Словаччина та низка країн ЄС, що межують з Україною, виступають за створення спеціального фонду для компенсації збитків своїх аграріїв, спричинених зростанням імпорту української сільгосппродукції. Про це заявив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач (Smer-SD) за підсумками засідання Ради ЄС з питань сільського господарства в Брюсселі, повідомляє агентство TASR.
За його словами, раніше Єврокомісія говорила про 25% збільшення квот для українських товарів, проте насправді йдеться про значно вищі показники — «для меду і цукру це підвищення становить 400–500%».
«Одна проблема — це кількість, інша — якість і безпека продукції. Європейські фермери зобов’язані дотримуватися суворих правил щодо добрив, пестицидів і норм ЄС, тоді як в Україні такі норми часто відсутні», — підкреслив Такач.
Міністр зазначив, що з цією ініціативою до Єврокомісії звернулися саме країни-сусіди України, які відчувають основний приплив продукції, тоді як держави Західної Європи часто виграють від дешевшого імпорту і не відчувають тиску.
Такач припустив, що Словаччина не зможе «домогтися стовідсоткового успіху» в переговорах, проте розраховує на компромісне рішення.
«У новому фінансовому плані ЄС і в рамках загальної аграрної політики я бачу можливість створити фонд, призначений спеціально для країн, що межують з Україною. Цей фонд повинен компенсувати втрати нашим аграріям і переробникам», — сказав він, додавши, що Словаччина буде домагатися підтримки через уряд і прем’єр-міністра.
За його словами, домовленості про це вже досягнуті з польським колегою. Питання збільшених квот для української агропродукції буде також винесено на обговорення під час майбутнього спільного засідання урядів України та Словаччини.
ЄС з 2022 року надав Україні безпрецедентний доступ до загального ринку для підтримки економіки в умовах війни. Однак низка країн Східної Європи — Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина і Болгарія — неодноразово скаржилися на зростання тиску на своїх виробників зерна, цукру та інших культур.
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За результатами опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, українці визначили пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Найбільше респондентів — 81,3% — вважають, що Україна насамперед має розвивати економічну співпрацю з країнами Європейського Союзу. Високий рівень підтримки отримала також Велика Британія — 66,5%, а на третьому місці опинилися США з результатом 62,7%.
Суттєву увагу громадяни приділяють і країнам Азії: 36,2% опитаних підтримують розширення відносин з державами Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея тощо), а 31,7% — із Китаєм. Водночас 29,5% вказали на важливість поглиблення співпраці з країнами арабського та мусульманського світу.
Меншою мірою респонденти орієнтуються на партнерство з Африканськими та Південноамериканськими країнами — цей напрям підтримали 14,8% українців. Ще 8,3% опитаних вагалися з відповіддю, а 1,0% вважають, що Україна не має потреби в жодних нових економічних партнерствах.
«Ці дані чітко свідчать про європейську та трансатлантичну орієнтацію українців у питанні економічних пріоритетів. ЄС, Велика Британія та США формують основу зовнішньоекономічної довіри, тоді як Азія та арабський світ сприймаються як перспективні, але другорядні партнери», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
На думку співзасновника Experts Club Максима Уракіна, результати опитування підтверджують реальну економічну структуру торгівлі України.
«ЄС вже сьогодні є головним торговельним партнером України, забезпечуючи понад 40% товарообігу, але якщо аналізувати за окремими країнами – лідером залишається Китай. Високі показники підтримки співпраці з Британією та США відображають довіру суспільства до політико-економічних партнерів України у цей складний період. Водночас інтерес до Азії та арабського світу свідчить про потребу диверсифікації ринків та пошуку нових можливостей у майбутньому», – підкреслив він.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкет серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, арабські країни, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Економіка України, ЄС, КИТАЙ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, ТОРГІВЛЯ, ЯПОНИЯ
За результатами дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, українці найвище оцінили роль країн Європейського Союзу у сприянні досягненню миру в Україні.
Згідно з опитуванням, 42,0% респондентів переконані, що саме ЄС (передусім Франція та Німеччина) робить найбільший внесок у мирний процес. 25,8% опитаних відзначили ключову роль Сполучених Штатів Америки, а 12,8% — Великої Британії. Водночас 11,7% українців вважають, що жодна країна не сприяє встановленню миру, тоді як 5,8% не змогли визначитися з відповіддю. Значно менше респондентів відзначили інші держави: Китай — 1,3%, Індія — 0,5%, Бразилія — 0,2%.
«Результати показують, що українці найвище оцінюють дипломатичні та політичні зусилля ЄС та США. Разом із Великою Британією ці країни формують основний міжнародний трикутник довіри для українського суспільства», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір партнерства.
«Для нашої країни важливо не лише політичне, але й економічне партнерство з ЄС, США та Великою Британією. Натомість Китай, попри лідерство у торгівлі з Україною, поки залишаються на периферії мирного процесу», – зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо дослідження міжнародного іміджу та зовнішньополітичних орієнтацій України.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ЄС, КИТАЙ, мир в Україні, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США
Результати дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, свідчать, що українці дуже прихильно ставляться до Данії.
Так, 73,7% опитаних висловили позитивне ставлення (33,3% — повністю позитивне, 40,3% — здебільшого позитивне). Лише 1,3% респондентів дали негативні оцінки, тоді як 22,7% зайняли нейтральну позицію, а 2,3% зізналися у недостатній поінформованості про цю країну.
«Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін проаналізував торговельно-економічні показники:
«За підсумками січня–серпня 2025 року товарообіг між Україною та Данією склав близько 279 млн доларів. Експорт українських товарів досяг 109,3 млн доларів, тоді як імпорт з Данії перевищив 169,6 млн доларів. У результаті сформувалося від’ємне сальдо у розмірі 60,3 млн доларів. Це свідчить про те, що, попри дуже теплі суспільні настрої, Україні варто працювати над посиленням власного експорту на данський ринок», — наголосив експерт.
Таким чином, Данія залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих країн серед українців, проте економічна складова відносин вимагає більш збалансованого розвитку.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ДАНІЯ, ЄС, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
