Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Президія Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) призначила Тетяну Мосійчук на посаду віцепрезидента, повідомив президент ЛСОУ Віктор Берлін на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У нас дуже амбітні цілі, а для їх реалізації потрібні професіонали найвищого рівня. Завдань багато, виклики – величезні, легко не буде, але я вірю в нашу синергію!», – підкреслив Віктор Берлін.
За його словами, Тетяна Мосійчук відповідатиме за напрямок взаємодії з регулятором ринку, а також посилить уже розпочату ЛСОУ діяльність із консолідації страхового ринку України.
«Я дякую за довіру і цілком згодна, що дуже важливо зараз, щоб страховий ринок був згуртованим. Поки що не вистачає монолітного голосу страховиків. Вважаю за потрібне, щоб страхові компанії не тільки чули, а й враховували їхню позицію», – зазначила Тетяна Мосійчук.
Як повідомлялося, Тетяна Мосійчук очолювала департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ з 13 березня 2023 по 3 травня 2024 року.
Тетяна Мосійчук працює у фінансовому секторі України понад 30 років, зокрема, має значний досвід роботи у страхуванні, а також у консалтинговій та інвестиційній сферах.
До призначення в Національний банк вона працювала радницею зі стратегічного розвитку страхового ринку генеральної директорки Асоціації «Страховий бізнес» (2022-2023 роки), була членкинею правління та заступницею директора страхової компанії «Перша» (2021-2022 роки). До цього працювала в Українській пожежно-страховій компанії головою правління (2019-2021 роки), першим заступником голови правління (2018-2019 роки).
Має значний досвід роботи на держслужбі: працювала заступницею голови Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та начальницею управління фінансового планування Міністерства внутрішніх справ. Була експерткою для проєктів ЄС у сфері реформування фінансових ринків.
Мосійчук з відзнакою закінчила Харківський державний університет (кваліфікація: економіст). У 2016 році здобула ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економічна безпека держави».
Індекс цін на житло в Україні за підсумками квітня-червня 2024 року становив 110%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики. За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками другого кварталу 2024 року прискорили зростання до 12,6% проти 11,9% у першому кварталі минулого року. Зростання цін на однокімнатні та двокімнатні квартири становило 12,8%, трикімнатні – 12,5%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 8,7% у квітні-червні 2024 року проти 15,6% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 9%, двокімнатні – 8,8%, трикімнатні – 8,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли в середньому на 0,5%, при цьому на первинному ринку – збільшилися на 2,1%, на вторинному – знизилися на 0,3%.
За даними Держстату, з початку року ціни на «первинці» зросли в середньому на 15,1%, при цьому на однокімнатні – на 15,2%, двокімнатні – на 15%, трикімнатні – на 15,1%. На вторинному ринку ціни зросли на 12,4%, 11,9% і 12% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
В Україні в понеділок, 19 серпня, без опадів; лише вдень у західних областях місцями короткочасний дощ, гроза, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°; вдень 29-34°, у південних і центральних областях сильна спека 35-37°; у Карпатах 23-28°.
У Києві в понеділок без опадів. Без опадів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень 32-34°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 19 серпня найвища температура вдень була 37,8 у 1946 р., найнижча вночі 7,4 у 1893 р.
У вівторок, 20 серпня, в Україні без опадів; лише в західних областях, вдень і в Житомирській області, місцями короткочасний дощ, гроза.
Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с.
Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°; вдень сильна спека 35-38°, у західних областях 30-34°, місцями 25-30°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень сильна спека – 35°.
Українські підприємства в січні-липні збільшили імпорт олова та виробів на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.),
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
У 2023 році експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовується переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та в покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – пьютер – використовується для виготовлення посуду.
