Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Боснії та Герцеговині, які називають найгіршими за останні десятиліття, уже досягла 19 осіб. Вранці 4 жовтня повідомлялося, що внаслідок сильних злив у Боснії, що випали в ніч на п’ятницю, затопило кілька міст у центральній і південній частинах країни.
Після 16 загиблих у муніципалітеті Яблуніце рятувальники також знайшли тіла трьох людей у місті Фойніце, де негода зруйнувала багато будинків і господарських будівель.
На цьому тлі президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович погодилися надати всю необхідну допомогу Боснії і Герцеговині.
Вучич раніше зазначав, що Сербія може направити рятувальні гелікоптери і катери, а також надати фінансову допомогу.
А хорватський прем’єр заявив, що його уряд перебуває в постійному контакті з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Бор’яною Крішто і готовий надати «всю необхідну допомогу в ліквідації наслідків повені».
Також готовність допомоги підтвердив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Він зазначив, що Боснія може скористатися Механізмом цивільного захисту ЄС, до якого приєдналася 2022 року.
Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.
17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.
У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».
Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.
Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.
Україна продовжує утримувати третє місце серед основних експортерів агропродовольчої продукції в ЄС після Бразилії та Великої Британії, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) із посиланням на аналітичний звіт Європейської комісії.
Згідно з повідомленням, частка України в імпорті агропродукції до ЄС за шість місяців 2024 року зросла лише на 2% (EUR124 млн) порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Загалом імпорт агропродовольчої продукції в ЄС сягнув EUR13 млрд. Найбільше у вартісному вираженні збільшився імпорт із Кот-д’Івуару – на EUR951 млн (+46%), за ним слідує Нігерія з EUR473 млн (+132%), що пояснюється зростанням цін на какао.
Водночас, імпорт з Тунісу збільшився більш ніж удвічі (+107%), головним чином завдяки зростанню обсягів і цін на імпортовану оливкову олію. Імпорт з Австралії значно скоротився на EUR843 млн (-46%) через зменшення обсягів ріпаку, а з Бразилії – на EUR634 млн (-7%).
Як повідомляється, сукупний експорт агропродовольчих товарів із ЄС за період січень-червень 2024 року сягнув EUR116,4 млрд, що на 1% (+EUR1,1 млрд) більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У першій половині 2024 року найбільше зріс експорт ЄС у США, збільшившись на EUR1 млрд (+8%) насамперед завдяки вищим цінам на оливки та оливкову олію. Цей сектор також сприяв збільшенню експорту до Бразилії на EUR209 млн (+18%).
Експорт ЄС до Китаю скоротився на 9% (-EUR689 млн) у період із січня до червня 2024 року порівняно з 2023 роком.
Це здебільшого пояснюється скороченням кількох основних продуктів, що експортуються з ЄС у Китай, зокрема свинина, молочні продукти та зернові.
Програма Європейського Союзу “Креативна Європа” продовжить підтримку сектору культури та креативних індустрій України у 2025 році, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
“Українські проєкти аудіовізуального спрямування мають можливість взяти повну участь у конкурсах підпрограми Медіа, що спрямована на підтримку європейських кіно- та аудіовізуальних індустрій та на розвиток, розповсюдження і просування європейських творів, беручи до уваги сучасне цифрове середовище”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що наразі оголошено про відкриття шести таких конкурсів, а саме: європейська спільна розробка; розробка відеоігор та імерсивного контенту; телевізійний та онлайн контент; розвиток талантів та навичок; медіа 360°; інноваційні інструменти та бізнес-моделі.
Згідно з повідомленням, грантові заявки можна подати з 1 жовтня 2024 року.
“Загальний обсяг фінансування проєктів, що здобудуть гранти в рамках вищезазначених конкурсів, становить EUR81,5 млн. В цілому бюджет програми ЄС “Креативна Європа” відповідно до Річної Робочої Програми 2025 року становить EUR340 млн”, – додали у відомстві.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 липня 2024 року мали 4 млн 123,88 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 315,70 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Починаючи з липня 2024 року Німеччина виключила із зареєстрованих осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх осіб, чий статус тимчасового захисту більше не діяв, оскільки їм було надано інший статус захисту або вони остаточно залишили територію Німеччини», – пояснило відомство такі зміни.
Уточнюється, що порівняно з кінцем червня 2024 року це призвело до зниження кількості осіб зі статусом тимчасового захисту в Німеччині на 236,93 тис., або 17,6%, – до 1 млн 110,6 тис., що однаково є найбільшим їхнім числом у ЄС і світі.
Без урахування Німеччини кількість біженців із таким статусом, за даними Євростату, зросла в липні на 45,1 тис.
«Порівняно з кінцем червня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Польщі (+10 430; +1,1%), Чехії (+8 834; +2,4%) і Румунії (+4 250; +2,6%)», – зазначило європейське статистичне відомство.
За його даними, крім Німеччини кількість бенефіціарів зменшилася ще у двох країнах ЄС: Люксембурзі (-470; -11,0%) і Франції (-470; -0,8%).
Євростат додав, що в липневій статистиці вже четвертий місяць поспіль відсутні дані щодо Іспанії, яка на кінець березня була четвертою за кількістю громадян зі статусом тимчасового захисту – 203,3 тис.
Згідно з даними відомства, на кінець липня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина, Польща (976,21 тис.) і Чехія (369,61 тис. осіб), що становить відповідно 26,9%, 23,7% і 9,0% від їхньої загальної кількості.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у липні 2024 року спостерігалася в Чехії (33,9), Литві (27,4) та Польщі (26,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,2.
Мовиться також, що станом на 31 липня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,3%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,4%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,6%, дітей 34,2% і дорослих чоловіків 19,2%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,19 тис., що на 0,68 тис. більше за червневий показник.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець липня 2024 року було також у Нідерландах – 116,75 тис., Словаччині – 125,02 тис. та Ірландії – 107,07 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 81,80 тис., Литві – 79,09 тис., Австрії – 79,41 тис., Норвегії – 73,84 тис., Швейцарії – 66,28 тис., Фінляндії – 65,50 тис., Португалії – 62,57 тис., Франції – 61,35 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 60,22 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,08 тис. осіб, Швеція – 42,31 тис., Угорщина – 37,16 тис., Данія – 35,04 тис., Естонія – 33,82 тис., Греція – 31,13 тис., Хорватія – 24,95 тис., Кіпр – 20,96 тис., Люксембург – 3,82 тис., Ісландія – 3,89 тис., Мальта – 2,11 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 серпня цього року оцінювали в 6,084 млн, а загалом у світі – у 6,655 млн, що відповідно на 63 тис. і 75 тис. більше, ніж двома місяцями раніше.
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, було 3,548 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 141 тис. менше, ніж на початок року.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у липневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України, зокрема, цьогоріч із 0,2 млн до 0,4 млн, що вдвічі вище за минулорічний показник. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив у 2026 році оцінювали у 800 тис. осіб.
Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
