Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасової лібералізації торгівлі з Україною та інших торговельних поступок для Києва.
“Рада затвердила сьогодні регламент, який подовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року”, – ідеться в комюніке, опублікованому в четвер у Брюсселі.
“Автономні торговельні заходи, безумовно, підтримають Україну і водночас нададуть ЄС спосіб захистити, якщо буде потреба, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, – прокоментували ухвалену постанову міністр міжнародного співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, Йохан Форссел.
На думку Брюсселя, ці заходи допоможуть Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і захистити економіку в складних умовах. “У поєднанні з великою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні”, – вважають у Раді ЄС.
Європейська комісія внесла пропозицію про продовження тимчасової лібералізації торгівлі, що доповнює торговельні пільги, застосовні до української продукції, 23 лютого 2023 року. 9 травня Європарламент затвердив свою позицію в першому читанні. Після підписання регламенту представниками Ради ЄС і Європарламенту його опублікують в “Офіційному журналі” ЄС і він набуде чинності 6 червня.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.
Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.
“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.
Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.
Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.
“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.
Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.
За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.
“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.
За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.
Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.
Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.
“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.
ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Посли країн-членів Європейського союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною, повідомляє Швеція, яка головує в ЄС, на своїй сторінці в “Твіттер”.
“Комітет постійних представників (Coreper) щойно підтримав оновлення Положення про тимчасову лібералізацію торгівлі, що доповнює торговельні поступки в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Це підтримає економіку України після повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено Європейським парламентом з подальшим ухваленням офіційного рішення Європейською радою. Процедура має бути завершена наприкінці травня.
Днем раніше, у четвер, “зелене світло” на продовження скасування ввізних мит на український експорт до Європейського союзу терміном на один рік для підтримки економіки країни дав комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі. Голосування в рамках пленарного засідання заплановано на сесії, яка відбудеться 8-11 травня.
Як повідомлялося, проблемним стало питання заборони на ввезення української сільськогосподарської продукції п’ятьма країнами ЄС – Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Вона викликана скупченням у цих країнах української сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого імпорту. У зв’язку з цим 19 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозиції запровадити тимчасову – до 5 червня – заборону на ввезення для цих п’яти країн на кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Крім того, для цих країн передбачено фінансову компенсацію в розмірі EUR100 млн.
Група компаній “Нова Пошта” призупинила приймання харчових продуктів для відправки в усі країни ЄС через запровадження обмежень на імпорт на польській митниці, повідомили у прес-службі компанії.
“Ми чекаємо подальших роз’яснень урядів Польщі та України для уточнення можливих термінів відновлення таких відправок”, – ідеться в повідомленні.
Усі відділення “Нової пошти” тимчасово не приймають будь-які продукти у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на імпорт і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Мережа компанії складається з понад 6 тис. відділень по всій країні. Група “Нова Пошта” надає клієнтам повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг. До групи входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Нагадаємо, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія запровадили заборону на низку сільгосптоварів з України, проте не забороняли їхній транзит своєю територією.
