Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Італія — одна з найпривабливіших країн Європи для купівлі нерухомості. Сприятливий клімат, багата історія, розвинена інфраструктура та високий рівень життя приваблюють як інвесторів, так і тих, хто шукає другий будинок на узбережжі або в мальовничому селі. Але перед покупкою важливо розібратися в податковій системі: в Італії податки на нерухомість залежать від безлічі факторів — від місця розташування об’єкта до статусу власника.
Основні податки на нерухомість в Італії
Італійська податкова система в сфері нерухомості включає як разові податки при купівлі, так і щорічні податки на володіння.
Ставка IMU встановлюється місцевими органами влади і коливається від 0,46% до 1,06% від кадастрової вартості об’єкта.
База для розрахунку — це кадастрова вартість (rendita catastale), помножена на коригувальний коефіцієнт (зазвичай 160 або 168), після чого застосовується ставка.
При купівлі у приватної особи:
2% від кадастрової вартості — якщо це первинне житло для покупця-резидента.
9% — якщо це вторинна або інвестиційна нерухомість.
При купівлі у забудовника:
10% ПДВ, плюс фіксовані реєстраційні збори (по 200 євро).
Також сплачуються кадастровий та іпотечний збори — по 50 євро кожен.
Особливості для нерезидентів
Іноземці можуть вільно купувати нерухомість в Італії. Однак є кілька важливих нюансів:
Якщо ви не зареєстровані як резидент, то податок IMU нараховується навіть на єдиний об’єкт.
Майновий статус визначається не громадянством, а фактом реєстрації в муніципалітеті (residenza anagrafica).
Якщо нерухомість здається в оренду, дохід від оренди підлягає обов’язковому декларуванню та оподаткуванню:
за спрощеною схемою cedolare secca — 21%,
або за прогресивною ставкою податку на дохід: від 23% до 43%.
Приклади розрахунку
Квартира в Римі, куплена німецьким громадянином для відпочинку:
Кадастрова вартість: 80 000 євро
IMU за ставкою 1%: близько 1 280 євро на рік
Будинок в Тоскані, здається в оренду:
IMU + TARI: від 1 500 до 2 000 євро на рік
Плюс податок на дохід від оренди: 21% або за шкалою
Висновок
Податкова система Італії в сфері нерухомості вимагає уваги і розрахунків. Основні щорічні витрати — це IMU і TARI, а при купівлі — значні разові збори. У разі оренди або перепродажу — додаткові податки на прибуток. Тому перед угодою рекомендується проконсультуватися з італійським юристом або бухгалтером, щоб уникнути сюрпризів і штрафів.
Джерело: http://relocation.com.ua/property-taxes-in-italy-analysis-by-relocation/
Економіка Італії в 2025 році демонструє помірне зростання на тлі структурних проблем і зовнішньоекономічних викликів. Незважаючи на позитивні тенденції на початку року, перспективи на решту року залишаються невизначеними.
Основні макроекономічні показники на 2025 рік
Зростання ВВП: За прогнозом Європейської комісії, очікується збільшення ВВП на 1,0% у 2025 році.
Інфляція: Передбачається помірне підвищення інфляції до 2,3%.
Рівень безробіття: Очікується зниження безробіття до 7,7%.
Дефіцит бюджету: Прогнозується скорочення дефіциту до 3,3% від ВВП.
Державний борг: Очікується зростання державного боргу до 137,8% від ВВП до 2026 року.
Економічна динаміка в січні-квітні 2025 року
Промислове виробництво: У березні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,1% порівняно з лютим, що нижче очікуваного зростання в 0,5%. У річному вираженні виробництво знизилося на 1,8%, продовжуючи тенденцію зниження протягом 26 місяців.
Зростання ВВП у I кварталі: Економіка Італії зросла на 0,3% у першому кварталі 2025 року, трохи перевищивши очікування аналітиків. Фактори, що підтримують економіку
Внутрішній попит: Очікується посилення зростання приватного споживання, що стане основним драйвером економічного зростання в 2025 році.
Фіскальна політика: Уряд Італії затвердив бюджет на 2025 рік, що передбачає податкові пільги для сімей і скорочення дефіциту, що має стимулювати економічну активність.
Ризики та виклики
Зовнішньоекономічні фактори: Потенційні торговельні напруження, особливо з США, можуть негативно вплинути на експорт і загальне економічне зростання.
Структурні проблеми: Високий рівень державного боргу та необхідність проведення структурних реформ залишаються ключовими викликами для економіки Італії.
Прогноз на кінець 2025 року
Зростання ВВП: Очікується зростання близько 1,0%, при цьому основним драйвером залишиться внутрішній попит.
Інфляція: Передбачається збереження інфляції на рівні 2,3%, що відповідає цільовим показникам Європейського центрального банку.
Безробіття: Прогнозується зниження рівня безробіття до 7,7%, що відображає поступове поліпшення на ринку праці.
Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, економіка Італії в 2025 році демонструє ознаки стабілізації, спираючись на внутрішній попит і підтримуючі заходи уряду. Однак для забезпечення сталого зростання необхідні подальші структурні реформи та ефективне використання доступних ресурсів.
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні здійснить офіційний візит до Узбекистану 25–26 квітня. Переговори та зустрічі пройдуть у Самарканді, повідомила пресслужба уряду Італії.
27 квітня в Астані відбудеться саміт «Центральна Азія — Італія» за участі Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Для довідки, у серпні 2024 року Джорджа Мелоні зробила коротку зупинку в Ташкенті дорогою з Китаю. Тоді з нею зустрівся міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов.
Візит Джорджі Мелоні стане продовженням політичного діалогу між країнами. У червні 2023 року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відвідав Італію, де було підписано декларацію про стратегічне партнерство та угоди на суму понад 9 млрд євро.
За підсумками 2024 року товарообіг між Узбекистаном та Італією склав $438 млн, з яких експорт Узбекистану — $44,6 млн, імпорт — $393,4 млн.
У присутності Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля посол Італії в Україні Карло Формоза підписав у четвер угоду з Міжнародним центром передових середземноморських агрономічних досліджень м.Барі (CIHEAM) про запуск проєкту “Pro.UKR” на 9 мільйонів євро.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у посольстві Італії, метою угоди є сприяння сталому розвитку сільського господарства та продовольчій безпеці в аграрних районах Одеської області.
Проєкт, що дозволить зміцнити виробничі, технічні та організаційні спроможності місцевих виробників сільськогосподарської продукції, підприємств тваринництва та кооперативів, буде повністю реалізовано в Одесі, місті, над яким Італія взяла патронат щодо відновлення, що свідчить про прихильність Італії до однієї з областей, яка найбільше постраждала від війни. Програма, розроблена спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України і технічними спеціалістами Одеської області, включатиме надання інструментів для виробництва у галузі сільського господарства та зоотехніки, впровадження новітніх технологій та сталих систем іригації.
“Агропродовольча галузь є одним з ключових компонентів для економічного відновлення України, зокрема що стосується аграрних районів, де малий бізнес особливо сильно постраждав від конфлікту. Італія підтверджує свою підтримку через конкретний проєкт, спрямований на зміцнення продовольчої безпеки та сприяння сталому розвитку сільського господарства”, – заявив посол Формоза.
Програма “Pro.UKR” є частиною більш широких зусиль з боку Італії стосовно підтримки відновлення України та Одеської області з метою сприяння економічній та соціальній стійкості країни в нинішніх непростих умовах.
