Україна в січні-серпні поточного року скоротила експорт чавуну в натуральному вираженні на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 749,454 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 19,6% – до $286,447 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (66,28% поставок у грошовому вираженні), Італію (10,03%) і Туреччину (9,85%).
За вісім місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $37 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні та серпні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 65 тонн чавуну на $97 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Туреччина офіційно подала заявку на вступ до БРІКС, пише Bloomberg з посиланням на свої джерела.
Видання пише, що таке рішення зумовлене тим, що країна хоче посилити свій глобальний вплив, а також налагодити нові зв’язки поза межами традиційних західних союзників.
BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa. Це об’єднання також називають аналогом G7 або G20 – клубом за інтересами країн, яких не влаштовує «домінування» Заходу. На початку цього року до Бразилії, Росії, Індії, Індії, КНР і Південної Африки приєдналися чотири нові члени – Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівську Аравію запросили приєднатися, але поки вона не зробила цього.
Заявки на вступ до БРІКС подали Малайзія, Таїланд і Азербайджан. Наступний саміт БРІКС, на якому обговорюватимуть питання його розширення, відбудеться в Росії наприкінці жовтня 2024 року.
Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною, повідомляє Anadolu з посиланням на офіційну газету країни в п’ятницю.
Угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду і додатки до неї в четвер.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України 2023 року становив $7,3 млрд, заявив у четвер міністр торгівлі Туреччини Омер Болат після зустрічі з першим віцепрем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
За його словами, очікується, що в рамках зазначеної угоди обсяг торгівлі за короткий період збільшиться до $10 млрд.
Основними сферами торгівлі між двома країнами є чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
Турецька Dalgakiran інвестувала 400 млн грн у запуск заводу з виробництва промислового енергетичного обладнання в Білогородці Київської області, ідеться в пресрелізі ТОВ «Далгакиран компресор Україна».
Проєкт будівництва було розпочато до початку широкомасштабної російської агресії, і зараз завдяки інвестиціям турецької сторони його вдалося завершити. Інвестиції у виробничий майданчик та офіс створять 50 нових робочих місць.
«Офіс і нове виробництво в Україні сприятиме розвитку підприємств у всіх галузях, надаючи їм змогу продовжувати господарську діяльність, заощаджувати кошти та ресурси», – зазначив директор “Далгакиран компресор Україна” В’ячеслав Дінков.
За його словами, у планах компанії – подальший розвиток і локалізація виробництва, розробка і постачання нового обладнання, необхідного для відновлення енергетики та промислового виробництва України.
Своєю чергою голова правління Dalgakiran Kompresör Аднан Далгакіран зазначив, що масштабування бізнесу в Україні є внеском у підтримку економіки та енергетики країни у важкий час. «В умовах відключення електроенергії наше обладнання здатне забезпечити безперервність бізнес-процесів і виробництва, дати можливість бізнесу продовжувати працювати, платити податки і давати українцям роботу», – сказав він.
«Далгакиран компресор Україна» – представництво турецької Dalgakiran, що спеціалізується на виробництві та обслуговуванні генераторного і компресорного обладнання, систем охолодження і промислових насосів.
Українське представництво реалізує обладнання та вдосконалює його під потреби національного споживача. Базове обладнання виробляється в Туреччині, де запроваджено повний цикл контролю якості, а також діє власне конструкторське бюро.
В Україні компанія працює вже 19 років, має представництва в 11 містах і понад сімдесят власних мобільних сервісних бригад.
Dalgakıran Kompresör, ІНВЕСТИЦІЇ, промислове енергообладнання, ТУРЕЧЧИНА
Судно з 1 тис. тонн пшеничного борошна для Палестини прибуло з Туреччини до Йорданії в межах президентської програми «Зерно з України» (Grain from Ukraine), повідомив у своєму Телеграм-каналі глава Офісу президента Андрій Єрмак.
«Ініціатива Grain from Ukraine президента Володимира Зеленського у співпраці з WFP відправила першу з трьох партій до Палестини, яка забезпечить продовольчу допомогу понад 100 тис. родин, які опинилися в епіцентрі конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС», – написав він, зазначивши, що ця партія стала першою поставкою до Палестини в межах цієї ініціативи.
Єрмак наголосив, що Україна продовжила надавати життєво необхідну допомогу безневинним мирним жителям, які страждають від нестачі продовольства і перебувають під загрозою голоду.
«Україна завжди була і далі залишатиметься донором продовольчої безпеки для всього світу. За час існування програми Україна постачала продукти харчування першої необхідності для багатьох країн, зокрема для Судану, Ефіопії, Кенії та Ємену. Продовольча безпека є одним із важливих пунктів Формули миру, і я закликаю всі країни приєднатися до наших колективних зусиль для її досягнення», – написав він.
За словами Єрмака, найближчими місяцями також заплановано відправлення інших суден. «Загалом у межах ініціативи Україна планує доставити понад 7 тис. тонн пшеничного борошна до Гази за підтримки донорів, включно з Норвегією, Австрією, Естонією, Францією та Ісландією», – зазначив глава Офісу президента.
Влада Туреччини має намір анонсувати угоду з китайським автовиробником BYD Co. про будівництво в країні підприємства компанії вартістю $1 млрд, повідомляє Bloomberg.
За словами джерел агентства, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосить про це в понеділок на церемонії в провінції Маніса, де і планують побудувати підприємство.
Відкриття заводу в Туреччині може полегшити BYD, найбільшому в Китаї виробнику електромобілів, доступ до ринку Євросоюзу, з яким у країни є митна угода.
Напередодні Єврокомісія ввела додаткові мита на ввезення в ЄС китайських електромобілів. Для BYD Co. це мито становить 17,4%. Раніше в ЄС уже діяли 10%-ві мита на ввезення електромобілів з КНР.
Турецький ринок також становить інтерес для BYD. Минулого року на машини з електричними двигунами припало 7,5% продажів автомобілів у Туреччині.
У п’ятницю стало відомо, що влада Туреччини відмовилася від введення додаткового мита в 40% на імпорт китайських електромобілів у країну, про яке було оголошено в червні. Це сталося після переговорів Ердогана з головою КНР Сі Цзіньпіном у рамках зустрічі керівників країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані.
