Влада Китаю ухвалила рішення підняти мита на продукцію США з 34% до 84%, повідомляє в середу The Global Times з посиланням на Комісію з митних тарифів при Держраді КНР. Нові тарифи мають набути чинності 10 квітня з 12:01 за місцевим часом (7:01 кв).
Своєю чергою китайські державні ЗМІ повідомили, що влада КНР додала 6 фірм США до списку неблагонадійних організацій і 12 американських структур до переліку юросіб, щодо яких діє експортний контроль.
Раніше президент США Дональд Трамп, не отримавши сигналів про поступки від Пекіна, підписав указ про підвищення мит на товари з Китаю. Згідно з указом, раніше оголошені Трампом додаткові 34% мита змінюються на 84%. Таким чином, з урахуванням мит у 20%, які Трамп ввів на товари з Китаю в перший термін його президентства, тепер мита становлять 104%.
Минулого тижня влада Китаю ухвалила рішення з 10 квітня запровадити додаткові мита в розмірі 34% на товари зі США.
Телеканал CNBC зазначав, що США були готові переглянути свою позицію щодо підвищення мит на китайські товари, якби Китай відмовився від відповідних мит на американські товари. Однак у Пекіні заявляли, що не збираються йти на поступки.
Представники ХДС висловлюють стурбованість безпекою перебування золотого запасу ФРН на зберіганні у Федеральній резервній системі США, повідомляють Bild. Зокрема видання наводить думку депутата від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Марко Вандервіца, який, за інформацією Bild, ще 2012 року безуспішно намагався провести перевірку золотих запасів, намагаючись змусити Бундесбанк або взяти на себе активнішу роль зберігача, або репатріювати їх у Німеччину.
Депутат Європарламенту Маркус Фербер (ХДС), також закликав до більш ретельних перевірок німецького золота, що зберігається в США.
«Офіційні представники Бундесбанку повинні особисто перерахувати злитки і задокументувати свої результати», – цитує його слова Bild.
Німеччина володіє другим за величиною золотим запасом у світі, і зберігає 37% з них – близько 1236 метричних тонн на суму 113 мільярдів євро – у сховищах Федеральної резервної системи Нью-Йорка. Ці запаси дорогоцінного металу гарантують, що в разі потреби Бундесбанк матиме доступ до того, що він зможе обміняти на долари США (або будь-яку іншу тверду валюту).
Занепокоєння німецьких політиків викликає як тарифна політика Трампа, так і спроби розширити межі своїх повноважень і стати над судовою системою США.
Президент Бундесбанку Йоахім Нагель у лютому переконував Bild: «Ми не маємо (…) жодних сумнівів, що в особі ФРС Нью-Йорка ми маємо надійного партнера для зберігання наших золотовалютних резервів».
Видання звертає увагу, що занепокоєння долею золота посилив «не хто інший, як мільярдер і високопоставлений представник адміністрації Трампа Ілон Маск, який закликав до перевірки власних золотовалютних резервів США».
Представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякун у своєму дописі у Фейсбуці в суботу заявив, що «ринок сказав своє слово» після того, як США оголосили про нові торгові тарифи.
«Торгово-тарифна війна, яку США розпочали проти всього світу, є неспровокованою та невиправданою», – зазначив він.
Го Цзякун закликав США припинити «робити неправильні речі» та вирішити розбіжності з торговими партнерами через рівноправні консультації.
Це сталося після оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження «взаємних» митних тарифів на товари зі 185 іноземних торговельних партнерів США, зокрема, 34% мит на китайські товари. У відповідь на цей крок Китай вирішив запровадити додаткові мита на американські товари в розмірі 34%, які набудуть чинності з 10 квітня.
КИТАЙ, МЗС, США, тарифна війна
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ДЕРЖБОРГ, США
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) інвестують $1,4 трлн в економіку США протягом 10 років, ідеться в повідомленні Білого дому. Плани інвестицій оголошено після зустрічі президента США Дональда Трампа з радником з національної безпеки ОАЕ шейхом Тахнуном бен Заєдом аль-Найгайяном, що відбулася цього тижня.
«Новий план передбачає істотне збільшення нинішніх інвестицій ОАЕ в американську економіку, зокрема в ШІ-інфраструктуру, напівпровідникову та енергетичну галузі, а також у промисловий сектор США», – зазначається в повідомленні.
