Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Україна в січні-червні 2024 року експортувала до Європейського Союзу товарів на $10,97 млрд, що на 9,7% менше, ніж у першому півріччі 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Це очевидна кореляція транспортних шляхів. Найбільше експорт до ЄС скоротився до сусідніх держав – до Польщі на 25,7%, до Словаччини – на 21,3%, до Угорщини – на 67,2%, до Румунії – на 50,2%. Своєю чергою, істотно зріс експорт до Іспанії (81,1%), Італії (24,7%), Нідерландів (22,4%)”, – написав він у Facebook.
Качка звернув увагу, що ця кореляція дає змогу чітко бачити торгівлю з ЄС без вимушеного транзиту в треті країни.
“Це дасть нам змогу врегулювати купу проблем, які накопичилися у відносинах із сусідніми країнами”, – припустив він.
Торгпред України підкреслив, що наявні проблеми свідчать про те, що за 2022-2024 роки Україна істотно звузила коло “чутливих” товарів у торгівлі. До війни такими була сталь, що піддавалася торговельному захисту, і 36 категорій аграрних товарів, які підпадали під тимчасову лібералізацію – квотування.
Він нагадав, що в рамках нинішнього етапу автономних торговельних заходів кількість таких чутливих товарів зменшено до семи: птиця, яйця, цукор, мед, кукурудза, овес, крупи.
Коментуючи запроваджені Європейською Комісією квоти на українські цукор і яйця, Качка зауважив, що активний експорт з України досяг певних порогових меж.
“Якщо торгівля цукром з ЄС зупинена для нормалізації торгівлі відповідно до рішення української сторони, то експорт яєць буде продовжуватися. Ми розраховуємо, що до української продукції застосовуватиметься загальна квота ЄС у рамках СОТ і застосовуватиметься знижене мито в EUR15,2 за 100 кг (квота 09.0154)”, – написав він і додав, що всі ці нюанси проговорено як з ЄС, так і з ринком.
Торгпред України наголосив, що спільна мета України – спільно з ЄС врегулювати всі чутливі питання і визначити чіткі параметри торгівлі в рамках Угоди про асоціацію до 5 червня 2025 року.
Після двох років повномасштабної війни більшості українських малих і середніх підприємств, які взяли участь в опитуванні для дослідження, оприлюдненого Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), вдалося стабілізувати свою діяльність, що свідчить про їхню високу адаптивність до умов війни:
Згідно з результатами дослідження серед підприємств, які залишаються активними, у повній мірі працює 85% і частково – 14%, що є кращим результатом порівняно з відповідно 57% і 37% у перший рік війни.
Дослідження проводилось у два етапи і включало у себе якісне (16 експертних інтерв’ю) та кількісне репрезентативне дослідження (150 телефонних інтерв’ю) МСП у секторах виробництва та послуг в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих. Результати отримані станом на кінець квітня 2024 року з визначенням негативних і позитивних тенденцій, ключових проблем і потреб компаній. Звіт з результатами дослідження можна знайти тут.
Донорське фінансування на це дослідження було надане Швейцарією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР* та Європейським Союзом (ЄС) у рамках програми «Жінки у бізнесі».
Незважаючи на поточні виклики, частка МСП, які повідомляють про зниження прибутковості, знизилася майже удвічі, тоді як частка компаній, які планують продовжувати бізнес, збільшилася. Водночас кожне п’яте підприємство (19%) відзначило зростання прибутків у порівнянні рік до року. Про скорочення персоналу зазначили 34% підприємств, проти 55% у перший рік війни.
За результатами опитування, якщо війна триватиме ще рік чи довше, 64% МСП мають намір підтримувати існуючий рівень активності, при цьому частка підприємств, що планують диверсифікувати або розширяти бізнес, зросла втричі (12%). Основні виклики, що були визначені, включають у себе падіння попиту, складність прогнозування через невизначеність, збільшення витрат та брак робочої сили.
Прогнози майбутнього розвитку подій за умови продовження війни є неоднозначними: 49% респондентів вважають, що стан їхнього бізнесу найближчим часом не зміниться, 24% – очікують падіння; 17% – прогнозують зростання та 2% – закриття бізнесу. 9% керівників компаній зазначили, що не можуть передбачити розвиток подій. Порівняно із минулорічними показниками зросла частка тих, хто дає позитивний прогноз (+11%), та скоротилась частка тих, хто був не здатен зробити прогноз (-12%).
Серед негативних трендів, спричинених війною, МСП називають недостатньо швидке відновлення обсягів збуту, брак кадрів через мобілізацію та міграцію, обмежене інвестування та активізацію конкуренції бізнесу з громадськими організаціями, які фінансуються донорами.
ЄБРР продовжує підтримку українських МСП, надаючи їм фінансову та іншу необхідну для розвитку допомогу, зокрема у таких формах, як гранти, сприяння релокації та участі у міжнародних виставках, консультації з кризового менеджменту, пряме і непряме фінансування тощо. Станом на початок 2024 року загальний обсяг наданого ЄБРР у секторі МСП прямого фінансування і кредитів, гарантованих через партнерські банки, складав близько €450 млн.
ЄБРР виділив понад €4,5 млрд в Україні з початку повномасштабної війни. Акціонери ЄБРР нещодавно ухвалили збільшення оплаченого капіталу на €4 млрд, яке дозволить Банку продовжувати інвестиції на поточному рівні під час війни з можливим збільшенням обсягу після переходу до відновлення. На додаток до підтримки приватного сектору стратегічними пріоритетами ЄБРР у країні є енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека і торгівля.
Донори, що надавали фінансування на проведення дослідження у минулі роки: ЄС, Сполучені Штати Америки через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР * і Швеція через програму «Жінки у бізнесі».
*Донори Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР: Італія, Ірландія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Швеція, Японія і Фонд технічного співробітництва ТайваньБізнес-ЄБРР.
ЄБРР – багатосторонній банк, який підтримує розвиток приватного сектору та підприємницьких ініціатив у 36 країнах на трьох континентах. Банк належить 73 країнам, ЄС та ЄІБ. Мета інвестицій ЄБРР – зробити економіку в регіонах його діяльності конкурентоспроможною, інклюзивною, ефективно керованою, «зеленою», стійкою та інтегрованою. Слідкуйте за нашою діяльністю на нашому веб-сайті, у Фейсбуці, Лінкдіні, Інстаграмі, Твіттеріта Ютубі.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
У ЄС заявляють, що переговори про вступ України до Європейського союзу будуть суворими і вимогливими, рішення про те, чи виконано всі умови для їх завершення, ухвалюватимуть держави-члени ЄС.
“Переговори про вступ, які ми розпочинаємо сьогодні, будуть суворими та вимогливими. Завдяки рішучості та цілеспрямованості ми впевнені у вашій здатності довести справу до успішного завершення. Ми підтримуватимемо вас у ваших зусиллях, і ми з нетерпінням чекаємо на можливість привітати вас як повністю повноправного члена Євросоюзу”, – заявила у вівторок у Люксембурзі на відкритті Міжурядової конференції, що знаменує собою початок офіційних переговорів щодо вступу України до ЄС, міністр закордонних справ Бельгії, яка головує в ЄС, Хаджа Лабіб.
При цьому вона уточнила, що саме держави-члени ЄС вирішуватимуть, чи виконано умови для завершення переговорів, беручи до уваги зміни в законодавстві ЄС з моменту відкриття перемовин і готовність України до членства.
Представляючи затверджені рамки для перемовин, міністр повідомила, що вони ґрунтуються на “врахуванні досвіду минулих розширень і триваючих перемовин щодо приєднання, а також на законодавстві ЄС і належним чином відображають переваги та особливості України”. “Переговори спрямовані на те, щоб Україна повністю прийняла норми ЄС і забезпечила їх повне впровадження та дотримання. Переговори також включають у себе переглянуту методологію розширення, яка забезпечує ще більший фокус на фундаментальних реформах у переговорах про вступ. Тому Україні буде необхідно повністю прийняти та продовжувати здійснювати реформи у сфері верховенства права та основних свобод, зміцнювати демократичні інститути та державне управління реформи, а також економічні критерії”, – деталізувала міністр.
Крім того, Україні потрібно буде приділити особливу увагу судовій реформі, боротьбі з корупцією, а також захисту та недискримінаційному поводженню з особами, які належать до національних меншин. “Щоб забезпечити незворотність прогресу в цих галузях та їхню повну й ефективну реалізацію, прогрес перебуватиме під пильним наглядом Комісії, яка регулярно доповідатиме про це Раді”, – повідомила Лабіб.
За її словами, “вирішальну важливість упродовж усього процесу згаданих реформ матиме прогрес у виконанні фундаментального кластеру (кластер про фундаментальні цінності), що й визначатиме загальний темп переговорів”. “Це дасть достатньо часу, щоб створити необхідне законодавство, інституції та солідний послужний список реалізації до завершення переговорів. Звіти про скринінг, який буде підготовлено Комісією, міститиме суттєві рекомендації, зокрема щодо завдань, які будуть вирішені в прийнятих дорожніх картах владою України”, – додала міністр.
Водночас Лабіб висловила очікування, що Україна, як майбутня держава-член, дотримуватиметься цінностей ЄС, “а саме поважатиме людську гідність, свободи, демократію, рівність, верховенство права, закон і повагу до прав людини, включно з правами особистості на приналежність до меншин”. “Крім того, вступ до ЄС передбачає своєчасне та ефективне впровадження всього законодавства ЄС або acquis ЄС у тому вигляді, в якому вони існували на момент приєднання. Відповідно до переглянутої методології розширення, розвиток достатнього адміністративного та судового потенціалу, як частини фундаментального кластеру, є ключовим моментом у виконанні всіх зобов’язань, що випливають із членства. Добросусідські відносини з країнами-членами ЄС та з іншими партнерами по розширенню залишаються важливими”, – розповіла вона.
Міністр заявила, що ЄС вітає “стратегічну прихильність України до свого шляху в ЄС та її високу узгодженість із загальною Зовнішньою політикою і політикою безпеки ЄС та його обмежувальними заходами”. “Ми закликаємо Україну продовжувати цю позитивну тенденцію до повної узгодженості відповідно до поваги до принципів суверенітету і територіальної цілісності, в тому числі для членів ЄС. Узгодженість із Зовнішньою та безпековою політикою ЄС є ключовим аспектом процесу інтеграції до ЄС і чітким вираженням стратегічного вибору”
Крім того, за словами Лабіб, паралельно з переговорами про вступ Союз і Україна продовжать діалог із громадянським суспільством і культурне співробітництво з метою “зближення людей і забезпечення підтримки громадянами процесу приєднання”. “Ми очікуємо, що Україна продовжить стратегічно інформувати про переваги та зобов’язання процесу приєднання та членства в ЄС свою громадськість, включно з боротьбою з дезінформацією”, – зазначила вона.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
