподарської продукції, підприємств тваринництва та кооперативів, буде повністю реалізовано в Одесі, місті, над яким Італія взяла патронат щодо відновлення, що свідчить про прихильність Італії до однієї з областей, яка найбільше постраждала від війни. Програма, розроблена спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України і технічними спеціалістами Одеської області, включатиме надання інструментів для виробництва у галузі сільського господарства та зоотехніки, впровадження новітніх технологій та сталих систем іригації.
“Агропродовольча галузь є одним з ключових компонентів для економічного відновлення України, зокрема що стосується аграрних районів, де малий бізнес особливо сильно постраждав від конфлікту. Італія підтверджує свою підтримку через конкретний проєкт, спрямований на зміцнення продовольчої безпеки та сприяння сталому розвитку сільського господарства”, – заявив посол Формоза.
Програма “Pro.UKR” є частиною більш широких зусиль з боку Італії стосовно підтримки відновлення України та Одеської області з метою сприяння економічній та соціальній стійкості країни в нинішніх непростих умовах.
Італійська агенція розвитку співробітництва (AICS) оголосила грантовий конкурс на очищення земель від мін та інших залишків війни у прифронтових областях загальним бюджетом EUR6 млн, при цьому сума одного проєкту не повинна перевищувати EUR1,8 млн.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України в четвер, проєкти має бути спрямовано на нетехнічне та/або технічне обстеження територій, а також включати елемент інформування населення про мінні загрози. Пріоритетною для реалізації проєктів у межах конкурсу обрано Харківську область, в якій 55 із 56 громад зазнали впливу війни.
“Це вперше одна з країн-партнерів виділяє гроші безпосередньо на очищення наших земель, залучаючи до цього процесу, в тому числі, українських операторів протимінної діяльності. Я вірю, що така співпраця дасть змогу швидше повернути до використання та ідентифікувати забруднені території й посилити співпрацю не лише на рівні інституцій, але й між організаціями та компаніями наших країн, які прагнуть зробити українську землю безпечнішою”, – сказала перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Заявниками в межах конкурсу можуть бути лише неприбуткові організації, які разом з тим можуть залучати комерційних операторів протимінної діяльності як партнерів у реалізації проєктів.
Заявки прийматимуться до 11 травня поточного року. Загальна запланована тривалість проєктів – до 15 місяців.
Італія та Іспанія чітко заявили, що не готові підтримати пропозицію Європейського Союзу про виділення близько EUR 40 млрд на військову допомогу Україні цього року, причому кожна країна зробить свій внесок відповідно до розміру своєї економіки, повідомляє у вівторок агентство Reuters.
Після зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ 27 країн ЄС у Брюсселі Каллас заявила, що її пропозиція має «широку політичну підтримку», і зараз обговорення переходить до деталей.
За словами дипломатів, пропозиція має певну підтримку з боку країн Північної та Східної Європи. Але деякі південноєвропейські столиці були більш стриманими, що відображає поділ між тими, хто географічно ближче до Росії, які надали більше допомоги Україні, і тими, хто далі, які надали менше, у відсотковому відношенні до їхніх економік.
Згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute for the World Economy, Естонія, Данія і Литва лідирують у цій сфері в Європі, виділивши понад 2% свого ВВП на допомогу Києву в період із січня 2022 року по грудень 2024 року. Водночас Італія, Словенія, Іспанія, Португалія, Греція та Кіпр є одними з тих, хто виділив найменше, виділивши менше ніж 0,5% від свого ВВП.
Виступаючи перед зустріччю, міністри Італії та Іспанії – третьої та четвертої найбільших економік ЄС – заявили, що ще занадто рано займати остаточну позицію щодо цієї пропозиції.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що пропозицію потрібно буде детально обговорити у світлі майбутніх подій. «Ми чекаємо телефонної розмови Трампа і Путіна, щоб побачити, чи будуть якісь кроки вперед для досягнення припинення вогню», – сказав він, додавши, що Італія також повинна знайти гроші для збільшення власних витрат на оборону. «Є багато витрат, які потрібно вирішити», – додав він.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав: «Ми побачимо, як відбуватимуться дебати, але поки що немає жодного рішення з цього питання».
Альбарес повідомив, що Іспанія вже взяла на себе зобов’язання надати Україні 1 мільярд євро військової допомоги цього року. За його словами, Мадриду не довелося «чекати, поки Верховний представник (Каллас – ІФ-У) зробить якусь пропозицію», щоб показати, що Київ може розраховувати на його підтримку.
Італія долучиться до процесів відновлення України, зокрема відновлення енергетичного сектору, заявляє віце-прем’єр – міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
«Не може бути переговорів без України і без Європи. Неможливо узгодити угоду без України і без Європи… Мир має бути разом із потужними гарантіями безпеки для України», – сказав він у понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами Таяні, мир має бути стабільним і тривалим для України, а Італія буде рада обговорювати майбутнє України. «Відновлення, відбудову, торгівлю. Ми хочемо, щоб туристи відвідували українські міста, а українці відвідували наші університети і наші міста. Ми братимемо участь у процесі відновлення», – наголосив він.
За словами віцепрем’єра, Італія, зокрема, долучиться до відновлення енергетичного сектору.
«Ми організуємо міжнародну конференцію з відновлення. Вона відбудеться в Римі 10-11 липня цього року. Ми хочемо організувати те, що стане величезним успіхом для України», – повідомив Таяні.
