Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.
Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.
У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.
Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/the-number-of-refugees-from-ukraine-in-eu-es/
Видиме споживання сталі (враховує загальний обсяг випуску сталі, імпорт та експортні поставки) в країнах Євросоюзу в 2024 році, згідно з попередніми оцінками Eurofer, впало на 2,3%, до 127 млн тонн.
Це гірше за опубліковані раніше очікування асоціації, згідно з якими падіння могло становити 1,8%. У 2023 році споживання сталі в ЄС впало на 5,8% і становило 130 млн тонн.
Як зазначено в доповіді Eurofer, 2025 року відновлення видимого споживання сталі відбуватиметься повільніше, ніж асоціація прогнозувала раніше – приріст, як очікується, становитиме 2,2% проти 3,8%, яких очікували раніше, за умови позитивного розвитку ситуації в промисловості та ослаблення глобальної напруженості, яка наразі є непередбачуваною.
Споживання може становити у 2025 році близько 130 млн тонн, а у 2026 році – 133 млн тонн.
Загальна динаміка попиту на сталь у європейському регіоні залишається дуже невизначеною. До першого кварталу 2025 року не очікується поліпшення видимого споживання сталі, а обсяги споживання залишаться значно нижчими за допандемічні рівні, зазначає асоціація.
У третьому кварталі 2024 року видиме споживання сталі продовжувало знижуватися (-0,9% після -1,4% у попередньому кварталі) та становило 30,4 млн тонн.
Дані за четвертий квартал буде опубліковано пізніше. Реальне споживання сталі у 2024 році, згідно з попередніми даними, знизилося в країнах ЄС на 3,8%, а у 2025 році очікується його помірне відновлення на 1%, тоді як раніше прогнозувався приріст лише на 0,6%. У 2026 році реальне споживання сталі може зрости ще на 1,9%.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
Уряд Чехії шукає підтримки в інших країнах Європейського союзу для нової ініціативи щодо боєприпасів після реалізації подібної ініціативи в 2024 році, повідомляє німецьке видання N-TV.
“Це питання політичної волі, і якщо багато країн-членів ЄС знову приєднаються до нашої ініціативи, ми можемо багато чого досягти для України”, – сказав міністр закордонних справ Ян Ліпавський у інтерв’ю редакційній мережі Німеччини (RND).
“Наразі ми розглядаємо, як ми можемо профінансувати нову ініціативу боєприпасів, а потім побачимо, скільки патронів ми зможемо отримати за ці гроші”, – додав голова чеського зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, міністерка оборони Яна Чернохова повідомляла про другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під робочою назвою “Ініціатива-2025” ще у липні минулого року. Видання Deník N тоді повідомило, що в проєкті візьме участь п’ять компаній: Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol з Ompo Holding, Colt CZ Group SE, власником якої є Česká zbrojovka, і збройова компанія DSS.
У рамках попередньої чеської ініціативи щодо боєприпасів Україну було забезпечено закупівлею приблизно пів мільйона одиниць артилерійських боєприпасів. Усього до ініціативи приєдналося 18 країн.
Кількість комерційних авіарейсів у Європейському союзі 2024 року становила 6,7 млн, що на 5,8% перевищило показник за попередній рік, повідомило статистичне управління ЄС. Проте їхня кількість залишилася нижчою за позначку в 7 млн, зафіксовану за підсумками допандемійного 2019 року.
На частку нерегулярних рейсів, таких як чартери, припало 8,7% від загальної кількості перельотів. При цьому максимум припав на літні місяці: у червні їхня частка становила 10,3%, у липні – 10,7%, у серпні – 10,1%.
Найбільшу кількість рейсів минулого року обслужив амстердамський аеропорт Схіпхол (484 тис.). Далі йдуть паризький Шарль-де-Голль (463 тис.) і повітряна гавань Франкфурта-на-Майні (437 тис.). До десятки за завантаженістю входять також аеропорти Мадрида, Барселони, Мюнхена, Рима, Афін, Відня і Дубліна.
У поняття «комерційні авіаперельоти» Eurostat включає пасажирські, вантажні та поштові рейси.
Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.
Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) знизилася до 14,8% з 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.
Загалом у Європейському союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз про стан економіки та боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі:
