Економіка Італії в 2025 році демонструє помірне зростання на тлі структурних проблем і зовнішньоекономічних викликів. Незважаючи на позитивні тенденції на початку року, перспективи на решту року залишаються невизначеними.
Основні макроекономічні показники на 2025 рік
Зростання ВВП: За прогнозом Європейської комісії, очікується збільшення ВВП на 1,0% у 2025 році.
Інфляція: Передбачається помірне підвищення інфляції до 2,3%.
Рівень безробіття: Очікується зниження безробіття до 7,7%.
Дефіцит бюджету: Прогнозується скорочення дефіциту до 3,3% від ВВП.
Державний борг: Очікується зростання державного боргу до 137,8% від ВВП до 2026 року.
Економічна динаміка в січні-квітні 2025 року
Промислове виробництво: У березні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,1% порівняно з лютим, що нижче очікуваного зростання в 0,5%. У річному вираженні виробництво знизилося на 1,8%, продовжуючи тенденцію зниження протягом 26 місяців.
Зростання ВВП у I кварталі: Економіка Італії зросла на 0,3% у першому кварталі 2025 року, трохи перевищивши очікування аналітиків. Фактори, що підтримують економіку
Внутрішній попит: Очікується посилення зростання приватного споживання, що стане основним драйвером економічного зростання в 2025 році.
Фіскальна політика: Уряд Італії затвердив бюджет на 2025 рік, що передбачає податкові пільги для сімей і скорочення дефіциту, що має стимулювати економічну активність.
Ризики та виклики
Зовнішньоекономічні фактори: Потенційні торговельні напруження, особливо з США, можуть негативно вплинути на експорт і загальне економічне зростання.
Структурні проблеми: Високий рівень державного боргу та необхідність проведення структурних реформ залишаються ключовими викликами для економіки Італії.
Прогноз на кінець 2025 року
Зростання ВВП: Очікується зростання близько 1,0%, при цьому основним драйвером залишиться внутрішній попит.
Інфляція: Передбачається збереження інфляції на рівні 2,3%, що відповідає цільовим показникам Європейського центрального банку.
Безробіття: Прогнозується зниження рівня безробіття до 7,7%, що відображає поступове поліпшення на ринку праці.
Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, економіка Італії в 2025 році демонструє ознаки стабілізації, спираючись на внутрішній попит і підтримуючі заходи уряду. Однак для забезпечення сталого зростання необхідні подальші структурні реформи та ефективне використання доступних ресурсів.
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні здійснить офіційний візит до Узбекистану 25–26 квітня. Переговори та зустрічі пройдуть у Самарканді, повідомила пресслужба уряду Італії.
27 квітня в Астані відбудеться саміт «Центральна Азія — Італія» за участі Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Для довідки, у серпні 2024 року Джорджа Мелоні зробила коротку зупинку в Ташкенті дорогою з Китаю. Тоді з нею зустрівся міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов.
Візит Джорджі Мелоні стане продовженням політичного діалогу між країнами. У червні 2023 року Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відвідав Італію, де було підписано декларацію про стратегічне партнерство та угоди на суму понад 9 млрд євро.
За підсумками 2024 року товарообіг між Узбекистаном та Італією склав $438 млн, з яких експорт Узбекистану — $44,6 млн, імпорт — $393,4 млн.
У присутності Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля посол Італії в Україні Карло Формоза підписав у четвер угоду з Міжнародним центром передових середземноморських агрономічних досліджень м.Барі (CIHEAM) про запуск проєкту “Pro.UKR” на 9 мільйонів євро.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у посольстві Італії, метою угоди є сприяння сталому розвитку сільського господарства та продовольчій безпеці в аграрних районах Одеської області.
Проєкт, що дозволить зміцнити виробничі, технічні та організаційні спроможності місцевих виробників сільськогосподарської продукції, підприємств тваринництва та кооперативів, буде повністю реалізовано в Одесі, місті, над яким Італія взяла патронат щодо відновлення, що свідчить про прихильність Італії до однієї з областей, яка найбільше постраждала від війни. Програма, розроблена спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України і технічними спеціалістами Одеської області, включатиме надання інструментів для виробництва у галузі сільського господарства та зоотехніки, впровадження новітніх технологій та сталих систем іригації.
“Агропродовольча галузь є одним з ключових компонентів для економічного відновлення України, зокрема що стосується аграрних районів, де малий бізнес особливо сильно постраждав від конфлікту. Італія підтверджує свою підтримку через конкретний проєкт, спрямований на зміцнення продовольчої безпеки та сприяння сталому розвитку сільського господарства”, – заявив посол Формоза.
Програма “Pro.UKR” є частиною більш широких зусиль з боку Італії стосовно підтримки відновлення України та Одеської області з метою сприяння економічній та соціальній стійкості країни в нинішніх непростих умовах.
Італійська агенція розвитку співробітництва (AICS) оголосила грантовий конкурс на очищення земель від мін та інших залишків війни у прифронтових областях загальним бюджетом EUR6 млн, при цьому сума одного проєкту не повинна перевищувати EUR1,8 млн.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України в четвер, проєкти має бути спрямовано на нетехнічне та/або технічне обстеження територій, а також включати елемент інформування населення про мінні загрози. Пріоритетною для реалізації проєктів у межах конкурсу обрано Харківську область, в якій 55 із 56 громад зазнали впливу війни.
“Це вперше одна з країн-партнерів виділяє гроші безпосередньо на очищення наших земель, залучаючи до цього процесу, в тому числі, українських операторів протимінної діяльності. Я вірю, що така співпраця дасть змогу швидше повернути до використання та ідентифікувати забруднені території й посилити співпрацю не лише на рівні інституцій, але й між організаціями та компаніями наших країн, які прагнуть зробити українську землю безпечнішою”, – сказала перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Заявниками в межах конкурсу можуть бути лише неприбуткові організації, які разом з тим можуть залучати комерційних операторів протимінної діяльності як партнерів у реалізації проєктів.
Заявки прийматимуться до 11 травня поточного року. Загальна запланована тривалість проєктів – до 15 місяців.
Італія та Іспанія чітко заявили, що не готові підтримати пропозицію Європейського Союзу про виділення близько EUR 40 млрд на військову допомогу Україні цього року, причому кожна країна зробить свій внесок відповідно до розміру своєї економіки, повідомляє у вівторок агентство Reuters.
Після зустрічі в понеділок міністрів закордонних справ 27 країн ЄС у Брюсселі Каллас заявила, що її пропозиція має «широку політичну підтримку», і зараз обговорення переходить до деталей.
За словами дипломатів, пропозиція має певну підтримку з боку країн Північної та Східної Європи. Але деякі південноєвропейські столиці були більш стриманими, що відображає поділ між тими, хто географічно ближче до Росії, які надали більше допомоги Україні, і тими, хто далі, які надали менше, у відсотковому відношенні до їхніх економік.
Згідно з даними аналітичного центру Kiel Institute for the World Economy, Естонія, Данія і Литва лідирують у цій сфері в Європі, виділивши понад 2% свого ВВП на допомогу Києву в період із січня 2022 року по грудень 2024 року. Водночас Італія, Словенія, Іспанія, Португалія, Греція та Кіпр є одними з тих, хто виділив найменше, виділивши менше ніж 0,5% від свого ВВП.
Виступаючи перед зустріччю, міністри Італії та Іспанії – третьої та четвертої найбільших економік ЄС – заявили, що ще занадто рано займати остаточну позицію щодо цієї пропозиції.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що пропозицію потрібно буде детально обговорити у світлі майбутніх подій. «Ми чекаємо телефонної розмови Трампа і Путіна, щоб побачити, чи будуть якісь кроки вперед для досягнення припинення вогню», – сказав він, додавши, що Італія також повинна знайти гроші для збільшення власних витрат на оборону. «Є багато витрат, які потрібно вирішити», – додав він.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес сказав: «Ми побачимо, як відбуватимуться дебати, але поки що немає жодного рішення з цього питання».
Альбарес повідомив, що Іспанія вже взяла на себе зобов’язання надати Україні 1 мільярд євро військової допомоги цього року. За його словами, Мадриду не довелося «чекати, поки Верховний представник (Каллас – ІФ-У) зробить якусь пропозицію», щоб показати, що Київ може розраховувати на його підтримку.
