Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-квітні 2025 року зросло на 48,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $11,512 млрд з $7,755 млрд, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно з січнем-квітнем 2024 року скоротився на 6,9% – до $13,312 млрд, тоді як імпорт зріс на 12,6% – до $24,824 млрд.
Статведомство уточнило, що в квітні-2025 року в порівнянні з березнем-2025 року сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,4% – до $3,369 млрд, імпорту – на 2,3%, до $6,529 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в квітні 2025 року було від’ємним і склало $3,161 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,163 млрд.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у січні-лютому 2025 року склав 0,54 (у січні-квітні 2024 року – 0,65).
Держстат повідомив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз української та світової економіки, детальніше тут –
https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=0Cstf1AY9xZ4Dxxx
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Трамп у перший день свого президентства має намір підписати укази, зокрема, про відновлення на федеральному рівні у США смертної кари, яку скасував Байден, і про введення надзвичайного стану на південному кордоні, повідомили Reuters представники нової адміністрації.
«Ще до того, як Трамп мав вступити на посаду, його помічники детально виклали низку виконавчих актів, які він підпише негайно, включно з 10, присвячених безпеці кордонів та імміграції, що є його головним пріоритетом», – ідеться в повідомленні Reuters у понеділок.
Повідомляється, що також у перший день Трамп оголосить надзвичайний стан на південному кордоні, спрямує в регіон війська і відновить політику, яка змушує прохачів притулку чекати в Мексиці дати слухання справи в суді США. Вимагатиме вказувати в офіційних американських документах, включно з паспортами, стать громадян, присвоєну їм при народженні. Помилує 1500 осіб, які проходять у справі про штурм Капітолія.
«За словами чиновників, у свій перший день, який також є Днем Мартіна Лютера Кінга-молодшого, він також підпише указ про припинення ініціатив щодо забезпечення різноманітності, рівності та інклюзивності у федеральному уряді», – зазначає агенція.
Очікується, що Трамп уже в розпал урочистої церемонії почне «підписувати свої перші укази, багато з яких, найімовірніше, зіткнуться з юридичними проблемами».
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, Браян Меффорд, МАКСИМ УРАКІН, смертна кара, Трамп
У своєму новому відео на платформі YouTube київський інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував рейтинг країн із найбільшою ймовірністю суверенного дефолту. Під час складання рейтингу розглядали як економічні, так і політичні чинники, які можуть призвести держави до дефолту.
Як зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, поточна економічна ситуація у світі викликає тривогу.
«Світова економіка стикається з безпрецедентними викликами, і багато країн перебувають на межі фінансового краху. У таких умовах вкрай важливо розуміти, які саме держави схильні до найбільшого ризику дефолту, щоб вживати відповідних заходів», – підкреслив він.
Дефолт держави – це ситуація, коли країна не може виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. За словами Максима Уракіна, дефолт може мати катастрофічні наслідки для економіки країни та її громадян.
«Дефолт – це не просто технічна подія. Це трагедія для мільйонів людей, які можуть втратити роботу, свої заощадження і навіть доступ до основних соціальних благ. Саме тому ми так уважно відстежуємо економічну ситуацію в різних країнах», – додав Уракін.
У рейтингу Experts Club 2024 року серед країн із найбільшою ймовірністю дефолту опинилися Аргентина, Ліван, Шрі-Ланка та кілька інших держав, які вже зіткнулися із серйозними економічними проблемами. Ці країни характеризуються високим рівнем зовнішнього боргу, економічною нестабільністю та політичними кризами.
Experts Club також виділив кілька країн, які перебувають у зоні ризику на середньострокову перспективу. Серед них – Аргентина та Венесуела, які вже зіткнулися з економічною нестабільністю та високим рівнем боргу, а також Греція та Італія, які залежать від зовнішніх кредиторів.
|
Рейтинг Experts Club |
Країна |
Поточний міжнародний рейтинг |
| 1. | Аргентина | CCC- |
| 2. | Гана | у дефолті |
| 3. | Шрі-Ланка | у дефолті |
| 4. | Ліван | у дефолті |
| 5. | Замбія | у дефолті |
| 6. | Пакистан | CCC |
| 7. | Мозамбік | CCC |
| 8. | Україна | CCC |
| 9. | Ефіопія | CCC |
| 10. | Камерун | CCC+ |
| 11. | Болівія | CCC+ |
| 12. | Буркіна-Фасо | CCC+ |
| 13. | Суринам | у дефолті |
| 14. | Туніс | CCC |
| 15. | Єгипет | B- |
| 16. | Нігерія | B- |
| 17. | Ель-Сальвадор | B- |
| 18. | Гондурас | B- |
| 19. | Лаос | B- |
| 20. | Венесуела | у дефолті |
«Ми бачимо, що такі країни, як Аргентина і Венесуела, продовжують перебувати на межі дефолту через внутрішню економічну нестабільність і зовнішній тиск. Також викликає занепокоєння ситуація в Греції та Італії, які сильно залежать від міжнародних позик. У цих країнах ризик дефолту залишається високим», – прокоментував Уракін.
Особлива увага цього року приділяється Лівану, який, за словами економіста, перебуває «у стані політичної та економічної кризи, з украй високим боргом по відношенню до ВВП». Це робить країну особливо вразливою перед обличчям можливого дефолту.
Максим Уракін також детально зупинився на факторах, які можуть призвести до дефолту. Серед них він виділив високий рівень зовнішнього боргу відносно ВВП, економічну нестабільність і залежність від зовнішнього фінансування.
«Країни, у яких співвідношення боргу до ВВП перевищує 100%, особливо вразливі. Прикладами є Ліван, Кіпр і Греція. Економічна нестабільність і політичні кризи в таких країнах, як Аргентина, Венесуела і Пакистан, також підвищують ризик дефолту», – пояснив він.
Залежність від зовнішнього фінансування – ще один значний фактор.
«Країни, які залежать від зовнішніх позик для покриття бюджетних дефіцитів, як, наприклад, Іспанія та Італія, можуть зіткнутися з труднощами в разі погіршення умов на міжнародних фінансових ринках», – додав Уракін.
У коментарі до рейтингу Максим Уракін зазначив, що наслідки дефолту для країни та її громадян часто можуть бути руйнівними.
«Для державних органів дефолт означає обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, зниження кредитного рейтингу та необхідність проведення болючих економічних реформ. Для громадян це обертається інфляцією, девальвацією національної валюти, зростанням безробіття і зниженням рівня життя», – пояснив експерт.
Уракін також підкреслив, що дефолт може призвести до зростання соціального невдоволення і політичної нестабільності, що може погіршити ситуацію в країні. Він також запевнив, що Experts Club продовжить уважно стежити за економічною ситуацією у світі та своєчасно надавати актуальні дані, щоб допомогти країнам та інвесторам мінімізувати ризики й уникнути дефолтів.
Більш детально про дефолти і представлений рейтинг Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club:
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням:
Міжнародні резерви України в травні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
«Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для забезпечення курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП) і від міжнародних партнерів», – пояснюється на сайті НБУ в четвер.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про макроекономіку в Україні та у світі, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/P_-qI9k9Xjc?si=nIQFriaWTYRqdvkU
Нацбанк уточнив, що у квітні чистий продаж ним валюти становив $3,08 млрд, що на 30,7% більше, ніж попереднього місяця: НБУ продав на валютному ринку $3,09 млрд і викупив у резерви $11,1 млн.
«Це пов’язано зі зростанням попиту на валютному ринку, насамперед на тлі активізації видатків уряду завдяки налагодженню ритмічності надходження зовнішньої допомоги в березні-квітні», – пояснив центробанк таку динаміку.
Крім того, на поточний обсяг резервів вплинули надходження на користь уряду та виплати за обслуговування і погашення державного боргу.
На валютні рахунки Кабінету міністрів за травень було переведено $143,1 млн, тоді як на обслуговування і погашення держборгу спрямовано $412,3 млн.
Зазначається, що Україна також сплатила Міжнародному валютному фонду (МВФ) $240,8 млн.
Центробанк додав, що на обсяг резервів позитивно вплинула переоцінка вартості фінансових інструментів, додавши $216,1 млн.
«Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту», – зазначив регулятор.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд після досягнутого наприкінці березня історичного максимуму в $43 млрд 762,7 млн завдяки рекордним зовнішнім надходженням у розмірі понад $9 млрд за місяць.
НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд з $40,4 млрд і до $44,3 млрд з $42,1 млрд – на кінець наступного.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз про макроекономіку України та світу в 2024 році, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/P_-qI9k9Xjc?si=nIQFriaWTYRqdvkU
Українські експортери продукції до країн Євросоюзу та уряд України мають приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації під час виробництва, який вступає в дію з 2026 року.
Таку думку висловили експерти та представники компаній під час круглого столу у вівторок на тему «Вплив CBAM на вітчизняних експортерів», який відбувся в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Директор департаменту екології енергетики та «зеленої» економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначила, що CBAM дуже важливий, він впливає на експортерів, на кожне підприємство.
За її словами, під час нещодавнього відрядження вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, вони збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Водночас якщо в європейських компаній реалізується вимога про верифікацію звітів щодо викидів, то в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми, зокрема українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.
«Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене”, – сказала Кулик.
З іншого боку, за її словами, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації «зеленої» ініціативи. Необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.
Своєю чергою директор інформаційно-аналітичний центру GMK Center Станіслав Зінченко констатував, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.
«Це нова хвиля протекціонізму, це “зелений” протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів”, – прогнозує Зінченко, додавши, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі не вистачає.
«Менше 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії. В Україні немає жодного документа щодо CBAM”, – констатував експерт.
За його словами, через форс-мажорні обставини через війну Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти, а тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.
За його даними, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну («мінус» 1,4 млн тонн) $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд.
Зазнають втрат також інші галузі промисловості.
«Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну”, – резюмував Зінченко.
Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька наголосила, що CBAM – це мікс екології та економіки, а в України є зобов’язання імплементації законодавства ЄС в Україні.
«Ми реалізуємо низку нормативів з управління з відходами. І ми очікуємо більше співпраці з боку уряду та міністерств. Навряд чи ми встигнемо до 2050 року, але у нас є зобов’язання”, – сказала Лівіцька.
За її словами, в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. І потрібно подавати звіти до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів – значні штрафи, від EUR10 до EUR50 за кожну тонну викидів.
«Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств», – вважає Лівіцька.
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка зазначила, що українські підприємства мають можливість декларативно подавати звіти про викиди.
«Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов’язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом”, – наголосила Крипка.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що металургійні підприємства розглядають CBAM як незворотний процес: «Так чи інакше, це буде впроваджено, і буде в усьому світі, це призведе до якогось переформатування торгівлі в усьому світі».
Раніше до третини металопродукції надходило до ЄС, зараз частка збільшилася внаслідок блокування морського шляху, і вона може зрости, якщо блокада відновиться.
«Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги», – наголосив Каленков, зазначивши, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.
«Потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств. Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію”, – сказав глава “Укрметалургпрому”.
Він також вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.
Раніше керівник з міжнародних зв’язків групи «Метінвест» Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit заявив, що незабаром новою перешкодою для українських компаній у роботі на європейському ринку стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Топ-менеджер висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом і Єврокомісією ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
Своєю чергою, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайпу» Владислав Варнавський на «Саміті експортерів», організованому Forbes Україна, зазначав, що компанії мають більше уваги приділяти екологічним проєктам у рамках вимог ЄС за темою «зеленої» економіки – Green Deal і CBAM. І уточнював, що незважаючи на те, що ця тема стає дедалі ширшою і не тільки політичною, а й економічною, а також суспільною, в Україні поки що небагато компаній приділяють цьому увагу, навіть експортери продукції до ЄС.
Як зазначено на сайті Європейської Комісії, «зелена» угода (Green Deal) – це стратегія, що має привести економіку Євросоюзу до сучасного, ресурсно-ефективного та конкурентоспроможного стану за рахунок зобов’язань знизити викид парникових газів до 2030 року на 55%, а до 2050 року припинити повністю.
CBAM, STANISLAV ZINCHENKO, АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, ЛЮДМИЛА КРІПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ
