Коаліція бажаючих продовжить підтримувати Україну в разі відмови РФ від 30-денного перемир’я і готова до посилення санкцій, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Якщо Росія відмовиться від припинення вогню, яке б стало основою для переговорів, які можуть розпочатися відразу, в такому випадку ми продовжимо захищати Україну, ми продовжимо нарощувати тиск проти Росії», – сказав Мерц на спільній прес-конференції з лідерами країн Коаліції бажаючих в Києві в суботу.
За його словами, майже всі члени ЄС і представники Коаліції бажаючих готові накласти санкції, якщо РФ не прийме їх ініціативу. «Ми всі працюємо для того, щоб Росія нарешті погодилася на припинення вогню, а не висувала якісь умови, знову і знову», – зазначив Мерц.
Він також нагадав, що до сьогоднішнього саміту лідери Коаліції бажаючих спілкувалися з президентом США Дональдом Трампом, а відразу після зустрічі поінформували його особисто про результати.
«Ми вдячні американському президенту за те, що він повністю підтримує нашу ініціативу, поділяє її, і він повністю залучений до цієї ініціативи», – підкреслив Мерц.
Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
Повна інтеграція українського бізнесу в європейський ринок залишається ключовою стратегічною метою Торгово-промислової палати України на 2024–2025 роки. Про це повідомив голова ТПП Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми супроводжуємо процеси сертифікації, адаптації логістики, маркування та маркетингових матеріалів для виходу компаній на ринки ЄС. Вже є конкретні кейси, коли завдяки цій роботі українські товари продаються в Німеччині та Бельгії», — заявив Чижиков.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Україна отримає від європейських партнерів EUR22,6 млн на забезпечення ядерної безпеки, вдосконалення радіаційного захисту та поводження з радіоактивними відходами, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів.
Відповідний проєкт угоди про внесок 2024/2025 погодили у рамках засідання наглядової ради із впровадження в Україні Інструменту співробітництва з ядерної безпеки. Засідання провела в п’ятницю міністр Світлана Гринчук спільно з директором з питань ядерної енергетики, безпеки та ITER Генерального директорату з питань енергетики Європейської Комісії Яном Панеком, керівником сектору ядерна безпека, GD INTPА Єврокомісії Інте Стокманном.
В рамках погодженої угоди про внесок передбачено фінансування низки важливих для України проєктів. Серед них: забезпечення резервного енергопостачання для безперебійної експлуатації об’єктів поводження з РАВ, а також будівництво необхідної інфраструктури для належного захоронення радіоактивних відходів; створення системи раннього виявлення лісових пожеж в зоні відчуження; облаштування сучасної аналітичної лабораторії для аналізу радіоактивних матеріалів в Чорнобилі; відновлення функціонування автоматизованої системи радіаційного моніторингу зони відчуження, пошкодженої Росією під час окупації ЧАЕС.
Окрім того, планується створення національної Інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу всієї території України та її інтеграцію з Європейською платформою обміну радіологічними даними (EURDEP), Системою обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського співтовариства (ECURIE), Міжнародною інформаційною системою радіаційного моніторингу (IRMIS), якою керує МАГАТЕ; забезпечення персоналу підприємств зони відчуження належними сучасними умовами перевезення та проживання на території зони відчуження, а також засобами індивідуального захисту та дезактивації в аварійних ситуаціях.
Увагу також планується приділити гармонізації українського законодавства з нормами Євратома як однієї з умов вступу України до ЄС.
Всі заходи планується реалізувати упродовж п’яти років.
Після історичного рішення, ухваленого на Самаркандському саміті щодо встановлення стратегічного партнерства між Центральною Азією та Європейським Союзом, регіон уже починає відчувати відчутні економічні результати цієї співпраці.
У межах програми ЄС Global Gateway було представлено інвестиційний пакет на суму €12 млрд, який охоплює чотири ключові сектори:
– транспорт (€3 млрд),
– критично важливі мінерали (€2,5 млрд),
– гідроенергетику та кліматичні ініціативи (€6,4 млрд),
– супутниковий інтернет (€100 млн).
Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку розробляє портфель проєктів на суму близько €7–8 млрд, спрямованих на підтримку транспортного сполучення, видобуток критично важливих мінералів та розвиток відновлюваної енергетики з реалізацією до 2027 року.
ЄС погодив відповідні мита на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд), повідомляє Bloomberg.
«Європейський Союз схвалив тарифи на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд) у відповідь на 25-відсоткові мита, які президент Дональд Трамп запровадив минулого місяця на експорт сталі та алюмінію з блоку», – йдеться в повідомленні Bloomberg у середу.
Повідомляється, що більшість із 27 держав-членів ЄС у середу проголосували за санкції, деякі з яких почнуть діяти з середини квітня. Тарифи будуть націлені на політично чутливі американські штати і охоплюватимуть такі продукти, як соєві боби з Луїзіани, батьківщини спікера Палати представників Майка Джонсона, а також алмази, сільськогосподарську продукцію, птицю і мотоцикли.
«Європейська комісія, виконавчий орган блоку, заявила, що контрзаходи можуть бути припинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів», – наголошується в повідомленні.
«Цей крок посилює зростаючу трансатлантичну торговельну війну, оскільки США також застосували універсальний 20-відсотковий тариф майже на весь європейський експорт, а також окреме 25-відсоткове мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на пиломатеріали, напівпровідникові чіпи та фармацевтичну продукцію. Усі нові тарифи Трампа вдарили по товарах ЄС на суму близько 380 млрд євро», – зазначають у Bloomberg.
Як повідомлялося, ЄС зіткнувся з митами в 25% на імпорт сталі, алюмінію та автомобілів, а також новими широкими митами в розмірі 20% майже на всі інші товари відповідно до політики Трампа, спрямованої на країни, які, за його словами, запроваджують високі бар’єри для імпорту зі США.
Європейська комісія, яка координує торговельну політику ЄС, у понеділок запропонувала додаткові мита здебільшого в розмірі 25% на низку імпортних товарів зі США. Імпорт включає мотоцикли, птицю, фрукти, деревину, одяг і зубну нитку, згідно з документом, з яким ознайомилося Reuters. Минулого року вони становили близько EUR21 млрд ($23 млрд), що означає, що відповідні дії ЄС стосуватимуться товарів вартістю менше ніж EUR26 млрд експорту металів з ЄС, які постраждали від тарифів США.
