США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
За весь час війни США виділили Україні $177 млрд, однак ми не отримали половини цих коштів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо ми беремо, наприклад, гроші Сполучених Штатів Америки, за весь цей час цієї війни проголосовано або ухвалено рішення було десь по 177 мільярдів. Давайте будемо чесними. Ми не отримали половини цих грошей», – сказав Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману, опублікованому в неділю на YouTube каналі Офісу президента України.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують підвищуватися в п’ятницю після збільшення за підсумками попередньої сесії.
Це обумовлено як очікуваннями зростання економіки Китаю і, відповідно, збільшенням попиту на нафту з боку найбільшого світового імпортера, так і тривалим скороченням запасів у США, повідомляє Trading Economics.
Також підтримку ринку надають прогнози похолодання в багатьох частинах США, зазначає MarketWatch.
Котирування березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:09 кч становили $76,08 за барель, що на $0,14 (на 0,2%) перевищує рівень на закриття попередніх торгів. У четвер ці контракти подорожчали на $1,29 (на 1,7%) – до $75,93 за барель.
Ціна ф’ючерсів на марку WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросла на $0,23 (на 0,3%) – до $73,34 за барель. За підсумками попередньої сесії котирування цих контрактів збільшилися на $1,41 (на 2%) і досягли $73,13 за барель, що є максимумом із середини жовтня, за даними Dow Jones Market Data.
За підсумками 2024 року ціна Brent знизилася на 3,1%, тоді як WTI – практично не змінилася.
Запаси нафти в США за тиждень, що завершився 27 грудня, скоротилися на 1,178 млн барелів, повідомило міністерство енергетики США в четвер. Вони зменшилися за підсумками шостого тижня поспіль.
Резерви бензину зросли на 7,717 млн барелів, дистилятів – на 6,406 млн барелів.
Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
Міністерство торгівлі США (U.S. Department of Commerce) зберегло наявні антидемпінгові мита на постачання будівельної сталевої арматури з України, Білорусі, Індонезії, Латвії, Латвії, Молдови, Польщі та Китаю.
Згідно з інформацією Мінторгу у Federal Register 13 грудня поточного року, такі висновки містяться у висновках Міжнародної комісії з торгівлі США (United States International Trade Commission, USITC) від 10 грудня 2024 року, за підсумками четвертого п’ятирічного перегляду дії мит.
У документі наголошується, що USITC вважає, що скасування мит на арматуру з Білорусі, Китаю, Індонезії, Латвії, Молдови, Польщі та України, «найімовірніше, призведуть до продовження або повторення матеріальних збитків промисловості США протягом розумного доступного для огляду часу».
І уточнюється, що проведення перевірки дії мит було ухвалено Комісією 1 листопада 2023 року. Слухання з цієї теми відбулися 3 жовтня 2024 року.
Як повідомлялося, 1 листопада 2023 року Мінторг США опублікував інформацію про ініціативу четвертого перегляду дії антидемпінгових мит на арматуру із семи країн.
Розмір мита під час поставок української зміцненої арматури (Steel Concrete Reinforcing Bars) на американський ринок з моменту їх введення (2002 рік) становить 41,69%.
Також повідомлялося, що в середині 2000 року об’єднання американських виробників залізних прутків Rebar Trade Action Coalition (RTAC) та індивідуальні його члени – компанії Ameri Steel (Tampa, FL), Auburn Steel Co., Inc. (Auburn, NY), Birmingham Steel Corp. (Birmingham, AL), Border Steel, Inc. (El Paso, TX), CMC Steel Group (Seguin, TX), Marion Steel Co. (Marion, OH), Nucor Steel (Darlington, SC) and Riverview Steel (Glassport, PA) – звернулися до Комісії з міжнародної торгівлі із заявою про порушення антидемпінгового розслідування стосовно імпорту цієї продукції, зокрема з України.
Відповідачем у цьому розслідуванні з української сторони виступав меткомбінат «Криворіжсталь», який пізніше придбала корпорація Mittal Steel, перейменована в ArcelorMittal.
У середині 2001 року комісія визнала, що поставки арматури, зокрема з України, завдають шкоди американським виробникам аналогічної продукції через постачання її за демпінговими цінами, після чого 2002 року було запроваджено антидемпінгове мито в розмірі 41,69%.
Перегляд антидемпінгових мит, згідно із законодавством США, здійснюється раз на п’ять років.
«ArcelorMittal Кривий Ріг» – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
Американська Holtec International запросила фахівців АТ «НАЕК “Енергоатом” до проєктної групи, яка працюватиме над розгортанням малого модульного реактора (МММ) SMR-300 на майданчику АЕС Palisades у США.
Про це повідомив «Енергоатом» із посиланням на президента і головного виконавчого директора Holtec Кріса Сінгха в Телеграм-каналі в середу.
«Участь представників «Енергоатома» на етапах будівництва, випробувань і введення в експлуатацію ММР на майданчику АЕС Palisades (США) дасть змогу компанії набути досвіду для подальшого впровадження цієї технології в Україні», – зазначили в НАЕК.
За словами очільника «Енергоатома» Петра Котіна, запрошення спеціалістів компанії до проєктної групи Holtec є черговим свідченням високої довіри до України та «Енергоатому» від стратегічних партнерів.
«Ми раді отримати це запрошення, яке демонструє не тільки підтримку в цей непростий для країни час, а й визнає високий професіоналізм і компетентність наших атомників», – наголосив він.
Раніше Holtec отримав кредит Міністерства енергетики США в розмірі $1,52 млрд на перезапуск АЕС Palisades – на станції планується розгорнути два реактори SMR-300.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Holtec реалізували проєкт будівництва та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні (ЦСВЯП).
Також компанії досягли домовленості щодо реалізації в Україні двох масштабних проєктів: будівництва заводу з виробництва компонентів ММР і зведення заводу з виробництва компонентів для ЦСВЯП, які досі вироблялися в США.
ENERGOATOM, Holtec, SMR-300, АЭС, БУДІВНИЦТВО, реактор, США
