Туреччина офіційно подала заявку на вступ до БРІКС, пише Bloomberg з посиланням на свої джерела.
Видання пише, що таке рішення зумовлене тим, що країна хоче посилити свій глобальний вплив, а також налагодити нові зв’язки поза межами традиційних західних союзників.
BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa. Це об’єднання також називають аналогом G7 або G20 – клубом за інтересами країн, яких не влаштовує «домінування» Заходу. На початку цього року до Бразилії, Росії, Індії, Індії, КНР і Південної Африки приєдналися чотири нові члени – Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівську Аравію запросили приєднатися, але поки вона не зробила цього.
Заявки на вступ до БРІКС подали Малайзія, Таїланд і Азербайджан. Наступний саміт БРІКС, на якому обговорюватимуть питання його розширення, відбудеться в Росії наприкінці жовтня 2024 року.
Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною, повідомляє Anadolu з посиланням на офіційну газету країни в п’ятницю.
Угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду і додатки до неї в четвер.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України 2023 року становив $7,3 млрд, заявив у четвер міністр торгівлі Туреччини Омер Болат після зустрічі з першим віцепрем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
За його словами, очікується, що в рамках зазначеної угоди обсяг торгівлі за короткий період збільшиться до $10 млрд.
Основними сферами торгівлі між двома країнами є чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
Турецька Dalgakiran інвестувала 400 млн грн у запуск заводу з виробництва промислового енергетичного обладнання в Білогородці Київської області, ідеться в пресрелізі ТОВ «Далгакиран компресор Україна».
Проєкт будівництва було розпочато до початку широкомасштабної російської агресії, і зараз завдяки інвестиціям турецької сторони його вдалося завершити. Інвестиції у виробничий майданчик та офіс створять 50 нових робочих місць.
«Офіс і нове виробництво в Україні сприятиме розвитку підприємств у всіх галузях, надаючи їм змогу продовжувати господарську діяльність, заощаджувати кошти та ресурси», – зазначив директор “Далгакиран компресор Україна” В’ячеслав Дінков.
За його словами, у планах компанії – подальший розвиток і локалізація виробництва, розробка і постачання нового обладнання, необхідного для відновлення енергетики та промислового виробництва України.
Своєю чергою голова правління Dalgakiran Kompresör Аднан Далгакіран зазначив, що масштабування бізнесу в Україні є внеском у підтримку економіки та енергетики країни у важкий час. «В умовах відключення електроенергії наше обладнання здатне забезпечити безперервність бізнес-процесів і виробництва, дати можливість бізнесу продовжувати працювати, платити податки і давати українцям роботу», – сказав він.
«Далгакиран компресор Україна» – представництво турецької Dalgakiran, що спеціалізується на виробництві та обслуговуванні генераторного і компресорного обладнання, систем охолодження і промислових насосів.
Українське представництво реалізує обладнання та вдосконалює його під потреби національного споживача. Базове обладнання виробляється в Туреччині, де запроваджено повний цикл контролю якості, а також діє власне конструкторське бюро.
В Україні компанія працює вже 19 років, має представництва в 11 містах і понад сімдесят власних мобільних сервісних бригад.
Dalgakıran Kompresör, ІНВЕСТИЦІЇ, промислове енергообладнання, ТУРЕЧЧИНА
Судно з 1 тис. тонн пшеничного борошна для Палестини прибуло з Туреччини до Йорданії в межах президентської програми «Зерно з України» (Grain from Ukraine), повідомив у своєму Телеграм-каналі глава Офісу президента Андрій Єрмак.
«Ініціатива Grain from Ukraine президента Володимира Зеленського у співпраці з WFP відправила першу з трьох партій до Палестини, яка забезпечить продовольчу допомогу понад 100 тис. родин, які опинилися в епіцентрі конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС», – написав він, зазначивши, що ця партія стала першою поставкою до Палестини в межах цієї ініціативи.
Єрмак наголосив, що Україна продовжила надавати життєво необхідну допомогу безневинним мирним жителям, які страждають від нестачі продовольства і перебувають під загрозою голоду.
«Україна завжди була і далі залишатиметься донором продовольчої безпеки для всього світу. За час існування програми Україна постачала продукти харчування першої необхідності для багатьох країн, зокрема для Судану, Ефіопії, Кенії та Ємену. Продовольча безпека є одним із важливих пунктів Формули миру, і я закликаю всі країни приєднатися до наших колективних зусиль для її досягнення», – написав він.
За словами Єрмака, найближчими місяцями також заплановано відправлення інших суден. «Загалом у межах ініціативи Україна планує доставити понад 7 тис. тонн пшеничного борошна до Гази за підтримки донорів, включно з Норвегією, Австрією, Естонією, Францією та Ісландією», – зазначив глава Офісу президента.
Влада Туреччини має намір анонсувати угоду з китайським автовиробником BYD Co. про будівництво в країні підприємства компанії вартістю $1 млрд, повідомляє Bloomberg.
За словами джерел агентства, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосить про це в понеділок на церемонії в провінції Маніса, де і планують побудувати підприємство.
Відкриття заводу в Туреччині може полегшити BYD, найбільшому в Китаї виробнику електромобілів, доступ до ринку Євросоюзу, з яким у країни є митна угода.
Напередодні Єврокомісія ввела додаткові мита на ввезення в ЄС китайських електромобілів. Для BYD Co. це мито становить 17,4%. Раніше в ЄС уже діяли 10%-ві мита на ввезення електромобілів з КНР.
Турецький ринок також становить інтерес для BYD. Минулого року на машини з електричними двигунами припало 7,5% продажів автомобілів у Туреччині.
У п’ятницю стало відомо, що влада Туреччини відмовилася від введення додаткового мита в 40% на імпорт китайських електромобілів у країну, про яке було оголошено в червні. Це сталося після переговорів Ердогана з головою КНР Сі Цзіньпіном у рамках зустрічі керівників країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані.
Туреччина, Румунія і Болгарія в понеділок почали спільну операцію з пошуку мін у Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, особливо під час експорту українського зерна, повідомляє Bloomberg.
Видання звернуло увагу на те, що очолювана Стамбулом ініціатива є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і зосереджена на знешкодженні мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни.
“Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечний прохід вантажів. Київ запустив власний чорноморський експортний маршрут торік після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманої Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше за прогнози, але маршрут залишається ризикованим”, – пише Bloomberg.
Серед великих морських втрат видання назвало ракетний удар РФ поблизу ключового українського порту Одеса по торговому судну, коли було вбито капітана та інших членів команди, а також постраждале в листопаді від вибуху під час відплиття з українського порту в Чорному морі судно, найняте Cargill Inc.
Україна в березні заявила, що експорт з її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після неодноразових нападів і збоїв після повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси часто стикаються з ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність, нагадав Bloomberg.
