За результатами дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, українці висловлюють переважно нейтральне або помірно позитивне ставлення до Саудівської Аравії.
Згідно з опитуванням, 61,2% респондентів мають нейтральне ставлення до цієї держави. Позитивну оцінку надали 24,8% опитаних (3,3% — повністю позитивне, 22,5% — здебільшого позитивне). Негативне ставлення висловили 11,0% українців (3,4% — повністю негативне, 9,6% — здебільшого негативне), тоді як 7,0% зізналися, що не знайомі з країною достатньо добре.
«Саудівська Аравія сприймається українцями швидше як віддалений і мало відомий партнер. Водночас позитивна оцінка понад чверті опитаних свідчить про інтерес до співпраці та відкритість до розвитку відносин», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін наголосив на економічному аспекті:
«У 2025 році товарообіг між Україною та Саудівською Аравією досягнув 287,2 млн доларів США. При цьому експорт з України склав 207,8 млн доларів, тоді як імпорт — лише 79,4 млн доларів, що забезпечило позитивне сальдо у 128,4 млн доларів. Це один із найбільш збалансованих напрямів для України, особливо у сфері агропродукції», — зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо вивчення ставлення українців до країн світу.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, міжнародні відносини, Позній, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Більшість українців висловлюють нейтральне ставлення до Узбекистану. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з результатами, 65,2% респондентів заявили про нейтральне ставлення до країни. Позитивно налаштовані 23,8% українців (4,3% — повністю позитивне, 19,5% — здебільшого позитивне). Негативне ставлення висловили 11,0% опитаних (3,4% — повністю негативне, 7,6% — здебільшого негативне), ще 3,0% зізналися, що майже не знайомі з цією державою.
«Українці поки не мають чітко сформованої думки про Узбекистан. Це пов’язано з низьким рівнем інформаційної присутності країни в українському медіапросторі. Нейтральна позиція більшості залишає простір для розвитку як політичних, так і економічних відносин», — пояснив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний аспект:
«У 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном досягнув 165 млн доларів США. Україна експортувала товарів на 95,4 млн доларів, тоді як імпорт склав 69,6 млн доларів, що забезпечило позитивне сальдо у 25,8 млн доларів. Це свідчить про потенціал для розширення співпраці, зокрема в агропромисловій сфері та машинобудуванні», — зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного дослідження Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до різних країн світу.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Більшість українців позитивно ставляться до Фінляндії, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з оприлюдненими даними, 73,4% респондентів мають позитивне ставлення до цієї країни: 34,9% — повністю позитивне, 38,5% — здебільшого позитивне. Негативно налаштовані лише 3,0% українців (1,0% — повністю негативне, 2,0% — здебільшого негативне). Водночас 23,6% громадян зайняли нейтральну позицію, ще 2,3% зізналися, що не знайомі з Фінляндією достатньо.
«Високий рівень позитивного ставлення до Фінляндії пояснюється як підтримкою України на політичному рівні, так і допомогою у сфері оборони, освіти та гуманітарних проєктів. Фінляндія давно сприймається українцями як частина європейської сім’ї та союзник у протидії російській агресії», — прокоментував керівник Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічні показники:
«У 2025 році товарообіг між Україною та Фінляндією склав понад 163,6 млн доларів США. Експорт із України становив лише 21,6 млн доларів, тоді як імпорт перевищив 141,9 млн доларів. Негативне сальдо у розмірі 120,4 млн доларів свідчить про значний потенціал для диверсифікації експорту, зокрема у сфері деревообробки, агропродукції та машинобудування», — наголосив він.
Дослідження є частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо аналізу міжнародних симпатій українців та перспектив зовнішньоекономічних відносин.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ
Більшість українців позитивно ставляться до Словенії, свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними, 52,8% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни (20,5% — здебільшого позитивне, 32,3% — повністю позитивне). Негативно налаштовані лише 9,0% опитаних (7,0% — здебільшого негативне, 2,0% — повністю негативне). Водночас 38,2% громадян продемонстрували нейтральну позицію, ще 5,3% зізналися, що мало знають про Словенію.
«Результати опитування демонструють, що українці сприймають Словенію як дружню європейську країну, яка послідовно підтримує Україну у міжнародних організаціях та сприяє європейській інтеграції. Високий рівень позитивного ставлення відображає і культурну близькість, і спільні європейські цінності», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний аспект:
«У 2025 році загальний обсяг торгівлі між Україною та Словенією сягнув 181,5 млн доларів США. Український експорт становив 45,3 млн доларів, імпорт — понад 136 млн доларів, що формує від’ємне сальдо у 90,8 млн доларів. Це свідчить про те, що потенціал для зростання українського експорту до Словенії є значним, особливо у сфері агропродукції та машинобудування», — наголосив він.
Дослідження є частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо вивчення міжнародних симпатій українців і динаміки зовнішньоекономічних відносин.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, відносини, Позній, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
Україна посіла 66-те місце в Глобальному інноваційному індексі (Global Innovation Index, GII) 2025 року, опублікованому Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Згідно з дослідженням, Україна залишається в групі країн-«інноваційних наддосягників» (innovation overperformers), демонструючи результати вище очікуваних для свого рівня економічного розвитку. Вона утримує цей статус протягом 13 років поспіль, починаючи з 2012 року.
Лідером світового рейтингу вже в 15-й раз поспіль стала Швейцарія. На другому і третьому місцях розташувалися Швеція і США. До першої десятки також увійшли Республіка Корея (4-е місце), Сінгапур (5-е), Фінляндія (7-е), Нідерланди (8-е), Данія (9-е) і Китай, який вперше піднявся в топ-10.
Методологія GII базується на аналізі понад 78 показників, згрупованих у сім «стовпів» — від людського капіталу та наукових досліджень до рівня бізнес-софістицизації та креативних результатів. Індекс поділяється на дві рівнозначні частини: «вхідні ресурси інновацій» (інститути, освіта, інфраструктура, ринок і бізнес) і «вихідні результати» (технологічні та креативні продукти). На думку укладачів рейтингу, індекс є ключовим інструментом для урядів і бізнесу: він дозволяє оцінювати сильні та слабкі сторони інноваційної системи країни і формувати довгострокові стратегії розвитку.
